Постанова від 22.05.2025 по справі 922/3163/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/3163/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А. А. - головуючого, Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,

за участю секретаря судового засідання Іщука В. В.,

представників учасників справи:

позивача - Репетя В. О.,

відповідача - Зубрич Д. О.,

третьої особи на стороні позивача - не з`явився,

третьої особи на стороні відповідача - Храбатин А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Стома»

на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2024 (суддя Аюпова Р. М.) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 (колегія суддів: Мартюхіна Н. О. - головуючий, Крестьянінов О. О., Лакіза В. В.)

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Стома»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Спільного підприємства «Радміртех» у формі товариства з обмеженою відповідальністю,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийнафтогаз»,

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Публічне акціонерне товариство «Стома» (далі - ПАТ «Стома») звернулося до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про визнання незаконним та скасування рішення Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі - ТОВ «Газорозподільні мережі України») в особі Харківської міської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», яке оформлене протоколом засідання постійно діючої комісії з питань, що пов`язані з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення у споживача порушень згідно вимог Кодексу газорозподільних систем від 27.06.2024 № 516/24, відповідно до якого було задоволено акт про порушення від 14.06.2024 № 104.1.1/516.

1.2 Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ПАТ «Стома» посилається на відсутність підстав для застосування пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем при розрахунку спожитого природного газу, оскільки відповідач під час проведення обстеження та перевірки комерційного ВОГ на об`єкті позивача не встановив та не зафіксував ознак наявності роботи комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, а також не підтвердив факту необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого) природного газу, а тому, на думку позивача, у відповідача були відсутні підстави складати розрахунок необлікованих об`ємів газу та акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Господарський суд Харківської області рішенням від 11.12.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2025, у задоволенні позову ПАТ «Стома» відмовив.

2.2 Судові рішення мотивовані тим, що позивач не довів протиправності дій відповідача у прийнятті рішення постійно діючої комісії з питань, пов`язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовим, та відповідач правомірно оформив протокол від 27.06.2024 про задоволення акта про порушення № 104.1.1\516 від 14.06.2024 і здійснив на його підставі донарахування об`єму природного газу за період з 01.06.2024 по 18.06.2024.

3 Короткий зміст касаційної скарги та позиція учасників справи, заяви, клопотання, інші процесуальні питання

3.1 ПАТ «Стома» у касаційній скарзі просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

3.2 Касаційна скарга позивача (у новій редакції) подана з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3.3 Скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин пункт 6 глави 6 розділу Х, підпункт 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ, підпункт 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ, пункту 3 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, пункту 5.13 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618.

3.4 Позивач вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правових позицій Верховного Суду щодо порядку встановлення фактів позаштатного режиму роботи ВОГ та його впливу на визначення обсягів спожитого природного газу, викладених у постановах від 13.02.2020 у справі № 908/386/19, від 28.05.2020 у справі № 908/902/19, від 28.02.2023 у справі № 927/153/22, від 11.11.2021 у справі № 904/3592/19, від 08.07.2021 у справі № 910/4660/18, від 18.11.2022 у справі № 914/993/21, від 02.12.2020 у справі № 906/962/18.

3.5 Також ПАТ «Стома» зазначає, що висновки судів щодо правомірності розрахунку необлікованих об`ємів газу не відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постановах від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 11.11.2021 у справі № 904/3592/19 та від 18.11.2022 у справі № 914/993/21, які стосуються належного доказування факту несправності засобів вимірювання та обґрунтованості відповідних нарахувань.

3.6 Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, у контексті пунктів 1, 3, 4 частини 3 статті 310 ГПК України, позивач посилається на ухвалення оскаржуваних рішень з порушенням частини 1 статті 76, частини 1 статті 77, частин 1- 3 статті 86, частин 1- 5 статті 236 ГПК України.

3.7 Відповідач у відзиві на касаційну скаргу позивача заперечує викладені в ній доводи і просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

4 Мотивувальна частина

4.1 Суди попередніх інстанцій встановили, що ПАТ «Стома» та ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії шляхом підписання заяви-приєднання від 01.08.2023 №Р-247-08-23 уклали договір розподілу природного газу для споживача, що не є побутовим (далі - Договір).

4.2 Згідно з пунктом 5.6 Договору обсяги та умови розподілу і споживання природного газу є обов`язковими для виконання у взаємовідносинах між споживачем та його постачальником. У разі виникнення розбіжностей щодо обсягу розподіленого та спожитого природного газу питання підлягає врегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання обсяг розподіленого та спожитого природного газу визначається на основі даних оператора ГРМ. Обсяг спожитого позивачем газу фіксується комплексом вимірювальним роторним КВР-1.01 G250-80-1.6-0.5, зав. № 00439.

4.3 Представники ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії 14.06.2024 по об`єкту позивача за адресою: м. Харків, вул. Ньютона, 3, здійснили технічну перевірку вузла обліку, за результатами якої склали акт контрольного огляду вузла обліку від 14.06.2024 № ДП-14062, у якому зафіксовано наявність сторонніх шумів. Також було складено акт про порушення від 14.06.2024 № 104.1.1/516, згідно з яким виявлено пошкодження засобу вимірювальної техніки (ЗВТ) або роботу вузла обліку в позаштатному режимі, що призвело до некоректного обліку спожитого газу.

4.4 При цьому 18.06.2024 лічильник газу був демонтований та відповідно до протоколу від 18.06.2024 № 230-ХМФ-П направлений на позачергову повірку.

4.5 За результатами повірки вузла обліку позивача комплекс вимірювальний роторний КВР-1.01 G250-80-1.6-0.5 № 00439 визнаний непридатним для подальшого використання, про що видана довідка ДП «Укрметртестстандарт» від 25.06.2024 № 39-1-6/01301-20240625 271ПК-ПЗ.

4.6 Також у протоколі від 25.06.2024 № 271ПК-ПЗ у зв`язку з повіркою зафіксовано, що: при витратах газу 1,622 м куб/год відносна похибка складає 31,93 %, що перевищує гранично допустиму похибку; при витратах газу 40,39 м куб/год відносна похибка складає 0,4025 %, що не перевищує гранично допустимої відносної похибки.

4.7 За результатами повірки Державне підприємство «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» видало довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 25.06.2024 № 39-1-6/01301-20240625 271ПК-ПЗ (далі - довідка про непридатність), яка підтверджує, що лічильник визнано непридатним через перевищення допустимих значень основної відносної похибки при вимірюванні об`єму газу за робочих умов комплексу.

4.8 Позивач зазначає, що між ним та СП «Радміртех» у формі товариства з обмеженою відповідальністю укладено договір про надання послуг від 25.06.2024 № 248, відповідно до якого виконавець зобов`язувався надати послуги із заміни модуля живлення літієвого вибухозахищеного, ремонту, технічного обслуговування та державної повірки лічильника. За результатами надання послуг СП «Радміртех склало протокол повірки лічильника газу від 27.06.2024 № 107/24.

4.9 Також суди встановили, що відповідач в акті про порушення, який підписали представники позивача і відповідача, повідомив позивача про дату та час розгляду зазначеного акта.

4.10 На підставі рішення комісії відповідач 30.06.2024 сформував акт № 10501 про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу та розрахунок необлікованих об`ємів природного газу котлом Viessmann Vitomax 200, згідно з яким відповідач протранспортував позивачу 185 252,31 н. куб. м (відповідно до роздруківок - 252,77 н. куб. м; витрати ВТВ (згідно з методикою) - 0,81 н. куб. м; технічне нарахування - 184 998,73 н. куб. м). Розрахунок необлікованих об`ємів природного газу в обсязі 184 998,73 н. куб. м здійснено на підставі підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем.

4.11 При цьому перерахунок здійснено за період з 07:00 год 01.06.2024 по 10:40 год 18.06.2024 спожитого позивачем природного газу, що відображено в розрахунку необлікованих об`ємів газу та акті від 30.06.2024 № 10501 про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу.

4.12 За таких обставин позивач, не погодившись з актом, рішенням постійно діючої комісії відповідача та розрахунком необлікованого об`єму природного газу, звернувся до суду з вимогою про визнання незаконним та скасування рішення ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії, оформленого протоколом засідання постійно діючої комісії з питань, що пов`язані з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення у споживача порушень згідно з вимогами Кодексу газорозподільних систем, від 27.06.2024 № 516/24, відповідно до якого задоволено акт про порушення № 104.1.1/516 від 14.06.2024.

4.13 Суди попередніх інстанцій, посилаючись на підтверджені за результатами розгляду справи обставини щодо позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ та необлікованого об`єму спожитого позивачем природного газу, виснували про правомірність здійсненого відповідачем розрахунку необлікованих об`ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

4.14 За обставинами, які встановили суди попередніх інстанцій, у справі відсутні докази, які б спростовували зафіксований відповідачем факт роботи лічильника у позаштатному режимі, а заперечення позивача стосовно вказаного факту ґрунтуються на припущеннях. ВОГ позивача КВР-1.01 G250-80 №00439 визнано непридатним до подальшого використання через перевищення допустимих значень основної відносної похибки при вимірюванні об`єму газу згідно з наявною в матеріалах справи довідкою про непридатність. Крім того, суди зауважили, що непридатність комплексу вимірювального роторного КВР-1.01 G250-80 №00439 для подальшого використання підтверджується також проведеними роботами третьою особою, що не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача СП «Радміртех» у формі ТОВ, чого позивач не спростував.

4.15 Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.16 Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 ГПК України).

4.17 Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.

4.18 Відповідно до Законів України «Про ринок природного газу», «Про природні монополії», Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою від 30.09.2015 № 2494 затвердила Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС).

4.19 Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРС:

вузол обліку природного газу / вузол обліку/ ВОГ - сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством;

комерційний облік природного газу - визначення об`ємів (обсягів) передачі та розподілу (споживання / постачання) природного газу в точках комерційного обліку на підставі даних комерційних вузлів обліку та інших регламентних процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

4.20 Згідно з абзацом пункту 2 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРМ та споживач проводять контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу); перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку; монтаж / демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт.

4.21 Згідно з пунктом 6 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС за підсумками перевірки комерційного ВОГ та за умови відсутності зауважень представник Оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний акт обстеження / акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони), що має бути підписаний споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу).

4.22 Якщо під час перевірки комерційного ВОГ (за умови відсутності ознак порушень, передбачених розділом XI цього Кодексу) між сторонами виникає сумнів щодо результатів вимірювання об`єму природного газу та/або метрологічних характеристик комерційного ВОГ чи його складових, за домовленістю сторін або за ініціативою однієї зі сторін - Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. До того ж в акті обстеження / акті контрольного огляду вузла обліку (або в акті про порушення) Оператор ГРМ має зазначити про проведення певних дій щодо позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ чи його складових.

4.23 Як встановили суди попередніх інстанцій, представники ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії 14.06.2024 по об`єкту позивача здійснили технічну перевірку вузла обліку, за результатами якої склали акт контрольного огляду вузла обліку від 14.06.2024 № ДП-14062, у якому зафіксовано наявність сторонніх шумів. Також було складено акт про порушення від 14.06.2024 № 104.1.1/516, згідно з яким виявлено пошкодження засобу вимірювальної техніки (ЗВТ) або роботу вузла обліку в позаштатному режимі, що призвело до некоректного обліку спожитого газу.

4.24 Водночас 18.06.2024 відповідач склав протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову повірку.

4.25 За результатами повірки ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» видало довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 25.06.2024 № 39-1-6/01301-20240625 271ПК-ПЗ, яка підтверджує, що лічильник визнано непридатним через перевищення допустимих значень основної відносної похибки при вимірюванні об`єму газу за робочих умов комплексу

4.26 Отже, за обставинами, які встановили суди попередніх інстанцій, комплекс вимірювальний роторний КВР-1.01 G250-80-1.6-0.5, зав. № 00439 за результатами проведення позачергової повірки був визнаний непридатним до застосування.

4.27 Згідно з пунктом 6 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС, якщо за результатами позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ (ЗВТ) буде підтверджена його невідповідність нормативним документам у сфері метрології та/або факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках за відсутності дублюючого чи підмінного ВОГ (ЗВТ) або припинення газопостачання об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному розділом XI цього Кодексу, зі складанням акта про порушення.

4.28 У главі 2 розділу ХІ Кодексу ГРС визначені види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування.

4.29 Одним з видів порушень, передбачених главою 2 розділу ХІ Кодексу ГРС, є порушення, що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових, які кваліфікуються як «не з вини споживача».

4.30 За змістом підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належить, зокрема, пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

4.31 При цьому слід зазначити, що для цілей визначення необлікованих об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим, Кодекс ГРС розмежовує несправність лічильника, що сталася: 1) внаслідок його пошкодження; 2) внаслідок позаштатного режиму роботи.

4.32 Відповідно до пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає: 1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо; 2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об`єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу; 3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ; 4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення; 5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів; 6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.

4.33 Порядок визначення необлікованих об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим, визначений у главі 4 розділу ХІ Кодексу ГРС.

4.34 Зокрема, порядок перерахунку оператором ГРМ об`єму розподіленого (спожитого) природного газу у випадку визнання лічильника газу непридатним до застосування за результатами позачергової або експертної повірки визначений у підпункті 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, відповідно до якого у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням того, що при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

4.35 Як встановили суди попередніх інстанцій, за результатами розгляду акта про порушення комісія відповідача прийняла рішення, оформлене протоколом № 516/24 від 27.06.2024, щодо задоволення акта про порушення № 104.1.1/516 від 14.06.2024. Перерахунок здійснено за період з 07:00 год 01.06.2024 по 10:40 год 18.06.2024 спожитого позивачем природного газу, що відображено в розрахунку необлікованих об`ємів газу та акті від 30.06.2024 № 10501 про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу. При цьому донарахування об`єму розподіленого (спожитого) природного газу комісія відповідача здійснила в порядку, передбаченому підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС.

4.36 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 914/993/21, на яку, зокрема, посилається скаржник у касаційній скарзі, сформувала висновок щодо застосування положень абзацу 9 пункту 6 глави 6 розділу X, пункту 4 та абзацу 2 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС шляхом уточнення висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм права, викладеного у постанові від 02.122020 у справі № 906/962/18, та, зокрема, зазначила: якщо у разі несправності лічильника газу, що сталася внаслідок його позаштатного режиму роботи, буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, то розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності здійснюється відповідно до вимог абзацу 9 пункту 6 глави 6 розділу X, підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XІ Кодексу ГРС. Підпункт 2 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу у такому разі не застосовується і обставини справності коректора значення не мають.

4.37 Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС:

коректор об`єму газу - сукупність засобів вимірювальної техніки, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об`єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу;

лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам`ятовування та відображення об`єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку.

4.38 З наведених визначень випливає, що показання коректора об`єму газу перебувають в прямій безпосередній залежності від даних, які отримані від лічильника газу. Виходячи з технічного функціоналу коректора об`єму газу, наданого в Кодексі ГРС (сукупність ЗВТ, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об`єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу), а також складу комерційного ВОГ, відомості коректора не можуть вважатись достовірними для визначення об`єму газу у випадку отримання даних від лічильника, який неправильно вимірював об`єм газу.

4.39 Такі висновки Верховного Суду, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 914/993/21.

4.40 Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить, що висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування положень Кодексу ГРС у контексті доводів позивача про роботу коректора об`єму газу, який може виконувати вимірювальні функції, жодним чином не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.11.2022 у справі № 914/993/21, та, навпаки, містять посилання на цю постанову.

4.41 Як встановили суди попередніх інстанцій, у спірних правовідносинах обставини необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу підтверджуються тим, що ВОГ позивача КВР-1.01 G250-80-1.6-0.5 № 00439 було визнано непридатним для подальшого використання через перевищення допустимих значень основної відносної похибки при вимірюванні об`єму газу згідно з довідкою про непридатність.

4.42 Аргументи ж позивача стосовно того, що коректор не визнавався несправним, а тому дані, зафіксовані цим пристроєм, не можуть бути автоматично визнані недостовірними, апеляційний господарський суд відхилив як такі, що ґрунтуються на припущеннях про можливу справність коректора, тоді як цей коректор є складовою частиною ВОГ, визнаного непридатним.

4.43 Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки апеляційного господарського суду про те, що у спірних правовідносинах обставини необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого) природного газу на об`єкті позивача є підтвердженими.

4.44 За таких обставин у відповідача були всі правові підстави для оформлення акта про порушення та проведення перерахунку об`єму розподіленого (спожитого) природного газу на об`єкті позивача в порядку, передбаченому підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, а позивач за встановленими у справі судами попередніх інстанцій обставинами не довів протиправності дій відповідача у прийнятті оскаржуваного рішення постійно діючої комісії з питань, оформленого протоколом від 27.06.2024, про задоволення акта про порушення № 104.1.1\516 від 14.06.2024.

4.45 Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, правильно з дотриманням норм процесуального права врахував та застосував до спірних правовідносин висновки Верховного Суду, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 914/993/21, саме як останню правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування норм права, які регулюють правовідносини у справі, що розглядається.

4.46 Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

4.47 Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, у контексті якої скаржник посилається на ухвалення оскаржуваних рішень з порушенням частини 1 статті 76, частини 1 статті 77, частин 1- 3 статті 86, частин 1-5 статті 236 ГПК України, Верховний Суд виходить з такого.

4.48 Під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

4.49 Разом із тим за приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

4.50 Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. Питання ж про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14, від 19.06.2019 зі справи № 910/4055/18).

4.51 Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який до того ж визначається предметом позову.

4.52 Водночас недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що суд використав недопустимий доказ. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19, від 20.09.2022 у справі № 910/3493/21.

4.53 З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що позивач не обґрунтував факту встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів у справі.

4.54 Загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238 ГПК України, визначено обов`язковість всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження судом під час вирішення спору доказів, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

4.55 З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

4.56 Місцевий та апеляційний господарські суди оцінили подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку у їх сукупності. Суди попередніх інстанцій дали оцінку поданим сторонами доказам у їх сукупності, що відповідає приписам частини 2 статті 86 ГПК України.

4.57 За результатами касаційного перегляду Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

4.58 Суд зазначає, що доводи касаційної скарги в цій частині за своїм змістом фактично зводяться до питання оцінки судами попередніх інстанцій доказів у справі і заперечення скаржником встановлених судами обставин щодо позаштатного режиму роботи ВОГ на об`єкті позивача, намагання переоцінити докази, яким надана оцінка судами попередніх інстанцій у справі, без урахування меж розгляду справи касаційним судом.

4.59 Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

4.60 Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц.

4.61 Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася.

4.62 Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником та які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

4.63 Колегія суддів бере до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, у тій частині, яка узгоджується з викладеним у цій постанові.

4.64 Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

4.65 Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявності яких скаржник у цій справі аргументовано не довів.

4.66 Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» та від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України», зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

4.67 Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

4.68 З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

4.69 Згідно з приписами статті 129 ГПК України судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Стома» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 922/3163/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ємець

Судді І. Бенедисюк

І. Колос