Рішення

від 18.03.2025 по справі 640/6879/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/6879/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.ТРЕЙДІНГ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 640/6879/22 за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.ТРЕЙДІНГ" (далі - позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.10.2021 № 1828 «Про накладення штрафу на ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу».

В обґрунтування вимог зазначено, що позивач є учасником ринку природного газу та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.02.2019 №219.

Товариство уклало з Оператором ГТС договір транспортування природного газу від 14.11.2019 № 1907000284 (зі змінами), який відповідає Типовому договору транспортування природного газу, затвердженому Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору, Оператор ГТС зобов`язаний здійснювати купівлю/продаж природного газу Товариства в обсягах добового небалансу: у разі виникнення у Товариства негативного добового небалансу Оператор ГТС здійснює продаж природного газу (небалансу) за ціною, яка вище ніж ринкова; у разі виникнення у Товариства позитивного добового небалансу Оператор ГТС здійснює купівлю природного газу за ціною, яка нижче ніж ринкова.

Так, відповідно до п.п. 4.5,4.6. договорів постачання природного газу, укладеними зі споживачами, споживачі Товариства щодобово надають обсяги постачання природного газу, який закуповується Товариством.

Тобто, виходячи з положень Кодексу ГТС та Договору з Оператором ГТС у разі, якщо природний газ не був спожитий споживачем, такий газ автоматично продається Оператору ГТС, за ціною, що нижче ринкової.

Допустимий для Товариства небаланс, який безпосередньо встановлений НКРЕКП, складає до 10% (включно) від обсягів природного газу, поданих на точках виходу, тобто до 10% від заявленого обсягу постачання природного газу.

Крім того, Товариство постійно проводить консультації зі споживачами щодо вдосконалення системи прогнозування споживання газу. Особлива увага приділяється зменшенню небалансів, що в свою чергу, дає результати щодо їх зменшення.

У січні 2020 кількість кінцевих споживачів Товариства збільшилась з 8 до 35 контрагентів або в 4 рази. Як наслідок, в 56 разів (з 2,5 до 140 млн куб м) збільшився обсяг постачання природного газу кінцевим споживачам.

Таким чином, у січні 2020 для Товариства виникла особливо складна ситуація пов`язана з вчиненням дій щодо збалансування портфоліо, яка була зумовлена значним збільшенням кількості споживачів та девіаціями споживання на виробництві кінцевих споживачів, а саме відхиленням фактичного споживання кінцевих споживачів від планових показників.

При цьому, внаслідок ефективного здійснення прогнозування обсягів споживання та вчинення Товариством дій щодо мінімізації небалансів, загальний обсяг небалансу Товариства за січень 2020 склав всього 5,84 %, тобто в 2 рази нижче аніж дозволений відповідно до положень пункту 16 глави 6 розділу Кодексу ГТС.

Враховуючи, що позитивний небаланс Товариства за січень 2020 становить лише 5,84% від портфоліо продажів, небаланс Товариства знаходиться в межах допустимого відхилення встановленого Кодексом ГТС.

У зв`язку з отриманням НКРЕКП звернення Оператора ГТС про здійснення заходу державного контролю щодо недотримання Товариством Ліцензійних умов постачання від 24.10.2020 №ТОВВИХ-20-13153, відповідачем на виконання положень п.2 ч. 7 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКП) прийнято постанову «Про проведення позапланових виїзних перевірок дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу суб`єктами господарювання» від 02.12.2020 № 2322. До переліку суб`єктів господарювання щодо яких проводяться позапланові виїзні перевірки дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов з постачання, затвердженому Додатком до зазначеної постанови, увійшов й позивач.

За результатами проведення позапланової виїзної перевірки дотримання Товариством вимог законодавства та ліцензійних умов з постачання природного газу складено Акт від 01.10.2021 № 487 (далі - Акт).

Відповідно до висновків НКРЕКП зазначених в Акті, Товариство протягом січня 2020 року: здійснювало подачі природного газу до газотранспортної системи в обсягах, які в кілька разів перевищують необхідні обсяги для покриття їх відборів з газотранспортної системи для забезпечення споживачів природним газом, та не вчиняли жодних дій щодо врівноваження своїх портфоліо балансування; здійснювали подачі природного газу до газотранспортної системи у обсягах достатніх для покриття їх відборів з газотранспортної системи для забезпечення споживачів природним газом, однак при цьому здійснювали придбання природного газу у віртуальній торговій точці та не вчиняли жодних дій щодо врівноваження своїх портфоліо балансування.

При цьому, в Акті взагалі відсутній причинно-наслідковий зв`язок між мотивувальною та резолютивною частинами, оскільки НКРЕКП фактично не доводить, які саме порушення були допущені Товариством, при цьому притягує Товариство до відповідальності у вигляді штрафу.

Не погоджуючись з висновками Акту, позивачем направлено до НКРЕКП письмові пояснення від 08.10.2021 № 695, які НКРЕКП не взято до уваги, а висновки Акту залишено без змін.

Товариство вважає, що висновки НКРЕКП про допущення Товариством порушення ліцензійних умов з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201, побудовані на неправильному розрахунку небалансу, який наведено в Акті, а саме в Таблиці 3.

Так, згідно Таблиці 3 вбачається, що обсяг позитивного небалансу Товариства у січні 2020 розрахований НКРЕКП у розмірах від 2,92 % (09.01.2020) до 5729,73% (06.01.2020).

При цьому, такий розрахунок не відповідає фактичним обставинам справи та є помилковим.

На підставі Акту, відповідачем, на засіданні 20.10.2021, прийнято постанову НКРЕКП «Про накладення штрафу на ТОВ «Д.ТРЕИ?ДІНГ» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу» від 20.10.2021 № 1828 (далі - Оскаржувана постанова).

Оскаржуваною постановою 1 накладено на Товариство штраф у розмірі 51000 гривень за порушення вимог законодавства та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно- правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженому Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 (далі - Типовий договір) в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.

До суду надано відзив на позовну заяву, зі змісту якої вбачається, що відповідач заперечує проти позовних вимог, оскільки позапланова перевірка дотримання позивачем ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності належить до виключних повноважень Комісії, а оскаржувана постанова НКРЕКП прийнята в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

23.09.2021 відповідно до Закону про НКРЕКП, на підставі постанови НКРЕКП від 02.12.2020 №2322 та посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 13.09.2021 № 546, НКРЕКП проведено позапланову невиїзну перевірку позивача.

За результатами складено Акт позапланової виїзної перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з постачання природного газу позивачем від 01.10.2021 № 487 (далі - Акт № 487).

20.10.2021, за результатами розгляду Акту № 487 прийнято постанову НКРЕКП від 20.10.2021 №1828 про накладення штрафу на позивача за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу.

Для забезпечення споживачів природним газом та здійснення оптового продажу природного газу Ліцензіатом здійснено окрема придбання природного газу у віртуальній торговій точці (торгові сповіщення) в обсязі 176399,492 тис. куб.м, отримання послуги індивідуальної потужності відбору природного газу на добу наперед із ПСГ в обсязі 9289,000 тис.куб.м.

Відповідно до остаточних щодобових алокацій Ліцензіатом здійснено подачу природного газу у точках входу до газотранспортної системи в обсязі 185688,492 тис.куб.м та відбір природного газу у точках виходу з газотранспортної системи в обсязі 177960,989 тис.куб.м.

Фактичний обсяг постачання природного газу споживачам склав 140346,989 тис.куб.м.

З матеріалів прослідковується відхилення у Розмірі 7727,503 тис.куб.м, від планових/заявлених обсягів (відповідно до договорів) які склали 148074,492 тис.куб.м. та фактичних обсягів 140346,989 тис.куб.м.

Перевіркою встановлено, що постачання природного газу позивачем безпосередньо споживачам становить 140346,989 тис. м. куб., що складає 80,38% від загального обсягу продажу природного газу (174 596,989 тис. м3 = 140 346,989 тис. м3 (постачання) + 34 250,000 тис. м3 (оптовий продаж)).

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, зі змісту якої вбачається незгода позивача з доводами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

До суду від відповідача надійшли заперечення, відповідно до яких останній, з посиланням на приписи Кодексу ГТС, зазначає про безпідставним твердження позивача щодо відсутності у відзиві НКРЕКП доказів підтвердження правової позиції Регулятора щодо фактів порушення позивачем порушень пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 у частині дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.

Процесуальні рішення у справі:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2022 заяву відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей72-76,90 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України), судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.ТРЕЙДІНГ" (місцезнаходження: вул. Льва Толстого, буд. 57, м. Київ, ідентифікаційний код 42751799) уклало з Оператором ГТС договір транспортування природного газу від 14.11.2019 № 1907000284 (зі змінами), який відповідає Типовому договору транспортування природного газу, затвердженому Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 (далі - Договір).

Відповідно до заяви про здійснення заходу державного контролю № ТОВВИХ-20-13153 від 24.11.2020 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» просить відповідача здійснити перевірку, зокрема, позивача (пункт 30).

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) у період з 23.09.2021 до 01.10.2021 проведена позапланова виїзна перевірка дотримання позивачем вимог законодавства та Ліцензійних умов з постачання природного газу, за результатами якої складений акт від 01.10.2021 № 487 (далі - Акт).

Відповідно до Акту встановлено, що дії Товариства щодо створення добового позитивного небалансу призвели до порушення вимог законодавства та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з постачання щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи та положень пункту 4.1 Типового договору, у частині вчасного збалансуванні свого портфоліо балансування.

08.10.2021 позивачем подано до НКРЕКП лист «Про надання пояснень та обґрунтувань до Акту проведення позапланової виїзної перевірки від 01.10.2021 № 487».

20.10.2021 НКРЕКП на підставі Акту прийнято постанову № 1828 «Про накладення штрафу на ТОВ «Д.ТРЕЙДИНГ» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу», відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 51000,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що орган ліцензування - державний орган, уповноважений законом або Кабінетом Міністрів України на здійснення ліцензування господарської діяльності.

У спірних правовідносинах таким органом ліцензування є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП), правовий статус та повноваження якої визначаються Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII(далі -Закон № 1540-VIII) (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин першої-третьоїстатті 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

Згідно з пунктом 2 частини другоїстатті 3 Закону № 1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання шляхом: ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.

За змістом статті 4 Закону № 1540-VIII основними принципами діяльності Регулятора є, зокрема: законність; компетентність; справедливість; прогнозованість та своєчасність прийняття рішень; неупередженість та об`єктивність під час прийняття рішень; відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання; недопущення дискримінації; відповідальність за прийняті рішення.

Відповідно до пунктів 11, 12 частини першоїстатті 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор:

контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов;

розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 2 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» дія цього Законуне поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності: діяльність у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії та іншу діяльність, ліцензування якої здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до закону, та здійснення контролю у цих сферах.

Відповідно до пункту 27 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: діяльність на ринку природного газу, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначенихЗаконом України «Про ринок природного газу».

Відповідно до преамбули Закону України «Про ринок природного газу» Цей Закон визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Отже, з урахуванням правового регулювання ринку природного газу Закону № 1540-VIII є нормою загального права, а Закон України «Про ринок природного газу» містить норми спеціального.

За змістомстатті 19 Закону №1540-VIII регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Положеннями частин другої-третьоїстатті 19 Закону № 1540-VIIIпередбачено, що контроль за наявністю у суб`єктів господарювання ліцензій здійснюють державні органи, на які згідно із законом покладено функції контролю за наявністю ліцензій.

Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування, крім Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка здійснює контроль відповідно до Закону України"Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України"Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Позапланові перевірки додержання ліцензіатами ліцензійних умов проводяться на підставах: обґрунтованого звернення фізичної особи, фізичної особи - підприємця, юридичної особи про те, що внаслідок порушення ліцензіатом ліцензійних умов такій особі (особам) було завдано матеріальної шкоди або порушено її (їхні) законні права чи інтереси, - з метою перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов у відповідній частині.

Відповідно до приписів статті 6 Закону України"Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі Закон № 877-V) підставами для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Відповідно до приписів статті 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);

відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом;

надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Відповідно до статті 19 № 1540-VIII під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб`єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом; 7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.

Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав.

Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - трьох робочих днів.

Рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором.

Судом встановлено, що до відповідача надійшло звернення ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 24.11.2020 № ТОВВИХ-20-13153 про здійснення заходу державного контролю щодо недотримання, зокрема, позивача вимог пункту 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затвердженихпостановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (Ліцензійних умов з постачання), щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженогопостановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 та положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженогопостановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497, у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.

На підставі постанови рішення НКРЕКП від 02.12.2020 № 2322 та посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 13.09.2021 № 546 проведено позапланову перевірку позивача.

За результатами проведення позапланової перевірки складено акт позапланової виїзної перевірки дотримання позивачем вимог законодавства та Ліцензійних умов з постачання природного газу від 01.10.2021 № 487.

20.10.2021 прийнято спірну постанову.

Відповідно до вимогЗаконів № 877-V, № 1540-VIII, «Про ліцензування видів господарської діяльності», та інших законодавчих і нормативно-правових актів, які регулюють діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розроблено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, який затверджено Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 (далі - Порядок № 428 в редакції чинній на момент здійснення перевірки).

Згідно з пунктом 1.2 Порядку № 428 цей Порядок застосовується НКРЕКП при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Положеннями пунктами 2.1, 2.2 Порядку № 428 передбачено, що рішення про проведення перевірки приймається НКРЕКП на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, та оформлюється постановою.

Для проведення перевірки оформляється посвідчення за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, яке підписується Головою НКРЕКП або виконуючим обов`язки Голови НКРЕКП і засвідчується печаткою та долучається разом з актом перевірки після її закінчення до ліцензійної справи.

Організація позапланових виїзних перевірок врегульована розділом 4 Порядку № 428.

Пунктом 4.1 Порядку № 428 встановлено, що підставами для здійснення позапланових виїзних перевірок є: обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення ліцензіатом її законних прав.

Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - трьох робочих днів (пункту 4.3 Порядку №428).

Частинами другою-четвертоюстатті 22 Закону № 1540-VIIIвстановлено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив. (частина третястатті 22 Закону № 1540-VIII).

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Абзацом 5 частини п`ятої статті 19 Закону № 1540-VIII встановлено, що у разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 59 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку природного газу є, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

Відповідно до змістучастини другої статті 22 Закону № 1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

Частиною четвертою статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів).

Встановлені обставинним справи свідчать про те, що до позивача застосовано штраф на підставі підпункту «б» пункту 5 частини четвертоїстатті 59 Закону України «Про ринок природного газу», згідно з яким регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: від 3000 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню: за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню.

Таким чином, лише правопорушення у сфері ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню, є підставою для застосування вказаної санкції у розмірах від 3000 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, частиною п`ятою статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб`єктів, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами.

Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку природного газу вважаються обтяжуючими обставинами.

Отже, вказана імперативна норма передбачає необхідність під час визначення санкцій за порушення, передбаченістаттею 59 Закону України «Про ринок природного газу», у дослідженні та врахуванні НКРЕКП серйозності і тривалості правопорушення, наслідків правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб`єктів, пом`якшуючих та обтяжуючих обставин.

Зі змісту Акту та спірної постанови встановлено, що відповідач вбачає у діях позивача порушення вимог пункту 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (далі - Ліцензійні умови), відповідно до якого господарська діяльність з постачання природного газу здійснюється з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженогопостановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 та положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497.

Згідно з приписами пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС в редакції станом на січень 2020 року) терміни, що використовуються в цьому Кодексі, мають такі значення:

алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;

балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;

відбір/споживання/подача, що вимірюється щодобово - обсяг природного газу, облік якого здійснюється комерційним вузлом обліку природного газу в установленому порядку, обладнаним системою дистанційної передачі даних;

газова доба - період часу з 05:00 всесвітньо координованого часу (далі - UTC) (з 07:00 за київським часом) дня до 05:00 UTC (до 07:00 за київським часом) наступного дня для зимового періоду та з 04:00 UTC (з 07:00 за київським часом) дня до 04:00 UTC (до 07:00 за київським часом) наступного дня для літнього періоду;

газова доба (D) - газова доба, в якій здійснюється надання послуг транспортування природного газу;

небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;

номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу;

період балансування - газова доба (D);

портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу;

реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації.

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

Відповідно до пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженогопостановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497, замовник зобов`язаний, зокрема, вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування.

Таким чином, відповідач вбачає порушення позивачем Ліцензійних умов саме у порушенні положень вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженогопостановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497, у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.

Аналізуючи вказані обставини в контексті наведених норм та висновків, суд зважає на таке.

За приписами пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»ліцензійні умови - нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог до провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, обов`язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.

Частиною дев`ятоюстатті 9 цього ж Законувстановлено, що вимоги ліцензійних умов до суб`єкта господарювання мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та включають специфічні організаційні, кадрові, технологічні та інші вимоги.

Згідно з частиною 10 цієї ж статті до ліцензійних умов не можуть бути включені вимоги: 1) щодо додержання законодавства України у відповідній сфері та/або окремих законів у цілому; 2) законодавства, обов`язкові до виконання всіма суб`єктами господарювання.

Тобто, ліцензійні умови - це конкретні специфічні вимоги в тій чи іншій сфері господарювання.

За таких умов, пункт 2.1 Ліцензійних умов передбачає додержання законодавства - вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, у цілому.

Ліцензійні умови зводяться включають в себе весь спектр нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, за порушення чого НКРЕКП може застосувати відповідні санкції за порушення саме Ліцензійних умов.

Відповідно до положень глави 3 розділу IV Кодексу ГТС з метою забезпечення комунікації між замовниками послуг транспортування, у тому числі для їх самоорганізації з метою врегулювання власних небалансів протягом газової доби (D) оператор газотранспортної системи повинен створити та підтримувати на інформаційній платформі дошку повідомлень.

Дошка повідомлень є інструментом для публікації (оприлюднення) замовниками послуг транспортування повідомлень про наміри відчуження (продажу) чи набуття (купівлі) певних обсягів природного газу.

Для забезпечення фактичного приймання-передачі природного газу між замовниками послуг транспортування (балансовими портфоліо), які розмістили інформацію на дошці повідомлень, замовники послуг транспортування мають подати оператору газотранспортної системи відповідні торгові сповіщення (приписи пункту 6).

Відповідно до пункту 3 глави 2 XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування природного газу може надавати торгове сповіщення на газову добу незалежно від надання номінації/реномінації на таку газову добу. Замовник послуг транспортування природного газу може надавати необмежену кількість торгових сповіщень протягом газової доби (D).

Передача природного газу здійснюється на віртуальній торговій точці (пункт 8).

Відтак, обґрунтованими є доводи відповідача щодо того, що замовники послуг транспортування, у тому числіпозивач, відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування та мають вчиняти всі необхідні заходи направлені на збалансованість своїх портфоліо балансування протягом газової доби, в якій здійснюється надання послуг транспортування природного газу.

При цьому положеннями Кодексу ГТС, окремо, забезпечено можливість вчасного врегулювання замовниками послуг транспортування своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів.

Відповідно до положень глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи (пункт 2).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом (пункт 3).

Водночас, відповідно до положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень) (пункт 1).

Плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави (пункт 4).

Плата за добовий небаланс застосовується таким чином:

якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс;

якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс (пункт 6).

Згідно з пунктом 16 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку позитивного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10% від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.

У випадку негативного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10% від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.

Пунктом 17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.

Пунктом 18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

Пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 20 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Положеннями пункту 4.1 розділу IV Типового договору транспортування природного газу, затвердженогопостановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497(далі - Типовий договір) визначено, що замовник зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг; надати Оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому Договорі; вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим Договором та Кодексом; реєструвати в Реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора споживачів, стосовно яких він є діючим постачальником; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природний газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим Договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунку оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.

Положеннями пункту 3.1 розділу III Типового договору визначено, що Оператор зобов`язаний, зокрема, здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок Замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.

Відповідно до абзацу 2 пункту 9.2 розділу IX Типового договору у разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у замовника, а Замовник продаж природного газу Оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС.

Пунктом 9.4 розділу IX Типового договору передбачено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє Замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті Замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок Замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.

У пункті 11.4 розділу XI Типового договору зазначено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Пунктами 12.1 та 12.3 розділу XII Типового договору, передбачено, що протягом всього строку отримання послуг Замовник надає Оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу ГТС. Фінансове забезпечення виконання Замовником зобов`язань щодо оплати добового небалансу надається у формах, визначених Кодексом, на користь Оператора згідно з чинним законодавством України.

Як встановлено судом, відповідачем під час здійснення позапланової виїзної перевірки здійснено аналіз інформації щодо підтверджених номінацій/реномінацій у період з 01.01.2020 по 31.01.2020, торгових сповіщень, отриманих послуг з відбору природного газу з підземних сховищ газу (далі - ПСГ), планових та фактичних обсягів постачання природного газу споживачам, а також наявних на інформаційній платформі ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор ГТС України») попередніх та остаточних алокацій за січень 2020 року свідчить, що для забезпечення споживачів природним газом та здійснення оптового продажу природного газу Ліцензіатом здійснено придбання (фактичний вхід) природного газу у віртуальній торговій точці (торгові сповіщення) в обсязі 176399,492 тис.куб.м (ТС), отримання послуги індивідуальної потужності відбору природного газу на добу наперед із ПСГ в обсязі 9289,000 тис. куб.м.

Відповідно до Остаточних щодобових алокацій позивачем здійснено подачу природного газу у точках входу до газотранспортної системи в обсязі 185688,492 тис.куб.м та відбір природного газу у точках виходу з ГТС в обсязі 177960,989 тис.куб.м.

Фактичний обсяг постачання природного газу споживачам склав 140346,989 тис.куб.м.

З матеріалів прослідковується відхилення у розмірі 7727,503 тис.куб.м, від планових/заявлених обсягів, які склали 148074,492 тис.куб.м. та фактичних обсягів 140346,989 тис.куб.м.

Ліцензіат здійснював подачу природного газу до газотранспортної системи у обсягах, достатніх для покриття його відборів з газотранспортної системи для забезпечення передачі природного газу на віртуальній торговій точці та для споживачів.

Разом з цим, доцільними є твердження відповідача, що 05, 06, 12, 14-17, 20-27 січня 2020 року здійснено подачу природного газу до газотранспортної системи у обсягах, які в рази перевищували необхідні обсяги природного газу для покриття відборів з газотранспортної системи для забезпечення споживачів природним газом, та не вчинено дій щодо вчасного збалансування свого портфоліо балансування.

Позивачем в обґрунтування протиправності спірної постанови зазначено, що загальний обсяг небалансу Товариства за січень 2020 склав всього 5,84 %, тобто в 2 рази нижче аніж дозволений відповідно до положень пункту 16 глави 6 розділу Кодексу ГТС.

Суд вважає таке твердження не обґрунтованим з огляду на таке.

Позивач не заперечує, що у січні 2020 кількість споживачів збільшилась в декілька разів, як наслідок збільшився обсяг постачання природного газу споживачам, що призвело до не збалансування портфоліо.

Тобто, у позивача виникла ситуація пов`язана з відхиленням фактичного споживання кінцевих споживачів від планових показників.

05, 06, 12, 14-17, 20-27 січня 2020 року позивачем здійснено подачу природного газу у більших обсягах, що призвело до збалансування свого портфоліо балансування за місяць в цілому.

Водночас, установлений позитивний небаланс допустимого відхилення розраховується щоденно та повинен бути не більше 10 % від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.

Враховуючи, що обсяг небалансу позивача за січень місяць 2020 року склав 5,84%, а газова доба (період часу з 05:00 всесвітньо координованого часу (далі - UTC) (з 07:00 за київським часом) дня до 05:00 UTC (до 07:00 за київським часом) наступного дня для зимового періоду та з 04:00 UTC (з 07:00 за київським часом) дня до 04:00 UTC (до 07:00 за київським часом) наступного дня для літнього періоду).

Суд зазначає, що позивачем дотримано належний негативний небаланс, проте через подачу більшого обсягу до ГТС на газову добу допущено перебільшення позитивного небалансу понад 10%, що в результаті за місяць призвело до небалансів 5,84 %.

Отже, суд дійшов висновку про безпідставність такого твердження.

З урахуванням наведеного, за наслідком дослідження матеріалів адміністративної справи, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.10.2021 № 1828 «Про накладення штрафу на ТОВ «Д.ТРЕЙДИНГ» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу».

Верховний Суд вже розглядав правове питання чи можна вважати недотримання пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору, що призвело до невчасного збалансування позивачем свого портфоліо балансування, порушенням пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов та, відповідно, чи може бути за таке порушення до позивача застосована відповідальність, передбаченастаттею 59 Закону України "Про ринок природного газу".

У постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 260/2484/21 зроблено правовий висновок про те, що дотримання вимог Кодексу ГТС та Типового договору є обов`язковими для застосування всіма суб`єктами господарювання, які здійснюють ліцензійну діяльність у сфері транспортування природного газу, а тому ці вимоги, з урахуванням положень пункту 2.1 та 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо транспортування природного газі, є спеціальними вимогами, що висуваються законодавством до ліцензіатів у сфері транспортування природного газу. При цьому, положеннями Кодексу ГТС та Типового договору передбачено не міру відповідальності за несвоєчасний баланс портфоліо балансування, а обов`язок сторін по здійсненню відшкодування вартості природного газу за фактом виявлення добового (місячного) небалансу.

У вказаній постанові також зазначено, що ліцензіати - суб`єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері транспортування природного газу, зобов`язані дотримуватися, зокрема, вимог Кодексу ГТС та Типового договору, у тому числі, в частині збалансованості своїх портфоліо балансування, для чого зобов`язані вчиняти всі необхідні заходи, спрямовані на збалансованість свого портфоліо балансування протягом газової доби, в якій здійснюється надання послуг транспортування природного газу. При цьому положеннями Кодексу ГТС та Типового договору передбачено можливість вчасного врегулювання замовниками послуг транспортування своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів. Дотримання вищезазначених вимог є обов`язком суб`єкта господарювання, за умови здійснення ним господарської діяльності з постачання природного газу на підставі ліцензії, а тому Кодекс ГТС та Типовий договір є нормативно-правовими актами, які містять специфічні вимоги у сфері провадження господарської діяльності з постачання природного газу, відтак, їх порушення може вважатися порушенням Ліцензійних вимог, відповідальність за яке передбачене статтею 59 Закону України "Про ринок природного газу".

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 140/5824/21.

Суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22.09.2021 у справі № № 826/13960/17, про те, що розділ XIV Кодексу ГТС не містить імперативної вимоги в частині замовлення оператором газорозподільної системи послуг з балансування оператором газотранспортної системи, а направлені виключно на створення ефективних механізмів забезпечення надійності у роботі газотранспортної системи та усунення ризиків від дій недобросовісних суб`єктів ринку природного газу, оскільки Кодексом ГТС передбачено процедуру врегулювання постачальниками природного газу небалансів власних споживачів до відповідного числа наступного місяця шляхом здійснення купівлі природного газу в інших замовників послуг транспортування.

Відповідно до частини першоїстатті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 73 КАС Українивстановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З огляду на відмову в задоволенні позову підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат відповідно достатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями2,8,9,19,20,32,72,77,90,94,132,241-246,226,255,262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.ТРЕЙДІНГ" (місцезнаходження: вул. Льва Толстого, буд. 57, м. Київ, ідентифікаційний код 42751799) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (місцезнаходження: вул. Смоленська, буд. 19, м. Київ, ідентифікаційний код 39369133) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогостаттею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду»апеляційна скарга на рішення суду подається доШостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива