Ухвала

від 17.03.2025 по справі 1340/4977/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 1340/4977/18 пров. № А/857/12135/24 № А/857/14577/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Гладкої С.Я.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові заяву Громадської організації «Народна дія Львів» про відвід колегії суддів Заверухи О.Б., Гудима Л.Я., Качмара В.Я. від розгляду справи за адміністративним позовом Громадської організації «Народна дія Львів» до виконавчого комітету Львівської міської ради, міського голови Львова Садового Андрія Івановича, заступника міського голови, члена виконавчого комітету Львівської міської ради Васьківа Геннадія Володимировича, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ореста», Міністерство культури та інформаційної політики України, Комунальна установа «Регіональний ландшафтний парк «Знесіння», Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконними дії та бездіяльності,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою Громадської організації «Народна дія Львів» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року та за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ореста» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі № 1340/4977/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 23 січня 2025 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Заверуха О.Б., судді Гудим Л.Я., Качмар В.Я.

Ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року прийнято до провадження справу № 1340/4977/18. Призначено справу № 1340/4977/18 до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 04 березня 2025 року о 09:00.

У судовому засіданні 04 березня 2025 року у зв`язку із задоволенням судом клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 розгляд вищевказаних апеляційних скарг відкладено на 17 березня 2025 року о 12:00.

17 березня 2025 року у судовому засіданні представником Громадської організації «Народна дія Львів» Дацко О.І. подано заяву про відвід колегії суддів Заверухи О.Б., Гудима Л.Я., Качмара В.Я. від розгляду справи № 1340/4977/18.

Заява мотивована порушенням суддями п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 36 та ч. 2 ст. 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Зауважує, що суддя Заверуха О.Б. розглядав справу № 380/9981/22 за позовом членкині ГО «Народна дія Львів» ОСОБА_3., яка заявляла йому відвід, у задоволенні якого було невмотивовано відмовлено, після чого суддя Заверуха О.Б заявив самовідвід у цій справі. Зазначає, що суддя Заверуха О.Б., будучи головою суду, неналежно контролював процедури автоматизованого розподілу справ у суді, пов`язаний із недоброчесними забудовниками та лобіює їх інтереси. Також вказує, що судді Гудим Л.Я. та Качмар В.Я. є членами колегії суддів під головуванням судді Затолочного В.С. у пов`язаній справі № 380/9854/23 за позовом ОСОБА_1 , в якій вони проявили небезсторонність, зупинивши провадження у справі до розгляду справи № 1340/4977/18, а також прийнявши ухвалу про відмову у вжитті заходів забезпечення позову. Враховуючи наведене, просить відвести суддів Заверуху О.Б., Гудима Л.Я., Качмара В.Я. від розгляду цієї справи з підстав наявності сумнівів в їх неупередженості та передати справу на повторний автоматизований розподіл між суддями.

Дослідивши заявлені доводи заяви про відвід колегії суддів, суд апеляційної інстанції вважає, що заяву Громадської організації «Народна дія Львів» про відвід колегії суддів Заверухи О.Б., Гудима Л.Я., Качмара В.Я. слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до частини 3 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною 4 статті 40 КАС України передбачено, що якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно із частинами 11, 12 статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що судді, при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Загальна декларація з прав людини (стаття 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина перша статті 14) гарантують право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.

Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах «Piersac vs Belgium, Grieves vs UK»). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».

Наявність безсторонності визначається в тому числі і наявністю суб`єктивних та об`єктивних критеріїв, які б давали підстави для сумніву в безсторонності суду (рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України»).

Таким чином, коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Одночасно, не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Стосовно доводів заяви в частині відводу судді Заверухи О.Б. колегія суддів зазначає наступне.

Доводи заяви про відвід про те, що суддя Заверуха О.Б. невмотивовано відмовив у задоволенні відводу у справі № 380/9981/22, у якій позивачем була членкиня ГО «Народна дія Львів ОСОБА_3., є необгрунтованими, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Посилання заявника на те, що суддя Заверуха О.Б. лобіює інтереси недоброчесних забудовників є безпідставними та необґрунтованими.

Також не підтвердженими жодними доказами є доводи заявника про те, що Заверуха О.Б., будучи головою Восьмого апеляційного адміністративного суду, неналежно контролював процедури автоматизованого розподілу справ у суді.

Таким чином, наведені заявником підстави та обґрунтування для відводу судді Заверухи О.Б. є припущеннями про існування відповідних обставин щодо безсторонності судді. Такі припущення не підтверджені належними і допустимими доказами, які б вказували на його пряму чи опосередковану заінтересованість в результаті розгляду цієї справи та спростовували його неупередженість, об`єктивність і безсторонність при розгляді цієї справи.

Приписами пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Відвід судді від участі в розгляді справи повинен мати місце також в тому випадку, коли у спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Аналіз наведених правових норм та норм КАС України дає підстави для висновку, що підставою для відводу не обов`язково має бути доведений факт необ`єктивності чи заінтересованості судді. Згідно з зазначеними нормами, унеможливлюється участь судді у розгляді справи коли в учасника справи могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (суддів).

Тому, на думку суду апеляційної інстанції, якщо в учасника процесу особа судді викликає несприйняття, неспокій, невпевненість у неупередженості, такий учасник процесу має право на відвід судді.

Разом з тим, у світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

На неупередженість судді, як однієї з важливих ознак правосуддя акцентується увага й у пункті 3 Європейського статуту судді: «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений».

З врахуванням наведених вище норм законодавства та практики ЄСПЛ, на переконання колегії суддів, для забезпечення умов, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, а також заради уникнення атмосфери конфліктності у судовому засіданні, заявлений відвід головуючого судді Заверухи О.Б. слід задовольнити.

Стосовно доводів заяви в частині відводу суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я., колегія суддів зазначає наступне.

Як слідує із заяви ГО «Народна дія Львів» в частині відводу суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я., підставою для відводу фактично є незгода ГО «Народна дія Львів» із процесуальними діями колегії суддів Затолочного В.С., Гудима Л.Я., Качмара В.Я. у справі № 380/9854/23, зокрема, із неприйняттям цією колегією суддів ухвали про прийняття справи до провадження, а також прийняттям ухвали про відмову у вжитті заходів забезпечення позову та ухвали про зупинення провадження у справі.

Проте, як зазначалось вище, відповідно до ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що обставини наведені заявником у заяві про відвід суддів Гудима Л.Я. та Качмара В.Я., не є підставою для задоволення заяви про відвід.

Відповідно до частини 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з частиною другою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає за необхідне відвести суддю Заверуху О.Б. від розгляду справи № 1340/4977/18, при цьому, у задоволенні заяви про відвід суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я. - відмовити.

Керуючись ст. 36, 39, 40, 321, 325, 328 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Громадської організації «Народна дія Львів» про відвід колегії суддів Заверухи О.Б., Гудима Л.Я., Качмара В.Я. у справі № 1340/4977/18 задовольнити частково.

Відвести суддю Заверуху О.Б. від розгляду справи № 1340/4977/18.

У задоволенні заяви про відвід суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я. відмовити.

Адміністративну справу № 1340/4977/18 передати для повторного автоматичного розподілу в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар