Рішення

від 18.03.2025 по справі 455/3015/24

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/3015/24

Провадження № 2/455/50/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2025 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Івасенко С.М.,

секретаря судового засідання Бобельської Н.М.,

за участю:

прокурора Гавриляка Т.М.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом керівника Самбірської окружної прокуратури (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 02910031, місцезнаходження: Львівська область, місто Самбір, вул. І.Филипчака, 4-А ) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ( ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 39769942, місцезнаходження: місто Львів, пр. Чорновола,4) до ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Норбілк Агрі» ( ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 38565110, місцезнаходження: Львівська область, Самбірський район, село Надиби, вул. Центральна, 2а ) про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення

В С Т А Н О В И В:

Керівник Самбірської окружної прокуратури Львівської області (надалі позивач, прокуратура) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області звернувся з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідачка), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Норбілк Агрі» (третя особа) з вимогою про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка є громадянкою рф і в порядку спадкування набула право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які протягом року не відчужила. У зв`язку із чим, просив конфіскувати земельні ділянки та стягнути з неї судові витрати.

03 січня 2025 року суд відкрив провадження у справі та постановив слухати справу в порядку загального позовного провадження.

05 лютого 2025 року відповідачка подала до суду відзив на позовну заяву. Проти задоволення позову заперечила. Зазначила, що громадянкою рф стала автоматично, так як на момент розпаду СРСР перебувала на її території. В 2010 року повернулася в Україну, оформила посвідку на постійне місце проживання. Підтвердила, що успадкувала спірні земельні ділянки від покійної матері. Вказала, що не знала про обов`язок відчужити земельні ділянки. Вважає, що позбавлення її права власності на земельні ділянки суперечить як Конституції України, так і Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, є несправедливим по відношенню до неї. Звертає увагу, що стала заручницею ситуації, наголошує, що неодноразово зверталася до компетентних органів України для отримання громадянства України, однак отримувала відмови.

Позивач з аргументами відповідачки не погодився. 21 лютого 2025 року подав відповідь на відзив. Зазначив, що відповідачка є громадянкою іноземної держави та була зобов`язана після набуття права власності на дві земельні ділянки протягом року їх відчужити. Невиконання цієї вимоги є підставою для конфіскації.

21 лютого 2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 18 березня 2025 рік.

У встановлені судом дату та час розгляду справи по суті з`явилися представник позивача та відповідачка ОСОБА_2 .

Головне управління Держгеокадастру у Львівській області надіслало клопотання про розгляд справи у відсутність свого представника. Підтримує правову позицію прокурора.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Норбілк Агрі» в судове засідання не з`явилося. Про підготовчі та судове засідання повідомлялось через електронний суд. Інтересу до розгляду справи та його результатів не проявило.

Після обговорення можливості розгляду справи без участі осіб, які не з`явилися, суд вирішив проводити розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачку, здійснивши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також проаналізувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 червня 2003 року, зареєстрованого в реєстрі за № 716 відповідачка успадкувала право на земельну частку (пай) землі площею 1,85 га, належного померлій ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право власності на земельну частку ( пай) серія ЛВ № 053269, виданого Старосамбірською районною адміністрацією 25.03.1997 року на підставі рішення вищевказаної райдержадміністрації від 30.05.1996 року №156, зареєстрованого 28.03.1997 року у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну ділянку ( пай) за № 769.

Відповідачка на підставі успадкованого сертифікату на право власності на земельну частку ( пай) виготовила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі ( на місцевозціч) для набуття їх у власність.

Розпорядженням Старосамбірської районної адміністрації № 431/01-04 від 22.11.2016 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі ( на місцевості). Відповідно до п. 2 цього розпорядження у власність відповідачки надано земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0277 га з кадастровим номером 4625182300:05:000:0125 та площею 0,3439 га з кадастровим номером 4625182300:07:000:0257 ( надалі земельні ділянки). В п.3.2. зазначено, що відповідачка має відчужити ці земельні ділянки протягом одного року з дня державної реєстрації права власності на них та попереджено про наслідки невиконання вимог п. 3.2. В п. 4.2. прописано, що у разі невиконання відповідачкою вимог земельного законодавства України буде підготовлене подання до прокуратури про примусове відчуження земельних ділянок.

Земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення, що підтверджується витягами з державного земельного кадастру про земельні ділянки № НВ-4600992542024 та № НВ-4600992242024 від 12.12.2024 року.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №№ 374420632, 374421602 від 16 квітня 2024 року та витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4600992542024 та № НВ-4600992242024 від 12.12.2024 року підтверджується, що відповідачка є власником спірних земельних ділянок. Право власності на земельні ділянки зареєстовані 24.11.2016 року.

17.01.2017 року відповідачка передала земельні ділянки в оренду третій особі, що підтверджується копіями договорів оренди №1516 та №1517. Державна реєстрація права оренди земельних ділянок відбулась 12.05.2017 року.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4625182300:07:000:0257 становить 2008,18 грн, а з кадастровим номером 4625182300:05:000:0125 - 41043,92 грн, що підтверджується витягами №НВ-9958602072024 та №НВ-9958601932024.

Відповідно до копії посвідки на постійне проживання № НОМЕР_2 від 13.11.2015 року ОСОБА_2 має іноземне громадянство. Крім того, відповідачка в судовому засіданні підтвердила, що є громадянкою рф, зазначила що її паспорт громадянина рф прострочений. Даних, що відповідачка набула громадянства України не має. Підставою перебування в Україні є посвідка.

Листом № 10-13-0.3-6534/2-24 від 24.12.2024 року Головне управління Держгеокадастру у Львівській області проінформувало прокуратуру про те, що не може вжити заходи поновлення інтересів держави щодо конфіскації земельних ділянок у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

Встановлені обставини свідчать про те, що спірні правовідносини пов`язані із порушення відповідачкою ст.13,14,41 Конституції України, ст.80,81,145 ЗК Українипри використанні нею як іноземкою прийнятих у спадщину земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вона зобов`язана була відчужити упродовж року після набуття права власності.

В цьому випадку згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК суд враховує висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 12 лютого 2025 року по справі № № 683/22/23 (провадження № № 61-14939св23) як щодо підставності звернення до суду прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, так і щодо застосування норм права до спірних правовідносин.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Конституція України(стаття 13) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначеноЗК України.

Згідно з частиною другоюстатті 4 ЗК Українизавданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

За змістом частини четвертоїстатті 81 ЗК Україниземлі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до вимог підпунктів «е» частини першоїстатті 140 ЗК Українипідставами припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою-четвертоюстатті 145 ЗК Україниякщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Частиною першоюстатті 348 ЦК Українивстановлено, що якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна. Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові майна виплачується сума, визначена за рішенням суду. Відповідно до ст. 358 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом.

Аналіз вище вказаних норм права у їх системному взаємозв`язку дає підстави для висновку, що якщо власник земельної ділянки, який відповідно до закону зобов`язаний відчужити її протягом певного строку, однак не виконав такого обов`язку, то орган, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, звертається до суд з позовом про конфіскацію вказаної земельної ділянки. За наслідками розгляду такого позову суд ухвалює рішення про конфіскацію даної земельної ділянки або відмови у її конфіскації. Рішення суду про конфіскацію земельної ділянки в подальшому є підставою для продажу даної земельної ділянки на земельних торгах.

Суд відхиляє аргументи відповідачки про те, що вона народилась, навчалася та працювала в України та, по суті, є українкою, адже для вирішення цієї справи визначальним є не те як особа себе самоідентифікує, а правовий зв`язокміж неюі Україною,що знаходитьсвій вияву їхвзаємних правахта обов`язках . Суд розуміє, що в силу певних життєвих обставин відповідачка набула громадянство рф і до цього часу не змогла змінити його та стати громадянкою України. Факт залишається фактом відповідачка є іноземною громадянкою та має обмеження як майнового так і немайнового характеру, в тому числі і щодо володіння певним майном. У цьому конкретному випадку забороною мати у власності землі сільськогосподарського призначення.

Суд також відхиляє аргументи відповідачки, що вона не була проінформована про необхідність відчужити земельні ділянки. Як було встановлено судом, в п.3.2. розпорядження Старосамбірської районної адміністрації № 431/01-04 від 22.11.2016 року зазначено, що відповідачка має відчужити ці земельні ділянки протягом одного року з дня державної реєстрації права власності на них та попереджено її про наслідки невиконання вимог п. 3.2. З 2016 року у відповідачки було достатньо часу для виконання вимог земельного закону та добровільного відчуження земельних ділянок. Фактично, відповідачка ігноруванням правопорядку країни, громадянство якої вона хоче набути, сама поставила себе в ситуацію, коли питання з припиненням її права на земельні ділянки вирішується в судовому порядку. Стаття 68 Конституції України зобов`язує кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Суд доходить висновку, що відповідачка, як іноземка набула на праві власності земельні ділянки сільськогосподарського призначення, не відчужила її протягом строку встановленого статтею 81 ЗК, а тому вони ( земельні ділянки) підлягають конфіскації за рішенням суду на підставі статті 145 ЗК.

Суд відхиляє застереження відповідачки, що у разі конфіскації земельних ділянок, не буде дотримано справедливого балансу між її інтереспами та інтересами суспільства, адже визначений частиною четвертоюстатті 145 ЗК Українипорядок продажу конфіскованої земельної ділянки та порядок відшкодування її вартості колишньому власнику за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем відповідає вимогам статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободта не може вважатися таким, що не відповідає вимозі законності втручання у право мирного володіння майном. Суд вважає безпідставними побоювання відповідачки щодо невідшкодування їй коштів за продаж земельних ділянок у зв`язку з відсутністю порядку такого відшкодування, адже законодавство в сфері примусового виконання рішень містить чітку і детальну процедуру розподілу стягнутих коштів.

Отже, суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог ( див постанову ВС по справі № 756/9941/14-ц від 26 червня 2018 року). Позовна заява містить дві вимоги майнового характеру. Відповідно до п.10 ч. 1ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог визначається загальною сумою всіх вимог. Вартість двох земельних ділянок, яка і визначає ціну позову, становить 41043,92 грн+2008,18грн=43052,10 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України »Про судовий збір» позивач мав сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1,5% х 43052, 10 грн/100%=645,78 грн але не менше 3028,00 грн.

Позивач сплатив 6056,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3168 (внутрішній номер 391397788) від 18.12.2024 року.

А тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, що становлять 3028,00грн. судового збору.

Натомість позивач не позбавлений права звернутися до суду із клопотанням про повернення надміру сплаченого судового збору в розмірі 3028, 00 грн. Таке його право передбачено в ст. 7 Закону України »Про судовий збір».

Керуючись ст.12,13,81,89,141,247,259,263-265,268,280-282,352,354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Керівника Самбірської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Норбілк Агрі» про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення - задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області земельну ділянку ОСОБА_1 із кадастровим номером 4625182300:05:000:0125, площею 1,0277 га із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1101030646251).

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області земельну ділянку ОСОБА_1 із кадастровим номером 4625182300:07:000:0257, площею 0,3437 га із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( реєстраційний номе об`єкта нерухомого майна 1100980946251).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської обласної прокуратури судовий збір в сумі 3028 грн 00 коп ( три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) судового збору ( отримувач: Львівська обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 02910031, UA 138201720343140001000000774 у ДКСУ у м.Києві, 79005, м.Львів, проспект Шевченка, 17/19)

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18 березня 2025 року.

Учасники справи:

позивач: керівник Самбірської окружної прокуратури, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 02910031, місцезнаходження: Львівська область, місто Самбір, вул. І.Филипчака, 4-А;

діє в інтересах держави в особі:

Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 39769942, місцезнаходження: місто Львів, пр. Чорновола,4;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Норбілк Агрі» , ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 38565110, місцезнаходження: Львівська область, Самбірський район, село Надиби, вул. Центральна, 2а.

Суддя С.М. Івасенко