Ухвала

від 19.03.2025 по справі 904/4442/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

19.03.2025 м.Дніпро Справа № 904/4442/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді: Дарміна М.О., (доповідач)

розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕС", м.Київ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2025 у справі №904/4442/24 (суддя Кеся Н.Б.)

за позовом Офісу Генерального прокурора, м.Київ в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕС", м.Київ

Третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці Позивача - Акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Офіс Генерального прокурора, м.Київ в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі-Позивач) 09.10.2024 року звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕС" (далі-Відповідач), в якому просить суд:

витребувати у ТОВ "ЛІВЕС" (код ЄДРПОУ 40493852, вул. Казимира Малевича, 24, м.Київ, 03038) на користь держави в особі Кабінету Міністрів України нерухоме майно: будівлю дитячого садка літ. А-2 з басейном літ. А{1}-2 та прибудовами літ. А{1}-1, А{11}-1 загальною площею 2216,4 кв. м, ґанки літ. а, а{2}, а{4}, а{6}, а{7}, а{8}, а{9}, вхід у підвал літ. а{10}, сходи літ. а{1}, а{3}, а{5}; альтанки літ. Б, В, Г, Д, Е, Ж, а також індивідуально визначене майно згідно з додатком 1 до договору купівлі-продажу нерухомого майна АТ "Укрзалізниця" з умовою збереження цільового призначення об`єкта №94 від 27.01.2022, а саме: огорожу (№1-4) 278,75 пог. м; мостіння (І) 2548,00 кв. м; зовнішні мережі водопроводу 83,40 пог. м; теплові мережі дитячого садка 60 пог.м; мережі зовнішньої каналізації 83 пог. м, що розташоване на вул. Мудрого Ярослава князя, 12 у м.Дніпро.

В обґрунтування позову Офіс Генерального прокурора посилається на те, що реєстрація права приватної власності на спірне майно за АТ "Укрзалізниця" та подальше відчуження державного майна на користь ТОВ "ЛІВЕС" здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки передане державою до статутного капіталу АТ "Укрзалізниця" майно не змінило свого правового режиму та залишається державною власністю.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2025 року у справі № 904/4442/24:

Позов Офісу Генерального прокурора, м.Київ в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕС", м.Київ задоволено у повному обсязі.

Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕС" (код ЄДРПОУ 40493852, вул. Казимира Малевича, 24, м.Київ, 03038) на користь держави в особі Кабінету Міністрів України нерухоме майно: будівлю дитячого садка літ. А-2 з басейном літ. А{1}-2 та прибудовами літ. А{1}-1, А{11}-1 загальною площею 2216,4 кв. м, ґанки літ. а, а{2}, а{4}, а{6}, а{7}, а{8}, а{9}, вхід у підвал літ. а{10}, сходи літ. а{1}, а{3}, а{5}; альтанки літ. Б, В, Г, Д, Е, Ж, а також індивідуально визначене майно згідно з додатком 1 до договору купівлі-продажу нерухомого майна АТ "Укрзалізниця" з умовою збереження цільового призначення об`єкта №94 від 27.01.2022, а саме: огорожу (№1-4) 278,75 пог. м; мостіння (І) 2548,00 кв.м; зовнішні мережі водопроводу 83,40 пог.м; теплові мережі дитячого садка 60 пог.м; мережі зовнішньої каналізації 83 пог.м, що розташоване на вул. Мудрого Ярослава князя, 12 у м. Дніпро.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕС" (код ЄДРПОУ 40493852, вул. Казимира Малевича, 24, м. Київ, 03038) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м.Київ, вул.Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051) судовий збір у розмірі 630000,00 грн за подання позову до суду та 1514,00 грн за подання заяви про забезпечення позову.

Не погодившись з зазначеним рішенням, через систему Електронний суд, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕС", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить відстрочити ТОВ «ЛІВЕС» сплату судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2025 року по справі № 904/4442/24 за позовом Кабінету Міністрів України в особі заступника Генерального прокурора до ТОВ «ЛІВЕС» про витребування майна з чужого незаконного володіння. Скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2025 року по справі № 904/4442/24, та ухвалити нове рішення, яким відмовити Кабінету Міністрів України в особі заступника Генерального прокурора у задоволені позову до ТОВ «ЛІВЕС» про витребування майна з чужого незаконного володіння у повному обсязі. Покласти на Кабінету Міністрів України всі судові витрати.

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 06.03.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/4442/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕС", м.Київ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2025 у справі №904/4442/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

12.03.2025р. матеріали справи № 904/4442/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на наступне.

За положеннями п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 01.01.2024р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028, 00 грн.

Пунктами 2.1., 2.2. частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на дату подання позовної заяви) визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2.4. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що законом України від 26.05.2021р. № 2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до статті 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі № 916/228/22, особи, які після 04.10.2021р. подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".

З огляду на те, що скаржником у даній справі апеляційна скарга подана в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягає ним сплаті за подання апеляційної скарги має бути розрахований судом із застосуванням понижуючого коефіцієнта, передбаченого ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", а саме коефіцієнт 0,8 пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що апелянт згідно апеляційної скарги просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2025 року по справі № 904/4442/24, та ухвалити нове рішення, яким відмовити Кабінету Міністрів України в особі заступника Генерального прокурора у задоволені позову до ТОВ «ЛІВЕС» про витребування майна з чужого незаконного володіння у повному обсязі, тому розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги складає 756000 грн. (630000*150%*0,8).

Скаржником при поданні апеляційної скарги не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Натомість, в апеляційній скарзі заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано тим, що згідно фінансовій звітності Відповідача за 2024 року, чистий прибуток товариства склав 4 622.7 грн, що у 200 разів менше ніж розмір судового збору. Отже, сторона Відповідача фізично не може сплатити судовий збір для захисту своїх прав в апеляційній інстанції. Враховуючи, що розмір судового збору перевищує у 200 разів розміру річного доходу Відповідача, Нерухоме майно арештовано на підставі ухвали про забезпечення позову.

Колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про надання відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення з огляду на наступне.

Приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 зазначеного вище Закону, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021р. у справі №094/2276/18, умови, визначені ст. 8 вказаного Закону, диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021р. у справі №0940/2276/18).

З огляду на зазначене, приписи п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.

Так, Велика Палата Верховного Суду у п. 48 постанови від 14.01.2021р. у справі №0940/2276/18 зазначила, що "юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату…". Між тим, відповідно до п. 37 цієї постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом ст. 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду.

А тому, оскільки предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, а тому і підстав для відстрочення сплати судового збору у даній справі не має.

Предметом справи, що розглядається не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а відповідно ТОВ «ЛІВЕС» не відноситься до переліку осіб, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", які мають право на відстрочення сплати судового збору.

Оцінивши доводи, наведені представником скаржника/ ТОВ «ЛІВЕС», для обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд апеляційної інстанції зауважує, що жодних змін до Закону України "Про судовий збір" з урахуванням запровадження у країні воєнного стану не вносилось. Скаржник не надав на підтвердження вказаних обставин відповідної довідки з Державної фіскальної (податкової) служби України чи довідки про перелік розрахункових та інших рахунків або банківських документів про відсутність на рахунку коштів, тощо.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013р. у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена.

Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013р. у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір.

Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до статті 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕС", м.Київ не надано доказів, щодо направлення копії апеляційної скарги на адресу: Кабінету Міністрів України, м.Київ, відповідно до п. 3 ч.3 ст.258 ГПК України, не додано.

Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення (ст.259 ГПК України).

Частиною 2 ст. 260 ГПК України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги скаржнику слід оплатити судовий збір у сумі 756000 грн. та надати належні докази сплати судового збору апеляційному суду, надати докази направлення копії апеляційної скарги на адресу: Кабінету Міністрів України, м.Київ.

У разі, якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом, заява (скарга) вважається неподаною та повертається скаржнику (ч. 4 ст. 174, ч.ч.6, 8 ст. 260 ГПК України).

Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 174, 234-235, 258, 260 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕС", м.Київ про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2025 у справі №904/4442/24 .

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕС", м.Київ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2025 у справі №904/4442/24 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:

-доказів оплати судового збору, у розмірі 756000 грн.;

- докази направлення копії апеляційної скарги на адресу: Кабінету Міністрів України, м.Київ (опис вкладення поштового відправлення або квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС).

Копію ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕС", м.Київ.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя М.О. Дармін