Рішення

від 08.08.2024 по справі 911/2117/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2117/23

Господарський суд Київської області у складі судді Смірнова О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №911/2117/23

за позовом: Державного підприємства Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України

до відповідача: Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1. Національної академії аграрних наук України

1.Головного управління Держгеокадастру у Київській області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ОАЗИС-ДМ"

3. ОСОБА_1

про визнання права постійного користування земельною ділянкою, скасування рішення державного реєстратора, витребування у постійне користування земельної ділянки

за участю представників

від позивача: Білокур В.В., ордер серія АІ №1423883 від 11.07.2023

від відповідача: не з`явився

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

від третьої особи-3: не з`явився

від третьої особи-4: Старик В.М., ордер серія АА №1322825 від 23.08.2023

СУТЬ СПОРУ

Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. № б/н від 11.07.2023 до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, в якій просить суд:

1. Скасувати рішення державного реєстратора Гаращенка В.В. від 08.12.2020 р. за індексним номером 55570437 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області з одночасним припиненням речових прав комунальної форми власності Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на земельну ділянку площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

2. Визнати за Державним підприємством «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (08112, Київська обл., Бучанський р-н, с. Дмитрівка, вул. Молодіжна, 1; код ЄДРПОУ 04308278) право постійного користування земельною ділянкою площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, сільськогосподарського призначення, державної форми власності на території Дмитрівської сільської ради Бучанського (колишнього Києво-Святошинського) району Київської області на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії КВ від 17.02.95 р., зареєстрованого в Книзі записівдержавних актів на право постійного користування землею за № 4.

3. Витребувати з незаконного володіння Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області (код ЄДРПОУ 04362125; 08112, Київська обл., Бучанський р-н, с. Дмитрівка, вул. Садова, 2) на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (08112, Київська обл., Бучанський р-н, с. Дмитрівка, вул. Молодіжна, 1; код ЄДРПОУ 04308278) у постійне користування земельну ділянку площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, з одночасним припиненням речових прав комунальної форми власності Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області (код ЄДРПОУ 04362125; 08112, Київська обл., Бучанський р-н, с. Дмитрівка, вул. Садова, 2) на земельну ділянку.

Разом з позовною заявою були подані клопотання про витребування доказів, відповідно до яких позивач просить суд витребувати:

витребувати у Гірської сільської ради належним чином засвідчені копії всіх документів, що стосуються реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, с. Дмитрівна, площею 30 га за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області, на підставі Рішення № 55570437 від 08.12.2020р. державного реєстратора Гаращенка В.В. Ревненської сільської ради;

витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Київській області інформацію та копії підтверджуючих документів: чи приймалось в порядку визначному ч. 1 ст. 117 Земельного кодексу України, Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області рішення щодо передачі земельної ділянки за кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, місцезнаходження: Київська область, Бучанський район (Києво-Святошинський район), с. Дмитрівна, площею 30,0 га з державної власності в комунальну власність Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області?; чи зверталось Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівна» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України» та/або Національна академія аграрних наук України, в порядку визначеному ч. 3, ч. 4 ст. 142 Земельного кодексу України із заявою (листом) про припинення права постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, місцезнаходження: Київська область, Бучанський район (Києво- Святошинський район), с. Дмитрівка, площею 30,0 га до власника земельної ділянки, а саме:до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, якщо так то надати докази такого звернення?;

чи приймалось рішення про скасування акта на право постійного користування землею виданого серії КВ від 17.02.1995р. за № 4 виданого Державному підприємству «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України», якщо так то прошу надати належним чином засвідчену копію такого рішення?

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2023 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 20.07.2023 позовну заяву Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

28.07.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 08.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.09.2023 о 14:20 та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національну академію аграрних наук України, Головне управління Держгеокадастру у Київській області, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОАЗИС-ДМ» та ОСОБА_1 .

18.08.2023 на адресу суду від третьої особи-1 надійшла заява про заміну учасника у справі № 911/2117/23, в який вона просить замінити національну академію аграрних науку України на Фонд державного майна України.

28.08.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач проти позову заперечує.

28.08.2023 на адресу суду від третьої особи-4 надійшли письмові пояснення третьої особи разом з запереченнями проти клопотань про витребування доказів.

Також 28.08.2023 від третьої особи-4 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі 911/2117/23 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі 911/1161/22.

13.09.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

13.09.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпесченян позову відповідно до якої позивач просить суд:

- накласти арешт на земельну ділянку площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, яка розташована на території Дмитрівської сільської рада Бучанського (колишнього Києво- Святошинського) району Київської область (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1797295532224);

- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, яка розташована на території Дмитрівської сільської рада Бучанського (колишнього Києво-Святошинського) району Київської область (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1797295532224).

20.09.2023 на електронну пошту суду від третьої особи-4 надійшли письмові пояснення третьої особи, які підписано електронним цифровим підписом.

21.09.2023 на електрону пошту суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, які підписано електронним цифровим підписом.

21.09.2023 на електрону пошту суду від третьої особи-4 надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, які підписано електронним цифровим підписом.

Ухвалою суду від 21.09.2023 заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково, зокрема ухвалоно вжити заходи забезпечення позову у справі № 911/2117/23 шляхом накладення арешту на нерухоме майно - земельну ділянку площею 30 (тридцять) га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1797295532224). У задоволенні іншої частини вимог заяви Державного підприємства Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України про забезпечення позову відмовлено.

Безпосередньо в у судовому засіданні 21.09.2023 відкладено підготовче засідання на 12.10.2023 о 17:00.

02.10.2023 на електронну пошту суду від третьої особи-4 надійшов супровідний лист з долученими до нього письмовими доказами, який підписано електронним цифровим підписом.

Безпосередньо у судовому засіданні 12.10.2023 суд, у порядку частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів (вх. №13446/23 від 12.07.2023). Разом з тим, ухвалою суду від 12.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 911/2117/23 та відкладено підготовче засідання на 16.11.2023 о 15:30.

26.10.2023 на електронну пошту суду від третьої особи-4 надійшли письмові пояснення, які підписано електронним цифровим підписом.

15.11.2023 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому міститься клопотання про поновлення позивачу строку для подачі відповідного клопотання.

Безпосередньо в судовому засіданні 16.11.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання третьої особи-4 про зупинення провадження у справі, клопотання позивача задовольнив та витребував у Гірської сільської ради оригінал для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи реєстраційної справи щодо об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 1797295532224, яка стосуються реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, с. Дмитрівка, площею 30 га за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області, на підставі рішення № 55570437 від 08.12.2020 державного реєстратора Гаращенка В.В. Ревненської с ільської ради.

Ухвалою суду від 16.11.2023 судом відкладено підготовче засідання на 21.12.2023 о 15:30.

18.12.2023 року на адресу суду від Гірської сільської ради надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 16.11.2023 року.

Ухвалою суду від 16.11.2023 судом відкладено підготовче засідання на 08.02.2024 о 16:30.

05.02.2024 від позивача до суду надійшли пояснення.

Ухвалою суду від 08.02.2024 відкладено підготовче засідання на 29.02.2024 о 17:00.

Ухвалою суду від 29.02.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів, повторно викликав представника Гірської сільської ради в судове засідання та відклав підготовче засідання на 14.03.2024 о 11:15.

Ухвалою суду від 14.03.2024 закрито підготовче провадження у справі № 911/2117/23, призначено справу до судового розгляду по суті на 18.04.2024 о 11:15. Також викликано представника Гірської сільської ради в судове засідання.

Розгляду справи по суті неодноразовов відкладався.

В судове засідання 08.08.2024 зявились представини позиівачав та третьої особи 4.

Представники відповідача, третіх осіб 1,2,3 в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 08.08.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, враховуючи позиції учасників справи, суд встановив.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії КВ, виданого на підставі рішення Дмитрівської сільської ради від 28.12.94, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 17.02.95 за № 4, Дослідному господарству «Дмитрівка» (перейменовано на Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України») надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 763,3 га на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області для сільськогосподарського виробництва.

Постановою Президії Української академії аграрних наук від 26.08.2004, оформленою протоколом № 12, погоджено, як виняток, з пропозицією Інституту садівництва УААН щодо продажу основних засобів, які знаходяться на балансі дослідного господарства «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН, насаджені та побудовані за рахунок власних надходжень, одержаних від господарської діяльності, і розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Дмитрівка. Пунктом 2 вказаної постанови Президією Української академії аграрних наук погоджено з пропозицією дирекції Інституту садівництва УААН та враховуючи згоду землекористувача щодо вилучення з землекористування дослідного господарства "Дмитрівка" Інституту садівництва УААН, зокрема, земельної ділянки площею 400,1 га, на якій розміщені об`єкти інженерного забезпечення (гідроспоруди, зрошувальна система тощо) та передачу права користування цією землею ТЕК «Акорд». Пунктом 3 вказаної постанови Президією Української академії аграрних наук доручено директору Інституту садівництва УААН Кондратенку П.В. та директору дослідного господарства "Дмитрівка" цього інституту Саченку А.І. здійснити продаж зазначених основних засобів, вилучення земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти відчуження, та використання коштів від їх реалізації відповідно до чинного законодавства.

На підставі біржового контракту Київської агропромислової біржі № 824 від 29.09.2004 та акта прийому-передачі гідроспоруд від 12.10.2004 ТЕК «Акорд» набула права власності на гідроспоруди, розташовані в тому числі і на спірній земельній ділянці.

Рішенням Районної ради Києво-Святошинського району від 12.05.2016р. № 117-08-VII спірна земельна ділянка віднесена до меж с. Дмитрівка.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.05.2017 № 35463715 за ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» на підставі державного акта на право постійного користування землею серії КВ від 17.02.95 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613 площею 48,0896 га, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Листом від 05.12.2018 № 20584/0-11733/0/17-18 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області надано згоду ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613. В результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613 утворено дві земельні ділянки, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.03.2019р. № 46190342 зареєстровано право державної власності за державою, в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області з правокористувачем: ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га. На вищевказаній земельній ділянці розміщено об`єкт нерухомого майна насосна станція площею 60,3 кв. м.

02.12.2020 між ТЕК «Акорд» (продавець) та ТОВ «Оазис-ДМ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець передає належну йому на праві власності зрошувальну систему з санітарно-технічним будинком, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Дмитрівка, вулиця Молодіжна, будинок 1 у власність покупця, а покупець приймає вказану зрошувальну систему і сплачує за неї обговорену грошову суму. Зрошувальна система розташована на земельній ділянці, площею 30,0000 га, кадастровий номер 3222484400:09:004:5848. Опис об`єкта: насосна станція (водокачка) позначена на плані літерою "А" загальною площею 60,3 кв. м, свердловина (І), трубопровід (II), дорога (III). Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. та зареєстрований в реєстрі за № 28287.

Рішенням державного реєстратора Гаращенка В.В. від 08.12.2020 № 55570437 внесено виправлення до розділу про право власності, а саме: видалено власника земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 та додано нового власника Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області, змінено форму власності з державної на комунальну.

06.09.2022 між ТОВ «Оазис-ДМ» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість зрошувальної системи з санітарно-технічним будинком, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зрошувальна система розташована на земельній ділянці площею 30 га кадастровий номер 3222484400:09:004:5848.

Згідно з даними з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.09.2022 індексний номер 309117423 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на зрошувальну систему з санітарно-технічним будинком, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га, на підставі договору купівлі-продажу від 06.09.2022, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.07.2022р. № 304260089 вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора та внесення виправлень до розділу про право власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 були:

постанова Української академії аграрних наук від 26.08.2004 протокол №12 щодо надання згоди на вилучення з користування ДГ1 «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» земельних ділянок загальною площею 470 га;

технічний паспорт виданий 30.05.2019 видавник - ТОВ ФБК «РА ГРУП» на об`єкт нерухомого майна - насосну станцію площею 60,3 кв.м;

лист ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» від 11.04.2019 № 43 щодо надання згоди на вилучення з користування підприємства земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848;

договір купівлі-продажу від 02.12.2020 № 28287;

ст. 377 Цивільного кодексу України;

п. е ст. 141 Земельного кодексу України;

відомості з Державного земельного кадастру № 31328181.

Позивач зазначає, що в результаті зазначених дій державного реєстратора, фактично, з державної власності Головного управління Держгеокадастру у Київській області та з постійного користування ДП «Дослідне господарство Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» вибула земельна ділянка з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га., а вказане рішення про проведення реєстраційної дії було прийнято державним реєстратором на підставі недійсних документів, оскільки рішення щодо передачі земельної діялкни з державної власності в комунальну власність на користь Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області не приймалось, позивач не звертався із заявою (листом) про припинення права постійного користування земельною ділянкою до власника - Головного управління Держгеокадастру у Київській області, а тому відповідне рішення про припинення права постійного користування власником земельної ділянки не приймалось, згоди на вилучення земельної ділянки з постійного користування ДП «ДГ «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» Президія Національної академії наук України не надавала. При цьому зазначає, що рішення про скасування акта на право постійного користування землею серії КВ від 17.02.1995р. за № 4 не приймалось.

Водночас, Дмитрівська сільська рада Бучаснкього району Київської області у відзиві проти позову заперечила та зазанчає, що рішенням районної ради Києво-Святошинського району від 12.05.2016р. №117-08-VII спірна земельна ділянка віднесена до меж с. Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області, а тому з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчий актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» з 01 січня 2013 року, всі землі у межах населених пунктів, що не зазначені у підпунктах «а» і «б» пункту 4 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» є землями відповідних територіальних громад, тобто належать до комунальної форми власності. Право комунальної власності було оформлене лише 08 грудня 2020 року, що втім не впливає на момент виникнення такого права та що підтверджується витягом з ДРРП щодо спірної земельної ділянки, що доданий до позовної заяви. Водночас, з переліку документів на підставі яких було здійснено реєстрацію права комунальної власності за Відповідачем вбачається, що реєстрація була проведена на підставі всіх необхідних, визначених п. 5 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», документів. Законним користувачем спірної земельної ділянки на час здійснення державної реєстрації права комунальної власності було ТОВ «ОАЗИС-ДМ», а спірна земельна ділянка не належала до земель державної власності, що не переходять у комунальну.

Відповідач посилається на ті обставини, що як свідчать Постанова Президії Української академії аграрних наук та протокол № 12 від 26 серпня 2004 року, дирекція Інституту садівництва УААН звернулася до Президії УААН листом від 20.08.04 № 495-а з клопотанням про продаж зрошувальної системи, яка знаходяться на нинішній спірній земельній ділянці та перебувала на балансі дослідного господарства «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН, а також про вилучення із користування дослідного господарства «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН земельної ділянки на якій ця зрошувальна система розташована із передачею земельної ділянки у користування покупцеві зрошувальної системи ТЕК «АКОРД», на що Президією УААН була надана повна та недвозначна згода. З техніко-економічного обґрунтування продажу основних засобів №274 від 06.08.2004 року вбачається, що основні засоби Позивача були в критичному стані (багаторічні насадження значно зріджені, велика кількість загинула, в зв`язку з чим підлягали списанню, дренажні системи зруйновані та не підлягали використанню без капітального ремонту, автодороги потребували перекриття) та їх відновлення вимагало надвеликих інвестиційних коштів. Позивач в листі №85 від 20.08.2004 року, адресованому Українській академії аграрних наук, у зв`язку з відсутністю коштів, просив надати дозвіл на продаж таких основних засобів.

Відповідно до листа Інституту садівництва УААН до УААН від 20.08.04 року № 495-а, Інститут садівництва УААН дозволено продаж основних засобів Позивача та вилучення земельних ділянок. В подальшому ТЕК «АКОРД» набула права власності на зрошувальну систему, розташовану на спірній земельній ділянці на підставі Біржового контракту Київської агропромислової біржі №824 від 29 вересня 2004. Листом №312/1 від 12.10.2004 року Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН повідомило Голову Києво-Святошинської РДА, яка на час направлення листа була розпорядником земель державної власності, про те, що не заперечує проти вилучення земельної ділянки площею 400,1 га на підставі Постанови Президії Українсько; академії аграрних наук та протоколу № 12 від 26 серпня 2004 року.

Як зазаначає відповідач, Позивач в зв`язку з відмовою від користування частиною земель на підставі Постанови Президії Української академії аграрних наук та протоколу № 12 від 26 серпи; 2004 року не здійснив оформлення нового або ж переоформлення існуючого Акта на праве постійного користування з урахуванням нового складу земель, що залишились у постійному користуванні. При цьому посилається на ст. 1 Закону України «Про меліорацію земель» та ч. 1 ст. 188 ЦК України, і зазначає, що гідроспоруда разом з іншими допоміжними будівлями та системою зрошувальних каналів, що пролягають по всій території земельної ділянки, фактично є єдиним цілим у зв`язку з чим земельна ділянка підлягала передачі у тому розмірі у якому вона була передана.

Також зазначає, що відповідно до правових висновків Верховного Суду щодо застосування ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України у тій же редакції, яка була чинною під час відчуження нерухомого майна, що розташоване на спірній земельній ділянці на користь ТЕК «АКОРД», земельна ділянка, розташована під придбаним нерухомим майном у розмірі необхідному для його обслуговування, переходить на тому самому правовому титулі, що мав попередній власник нерухомого майна, до нового власника такого нерухомого майна автоматично у силу закону та виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та майна, розташованого на ній. При цьому такий перехід, як випливає з правових висновків Верховного Суду, не може залежати від дій колишнього користувача щодо відмови від права користування, а тому добровільна відмова останнього від такого права не потрібна.

Відповідач підсумовує, що ЗК України у редакції, чинній на момент прийняття зазначеної постанови, не передбачав можливості набуття права постійного користування земельною ділянкою у зв`язку зі скасуванням рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою, як не передбачав і можливості поновити припинене право шляхом скасування добровільної відмови від права постійного користування земельною ділянкою. Відтак УААН та дослідним господарством «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН не було дотримано процедури набуття права постійного користування земельною ділянкою, встановленої законом.

Враховуючи, що до покупця зрошувальної системи, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, перейшло право власності на зазначене нерухоме майно, до нього також перейшло право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

Відтак, на момент проведення державної реєстрації спірної земельної ділянки за Відповідачем, земельна ділянка не перебувала у постійному користуванні національної галузевої академії наук., а отже Позивачем зроблено неправильний висновок, що процес переходу земельної ділянки із державної у комунальну власність регулюється ст. 117 ЗК України, адже земельна ділянка перейшла у комунальну власність в силу положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», яким визначено інший порядок.

В подальшому, Позивач на підставі Наказу НААН України №45 від 01.02.2018 року «Про проведення робіт з інвентаризації нерухомого майна та земельних ділянок, оформлення права власності на об`єкти нерухомості та права користування земельними ділянками» з 2018 року розпочав процес впорядкування земельних ділянок, які перебували в його постійному користуванні на підставі Акта постійного користування (за виключенням земельних ділянок відправо користування якими було припинене в 2004 році), в результаті чого сформувалися земельні ділянки, на яких розташоване лише нерухоме майно ТЕК «АКОРД».

В подальшому, ДП «ДГ ДМИТРІВКА» Інституту садівництва НААНУ на підставі Наказу НААН України №45 від 01.02.2018 року «Про проведення робіт з інвентаризації нерухомого майна та земельних ділянок, оформлення права власності на об`єкти нерухомості та права користування земельними ділянками» з 2018 року розпочало процес впорядкування земельних ділянок, які перебували в його постійному користуванні на підставі Акта постійного користування (за виключенням земельних ділянок від користування якими ДП відмовилося в 2004 році), в результаті чого сформувалися земельні ділянки, на яких розташоване лише нерухоме майно ТЕК «АКОРД».

Так, для прикладу Листом №42 від 11.04.2019 року ДП «ДГ ДМИТРІВКА» Інституту садівництва НААНУ повідомило про відмову від права користування однією з земельних ділянок в зв`язку з продажем об`єкта нерухомого майна.

Окрім того, ДП «ДГ ДМИТРІВКА» Інституту садівництва НААНУ листом №43 від 11.04.2019 року повідомило про відмову від користування та відсутність власного майна на спірній земельній ділянці (копія листа додається).

З метою впорядкування земельних ділянок ДП «ДГ ДМИТРІВКА» Інституту садівництва НААНУ зверталося до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з клопотанням про поділ земельних ділянок, на що отримало згоду, що може бути підтверджено Листом №20584/0-11733/0/17-18 від 05.12.2018 року.

В результаті поділу була сформована в т.ч. земельна ділянка 3222484400:09:004:58-8 Вказане може бути підтверджено зокрема, Заявою ДП «ДГ ДМИТРІВКА» Інституту садівництва НААНУ на ім`я державного кадастрового реєстратора б/н від 18.11.2019 року.

Після цього, ДП «ДГ ДМИТРІВКА» Інституту садівництва НААНУ зверталося до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з листом №22 від 28 січня 2021 року з проханням про надання інформації про земельні ділянки, які перебувають в користуванні ДП «ДГ ДМИТРІВКА» Інституту садівництва НААНУ.

У відповідь на даний лист Головне управління Держгеокадастру у Київській області Листом№19-10-0.221-1487/2-21 від 10.02.2021 року повідомило перелік таких земельних ділянок, серед яких немає земельної ділянки 3222484400:09:004:5848.

Таким чином, хронологія подій щодо порядку користування земельною ділянкою 3222484400:09:004:5848 відома як ДП «ДГ ДМИТРІВКА» Інституту садівництва НААНУ так і Головному управлінню Держгеокадастру у Київській області, що підтверджується наведеним вище та описаними вище листами.

Про вказані обставини свідчить в тому числі й лист-відповідь Головного управління Держгеокадастру у Київській області №4/0-3/0/17-22 від 27.01.2022 року на звернення ТОВ «ОАЗИС-ДМ» щодо оформлення права користування земельними ділянками, яким Головне управління Держгеокадастру у Київській області повідомило, що спірні земельні ділянки перебувають в комунальній власності.

Отже, територіальна громада набула права комунальної власності на спірну земельну ділянку в силу закону у 2016 році, позаяк на час віднесення земельної ділянки до території с. Дмитрівка, остання не перебувала у постійному користуванні державного підприємства, і, як наслідок, державна реєстрація спірної земельної ділянки в подальшому була здійснена відповідно до закону.

Разом з тим, відповідач вважає, що скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку як і визнання права постійного користування спірною земельною ділянкою є неналежними способами захисту з огляду на практику КГС ВС у справі № 906/283/20, ВП ВС у справі № 359/3373/16-ц, КЦС ВС у справі № 688/4167/16-ц; зазначає, що скасування рішення державного реєстратора не є ефективним та необхідним способом захисту у даному випадку; вважає, що єдиним ефективним речовим способом захисту у даному випадку є віндикація земельної ділянки.

При цьому відповідач також посилається на ті обставини що у позові позивач стверджує про порушення свого права постійного користування спірною земельною ділянкою внаслідок «незаконної» реєстрації за Відповідачем права комунальної власності на неї.

Як а зазначає відповідач, зазначеною реєстрацією було посвідчено перехід земельної ділянки з державної у комунальну форму власності. Тобто мала місце зміна форми власності земельної ділянки. Зазначена зміна форми власності прав Позивача не порушує, оскільки останній власником земельної ділянки не був, а у постійному користуванні можуть перебувати як землі державної так і комунальної власності. Позивач не є ані власником спірної земельної ділянки ані уповноваженим державою органом на розпорядження землями державної форми власності. З огляду на зазначене Позивач не має права на звернення до суду за захистом права власності на землі державної форми власності.

Томі відповідач робить висновок, що Позивач немає права на звернення до суду з віндикаційним позовом про витребування земельної ділянки на користь держави і зауважує, що володільцем земельної ділянки є саме ОСОБА_1 , а не Відповідач, а відтак позов пред`явлений не до тієї особи.

При цьому посилається на висновки КГС ВС, зроблені у постанові від 24 травня 2023 року у справі № 916/875/20, викновки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі N 359/3373/16-ц та зазначає, що позивач немає права на звернення до суду з віндикаційним позовом про витребування земельної ділянки на користь держави.

При цьому, зазначає, що витребування спірної земельної ділянки у Відповідача у постійне користування, не призведе до фактичного відновлення прав Позивача, а лише призведе до виникнення ситуації, у якій дві особи мають однакові взаємовиключні права на спірну земельну ділянку - право оренди та право постійного користування, а тому позивачем заявлені неефективні та неналежні способи захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши та дослідивши надані до матеріалів справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 28.08.2023 від третьої особи-4 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі 911/2117/23 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі 911/1161/22.

Як встановлено судом за допомогою бази даних «Діловодство спеціалізованого суду», ухвалою Господарського суду Київської області від 16.08.2022 року відкрито провадження у справі 911/1161/22, відповідно до якої зазначено, що: « 21.07.2022 р. до господарського суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, в якій він (з урахуванням пояснень, які надійшли до суду на усунення недоліків позовної заяви) просить усунути перешкоди у здійсненні Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, шляхом скасування рішення державного реєстратора від 08.12.2020 р. з індексним номером 55570437 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:090:004:5848 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області з одночасним припиненням речових прав Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:090:004:5848 та усунути перешкоди у здійсненні Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, шляхом її повернення на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:090:004:5848.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при прийнятті рішення № 55570437 щодо державної реєстрації комунальної форми власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області державним реєстратором Гаращенком В.В. в порушення вимог ст.ст. 78, 116 Земельного кодексу України та його Перехідних положень, ст.ст. 10, 23, 24, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, п.п. 40, 81-2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127, за відсутності згоди Президії Національної академії аграрних наук України не встановлено невідповідності заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, невідповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному земельному кадастрі, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах, внаслідок чого державу в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області позбавлено права (власності) розпорядження, а ДП Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва НААН України права користування земельною ділянкою площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, з огляду на що, за твердженням прокурора, інтереси держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області підлягають захисту відповідно до ст.ст. 21, 152 Земельного кодексу України та ст.ст. 16, 391 Цивільного кодексу України.».

Рішенням суду по справі 911/1161/22 від 06.04.2023 у задоволенні позову заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, треті особи: Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України, Державне підприємство Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, Товариство з обмеженою відповідальністю Оазис-ДМ, ОСОБА_1 , відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 та Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернулись до Північного апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі №911/1161/22 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі №911/1161/22 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 та Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернулись до Верховнго суду із касаційними скаргами.

Постановою від 06.08.2024 Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі № 911/1161/21 залишено без змін.

Постановою від 26.06.2024 Верховного Суду відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі №911/1161/22 повернуто скаржнику.

Постановою від 29.07.2024 Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі № 911/1161/22.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 241 ГПК України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Так, під час розгляду справи № 911/1161/22 Господарським судом Київської області було встановлено наступне: «Відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії КВ, виданого на підставі рішення Дмитрівської сільської ради від 28.12.1994, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 17.02.1995 за № 4, Дослідному господарству «Дмитрівка» (перейменовано на Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України») надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 763,3 га на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області для сільськогосподарського виробництва.

Постановою Президії Української академії аграрних наук від 26.08.2004, оформленою протоколом № 12, погоджено, як виняток, з пропозицією Інституту садівництва УААН щодо продажу основних засобів, які знаходяться на балансі дослідного господарства «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН, насаджені та побудовані за рахунок власних надходжень, одержаних від господарської діяльності, і розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Дмитрівка.

Пунктом 2 вказаної постанови Президією Української академії аграрних наук погоджено з пропозицією дирекції Інституту садівництва УААН та враховуючи згоду землекористувача щодо вилучення з землекористування дослідного господарства «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН, зокрема, земельної ділянки площею 400,1 га, на якій розміщені об`єкти інженерного забезпечення (гідроспоруди, зрошувальна система тощо) та передачу права користування цією землею ТЕК «Акорд».

Пунктом 3 вказаної постанови Президією Української академії аграрних наук доручено директору Інституту садівництва УААН Кондратенку П.В. та директору дослідного господарства «Дмитрівка» цього інституту Саченку А.І. здійснити продаж зазначених основних засобів, вилучення земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти відчуження, та використання коштів від їх реалізації відповідно до чинного законодавства. На підставі біржового контракту Київської агропромислової біржі № 824 від 29.09.2004 та акта прийому-передачі гідроспоруд від 12.10.2004 ТЕК «Акорд» набула права власності на гідроспоруди, розташовані в тому числі і на спірній земельній ділянці.

Постановою Президії Української академії аграрних наук від 22.06.2007, оформленою протоколом № 11, скасовано пункт 2 постанови Президії Української академії аграрних наук від 26.08.2004. Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.05.2017 № 35463715 за ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» на підставі державного акта на право постійного користування землею серії КВ від 17.02.1995 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613 площею 48,0896 га, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Листом від 05.12.2018 № 20584/0-11733/0/17-18 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області надано згоду ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613. В результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613 утворено дві земельні ділянки, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га. На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.03.2019 № 46190342 за ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» зареєстровано право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

На вищевказаній земельній ділянці розміщено об`єкт нерухомого майна насосна станція площею 60,3 кв.м. 02.12.2020 між ТЕК «Акорд» (продавець) та ТОВ «Оазис-ДМ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець передає належну йому на праві власності зрошувальну систему з санітарно-технічним будинком, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Дмитрівка, вулиця Молодіжна, будинок 1 у власність покупця, а покупець приймає вказану зрошувальну систему і сплачує за неї обговорену грошову суму. Зрошувальна система розташована на земельній ділянці, площею 30,0000 га, кадастровий номер 3222484400:09:004:5848. Опис об`єкта: насосна станція (водокачка) позначена на плані літерою «А» загальною площею 60,3 кв.м, свердловина (І), трубопровід (ІІ), дорога (ІІІ). Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. та зареєстрований в реєстрі за № 28287. Рішенням державного реєстратора Гаращенка В.В. від 08.12.2020 № 55570437 внесено виправлення до розділу про право власності, а саме: видалено власника земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 - ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» та додано нового власника Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області та змінено форму власності з державної на комунальну. 06.09.2022 між ТОВ «Оазис-ДМ» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість зрошувальної системи з санітарно-технічним будинком, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зрошувальна система розташована на земельній ділянці площею 30 га кадастровий номер 3222484400:09:004:5848. Згідно даних з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.09.2022 індексний номер 309117423 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на зрошувальну систему з санітарно-технічним будинком, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га, на підставі договору купівлі-продажу від 06.09.2022, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.07.2022 № 304260089 вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора та внесення виправлень до розділу про право власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 були: постанова Української академії аграрних наук від 26.08.2004 протокол № 12 щодо надання згоди на вилучення з користування ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» земельних ділянок загальною площею 470 га;

технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна насосну станцію площею 60,3 кв.м, виданий ТОВ ФБК «РА-ГРУП» 30.05.2019;

лист ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» № 43 щодо надання згоди на вилучення з користування підприємства земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848;

договір купівлі-продажу від 02.12.2020 № 28287;

стаття 377 Цивільного кодексу України;

пункт «е» статті 141 Земельного кодексу України;

відомості з Державного земельного кадастру № 31328181.».

Таким чином, підставами поданого позову у даній справі є ті самі факти і обставини, що і у справі № 911/1161/22, а обґрунтовується позов у справі № 911/2117/23 тими самими доказами, що і в справі № 911/1161/22, яким під час розгляду вказаної справи судом вже було надано оцінку.

Разом з тим, під час розгляду справи № 911/1161/22 також встановлено, що рішенням державного реєстратора Гаращенко В.В. від 08.12.2020 № 55570437 внесено виправлення до розділу про право власності, а саме: видалено власника земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 - ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» та додано нового власника Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області та змінено форму власності з державної на комунальну, а земельна ділянка з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 фактично перебуває у володінні Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, що виключає задоволення у спірних правовідносинах негаторного позову.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Серед способів захисту майнових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387, 388 ЦК України (віндикаційний позов).

Відповідно до приписів ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позовом про витребування майна, зокрема віндикаційним позовом, є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності (на правах володіння, користування та розпорядження) індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа останнім, про витребування (повернення) цього майна з чужого незаконного володіння.

Витребування спірної земельної ділянки з володіння треба розглядати як віндикаційний позов, заявлений на підставі статей 387-388 ЦК України власником з метою введення його у володіння цією ділянкою, тобто з метою внесення запису (відомостей) про державну реєстрацію за власником права власності на відповідну ділянку («книжкове володіння»).

Факт володіння нерухомим майном за загальним правилом можна підтвердити, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункт 90)). Цей фактичний стан володіння слід відрізняти від права володіння, яке належить власникові (частина 1 статті 317 ЦК України) незалежно від того, є він фактичним володільцем майна, чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість ця особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем останнього, але не набуває право володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Отже, володіння нерухомим майном, яке посвідчує державна реєстрація права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Тоді як право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може.

Заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, оскільки воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 64)).

Метою позову про витребування майна (незалежно від того, на підставі приписів яких статей ЦК України цю вимогу заявив позивач) є забезпечення введення власника-позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Так, у випадку нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису (відомостей) про державну реєстрацію за позивачем права власності на відповідне майно (див. близькі за змістом висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункт 89), від 07.11.2018 у справах № 488/5027/14-ц (пункт 95) і № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 114, 142), від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (пункт 67), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 37)).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є, зокрема, судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням.

Вказана позиція викладена Великою палатою Верховного суду у Постанові від 18.01.2023 по справі № 488/2807/17.

Як важе зазначалось у справі № 911/1161/22 заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області звернувся до суду з позовом до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, в якій він просить усунути перешкоди у здійсненні Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, шляхом скасування рішення державного реєстратора від 08.12.2020 р. з індексним номером 55570437 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:090:004:5848 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області з одночасним припиненням речових прав Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:090:004:5848 та усунути перешкоди у здійсненні Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, шляхом її повернення на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:090:004:5848.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірним рішенням державного реєстратора було позбавлено державу в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області позбавлено права (власності) розпорядження, а ДП Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва НААН України права користування земельною ділянкою площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

Враховуючи викладене, в спірних правовідносинах держава не є володільцем спірної земельної ділянки, але як власник має право володіння нею (частина 1 статті 317 ЦК України).

У рішенні Господарського суду Київської області у справі№ 911/1161/22 зроблено висновок, що на момент внесення державним реєстратором виправлень до розділу про право власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 постійним користувачем спірної земельної ділянки державної власності було ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України», а власником і розпорядником, в силу положень ЗК України - Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Тобто, в вданому випадку, з уахуванням приписів ст. 387 ЦК України, саме власник держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, може просити про захист свого права шляхом витребування спірної земельної ділянки з володіння кінцевого набувача. Статус володільця у держави буде відновлений у разі задоволення вимог у частині витребування саме на її користь спірної земельної ділянки та внесення до відповідного державного реєстру запису про право власності держави на цю ділянку.

Після того власник може ставити питання про захист прав від порушень, які не пов`язані із позбавленням його володіння спірною земельною ділянкою, тоді як ДП Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України в даних правовідносинах є землекортсувачем, що в т.ч. встановлено рішенням суду у справі № 911/1161/22 та підтверджується наданим доказами по справі № 911/2117/23.

Проте, спір у даній справі спрямований на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі N 359/3373/16-ц, Верховний суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (провадження № 12-161гс18, пункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (провадження № 12-245гс18, пункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 26), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункт 8.5) та інші).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (провадження № 14-36цс19, пункт 35), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс 19, пункт 27)). Тому, зокрема, наявність чи відсутність у органу, через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункти 8.10, 8.12).

При цьому міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19 (провадження № 12-11гс21)). Отже, незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор.

Відповідно до статті 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

Також у вказаній постанові (п. 153) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29)). У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку у своїй постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158 гс18, пункт 5.17), де зазначалося про можливість скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності як належного способу захисту права або інтересу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19 (провадження № 14-212цс21) звертала увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно.

Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову, про що також вказано у пункті 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц.

Відтак, пред`явлення вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення права.

Під час розгляду даної справи судом встановлено та не заперечується учасниками справи, щодо на спірну земельну ділянку зареєстровано право комунальної власності за територіальною громадою в особі селищної ради.

Натомість позивач прагне зареєструвати право постійного користування земельною ділянкою державної власності, що вочевидь суперечитиме вже зареєстрованому праву територіальної громади.

Вказана позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного суду у справі № 916/875/20 від 24.05.2023.

В силу статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Натомість позивач до таких органів державної влади не належить, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що саме позивачу в межах наявного юридичного конфлікту слід звертатися з віндикаційним позовом.

Разом з тим, питання права користування Державного підприємства Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України спірною земельною ділянкою досліджувалося під час розгляду справи № 911/1161/22, що вбачається з мотивувальної частини вказаного рішення, тому відсутні підстави приймати рішення суду з цього приводу із відображенням такого рішення у резолютивній його частині.

Під час розгляду справи Дмітривська сільська рада посилалась на те, що відповідно до витягу з ДРРП про реєстрацію іншого речового права, спірна земельна ділянка перебуває на праві оренди у ОСОБА_1 та він є володільцем земельної ділянки, а відтак позов пред`явлений не до тієї особи.

Проте, з таким висновкам погодитися не можна з огляду на те, що за ОСОБА_1 зареєстровано лише право оренди, тоді як право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за територіальною громадою в особі селищної ради, тобто відповідача.

Також суд зазначає, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З таких обставин, суд доходить висновку, що наявність у позивача права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 про визнання якого заявлено позовну вимогу не доводить наявність передумов для звернення до суду з віндикаційним позовом.

За викладених обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 ГПК України покладаються на позивача Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1.У задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, за участю Національної академії аграрних наук України, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОАЗИС-ДМ", ОСОБА_1 - відмовити.

2.Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача - Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України.

Повне рішення складено 18.03.2025 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.