Постанова

від 04.03.2025 по справі 922/3163/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року м. Харків Справа № 922/3163/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача (апелянта): Мостова В.О.; довіреність №459 від 12.12.2024;

від відповідача: Зубрич Д.О.; довіреність від 12.12.2024;

від 3-ї особи на стороні позивача: не з`явилися;

від 3-ї особи на стороні відповідача: не з`явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Стома", м. Харків (вх. № 7 Х/2),

на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2024 (повний текст складено 20.12.2024) у справі № 922/3163/24 (суддя Аюпова Р.М.),

за позовом Публічного акціонерного товариства "Стома", м. Харків,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської міської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Спільного підприємства "Радміртех" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрийнафтогаз", с. Миртюки Стрийського району Львівської області,

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Публічне акціонерне товариство "Стома" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просило суд визнати незаконним та скасувати рішення відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської міської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України", яке оформлене протоколом засідання постійно діючої комісії з питань, що пов`язані з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення у споживача порушень згідно вимог Кодексу газорозподільних систем № 516/24 від 27.06.2024, яким було задоволено Акт про порушення №104.1.1/516 від 14.06.2024, а також покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на відсутність підстав для застосування п. 4 гл. 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем при розрахунку спожитого природного газу, оскільки відповідачем під час проведення обстеження та перевірки комерційного ВОГ на об`єкті позивача не встановлено та не зафіксовано ознак наявності роботи комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, а також не підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого) природного газу, відповідно, на думку позивача, у відповідача були відсутні підстави складати Розрахунок необлікованих об`ємів газу та Акт №1051 про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу від 30.06.2024; також позивач зазначав, що його представнику не було надано можливості бути присутнім на засіданні комісії та подати власні заперечення.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.12.2024 у справі №922/3163/24 у задоволенні позову відмовлено.

При ухваленні вказаного рішення господарський суд першої інстанції виходив з того, що споживачем не було самостійно виявлено та не було завчасно повідомлено оператора газорозподільної системи щодо ймовірної наявності порушень у роботі лічильника, у зв`язку з чим підстави для незастосування процедури визначення необлікованих об`ємів природного газу споживачам, що не є побутовими, у даному випадку відсутні; непридатність ЗВТ підтверджено довідкою від 25.06.2024 ДП "Всеукраїнський державний науково - виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів"; нарахування проводились відповідачем з 01.06.2024 по 18.06.2024 у відповідності до п. 4 гл. 4 розд. ХІ Кодексу ГРМ; відповідачем у акті про порушення було повідомлено позивача про дату та час розгляду акту про порушення, при цьому, як вбачається із матеріалів справи, вищезазначений акт про порушення було підписано представниками оператора ГРМ та представником позивача, також позивачем було отримано копію акту про порушення, будь-які заперечення або незгода позивача, у акті про порушення відсутні. Щодо посилання позивача на те, що за результатами повірки вимірювального комплекса значна негативна похибка була виявлена при витратах 1,654 і 1,622 куб. м/год., при яких пальник котла не працює, суд першої інстанції зазначив, що непридатність комплексу вимірювального роторного КВР-1.01 G250-80 №00439 для подальшого використання підтверджується також проведеними роботами третьою особою, що не заявляє самостійні вимоги, на боці позивача СП "Радміртех" у формі ТОВ. Щодо посилання позивача на проведення ремонту газового обладнання, господарський суд обґрунтував, що матеріали справи не містять доказів надходження від позивача до оператора ГРМ заяви в порядку п. 3 гл. 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ про припинення розподілу природного газу на об`єкт споживача або на окремий газовий прилад. Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку в процесі розгляду даного спору, що позивачем не доведено протиправність дій відповідача при прийнятті рішення постійно діючої комісії з питань, пов`язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовим, та ТОВ "ГРМУ" в особі Харківської міської філії правомірно оформлений протокол від 27.06.2024 про задоволення акту про порушення № 104.1.1\516 від 14.06.2024 та застосовані на його підставі санкції про донарахування об`єму природного газу за період з 01.06.2024 року по 18.06.2024 року в обсязі 184 998,73 куб.м.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, позивач - Публічне акціонерне товариство "Стома" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2024 у справі №922/3163/24 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги; також апелянт просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування своїх доводів скаржник зазначає наступне:

- господарський суд мав оцінити вплив виявленої похибки в діапазоні витрат від 1,622 м.куб./год до 20,16 м. куб./год на точність і коректність відображення показників лічильника; на думку заявника скарги ця похибка не могла призвести до споживання позивачем необлікованого або частково облікованого газу, оскільки в такому режимі газ взагалі не споживається;

- господарський суд залишив поза увагою аргументи позивача, який зазначив, що коректор об`єму газу ВЕГА-1.03 хоча і є частиною вимірювального комплексу, може працювати як самостійний пристрій, виконуючи власні вимірювальні функції, визнання одного компонента вимірювального комплексу (наприклад, лічильника) непридатним не обов`язково свідчить про непридатність інших його складових; згідно з довідкою від 25.06.2024 ДП "Всеукраїнський державний науково - виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів", коректор не визнавався несправним, отже, дані, зафіксовані цим пристроєм, не можуть бути автоматично визнані недостовірними;

- господарський суд не взяв до уваги висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №914/993/21, а саме, не врахував, що справність коректора дійсно не має значення лише у разі підтвердження наявності ознак позаштатного режиму роботи та фактів необлікованого об`єму газу, однак у даному випадку лічильник газу не має пошкоджень, термін періодичної повірки лічильника не пропущено, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ не було, обчислювач (коректор) об`єму газу справний і не містить у звітах повідомлень про роботу лічильника в позаштатному режимі, відповідачем не сформовано жодного документу, який би підтвердив факт необлікованого чи частково облікованого об`єму розподіленого природного газу внаслідок позаштатного режиму роботи лічильника;

- господарський суд проігнорував аргументи позивача про те, що відсутність повідомлення з боку позивача про можливі порушення у роботі лічильника жодним чином не стосується та не може бути підставою для нарахування йому необлікованих обсягів природного газу; відсутність у позивача технічної можливості для постійного контролю за справністю лічильника означає, що обов`язок виявлення несправностей та забезпечення коректної роботи ЗВТ покладається на оператора ГРС; відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про те, що позивач був обізнаний про несправність лічильника або мав можливість самостійно її виявити;

- відповідач фактично підтвердив, що жодного необлікованого або частково облікованого споживання газу не відбулося, обсяг 184998,73 м.куб. не є реальним споживанням, а суто технічним нарахуванням, яке не базується на фактичних показаннях лічильника;

- позивач не є побутовим споживачем, тому норма п. 3 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ, яка встановлює обов`язок письмового звернення до оператора ГРМ для припинення розподілу газу, до нього не може бути застосована, водночас порядок комерційного обліку газу для споживачів, які не є побутовими, регулюється главою 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ та не містить жодних вимог чи приписів щодо необхідності інформування оператора ГРМ про припинення розподілу газу на певний період часу; ведення господарської діяльності позивача було призупинено з 01.06.2024 по 30.06.2024, про що позивач письмово повідомляв відповідача; під час виконання ремонтних робіт з 03.06.2024 по 07.06.2024 котел був розібраний і фізично не міг працювати;

- Верховний Суд у постанові від 02.12.2020 у справі №906/962/18 відхилив доводи скаржника про правомірність донарахування за саму лише непридатність приладу обліку;

- підписання акту представником позивача було здійснено під тиском, оскільки відновлення газопостачання безпосередньо залежало від підпису цього акту; позивач неодноразово звертався до відповідача та ТОВ "Стрийнафтогаз" із запитами щодо надання розрахунків обсягів спожитого газу та висловлював свої заперечення щодо здійсненого відповідачем перерахунку.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.01.2025 для розгляду справи визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Стома" на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2024 у справі №922/3163/24; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.02.2025 о 12:30 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, просп. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №105.

21.01.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської міської філії, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПАТ "Стома" в повному обсязі та залишити без змін рішення суду першої інстанції.Свою позицію відповідач обґрунтовує наступним:

- згідно п. 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає: наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ, що мало місце в даному випадку; за результатами повірки КВР-1.01 G250-80 №00439 визнаний непридатним до подальшого використання, про що ДП "Укрметртестстандарт" видана Довідка №39-1- 6/01301-20240625 ЦСБ 424ПК від 25.06.2024; встановлено, що ВОГ не відповідає вимогам п 11.5.2 ДСТУ 9037:2020 "Лічильники газу з вбудованими пристроями перетворення об`єму. Методика повірки"; коректор об`єму газу ВЕГА-1.03, що входить до комплексу вимірювального роторного КВР-1.01 G250-80 №00439, також є непридатним до використання;

- посилання позивача на те, що за результатами повірки вимірювального комплекса значна негативна похибка була виявлена при витратах 1,654 і 1,622 куб. м/год., при яких пальник котла не працює, є необґрунтованими, оскільки, якщо похибка при мінімальній витраті виходить далеко за встановлену граничну межу -2% (наприклад, як у даному випадку - майже на 30%), то насправді похибка ЗВТ виходить за встановлену нижню граничну межу -2% вже при витраті, значно більшій від мінімальної.

23.01.2025 до Східного апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Стрийнафтогаз" адвоката Храбатина А.В. надійшла заява про участь у судових засіданнях по справі №922/3163/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка задоволена ухвалою суду від 28.01.2025.

27.01.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання 3-ї особи на стороні позивача, в якому СП "Радміртех" у формі ТОВ просить суд розглядати справу без участі його представника.

11.02.2025 до Східного апеляційного господарського суду від представника ПАТ "Стома" адвоката Репеті В.О. надійшла заява про участь у судових засіданнях по справі №922/3163/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка задоволена ухвалою суду від 12.02.2025.

19.02.2025 до Східного апеляційного господарського суду від ПАТ "Стома" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, які обґрунтовано тим, що скаржник не має можливості забезпечити участь свого представника у даному судовому засіданні з об`єктивних причин, а саме припинення 18.02.2025 дії договору про надання правової допомоги б/н від 04.09.2024, укладеного з АО "Арткейс" за ініціативою адвокатського об`єднання та перебування юрисконсульта юридичного відділу ПАТ "Стома" Мостової В.О. у відрядженні у м. Львові з 17.02.2025 по 20.02.2025. Апелянт посилається на те, що участь скаржника у судовому засіданні є необхідною, оскільки він має намір особисто надати пояснення щодо суті апеляційної скарги, аргументів, викладених у ній, а також висловити свою позицію стосовно доводів відповідача.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 19.02.2025, в якому брали участь представник відповідача та в режимі відеоконференції представник 3-ї особи на стороні відповідача - ТОВ "Стрийнафтогаз", було оголошено перерву до "04" березня 2025 р. о 09:30 год, про що судом постановлено відповідну ухвалу. У вказаній ухвалі суд також зазначив, що наступне судове засідання у справі №922/3163/24 буде проведено за участю представника ТОВ "Стрийнафтогаз" адвоката Храбатина А.В. у режимі відеоконференцзв`язку.

04.03.2025 представник ТОВ "Стрийнафтогаз", адвокат Храбатин А.В., через систему "Електронний суд" подав клопотання, в якому просить перенести розгляд справу на іншу дату, посилаючись на неможливість участі в судовому засіданні 04.03.2025 через хворобу. Доказів на підтвердження зазначених обставин до клопотання не додано.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 04.03.2025 взяли участь представники позивача (апелянта) та відповідача, які підтримали викладену ними письмово правову позицію.

Розглянувши клопотання ТОВ "Стрийнафтогаз" про перенесення розгляду справи на іншу дату, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Частиною 11 ст. 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

У той же час, за положеннями ст. 129 Конституції України та ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З урахуванням наведеного, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України) (наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19).

Судова колегія зазначає, що заявником до свого клопотання не було надано доказів на підтвердження викладених у ньому обставин щодо хвороби представника, отже, на думку суду апеляційної інстанції, таке клопотання є необґрунтованим.

З огляду на викладене, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, враховуючи, що клопотання ТОВ "Стрийнафтогаз" про перенесення розгляду справи на іншу дату задоволенню не підлягає, а СП "Радміртех" у формі ТОВ просило суд розглядати справу без участі його представника, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників зазначених учасників справи. Жодний із учасників справи не був обмежений судом у праві на участь у судовому процесі, розгляд справи відбувався у трьох судових засіданнях, зокрема, у судовому засіданні 19.02.2025 колегія суддів заслухала представника ТОВ "Стрийнафтогаз" адвоката Храбатина А.В., який надав пояснення стосовно суті спору.

Згідно ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.08.2023 Публічним акціонерним товариством "Стома" та ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської міської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" шляхом підписання заяви-приєднання №Р-247-08-23 від 01.08.2023 був укладений договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Згідно п. 5.6 договору обсяги та умови розподілу і споживання природного газу є обов`язковими для виконання у взаємовідносинах між споживачем та його постачальником. У разі виникнення розбіжностей щодо обсягу розподіленого та спожитого природного газу, питання підлягає врегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання, обсяг розподіленого та спожитого природного газу визначається на основі даних оператора ГРМ. Обсяг спожитого позивачем газу фіксується комплексом вимірювальним роторним КВР-1.01 G250-80-1.6-0.5, зав. № 00439.

14.06.2024 представниками ТОВ "ГРМУ" в особі Харківської міської філії по об`єкту позивача за адресою: м. Харків, вул. Ньютона, 3, здійснювалась технічна перевірка вузла обліку, за результатами якої представники оператора ГРМ склали акт контрольного огляду вузла обліку № ДП-14062 від 14.06.2024, в якому зафіксовано наявність сторонніх шумів. Також було складено акт про порушення 104.1.1/516 від 14.06.2024, згідно з яким виявлено пошкодження засобу вимірювальної техніки (ЗВТ) або роботу вузла обліку в позаштатному режимі, що призвело до некоректного обліку спожитого газу.

18.06.2024 лічильник газу був демонтований та відповідно до протоколу № 230-ХМФ-П від 18.06.2024 направлений на позачергову повірку.

25.06.2024 було проведено повірку вузла обліку позивача, за результатами якої комплекс вимірювальний роторний КВР-1.01 №00439 був визнаний непридатним для подальшого використання, про що видана довідка ДП "Укрметртестстандарт" № 39-1-6/01301-20240625 271ПК-ПЗ від 25.06.2024.

За результатами повірки складено протокол № 271ПК-ПЗвід 25.06.2024, в якому зазначено, що: при витратах газу 1,622 м. куб/год відносна похибка складає -31,93%, що перевищує гранично допустиму похибку; при витратах газу 40,39 м. куб/год відносна похибка складає -0,4025%, що не перевищує гранично допустиму відносну похибку.

За результатами повірки Державним підприємством "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" було видано довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-6/01301-20240625 271ПК-ПЗ від 25.06.2024 (надалі - довідка про непридатність), яка підтверджує, що лічильник визнано непридатним через перевищення допустимих значень основної відносної похибки при вимірюванні об`єму газу за робочих умов комплексу.

Позивач зазначає, що між ПАТ "Стома" та СП "Радміртех" у формі товариства з обмеженою відповідальністю було укладено договір про надання послуг № 248 від 25.06.2024, відповідно до якого виконавець зобов`язувався надати послуги по заміні модуля живлення літієвого вибухозахищеного, ремонту, технічного обслуговування та державної повірки лічильника. За результатами надання послуг СП "Радміртех" у формі товариства з обмеженою відповідальністю склало протокол повірки лічильника газу №107/24 від 27.06.2024.

30.06.2024 на підставі рішення комісії відповідачем було сформовано акт № 10501 про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу та розрахунок необлікованих об`ємів природного газу котлом Viessmann Vitomax 200, згідно з яким відповідачем було протранспортовано позивачу 185 252,31 н.куб.м. (відповідно до роздруківок - 252.77 н.куб.м; витрати ВТВ (згідно з методикою) - 0,81 н.куб.м; технічне нарахування - 184 998,73 н.куб.м).

Розрахунок необлікованих об`ємів природного газу в обсязі 184 998,73 н.куб.м здійснено на підставі підпункту 1 пункту 4, глави 4, розділу XI Кодексу газорозподільних систем, відповідно до якого:

- підставою для перерахунку необлікованого об`єму розподіленого (спожитого) природного газу є встановлення факту непридатності лічильника або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, та/або пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача;

- об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання;

- перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

У зв`язку зі складенням відповідачем акту про порушення, затвердженого рішенням комісії, відповідачем було здійснено перерахунок за період з 07:00 год. 01.06.2024 року по 10:40 год. 18.06.2024 року спожитого позивачем природного газу, що відображено в розрахунку необлікованих об`ємів газу та акті № 10501 про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу від 30.06.2024.

Позивач з вищенаведеним актом, рішенням постійно діючої комісії відповідача та розрахунком не облікованого об`єму природного газу не погодився, звернувся до господарського суду із вимогою про визнання незаконним та скасування рішення ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської міської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України", яке оформлене протоколом засідання постійно діючої комісії з питань, що пов`язані з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення у споживача порушень згідно вимог Кодексу газорозподільних систем № 516/24 від 27.06.2024, яким було задоволено акт про порушення №104.1.1/516 від 14.06.2024.

Як вже зазначалося, за результатами розгляду позовних вимог рішенням Господарського суду Харківської області від 11.12.2024 у справі №922/3163/24 у задоволенні позову відмовлено.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками господарського суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу", розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Взаємовідносини операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГРС).

Згідно п. 1, 2 гл. 6 розд. X Кодексу ГРС власник комерційного ВОГ (вузла обліку природного газу) або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному гл. 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

Якщо внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ чи його складових здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу (абз. 9 п. 6 гл. 1 розд. Х Кодексу ГРС).

Позивач в суді першої та апеляційної інстанції стверджував про недоведеність обставин, що свідчили б про роботу комерційного ВОГ у позаштатному режимі.

Разом з тим, відповідно до абз. 5 п. 6 Глави 1 Розділу Х Кодексу ГРС позаштатний режим роботи комерційного ВОГ включає наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ.

Як було встановлено вище, 14.06.2024 представниками ТОВ "ГРМУ" в особі Харківської міської філії по об`єкту позивача за адресою: м. Харків, вул. Ньютона, 3, здійснювалась технічна перевірка вузла обліку, за результатами якої представники оператора ГРМ склали акт контрольного огляду вузла обліку № ДП-14062 від 14.06.2024, в якому зафіксовано наявність сторонніх шумів. Тобто матеріалами справи підтверджується наявність підстав для висновку про позаштатний режим роботи вузла обліку.

Аргументи апелянта щодо відсутності зазначення, які саме конкретні сторонні шуми та нехарактерні звуки були присутні при роботі лічильника, відсутності опису характеру та інтенсивності цих шумів, щодо неможливості виявлення шумів за відсутності газопостачання не спростовують обставин щодо фіксації відповідачем зазначених шумів у встановленому порядку.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №922/1616/23, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що факт наявності сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника не підтверджується, однак не зазначив, якими доказами це підтверджується, як і не навів доказів на спростування факту споживання необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого природного газу, а тому висновок суду апеляційної інстанції не може вважатись обґрунтованим в розумінні статтей 236, 237 ГПК України, оскільки він не вказав, якими доказами спростовується факти позаштатної роботи лічильника та необлікованого (облікованого частково) об`єму розподіленого природного газу.

Колегія суддів зазначає, що в даній справі №922/3163/24 також відсутні докази, які б спростовували зафіксований відповідачем факт роботи лічильника у позаштатному режимі, а заперечення позивача стосовно вказаного факту ґрунтуються на припущеннях.

Позивач також вважає недоведеним факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, такі обставини підтверджуються тим, що ВОГ позивача КВР-1.01 G250-80 №00439 було визнано непридатним до подальшого використання через перевищення допустимих значень основної відносної похибки при вимірюванні об`єму газу (згідно з наявною в матеріалах справи довідкою про непридатність). Окрім того, як встановлено місцевим господарським судом та не спростовано апелянтом, непридатність комплексу вимірювального роторного КВР-1.01 G250-80 №00439 для подальшого використання підтверджується також проведеними роботами третьою особою, що не заявляє самостійні вимоги, на боці позивача СП "Радміртех" у формі ТОВ.

В апеляційній скарзі позивач наполягає на тому, що коректор об`єму газу ВЕГА-1.03, хоча і є частиною вимірювального комплексу, однак може працювати як самостійний пристрій, виконуючи власні вимірювальні функції, а визнання одного компонента вимірювального комплексу (наприклад, лічильника) непридатним не обов`язково свідчить про непридатність інших його складових; згідно з довідкою від 25.06.2024 ДП "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів", коректор не визнавався несправним, а отже, дані, зафіксовані цим пристроєм, не можуть бути автоматично визнані недостовірними.

Проте, за оцінкою колегії суддів, вищенаведені доводи ґрунтуються на припущеннях про можливу справність коректора, тоді як цей коректор є складовою частиною ВОГ, визнаного непридатним.

Окрім того, як зазначає сам позивач із посиланням на постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №914/993/21, справність коректора не має значення у разі підтвердження наявності ознак позаштатного режиму роботи та фактів необлікованого об`єму газу. Як було встановлено вище, наявність таких ознак та фактів підтверджується матеріалами справи, отже, твердження позивача про недоведеність несправності коректора, на думку колегії суддів, не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення господарського суду.

Якщо у разі несправності лічильника газу, що сталася внаслідок його позаштатного режиму роботи (що, зокрема включає витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів), буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, то розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності здійснюється відповідно до вимог абз. 9 п. 6 гл. 6 розд. X, пп.1 п.4 гл.4 розд. XІ Кодексу ГРС. Підпункт 2 п.4 гл.4 розд.ХІ Кодексу у такому разі не застосовується і обставини справності коректора значення не мають відповідний висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №914/993/21, якою було уточнено висновок, що міститься у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 906/962/18 (на яку посилається апелянт).

Апелянт також зазначає, що господарський суд мав оцінити вплив виявленої похибки в діапазоні витрат від 1,622 м.куб./год до 20,16 м. куб./год на точність і коректність відображення показників лічильника; на думку заявника скарги, ця похибка не могла призвести до споживання позивачем необлікованого або частково облікованого газу, оскільки в такому режимі газ взагалі не споживається.

Водночас, як зазначав відповідач у суді першої та апеляційної інстанції, посилання позивача на те, що за результатами повірки вимірювального комплекса значна негативна похибка була виявлена при витратах 1,654 і 1,622 куб. м/год., при яких пальник котла не працює, є необґрунтованими, оскільки, якщо похибка при мінімальній витраті виходить далеко за встановлену граничну межу -2% (наприклад, як у даному випадку - майже на 30%), то насправді похибка ЗВТ виходить за встановлену нижню граничну межу -2% вже при витраті, значно більшій від мінімальної.

З урахуванням тих обставин, що ВОГ позивача КВР-1.01 G250-80 №00439 було визнано непридатним до подальшого використання через перевищення допустимих значень основної відносної похибки при вимірюванні об`єму газу і що позивач не надав до матеріалів справи доказів, які б свідчили про його придатність, у тому числі будь-яких експертних висновків щодо оцінки технічного стану вказаного ВОГ, колегія суддів не погоджується з твердженнями ПАТ "Стома" про те, що в даному випадку суд самостійно мав оцінювати такі технічні параметри як вплив виявленої похибки в діапазоні витрат від 1,622 м.куб./год до 20,16 м. куб./год на точність і коректність відображення показників лічильника.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що обсяг 184998,73 н.м.куб. не є реальним споживанням, а суто технічним нарахуванням, яке не базується на фактичних показаннях лічильника. Позивач також посилається на те, що у червні 2024 року газове обладнання АТ "Стома" працювало лише два неповні дні (07.06.2024 та 14.06.2024).

Разом з тим, як було встановлено вище, лічильник було визнано непридатним, отже, нарахування здійснено відповідачем згідно з умовами Кодексу ГРС.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні встановив, що споживачем не було самостійно виявлено та не було завчасно повідомлено оператора газорозподільної системи щодо ймовірної наявності порушень у роботі лічильника, у зв`язку з чим підстави для незастосування процедури визначення необлікованих об`ємів природного газу споживачам, що не є побутовими, у даному випадку відсутні.

В апеляційній скарзі позивач стверджує, що господарський суд проігнорував аргументи позивача про те, що відсутність повідомлення з боку позивача про можливі порушення у роботі лічильника жодним чином не стосується та не може бути підставою для нарахування йому необлікованих обсягів природного газу; відсутність у позивача технічної можливості для постійного контролю за справністю лічильника означає, що обов`язок виявлення несправностей та забезпечення коректної роботи ЗВТ покладається на оператора ГРС; відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про те, що позивач був обізнаний про несправність лічильника або мав можливість самостійно її виявити.

Надаючи оцінку цим доводам, колегія суддів зазначає, що вони не спростовують вищенаведеного висновку місцевого господарського суду, який ґрунтується на нормах Кодексу ГРС.

А саме, відповідно до абз. 1 п. 8 гл. 4 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі своєчасного (до виявлення порушення представником оператора ГРМ) письмового повідомлення споживачем оператора ГРМ про пошкодження ЗВТ/лічильника газу або пломби (крім її відсутності) та за умови відсутності пошкодження пломби з прихованими заходами чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу процедура, передбачена цією главою, не застосовується (крім періоду відсутності пошкодженого ЗВТ/ лічильника газу, що був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку).

Зазначена норма кореспондується з положеннями п. 6 гл. 6 розд. Х Кодексу ГРС, відповідно до якого, у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.

Отже, абз. 1 п. 8 гл. 4 розд. ХІ Кодексу ГРС встановлено заохочувальну норму, яка виключає застосування вимог розділу ХІ цього Кодексу у здійсненні розрахунків безоблікового споживання газу у випадку повідомлення споживачем про пошкодження лічильника оператора ГРМ до виявлення порушення, тобто у випадку вжиття споживачем всіх належних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання згідно з договором.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №920/1122/19, від 27.06.2019 у справі №922/4735/16, від 14.06.2022 у справі №915/517/21, від 30.06.2022 у справі №911/2791/20, від 26.09.2024 у справі № 910/6295/23 тощо.

У постанові від 19.06.2024 у справі № 911/2072/23 Верховний Суд зазначив, що оскільки споживач письмово повідомив оператора ГРМ про зупинку лічильника вже після складання щодо нього акта про порушення, зазначене виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів абзацу першого пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС.

Оскільки в даній справі №922/3163/24 відсутні докази повідомлення споживачем оператора ГРМ про несправність лічильника, тому, відповідно, відсутні підстави для застосування вищевказаної заохочувальної норми Кодексу ГРС.

В апеляційній скарзі позивач також зазначає, що підписання акту представником позивача було здійснено під тиском, оскільки відновлення газопостачання безпосередньо залежало від підпису цього акту, і що засідання комісії з розгляду акту про порушення проводилося без участі представника позивача.

Проте, колегія суддів зазначає, що вищевказані доводи не спростовують встановлених місцевим господарським судом обставин, а саме - відповідачем у акті про порушення було повідомлено позивача про дату та час розгляду акту про порушення, при цьому, як вбачається із матеріалів справи, вищезазначений акт про порушення було підписано представниками оператора ГРМ та представником позивача, також позивачем було отримано копію акту про порушення, будь-які заперечення або незгода позивача, у акті про порушення відсутні.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, не спростованим апелянтом, про те, що в процесі розгляду даного спору позивачем не доведено протиправність дій відповідача при прийнятті рішення постійно діючої комісії з питань, пов`язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовим ТОВ "ГРМУ" в особі Харківської міської філії, оформлене протоколом 27.06.2024 про задоволення акту про порушення №104.1.1\516 від 14.06.2024 та застосування на підставі санкції про донарахування об`єму природного газу за період з 01.06.2024 по 18.06.2024 в обсязі 184998,73 куб.м.

Інші доводи апеляційної скарги (зокрема, про відсутність у позивача обов`язку письмового звернення до оператора ГРМ для припинення розподілу газу, тощо) також не спростовують вищевказаного висновку та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення та задоволення позову, оскільки, як було встановлено під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, матеріалами справи підтверджуються обставини щодо позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ та необлікованого об`єму спожитого позивачем природного газу що свідчить про правомірність здійсненого відповідачем розрахунку необлікованих об`ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ відповідно до вимог Кодексу ГРС (абз. 9 п. 6 гл. 1 Розділу Х Кодексу ГРС).

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, §58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції надав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Стома" на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2024 у справі № 922/3163/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2024 у справі №922/3163/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення; порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повну постанову складено 14.03.2025.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.В. Лакіза