Вирок від 18.03.2025 по справі 154/1765/24

154/1765/24

1-кп/154/214/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2025 Володимир-Волинський міський суд Волинської області під головуванням судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Володимирі за засобом відеофіксації об`єднане кримінальне провадження №12024030510000214 від 01.03.2024 та №12024030510000439 від 03.05.2024 за обвинуваченням,

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Авдіївка, Донецької області, азербайджанця, громадянина України, раніше судимого 14.08.2024 Старовижівським районним судом Волинської області за ч.5 ст.407 КК України до 5 років позбавлення волі, з середньою освітою, військовослужбовця, водія 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти ВЧ НОМЕР_1 , військове звання «солдат», не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 ,-

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185, ч.1 ст.263 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 02березня 2024,близько 09-00год.знаходячись біляприміщення магазину«Сім/23»,що розташованийза адресою:вул.Луцька,148,м.Володимир,Волинської області,діючи умисно,з корисливихмотивів,керуючись метоюна протиправнезаволодіння чужиммайном,діючи вумовах воєнногостану, шляхом вільного доступу, таємно викрав барсетку з шкірозамінника, в котрій знаходилась банківська картка АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), емітована на ім`я ОСОБА_6 , з якої, в подальшому, діючи умисно, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом та метою протиправного збагачення, використовуючи вищевказану привласнену банківську картку, неодноразово здійснював нею розрахунок у магазинах м.Володимир, Волинської області.

Крім того, він же, 08 березня 2024 в обідню пору доби, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_3 , діючи умисно,з корисливихмотивів,керуючись метоюна протиправнезаволодіння чужиммайном,в умовахвоєнного стану, шляхом віджиму вікна, проник у вказаний будинок, звідки таємно викрав гітару марки «Gibson», вартістю 53666,67грн.,чим спричинив майнову шкоду потерпілому ОСОБА_7 на вказану суму.

Крім того,він же, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із прямим умислом та корисливим мотивом, всупереч п. 1 Додатку №1, затвердженого пунктом 1 Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-XII від 17.06.1992, п. 2, п. 9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, без передбаченого законом дозволу, за невстановлених достовірно в ході досудового розслідування обставин, місця та часу, але не пізніше 18 години 09 травня 2024 року, незаконно придбав та зберігав з метою збуту, 100 гвинтівочних патронів калібру 7,62 мм., які відносяться до бойових припасів, а 09 травня 2024 року, близько 18 години, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне збагачення, з метою збуту, із невстановленого в ході проведення досудового слідства місця, зберігаючи при собі, незаконно переніс вказані бойові припаси на вулицю Устилузьку міста Володимир Волинської області, де перебуваючи поблизу будинку, що розташований за адресою: Волинська область, м. Володимир, вул. Устилузька, 32 незаконно збув їх ОСОБА_8 , продавши останньому за ціною 1000 (одна тисяча) гривень.

Крім того, він же, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із прямим умислом та корисливим мотивом, всупереч п. 1 Додатку №1, затвердженого пунктом 1 Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-XII від 17.06.1992, п. 2, п. 9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, без передбаченого законом дозволу, за невстановлених достовірно в ході досудового розслідування обставин, місця та часу, але не пізніше 20 години 40 хвилин 22 травня 2024 року, повторно незаконно придбав та зберігав з метою збуту, 240 гвинтівочних патронів калібру 7,62 мм., які відносяться до бойових припасів, корпус ручної наступальної гранати РГН, яка відноситься до заряду вибухових речовин, корпус ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 та уніфікований запал дистанційної дії типу УЗГРМ-2, при їх конструктивному поєднанні між собою, вони є оборонною осколковою ручною гранатою Ф-1, яка відноситься до бойових припасів, а 22 травня 2024 року, близько 20-40 год, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне збагачення, з метою збуту із невстановленого в ході проведення досудового слідства місця, зберігаючи при собі, незаконно переніс вказані бойові припаси на автодорогу Н-22 сполучення «Устилуг-Рівне», та перебуваючи на узбіччі даної автодороги, неподалік озера Лісне, Володимирського району Волинської області, незаконно повторно збув їх ОСОБА_8 , продавши останньому за ціною 3000 (три тисячі) гривень.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, фактичні обставини справи підтвердив, пояснив, що щиро кається у вчиненому і дав показання, які повністю узгоджуються з описовою частиною цього вироку. Зазначив, що на початку березня 2024 біля магазину «Сім/23» знайшов барсетку в якій знаходились банківські картки, ключи, мобільний телефон. Одну з банківських карток залишив та став використовувати, розраховувався в магазинах допоки на картці не закінчились гроші, після чого разом з барсеткою викинув. Щодо крадіжки гітари пояснив, що зайшов на подвір`я потерпілого, через вікно заліз в будинок, забрав гітару та футляр до неї, виліз таким же шляхом, після чого пішов по місту шукав де можна продати викрадене. У центрі міста зайшов до молодіжного гурту, запропонував їм придбати за 16000 17000грн, домовились, що зайде через пару днів за грошима, гітару залишив у них. Якої марки була гітара не пам,ятає. Однак в цей же день дізнався, що власник подав заяву про крадіжку до поліції та його самого розшукують, тому він добровільно прийшов у поліцію дав пояснення та показав де гітара. З приводу збуту боєприпасів пояснив, що перебував вдома у відпустці за місцем свого постійного проживання в смт.Очеретино Донецької області, звідки привіз потягом боєприпаси, а саме патрони та гранати. Так в травні місяці двічі за попередньою домовленістю продав знайомому спочатку 100 гвинтівочних патронів калібру 7,62 мм за 1000грн, а потім 240 гвинтівочних патронів калібру 7,62 мм., корпус ручної наступальної гранати РГН та оборонну осколкову ручну гранату Ф-1за 3000грн. Виручені кошти витратив на свої потреби. Щиро кається у скоєних злочинах, просить суворо не карати. Додав, що є військовослужбовцем, засуджений за самовільне залишення військової частини, має бажання і намір продовжити служити у ЗСУ.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутності, зазначив, що спричинені збитки не відшкодовані, щодо обрання міри покарання залишив на розгляд суду.

Потерпілий у кримінальному провадженні ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності. Цивільний позов заявляти не бажає, претензій ні матеріального ні морального характеру до обвинуваченого не має, просить розглядати справу за його відсутності, міру покарання обрати на розсуд суду.

Суд у порядку ст.325 КПК України вирішив провести судовий розгляд у відсутності потерпілих.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин кримінального провадження, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч.3ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

При цьому суд з`ясував правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, з`ясував, чи не має сумнівів в добровільності його позиції, а також роз`яснив обвинуваченому, та всім учасникам справи що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи та кваліфікацію інкримінованого правопорушення в апеляційному порядку.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів, є повністю доведеною, а дії правильно кваліфікованими за ч.1 ст.357 КК України як привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів, за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, а також за ч.1 ст.263 КК України як придбання, носіння, зберігання, збут бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання обвинуваченим суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК Українита роз`ясненнямиПостанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, його поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Отже, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення, перевиховання та попередження вчиненню нових злочинів.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує характер і ступень суспільної небезпечності вчинених злочинів, два з яких відповідно до ст.12 КК України відносяться докатегорії тяжких, конкретні обставини справи, особу винного.

Так, ОСОБА_4 судимий за вчинення військового кримінального правопорушення, за місцемпроходження службихарактеризується знегативної сторони,перебуває облікуу лікаряпсихіатра Центрутерапії залежностейКП «Волинськаобласна психіатричналікарня м.Луцька» здіагнозом:«Психічні таповедінкові розладивнаслідок вживанняопіоїдів.Синдром залежності»та «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання стимуляторів (солі). Синдром залежності», має місце реєстрації в тому числі як ВПО, однак постійне місце проживання відсутнє.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Суд виключає як обтяжуючу покарання обставину повторність кримінальних правопорушень, оскільки відповідно до вимог ч.3 ст.32, ч.1 ст.33 КК України має місце сукупність кримінальних правопорушень.

Беручи до уваги дані про особу винного, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, думки сторони публічного обвинувачення, позицію потерпілих,які просилиобрати покараннязгідно чинногозаконодавства, за наявності обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме те, що останній активно сприяв розкриттю злочину, даючи визнавальні показання, повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів і, будучи допитаним в ході судового засідання, підтвердив факти, викладені в обвинувальному акті, вказав, що щиро розкаюється та попросив вибачення у потерпілого, має намір продовжити служити у ЗСУ, відсутність обтяжуючих обставин, суд,повною мірою врахувавши вказані обставини, вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 за скоєння кримінальних правопорушень, за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі, за ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі в межах передбачених санкцією статті, оскільки саме таке покарання буде відповідати тяжкості вчинених кримінальних правопорушення, особі обвинуваченого та буде необхідним і достатнім для досягнення мети не лише кари, а й буде слугувати для виправлення ОСОБА_4 та попередження скоєння ним нових злочинів, зазначивши при цьому про відсутність підстав застосування відносно обвинуваченого ст.69 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_4 14.08.2024 засуджено Старовижівським районним судом Волинської області за ч.5 ст.407 КК України до 5 років позбавлення волі, а злочини, за які він засуджується, вчинені ним до винесення даного вироку, суд вважає необхідним призначити йому покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у відповідності до ч.4 ст.70 КК України.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, ОСОБА_4 необхідно зарахувати в строквідбування покарання,строк йогопопереднього ув`язненняз змоменту затримання22.05.2024по датунабрання вирокомзаконної сили із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі. Крім того, в строк остаточного покарання підлягає зарахування покарання частково відбуте за вироком Старовижівського районного суду Волинської області від 14.08.2024.

Цивільні позови у кримінальному провадженні відсутні.

Суд не застосовує до обвинуваченого запобіжний захід, оскільки з моменту затримання 22.05.2024 до набрання вироком Старовижівського районного суду Волинської області від 14.08.2024 ОСОБА_4 утримувався під вартою в ДУ «Луцький слідчий ізолятор», а 24.10.2024 ухвалою суду тимчасово залишений у ДУ «Луцький слідчий ізолятор» до прийняття судом рішення в даному кримінальному провадженню.

Щодо процесуальнихвитрат,понесених запроведення судовихтоварознавчих, балістичних,вибухо-технічних експертиз, суд вважає, що вказані в обвинувальних актах витрати, які склали 1514,56 грн, 3029,12грн, 1135,92грн, 1893,20грн,3029,12грн та3029,12грнта підтвердженівідповідними доказами, повинні бути стягнуті відповідно до вимогст.124 КПК України з обвинуваченого на користь держави.

Арешти, накладені на підставі ухвал слідчого судді Володимир-Волинськогоміського судуВолинської областівід 02.05.2023та 11.05.2023 слід скасувати.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.ст.96-1,96-2,100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 377, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні і призначити йому покарання за:

- за ч.1 ст.357 КК України у виді 2 років обмеження волі;

- за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років 2 місяці позбавлення волі;

- за ч.1 ст.263 КК України у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання, призначеного за даним вироком та за вироком Старовижівського районного суду Волинської області від 14.08.2024 призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

В строк покарання остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень зарахувати покарання частково відбуте за вироком

Старовижівського районного суду Волинської області від 14.08.2024.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання, строк його попереднього ув`язнення з моменту затримання 22.05.2024 по дату набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користьдержави процесуальнівитрати,пов`язані зпроведенням у кримінальному провадженні судових експертиз, а саме:

-судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/103-24/3834-ТВ від 21.03.2024 року в розмірі 1514 грн. 56 коп.;

-судової балістичної експертизи № СЕ-19/103-24/6233-БЛ від 13.05.2024 року в розмірі 3029 грн. 12 коп.;

-судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/103-24/6493-ТВ від 17.05.2024 року в розмірі 1135 грн. 92 коп.;

-судової балістичної експертизи № СЕ-19/103-24/6796-БЛ від 23.05.2024 року в розмірі 1893 грн. 20 коп.;

-судової вибухо-технічної експертизи № СЕ-19/103-24/6943-ВТХ від 06.06.2024 року в розмірі 3029 грн. 12 коп.;

-судової вибухо-технічної експертизи № СЕ-19/103-24/6942 від 07.06.2024 року в розмірі 3029 грн. 12 коп.

Арешти накладені ухвалами слідчого судді 18.03.2024 та 07.06.2024 скасувати.

-Речові докази:

-чотири DVD-R диски із відеозаписами з камер відеоспостереження магазинів «Spar», «Сім/23» та «Наш Край» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-флеш-носій micro SD із нетаємним відеозаписом контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_4 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-футляр марки «Gibson» та гітару марки «Gibson» моделі «Les Paul Studio» серійний номер 1343001343, які зберігаються в камері схову Володимирського РВП ГУНП у Волинській області згідно квитанції № 32 від 24.03.2024 повернути власнику ОСОБА_7 ;

-грошові кошти в сумі 3000 грн. купюрами номіналами: 1000 грн. №ЕБ7777338, 1000 грн. №АУ7416372 та 1000 грн. №ГМ6520318, які знаходяться на зберіганні у філії ВГРУ АТ КБ «Приватбанк» за адресою: м. Луцьк, проспект Відродження,1 повернути уповноваженій особі ГУНП у Волинській області;

-100 патронів калібру 7,62 х 54 мм. та 240 патронів калібру 7,62 х 54 мм., які зберігаються в камері схову Володимирського РВП ГУНП у Волинській області згідно квитанції від 27.05.2024- у відповідності до ст.ст.96-1, 96-2 КК України передати на потреби Збройних Сил України;

-залишки ручної гранати Ф-1 та залишки уніфікованого запалу УЗГРМ-2, які зберігаються в камері схову Володимирського РВП ГУНП у Волинській області згідно квитанцій від 11.06.2024 знищити.

На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженимв той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_9