Постанова

від 17.03.2025 по справі 903/70/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

17 березня 2025 року Справа № 903/70/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібпродукт"

у справі №903/70/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібпродукт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Групп"

про стягнення 214 851 грн 96 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 03.02.2025 у справі №903/70/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібпродукт" залишив без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 22.07.2024 у справі №903/70/24 скасував. Ухвалив нове рішення. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Групп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібпродукт" - 23 096 грн 61 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В подальшому, на адресу суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібпродукт" надійшло клопотання, відповідно до якого представник просить: поновити строк на подання доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції; долучити в якості доказів копії додаткової угоди та акту; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн та судовий збір у розмірі 2 422 грн 20 коп.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.03.2025 розгляд клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібпродукт" призначив на 17.03.2025 о 12:00 год.

В судове засідання 17.03.2025 представники сторін не з`явилися.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 244 ГПК України, той факт, що учасники справи були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать довідки про доставку електронних листів (т. 2, а. с. 102), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася, суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібпродукт" за відсутності представників сторін.

Розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібпродукт", суд вказує таке.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Суд звертає увагу на те, що додаткове судове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд вказує таке.

Пунктом 1 частини третьої статті 123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 118 ГПК України).

Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, докази понесених стороною судових витрат мають бути подані до закінчення розгляду справи по суті або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому у разі неподання відповідних доказів, протягом встановленого строку після ухвалення судового рішення, з огляду на приписи абз. 3 ч. 8 ст. 129 ГПК України, така заява залишається без розгляду.

Суд вказує, що постанова Північно-західного господарського суду в цій справі була ухвалена 03.02.2025, а тому останній день для подання таких доказів припадав на 10.03.2025 (з врахуванням вихідних днів).

Між тим, відповідні докази понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу були подані разом із клопотанням 21.02.2025, що підтверджується відміткою суду про отримання, тобто з пропуском строку.

В тексті клопотання скаржник просить поновити такий строк, із тих підстав, що позивач отримав постанову в цій справі лише 18.02.2025, тобто поза межами п`ятиденного строку. Вказує, що додає копію відповідного конверту на підтвердження такої обставини.

Розглядаючи вказане клопотання, суд зазначає таке.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Із правового контексту наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено заявником, та чи підлягає він поновленню. Тому, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, для чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Отже, підстави пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк подання заяви. Тобто, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Дослідивши наданий заявником доказ копію конверту, суд встановив, що відправником поштового відправлення 0610229657545 є Господарський суд Волинської області, а не Північно-західний апеляційний господарський суд (т. 2, а. с. 94).

Крім того, постанова Північно-західного господарського суду в цій справі була надіслана в електронний кабінет скаржника та отримана останнім 06.02.2025 о 01:05 год., що підтверджується списком розсилки та довідкою про доставку електронного листа (т. 2, а. с. 85-86).

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

За приписами ч. 1 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, постанова Північно-західного господарського суду від 03.02.2025 у справі № 903/70/24 вважається врученою позивачу 07.02.2025.

Тобто, доводи позивача щодо отримання 18.02.2025 повного тексту постанови суду апеляційної інстанції в цій справі не підтверджено позивачем, а навпаки спростовуються наявними у справі доказами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку на подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Ураховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібпродукт" 21.02.2025, звернувшись із клопотанням, не дотрималось вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України щодо строку подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, а саме протягом п`яти днів після ухвалення Північно-західним апеляційним господарським судом постанови від 03.02.2025 у справі № 903/70/24, відтак заяву про ухвалення додаткового рішення відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України слід залишити без розгляду.

Щодо витрат за подання касаційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із пп. "в" п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Апеляційний господарський суд вказує, що Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.09.2024 закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібпродукт" на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 22.07.2024 у справі №903/70/24.

Верховний Суд постановою від 18.12.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібпродукт" задовольнив частково. Скасував ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 у справі №903/70/24, а справу направив до Північно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

При цьому, за подання касаційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібпродукт" було сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн 20 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 26816857 від 28.10.2024 (т. 2, а. с. 49).

Враховуючи викладене, а також результати вирішення спору судом апеляційної інстанції та загальні правила розподілу судових витрат, встановлені ст. 129 ГПК України, на відповідача слід покласти 2 422 грн 20 коп. судових витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 у справі №903/70/24, котрі понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібпродукт".

Оскільки в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 у справі №903/70/24 не було вирішено питання щодо розподілу цих витрат, керуючись статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову у справі № 903/70/24.

Керуючись ст. ст. 116, 118, 123, 129, 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку на подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

2. Клопотання представника позивача в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

3. Клопотання представника позивача в частині стягнення судового збору задовольнити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Групп" (43005, Волинська обл., Луцький р-н, місто Луцьк, вул. Шопена, будинок 22А, код 39919654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківхлібпродукт" (08601, Київська обл., місто Васильків, вул. Володимирська, будинок 22, код 42652235) 2 422 грн 20 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

5. Господарському суду Волинської області видати наказ на виконання цієї постанови.

6. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "19" березня 2025 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.