Постанова

від 17.03.2025 по справі 910/5314/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2025 р. Справа№ 910/5314/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Барсук М.А.

Сибіги О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 23.10.2024

у справі №910/5314/24 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Першого заступника керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону

в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

Житомирської обласної державної адміністрації - Житомирської

обласної військової адміністрації

Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир

до Державної служби геології та надр України

Товариства з обмеженою відповідальністю "МАССИВ ПЛЮС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача - Військова частина МО В/Ч НОМЕР_2

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Перший заступник керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону (далі-позивач) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Житомирської обласної державної адміністрації - Житомирської обласної військової адміністрації та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач - 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Массив Плюс" (далі - відповідач - 2) про визнання недійсними результатів проведення аукціону, договору купівлі-продажу та спеціального дозволу на користування надрами.

Звертаючись з позовом Перший заступник керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону просить суд:

1. Визнати недійсними результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Родовище Відсічне, оформленого протоколом про результати аукціону від 05.09.2023 № SUE001-UA-20230816-66588.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піску родовища Відсічне, яке знаходиться у Житомирському районі Житомирської області від 25.09.2023 №2/3-23 укладений Державною службою геології та надр України з ТОВ "МАСИВ ПЛЮС".

3. Визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 31.10.2023 №6747, виданий Державною службою геології та надр України ТОВ "МАССИВ ПЛЮС".

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор зазначив, зокрема, що земельна ділянка, у надрах якої надано дозвіл на видобуток корисних комалин (пісок) знаходиться у користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир і відноситься до земель оборони, тому видобування піску на цих земельних ділянках неможливе без їх використання, що суперечить правам та інтересам держави у сфері земельних правовідносин.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 зупинено провадження у справі №910/5314/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/18114/23.

Ухвала суду мотивована тим, що існує об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи № 910/18114/23, з огляду на що результати перегляду Північним апеляційним господарським судом рішення у справі № 910/18114/23 мають значення для вірного вирішення спору у справі №910/5314/24.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із винесеною ухвалою суду, Міністерство оборони України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 23.10.2024 у справі №910/5314/24, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом без дотримання вимог п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, оскільки не містить аргументованих мотивів щодо необхідності зупинення провадження у даній справі та щодо об`єктивної неможливості її розгляду до набрання законної сили рішенням у справі №910/18114/23. При цьому апелянт стверджував, що взаємопов`язаність справ з огляду на подібність предмету спору ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення в справі №910/18114/23, оскільки незалежно від результату розгляду останньої господарський суд має правові підстави для розгляду по суті даної справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.112024 апеляційну скаргу у справі №910/5314/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Сулім В.В.., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 заяву про самовідвід суддів Суліма В.В., Майданевича А.Г., Коротун О.М. від розгляду справи № 910/5314/24 - задоволено. Матеріали справи № 910/5314/24 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024, у зв`язку з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024, якою заяву про самовідвід суддів Суліма В.В., Майданевича А.Г., Коротун О.М. від розгляду справи № 910/5314/24 - задоволено., призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/5314/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 07.11.2024, справу №910/5314/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Яценко О.В.

19.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від апелянта надійшло клопотання про долучення платіжної інструкції про сплату судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

30.12.2024 матеріали справи №910/5314/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 07.01.2025, у зв`язку з перебуванням суддів Тищенко А.І. та Яценко О.В. у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/5314/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 07.01.2025, справу №910/5314/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Барсук М.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №910/5314/24. Апеляційний перегляд оскаржуваної ували підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, основним критерієм відповідно до вказаного пункту визначення наявності підстав для зупинення провадження у справі є неможливість розгляду справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 910/15364/17, від 15.03.2019 у справі № 910/17243/17 та від 27.03.2019 у справі № 910/15707/17, від 04.08.2021 у справі № 903/636/20.

При цьому сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у даній справі, а також саме по собі зазначення про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Матеріали справи свідчать про те, що предметом спору у даній справі №910/5314/24 є визнання недійсними результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Родовище Відсічне, оформленного протоколом про результати аукціону від 05.09.2023 № SUE001-UA-20230816-66588; - визнання недійсним договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піску родовища Відсічне, яке знаходиться у Житомирському районі Житомирської області від 25.09.2023 № 2/3-23; визнанняя недійсним спеціального дозволу на користування надрами від 31.10.2023 №6747, виданого Державною службою геології та надр України ТОВ "Массив Плюс".

Позовні вимоги у справі №910/5314/24 обґрунтовані посиланням на те, що земельна ділянка, у надрах якої надано дозвіл на видобуток корисних копалин (пісок) знаходиться у користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир і відноситься до земель оборони, тому видобування піску на цих земельних ділянках неможливе без їх використання, що суперечить правам та інтересам держави у сфері земельних правовідносин. Тобто, підстави даного спору обгрунтовуються обставинами, що вказують на порушення вимог земельного законодавства (ст. 77, 84 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони").

Разом з цим, предметом спору у справі №910/18114/23 за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради до Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Массив Плюс" є вимоги про визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Родовище Відсічне; визнання недійсним договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піску родовища Відсічне, яке знаходиться у Житомирському районі Житомирської області від 25.09.2023 № 2/3-23; визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами від 31.10.2023 №6747, виданого Державною службою геології та надр України ТОВ "Массив Плюс".

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор зазначив, зокрема, що Держгеонадра з порушенням вимог законодавства (ст. 36 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання") виставлено на продаж спеціальний дозвіл на користування надрами на ділянці, на якій заборонено видобуток корисних копалин, оскільки така ділянка знаходиться у І та II поясах зони санітарної охорони на об`єктах, що використовуються для забезпечення питних потреб населення, чим порушуються права Житомирської територіальної громади на питну воду та інтереси держави загалом.

Мотивуючи необхідність зупинення провадження у даній справі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що за результатами розгляду апеляційних скарг буде прийняте рішення щодо законності рішення суду першої інстанції по справі №910/18114/23, в тому числі, щодо правомірності: електронного аукціону від 05.09.2023 №SUE001-UA-20230816-66588; договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами від 31.10.2023 №6747.

Однак, судом не зазначено та з матеріалів справи не вбачається, яким саме чином з`ясування обставин в процесі розгляду справи №910/18114/23, унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі.

Наявні у справі №910/5314/24 докази, на думку апеляційного суду, дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до розгляду справи №910/18114/23 відсутня, а отже відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 910/5314/24 до набрання законної сили рішенням у справі №910/18114/23.

Згідно статті 74 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями статті 269 вказаного Кодексу визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2).

Із наведених положень процесуального законодавства вбачається, що доведення обставин, на які сторона може посилатися як на підставу своїх вимог або заперечень, має здійснюватися в суді першої інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вищевказане ставить під сумнів добросовісність відповідача-2 в користуванні своїми процесуальними правами, а дії суду першої інстанції по задоволенню клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі можуть слугувати інструментом досягнення цілей відповідача-2 щодо затягування розгляду справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. При цьому порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (частина 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 275 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Міністерства оборони України підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №910/5314/24 - скасуванню.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №910/5314/24 скасувати.

Справу №910/5314/24 передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді М.А. Барсук

О.М. Сибіга