Постанова

від 12.03.2025 по справі 954/276/24

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 954/276/24

Номер провадження: 22-ц/819/33/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Приходько Л. А.,

суддів: Базіль Л. В.,

Радченко С. В.,

секретар Андреєва В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство «Великокопанівське лісомисливське господарство»

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Білецького Олексія Васильовича поданою в інтересах Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство» на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 13 листопада 2024 року у складі головуючого судді Гончаренко О.В.,

встановив:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Нововоронцовського районного суду Херсонської області з позовом до Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство» про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування своїх вимог вказував на те, що з червня 1985 року перебував в трудових відносинах з відповідачем на посаді лісничого.

27 грудня 2023 року відповідачем видано повідомлення №104 «Про призупинення трудового договору», яким позивача попереджено про призупинення з ним трудового договору з 01 січня 2024 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше припинення або скасування воєнного стану згідно зі статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Наказом №44-квід 28грудня 2023 року «Про призупинення трудового договору зпрацівниками» призупиненотрудовий договірз ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року до відновлення можливості виконувати роботу, у зв`язку зі збройною агресією проти України, пошкодженням будівлі лісництва, відсутності електроенергії, зв`язку та інтернету, забрудненням території лісництва вибухонебезпечними предметами і постійними обстрілами, що унеможливлює виконання працівником роботи, до моменту припинення та скасування воєнного стану або до моменту відновлення можливості виконувати роботу.

Вважаючи вказаний наказ незаконним, остаточно просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ від 28 грудня 2023 року №44-к Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство» «Про призупинення трудового договору з працівниками» з ОСОБА_1 і поновити дію трудового договору з 01 січня 2024 року; стягнути з ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 січня 2024 року по дату поновлення дії трудового договору; стягнути з ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн.

Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 13 листопада 2024 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ від 28 грудня 2023 року №44-к ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство» «Про призупинення трудового договору з працівниками» з ОСОБА_1 , поновлено дію трудового договору з 01 січня 2024 року.

Стягнуто з ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство», на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 січня 2024 року по 21 червня 2024 року включно.

Стягнуто з ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство», на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн.

Стягнуто з ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство» до Державного бюджету України 2422,4грн. судового збору.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем у справі не доведено законність та обґрунтованість наказу №44-к від 28 грудня 2024 року «Про призупинення трудового договору з працівниками», зокрема, з позивачем. Не доведено, що на час видання оспорюваного наказу, існували обставини, які виключали можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором. Тобто, що існувала абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника - виконувати її.

Доводи відповідача у відзиві про те, що у зв`язку з початком військової агресії проти України, він як роботодавець позбавлений можливості забезпечити позивачу роботу, у зв`язку з чим і було видано наказ, яким відповідно достатті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»з 06 червня 2022 року призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 є безпідставними та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами. Про незаконність оспорювано наказу зазначено і у листі Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ім`я позивача. 21 червня 2024 року відповідачем на підставі припису Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 30 травня 2024 року видано наказ № 11-к, яким скасовано наказ №44-к від 28 грудня 2024 року, лісничому Гаврилівського лісництва ОСОБА_1 вказано приступити до виконання посадових обов`язків з 24 червня 2024 року.

Призупинення трудового договору з працівником відповідно до положеньстатті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"хоча і не припиняє трудових відносин і не є звільненням у розумінні положеньКЗпП, проте фактично позбавляє працівника роботи і належного йому заробітку, який би він отримав, коли б працював та своєму робочому місці чи виконував покладені на нього трудові обов`язки. У випадку, якщо наказ буде визнаний незаконним та скасованим, то це на думку суду створить ситуацію, яка як для роботодавця так і для працівника, буде фактичним вимушеним прогулом, викликаним противними діями роботодавця. З метою відновлення порушених трудових прав працівника, суд застосував до виниклих правовідносин за аналогію закону положеннястатті 235 КЗпП, якою передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Врахувавши складність справи, заперечення представника відповідача та обсяг наданих адвокатом послуг, суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню у розмірі 4000 грн.

13 грудня 2024 року представник ДП «Великокопанівськелісомисливське господарство»- адвокат Білецький О.В. подав через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору з підстав визначених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Підставою апеляційного оскарження рішення суду представник відповідача зазначив неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права. вказавши, що наказом №11-к від 21 червня 2024 року на виконання припису Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 30 травня 2024 року № ПД/ХС/5967/206/П скасовано наказ №44-к від 28 грудня 2024 року «Про призупинення трудового договору з працівниками». Цим же наказом на головного бухгалтера покладено обов`язок щодо внесення змін у табель обліку робочого часу та нарахування заробітної плати за відповідний період. Середній заробіток позивачу був виплачений. З огляду на викладене вважає, що предмет спору перестав існувати, а тому провадження у справі має бути закрито з підстав, визначених пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Крім того вказує на необґрунтованість позовних вимог, зазначаючи, що рішення про призупинення дію трудових договорів працівникам підприємства прийнято у зв`язку із військовою агресією рф, активними бойовими діями, регулярними обстрілами території знаходження підприємства та забрудненням вибухонебезпечними предметами, а також неможливістю забезпечення безпечних умов праці.

Правом на подання відзиву позивач не скористався.

Представник ДП «Великокопанівськелісомисливське господарство»- адвокат Білецький О.В. приймаючи участь у справі в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу підтримав за обставинами викладеними у скарзі. Просив рішення суду скасувати, провадження у справі закрити.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, зі змісту вказаної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. З врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

З огляду на вказане та враховуючи передбачені чинним процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача.

Відповідно до частини першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду відповідає.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 перебуваєв трудовихвідносинах з ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство», працюючи на посаді лісничого Гаврилівського мисливського лісництва.

Наказом ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство» від 28 грудня 2023 року №44-к «Про призупинення трудового договору з працівниками» призупинено дію трудового договору з 01 січня 2024 року у зв`язку зі збройною агресією проти України, пошкодженням будівлі лісництва, відсутності електроенергії, зв`язку та інтернету, забрудненням території лісництва вибухонебезпечними предметами і постійними обстрілами, що унеможливлює виконання працівником роботи, до моменту припинення та скасування воєнного стану або до моменту відновлення можливості виконувати роботу з ОСОБА_1 , лісничим Гаврилівського лісництва.

Наказом ДП«Великокопанівське лісомисливськегосподарство» від21червня 2024року «Проскасування наказу»,відповідно доприпису Південногоміжрегіонального управлінняДержавної службиз питаньпраці від30травня 2024року№ ПД/ХС/5967/206/П скасовано наказ від 28 грудня 2023 року №44-к «Про призупинення трудового договору з працівниками»(пункт 1). Вказаним наказом також на головного бухгалтера покладений обов`язок внести зміни у табель обліку робочого часу та нарахувати заробітну плату за відповідний період (пункт 3).

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичногоспору» маєтлумачитися широко,виходячи зпідходу Європейськогосуду зправ людинидо тлумаченняпоняття «спірпро право»(пункт1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод).Зокрема,Європейський судз правлюдини зазначає,що відповіднодо духуКонвенції поняття«спору проправо» маєрозглядатися несуто технічно,йому сліднадавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Як вбачається з наданої представником відповідача копії наказу по підприємству №11-к від 21 червня 2024 року, виданого на підставі припису Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 30 травня 2024 року № ПД/ХС/5967/206/П, відповідачем скасований оскаржуваний наказ, яким призупинено дію трудового договору позивача, та зобов`язано головного бухгалтера нарахувати позивачу заробітну плату за відповідний період.

При цьому будь-яких доказів виплати в повному обсязі середнього заробітку за період призупинення дії трудового договору суду першої інстанції сторонами не надавалось.

Позивач підтримував свої вимоги, як в судових засіданнях, що зафіксовано протоколом судового засідання від 11 жовтня 2024 року, так і у письмовій заяві від 13 листопада 2024 року.

Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що незважаючи на вчинені відповідачем дії щодо врегулювання спору, між сторонами залишилися неврегульовані питання до ухвалення судом рішення у цій справі, а тому підстави для закриття провадження у справі на момент ухвалення судом першої інстанції рішення у справі були відсутні.

Додані до апеляційної скарги відомості розподілу виплат не можуть бути прийняті апеляційним судом в силу вимог частини 3 статті 367 ЦПК України, оскільки представником відповідача не надано жодних доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Крім того, вказані документи підтверджують лише отримання позивачем грошових коштів 26 червня 2024 року та 18 вересня 2024 року, та не містять жодних відомостей чи є ці кошти середнім заробітком за час вимушеного прогулу.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості висновків також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду рішення.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.

Згідно з пунктом 3 цього Указу, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 13 Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Отже, роботодавцю надано право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою. Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Як вбачається зі змісту відповіді Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на скаргу ОСОБА_1 від 12 березня 2024 року відповідно до табелів обліку використання робочого часу ОСОБА_1 відпрацьовано повні робочі місяці з п`ятиденним графіком роботи. Заробітна плата нараховувалась пропорційно відпрацьованому часу виходячи з посадового окладу 8320.00грн. Станом на 01 січня 2024 року за штатним розписом підприємства в структурному підрозділі Гаврилівську лісництво рахується три штатні одиниці, а саме ОСОБА_1 лісничий та два майстри лісу.

З аналізу наказу №44-к від 28 грудня 2023 року «Про зупинення трудового договору з працівниками» вбачається, що вказаний наказ не містить інформації про причини, що виключають можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, способу обміну інформацією та умови відновлення трудового договору, що суперечить вимогам абзацу першого частини другої статті 13 Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідачем, на виконання вимог частини першої статті 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів існування неможливості роботодавця надати роботу, а працівнику виконувати її. При тому, що під час перевірки скарги ОСОБА_1 головним державним інспектором Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було встановлено, що два працівника з трьох Гаврилівського мисливського лісництва продовжували на час здійснення перевірки виконувати свої функціональні обов`язки на території лісництва. Крім того, на момент призупинення трудового договору з ОСОБА_1 в ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство» рахувалися три вакантні посади, які не були запропоновані позивачу.

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем існування обставини, які виключали можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором на момент видання оспорюваного наказу про зупинення дії трудового договору.

Порушень судом норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.

На підставі частини першоїстатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням вимог закону, підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі не має.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 367,374, 375, 382 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Білецького Олексія Васильовича подану в інтересах Державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство» залишити без задоволення.

Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 13 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 18 березня 2025 року

Головуючий Л. А. Приходько

Судді: Л. В. Базіль

С. В. Радченко