Постанова

від 12.03.2025 по справі 910/17277/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2025 р. Справа№ 910/17277/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Остапенка О.М.

Сотнікова С.В.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

від ГУ ДПС у місті Києві: Слив`юк С.В. - відповідно до виписки з ЄДРПОУ

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/17277/21 (суддя Омельченко Л.В., повний текст ухвали складено та підписано - 15.10.2024)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дивосвіт»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/17277/21 (суддя Омельченко Л.В., повний текст ухвали складено та підписано - 15.10.2024) визнано кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дивосвіт»:

- Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на загальну суму 13 563,50 грн, з яких: 7 507,50 грн основний борг (друга черга); 6 056,00 грн - судовий збір (перша черга); у решті вимог відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 07.10.2024 у справі № 910/17277/21 в частині відмови Головному управлінню ДПС у м. Києві у визнанні кредиторських вимог у сумі 71 478,09 гривень; визнати кредитором Головне управління ДПС у м. Києві по відношенню до боржника у сумі 71 478,09 грн - вимоги шостої черги; в іншій частині ухвалу Господарського суду м. Києва від 07.10.2024 у справі № 910/17277/21 залишити без змін; встановити строк для сплати судового збору до закінчення розгляду апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права - ч.ч. 1, 2 ст. 11 ГПК України та неправильним застосуванням норм матеріального права - ст. ст. 39, 59 КУзПБ, а також положень Податкового кодексу України.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Учасники справи, не скористалися своїм правом та не подали відзиви на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України, не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 910/17277/21 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/17277/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дивосвіт» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/17277/21 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

25.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/17277/21.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4727/24 від 02.12.2024 у зв`язку із ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024 про звільнення у відставку судді Полякова Б.М., призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/17277/21.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 апеляційну скаргу у справі № 910/17277/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі № 910/17277/21, зокрема, у задоволені клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/17277/21 відмовлено; апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/17277/21 залишено без руху.

13.12.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Головного управління Державної податкової служби у місті Києві надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі № 910/17277/21 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/17277/21 за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/17277/21;розгляд апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/17277/21 призначено на 12.03.2025.

Явка представників учасників справи

12.03.2025 у судове засідання з`явився представник ГУ ДПС у місті Києві.

Представники інших учасників справи у судове засідання 12.03.2025 не з`явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомили.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представника ГУ ДПС у місті Києві.

Позиції учасників справи

У судовому засіданні 12.03.2025 представник ГУ ДПС у місті Києві підтримав доводи апеляційної скарги, з підстав викладених у неї та просив її задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дивосвіт», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дивосвіт», призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Дубовика Сергія Миколайовича.

Постановою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі № 910/17277/21, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дивосвіт»; визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дивосвіт»; відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дивосвіт» строком на 12-ть місяців; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дивосвіт» арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича.

Із матеріалів справи вбачається, що 24.06.2024, в той час коли дана справа перебувала на апеляційному розгляді у ПАГС, від Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС до Господарського суду м. Києва надійшла заява з грошовими вимогами до боржника в розмірі 78 985,59 грн.

Вказана заява обґрунтована тим, що згідно відомостей ГУ ДПС у м. Києві у боржника- ТОВ «Компанія «Дивосвіт» обліковується заборгованість з єдиного внеску, яка виникла внаслідок несплати останнім самостійно нарахованих сум податків, при цьому розмір боргу обґрунтовано самостійно задекларованими грошовими зобов`язаннями згідно з відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам від 08.05.2022 № 9051277494, від 08.08.2022 № 9151600927, від 24.10.2022 № 9218842978, від 12.01.2023 № 9295245302, від 29.04.2023 № 9096916018, від 02.08.2023 № 9192342018, від 28.10.2023 № 9287679016 на загальну суму 7 507,50 грн, тому така сума грошового зобов`язання є узгодженою. Проте, у боржника виникла заборгованість зі сплати штрафних санкцій на підставі рішення ГУ ДПС у м. Києві № 29880240108 від 15.04.2024 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 71 478,09 грн, з яких: 11 849,37 грн - штрафна санкція, 59 628,72 грн - пеня.

Враховуючи наведене, Головне управління ДПС у м. Києві вважає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дивосвіт» наявна непогашена податкова заборгованість у сумі 78 985,59 грн, з них: 7 507,5 грн - основний платіж, штрафні санкції - 11 849,37 грн, пеня - 59 628,72 грн, ці кредиторські вимоги кредитор просить визнати та включити до реєстру вимог кредиторів боржника.

Суд першої інстанції розглянувши зазначені кредиторські вимоги ГУ ДПС у м. Києві до боржника дійшов висновку про відмову у задоволенні грошових вимог у сумі 71 478,09 грн (штраф та пеня), оскільки рішення ГУ ДПС у м. Києві про застосування вказаних штрафних санкцій та нарахування пені № 29880240108 прийнято 15.04.2024, тобто після визнання боржника банкрутом, враховуючи постанову суду від 08.04.2024 у даній справі про визнання ТОВ «Компанія «Дивосвіт» банкрутом, а тому в силу ч. 3 ст. 41 КУзПБ нарахування штрафних санкцій та пені є безпідставним.

За наслідками розгляду вищевказаної заяви про визнання грошових вимог, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в частині відмови Головному управлінню ДПС у м. Києві у визнанні кредиторських вимог у сумі 71 478,09 грн в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Північний апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у місті Києві підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ, «конкурсні кредитори» - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; «поточні кредитори» - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; «забезпечені кредитори» - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

Вимоги кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної ст. 64 КУзПБ.

Положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.

При цьому, за добросовісного виконання платником податків визначених етапів податкового обов`язку, платник податків уникає наслідків порушення податкового законодавства (зокрема, покладення на нього штрафних санкцій визначених ПК України).

Так, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.

Разом з тим, суди повинні встановити момент виникнення грошових вимог податкового органу за кожним несплаченим божником та заявленим контролюючим органом податком, який (момент) пов`язується із першим днем несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України, для подання податкової декларації.

Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20.

Як вже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 було відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дивосвіт», а постановою господарського суду від 08.04.2024 боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дивосвіт» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Із матеріалів справи вбачається, що Головне управління ДПС у м. Києві звертаюсь до господарського суду 24.06.2024 із заявою про визнання кредитором у даній справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дивосвіт», просило, зокрема, визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 71 478,09 грн, з яких: 11 849,37 грн - штрафна санкція, 59 628,72 грн - пеня, які виникли на підставі рішення від 15.04.2024 № 29880240108 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Проте, згідно з рішенням від 15.04.2024 № 29880240108 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та розрахунку до нього, пеня та штраф нараховані податковим органом за період з 21.08.2013 по 14.02.2022.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ці грошові вимоги Головного управління ДПС у м. Києві на загальну суму 71 478,09 грн (11 849,37 грн - штрафна санкція, 59 628,72 грн - пеня) виникли та нараховані за період до відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дивосвіт», а тому з урахуванням вище наведено зазначені кредиторські вимоги податкового органу у сумі 71 478,09 грн до боржника є обґрунтованими та підтвердженими, отже підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про відхилення грошових вимог Головного управління ДПС у м. Києві до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дивосвіт» у розмірі 71 478,09 грн (11 849,37 грн - штрафна санкція, 59 628,72 грн - пеня) та вважає цей висновок помилковим та необґрунтованим.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві слід задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 07.10.2024 у справі № 910/17277/21 в частині відмови Головному управлінню ДПС у м. Києві у визнанні кредиторських вимог у сумі 71 478,09 грн до боржника скасувати, прийнявши в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити кредиторські вимоги Головного управління ДПС у м. Києві по відношенню до боржника у сумі 71 478,09 грн та включити їх до шостої черги реєстру вимог кредиторів.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти російської федерації» зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України»).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Трофимчук проти України» зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За змістом положень ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з порушеннями норм права при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак, наявні правові підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 07.10.2024 у справі №910/17277/21 в частині відмови Головному управлінню ДПС у м. Києві у визнанні кредиторських вимог у сумі 71 478,09 грн до боржника - скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким визнати кредитором Головне управління ДПС у м. Києві по відношенню до боржника у сумі 71 478,09 грн та включити їх до шостої черги реєстру вимог кредиторів.

3. В іншій частині ухвалу Господарського суду м. Києва від 07.10.2024 у справі № 910/17277/21 залишити без змін.

4. Справу № 910/17277/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано 19.03.2025.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді О.М. Остапенко

С.В. Сотніков