Ухвала

від 17.03.2025 по справі 391/851/23

НОВГОРОДКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 391/851/23

пров. 1-кп/393/37/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року селище Кам`янець

Колегія суддів Новгородківського районного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого

ОСОБА_6 ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого

ОСОБА_5 ОСОБА_8 ,

представника потерпілого ОСОБА_9 ,

прокурора ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам`янець, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, за допомогою Підсистеми відеоконференцзв`язку кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023120000000596 від 26.05.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобринець, Бобринецького району Кіровоградської області, громадянина України, освіта вища, не працюючого, одруженого, на утриманні маючого одну неповнолітню дитину 2010 р.н., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.189 КК України, -

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Бобринець, Бобринецького району Кіровоградської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, не працюючого, не одруженого, на утриманні осіб не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.189 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні Новгородківського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023120000000596 від 26.05.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.189 КК України.

Відповідно до ч.2ст.31 КПК України, за клопотанням обвинуваченого, кримінальне провадження здійснюється колегіально Новгородківським районним судом Кіровоградської області у складі трьох суддів: головуючий суддя ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходуу виглядідомашнього арештустроком на60днів обвинуваченому ОСОБА_5 по даномукримінальному провадженню,яке обґрунтував тим, що ухвалою Кропивницькогоапеляційного судувід 28.09.2023року відноснообвинуваченого ОСОБА_5 змінено запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюна запобіжнийзахід увигляді домашньогоарешту ізпокладенням наостаннього передбаченихст.194КПК Українипроцесуальних обов`язків.У подальшомустрок діїзапобіжного заходуу виглядідомашнього арештуіз покладеннямна обвинуваченогопередбачених ст.194КПК Українипроцесуальних обов`язківнеодноразово продовжувався,в останнєухвалоюколегії суддів Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 03.02.2025р. на строк 2 (два) місяці,до 03.04.2025року включно.На данийчас необхідністьв ранішеобраномущодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту не відпала, оскільки заявлені раніше ризики до вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, зокрема обвинувачений може: - переховуватись від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачене у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років; - незаконно впливати на потерпілого та свідків, іншого обвинуваченого, оскільки останні в суді під час розгляду кримінального провадження по суті ще не допитані; - вчиняти інші дії з метою перешкоджання всебічному, повному і неупередженому встановленню обставин кримінального провадження; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується. На думку прокурора, більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки в цілому вони не зможуть гарантовано запобігти ризикам зазначеним вище.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження йому строку цілодобового домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 -адвокат ОСОБА_8 ,у судовомузасіданні такожзаперечувала протизадоволення клопотанняпрокурора щодопродовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку цілодобовогодомашнього арештута просила застосувати до нього домашній арешт в певний період доби. Також, вказала, що клопотання прокурора є необґрунтованим, ризики є недоведеними, обвинувачений виконує належним чином свої процесуальні обов`язки.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_11 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник підтримали позицію обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений.

Представник потерпілого в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження йому строку цілодобового домашнього арешту.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора, розглянувши наявні матеріали, колегія суддів дійшла до такого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно дост. 181 КПК Українидомашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного. Відповідно до ч.6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Системний аналіз положень ст.194,199 КПК, які регулюють загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу, дають суду підстави вважати, що під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого необхідно перевірити існування ризиків, які були заявлені прокурором відповідно до ч. 1ст. 177 КПКта чи є обставини, що обґрунтовують необхідність покладення таких обов`язків.

Відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. ВодночасКПКне вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 28.09.2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із покладенням на останнього передбачених ст. 194 КПК України процесуальних обов`язків.

У подальшому строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням на обвинуваченого передбачених ст. 194 КПК України процесуальних обов`язків неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою колегії суддів Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 03.02.2025 року на строк 2 (два) місяці, до 03.04.2025 року включно, з покладенням обов`язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Про наявність ризиків передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1ст.177КПК України наякі посилаєтьсяпрокурор усвоєму клопотанніщодо обвинуваченого ОСОБА_5 свідчить наступне.

Так, ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення обвинуваченого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для обвинуваченого наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4ст.189 КК, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_5 , класифікується як особливо тяжкий злочин, який карається позбавленням волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

За таких обставин, суд вважає вірогідним переховування обвинуваченого від суду, з огляду на покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та враховуючи усвідомлення тяжкості можливого покарання у разі доведення його вини, вказує на цілком ймовірну можливість переховування обвинуваченого від суду та вчинення ним інших кримінальних правопорушень чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Крім того, суд погоджується з доводами прокурора щодо продовження існування ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків та потерпілого, які на даний час не допитані судом.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановленуКПКпроцедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомуст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4ст. 95 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, оцінивши в сукупності всі наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що продовження щодо обвинуваченому дії обов`язку, який полягає в уникненні спілкування зі свідками та потерпілим є об`єктивно виправданим.

При продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту колегією суддів враховано, що останній раніше не судимий, офіційно не працює, проте, має постійне місце проживання, одружений, на утриманні має малолітню дитину, тобто має міцні соціальні зв`язки.

Отже, зазначені обставини свідчать про продовження існування ризиків вказаних в клопотанні прокурора, що обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на обвинуваченого обов`язків.

При цьому, відповідно дост.49 Конституції України,кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Враховуючи необхідність звернення ОСОБА_5 до медичної установи, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, Конституції України, з метою дотримання права обвинуваченого на одержання належної медичної допомоги, колегія суддів вважає за можливе зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_5 цілодобово не залишати місце постійного проживання без дозволу суду, окрім відвідування медичних закладів з метою отримання медичної допомоги.

На переконання суду застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченимстаттею 177 КПКбуде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, про який ідеться в клопотанні прокурора, з метою виконання завдань кримінального провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, за яких було обрано та продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, наразі не відпали, з метою запобігання вищезазначених ризиківйому доцільно буде продовжити дію такого виду запобіжного заходу як домашній арешт цілодобово строком на два місяці, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, задовольнивши клопотання прокурора.

Керуючись ст. ст. 177,178,181,331,392,395 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 міризапобіжного заходуу виглядідомашнього арештустроком на2(два)місяці - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Бобринець, Бобринецького району Кіровоградської області, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово строком на 2 (два) місяці, тобто з 17 березня 2025 року до 17 травня 2025 року включно.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_5 цілодобово не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду, окрім відвідування медичних закладів з метою отримання медичної допомоги.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 на строк два місяці, тобто з 17 березня 2025 року до 17 травня 2025 року, відповідно до ч.5ст.194 КПК України, дію наступних обов`язків:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні, за винятком їх участі у процесуальних діях.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що, відповідно до ч.5ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на процесуального прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу оскарженню не підлягає.

Копію ухвали направити (вручити) учасникам кримінального провадження та начальнику відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3