Рішення

від 19.03.2025 по справі 910/754/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.03.2025Справа № 910/754/25

за позовом Відокремленого структурного підрозділу «Вознесенский фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

про стягнення 540 417,00 грн.

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники сторін: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відокремлений структурний підрозділ «Вознесенский фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про стягнення 540 417,36 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в результаті порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу № 13/1284/21-БО-Т від 29.11.2021 р. щодо включення позивача до реєстру споживачів постачальника, ВСП «Вознесенский фаховий коледж МНАУ» завдано збитків, розмір яких складається із суми коштів, сплачених позивачем постачальнику «останньої надії» за поставлений природний газ у період з грудня 2021 р. по 19.01.2022 р. З урахуванням наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 60 626,81 грн. пені, 6 756,28 грн. 3% річних, 67 766,12 грн. інфляційних втрат, 7 986,46 грн. витрат по сплаті судового збору, 397 281,69 грн. оплати за 7,56044 куб.м. газу, які були стягнуті з ВСП «Вознесенский фаховий коледж МНАУ» рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2023 р. у справі № 915/479/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 р. відкрито провадження у справі № 910/754/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що:

- відповідач не міг зареєструвати позивача в реєстрі споживачів на інформаційній платформі Оператора ГТС у зв`язку з ненаданням при укладенні договору повної інформації про об`єкти, а тому позивач був автоматично включений до портфеля ТОВ «ГК «Нафтогаз України», як постачальника «останньої надії»;

- інформація з переліком об`єктів та їх ЕІС-кодів вузлів обліку газу по точці виходу з ГТС ВТ «Миколаївгаз», по яких буде здійснюватися постачання природного газу в рамках укладеного між позивачем та відповідачем договору, була надана ВСП «Вознесенський фаховий коледж МНАУ» на адресу товариства листом № 338 від 17.12.2021 р. «Щодо об`єктів споживання» лише 17.12.2021 р.;

- ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 21.12.2021 р. подало запити на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо реєстрації Споживача в Реєстрі споживачів. Ці запити було підтверджено 22.12.2021 р. та зареєстровано Споживача в Реєстрі споживачів постачальника з датою початку постачання з 24.12.2021 р.;

- чинним законодавством України та умовами договору не визнано чіткого строку, протягом якого постачальник зобов`язаний здійснити реєстрацію Споживача у власному Реєстрі споживачів на інформаційній платформі Оператора ГТС;

- відповідач є відповідальним за обсяги спожитого природного газу Споживачем не з моменту укладення договору, а з моменту реєстрації споживача в інформаційній платформі оператора ГТС;

- позивач, у разі незгоди з отриманням природного газу від постачальника «останньої надії», міг самостійно вжити заходи щодо припинення постачання природного газу, однак, позивачем таких дій не вчинено, у зв`язку з чим останній і повинен нести всі наслідки, пов`язанні з отриманням природного газу від постачальника «останньої надії», а спожитий позивачем природний газ не може вважатись збитками у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України.

Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач зазначає, що:

- при укладенні договору не було вимоги про те, що постачальник здійснює реєстрацію EIC кодів точок обліку Споживача у власному Реєстрі споживачів на інформаційній платформі Оператора ГТС виключно на підставі наданих даних;

- постачальник не вжив всіх можливих заходів та не забезпечив включення позивача до Реєстру споживачів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

29.11.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Миколаївським національним аграрним університетом в особі Відокремленого структурного підрозділу «Вознесенский фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету» (споживач) укладено договір постачання природного газу № 13-1284/21-БО-Т, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

У разі якщо об`єкти Споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснюється оператором газорозподільних мереж, а саме: Миколаївгаз, з яким Споживач уклав відповідний договір (п. 1.5 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 20.12.2021 р. до договору) Постачальник передає, а Споживач на умовах цього договору приймає замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з грудня 2021 року по грудень 2022 року (включно) в кількості 29,0 тис.куб.метрів., в тому числі по місяцях згідно розрахункового періоду.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що підписанням цього договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Постачання (включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника) та використання (підбір) природного газу за цим договором здійснюється за умови виконання Споживачем вимог п. 5.1 цього договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ та відсутності реєстрації Споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу (п. 3.3 договору).

Згідно з п. 13.1 договору останній набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Як слідує з пояснень позивача, відповідач не здійснив поставку газу, бо за грудень 2021 р. відбулося постачання природного газу від постачальника «останньої надії» ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в обсязі 7,56044 куб.м.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2023 р. у справі № 915/479/22 стягнуто з Миколаївського Національного аграрного університету в особі Вознесенського коледжу Миколаївського Національного аграрного університету, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 397 281,69 грн. основного боргу, 60 626,81 грн. пені, 6 756,28 грн. 3% річних, 67 766,12 грн. інфляційних втрат, 7 986,46 грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання вказаного рішення коледж сплатив на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз України» 540 417,36 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 291 від 20.06.2024 р.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує, що у зв`язку з невчасним внесенням ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» Вознесенського коледжу МНАУ до Реєстру споживачів, позивач поніс колосальні збитки, розмір яких складається із суми коштів, сплачених позивачем постачальнику «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» за поставлений природний газ у період з грудня 2021 р. по 19.01.2022 р., за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2023 р. у справі № 915/479/22.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.

Закон України "Про ринок природного газу" визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач має право, зокрема, на вільний вибір постачальника; безоплатну зміну постачальника, крім випадків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 14 цього Закону.

За змістом п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Частиною 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно зі ст. 12-1 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу споживачам, що є бюджетними установами відповідно до Бюджетного кодексу України, закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) договір постачання природного газу не може діяти більше ніж до кінця календарного року, наступного за роком, в якому його укладено;

2) припинення постачання, транспортування, розподілу природного газу на об`єкти таких споживачів дозволяється за умови належного повідомлення споживача не менше ніж за 10 днів до дня припинення.

Правила постачання природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2496 від 30.09.2015 р. (Правила), розроблені на виконання п. 17 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (Оператори ГРМ/ГТС).

Відповідно до абз. 1 п. 3 розділу І Правил № 2496 постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Правил підставою для постачання природного газу споживачу є:

- наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

- наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;

- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;

- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Умовами п. 2 розділу ІІ Правил № 2496 визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 5 розділу І Правил № 2496 терміни, наведені в цих Правилах, вживаються в таких значеннях:

- ЕІС-код (Energy Identification Code) - персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи);

- інформаційна платформа - це електронна платформа Оператора ГТС у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, створена відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи;

Реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку закріплені в інформаційній платформі Оператора ГТС за певним постачальником у розрахунковому періоді.

Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. № 2493 (Кодекс ГТС), розроблено відповідно до Законів України "Про ринок природного газу", "Про метрологію та метрологічну діяльність", "Про трубопровідний транспорт", "Про нафту і газ", "Про природні монополії" та інших нормативно-правових актів, і його дія поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, у тому числі виробників біометану, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ (п. 1, 3 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Відповідно до п. 1 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 р. № 2496 , та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Згідно з абз. 1 п. 2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.

Приписами п. 19 розд. ІІ Правил постачання природного газу встановлено, що постачальник зобов`язаний забезпечувати відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи своєчасну реєстрацію споживача у власному Реєстрі споживачів на Інформаційній платформі Оператора ГТС за умови дотримання споживачем укладеного із постачальником договору постачання природного газу.

Згідно з п. 1.4 договору Споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у Споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між Споживачем та Оператором ГРМ та присвоєний Оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між Споживачем та Оператором ГТС та присвоєний Оператором ГТС персональний ЕІС-код. Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе Споживач.

Відповідно до п. 3 глави 4 розд. VI Кодексу ГТС присвоєння ЕІС-коду окремій точці комерційного обліку споживача здійснюється Оператором ГРМ за наявності у споживача більше однієї точки комерційного обліку згідно з договором розподілу природного газу за умови: розміщення точок комерційного обліку споживача на територіях відокремлених підрозділів (філій) Оператора ГРМ, що потребує окремого обліку природного газу; письмової вимоги споживача щодо можливості постачання природного газу на його окремі об`єкти (точки комерційного обліку) різними постачальниками.

Тобто, такий споживач має право укладати договори постачання природного газу з різними постачальниками на різні точки комерційного обліку.

З пояснень відповідача вбачається, що при реєстрації Споживача 29.11.2021 р. на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника по точці виходу ВТ «Миколаївгаз», товариство отримало повідомлення, що EIС код Споживача зареєстровано в розрізі окремих вузлів обліку (об`єктів споживання).

Інформація з переліком об`єктів та їх ЕІС-кодів вузлів обліку газу по точці виходу з ГТС ВТ «Миколаївгаз», по яких буде здійснюватися постачання природного газу в рамках укладеного між позивачем та відповідачем договору, була надана ВСП «Вознесенський фаховий коледж МНАУ» на адресу товариства листом № 338 від 17.12.2021 р., а саме були надані наступні EIC коди точок обліку: 56ZS24C0QCEDL010 56ZS24C0QCEDL02Z 56ZS24C0QCEDL03X.

Зазначені вище обставини сторонами не заперечуються.

У подальшому, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 21.12.2021 р. подало запити на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо реєстрації Споживача в Реєстрі споживачів. Вказані запити підтверджено 22.12.2021 р. та зареєстровано Споживача в Реєстрі споживачів Постачальника з датою початку постачання з 24.12.2021 р.

Факт реєстрації Вознесенського коледжу Миколаївського національного аграрного університету на інформаційній платформі Оператора ГТС також підтверджується роздруківкою відборів природного газу з визначенням наданих Споживачем EIC - кодів точок обліку. Відповідно наданого документу, позивача активовано на платформі 24.12.2021 р.

Умовами п. 3.2 договору встановлено, що постачання газу за цим договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

При цьому, чинним законодавством та умовами Договору не визначено чіткого строку, протягом якого Відповідач зобов`язаний здійснити реєстрацію Споживача у власному реєстрі споживачів та інформаційній платформі оператора ГТС.

З урахуванням викладеного, відповідачем вжито всіх заходів для забезпечення реєстрації Споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС в Реєстрі споживачів Постачальника у найкоротший термін з моменту надання позивачем всієї необхідної для реєстрації у власному Реєстрі споживачів на Інформаційній платформі Оператора ГТС інформації.

Крім того, листом № 27 від 28.01.2022 р. Вознесенським коледжем Миколаївського національного надано оновлену інформацію щодо переліку об`єктів та EIC кодів вузлів обліку, а саме: 56ZS24C0QCEDL06R 56ZS24C0QCEDL04V 56ZS24C0QCEDL05T.

01.02.2022 р. відповідач подав запити на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника. Ці запити підтверджено 01.02.2022 р. та зареєстровано додаткові EIC коди вузлів обліку Споживача в реєстрі споживачів Постачальника з датою початку постачання з 05.02.2022 р.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» повністю виконало взяте на себе за договором постачання природного газу № 13/1284/21-БО-Т від 29.11.2021 р. зобов`язання щодо реєстрації Вознесенського коледжу Миколаївського національного аграрного університету у Реєстрі споживачів на Інформаційній платформі Оператора ГТС.

Поряд з цим, згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2023 р. у справі № 915/479/22 за позовом ТОВ "ГК "Нафтогаз України" до Миколаївського Національного аграрного університету в особі Вознесенського коледжу МНАУ про стягнення коштів за неналежне виконання умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", а саме - зобов`язань щодо своєчасної оплати за постачання природного газу за період з грудня 2021 р. по лютий 2022 р. в об`ємі 7,560 куб.м., встановлено наступні обставини.

17.12.2021 р. Вознесенським коледжем Миколаївського Національного аграрного університету на адресу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг" направлено лист № 338 від 17.12.2021 р. "Щодо об`єктів споживання", яким надано перелік об`єктів, по яким здійснюється постачання природного газу відповідно до умов договору.

Точки Споживача у Реєстр споживачів Постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС були внесені на підставі листа Споживача "Щодо об`єктів споживання" від 17.12.2021 р. № 338.

Дата подання запитів товариством щодо реєстрації Споживача в Реєстрі споживачів Постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС - 22.12.2021 р.; дата підтвердження запитів та реєстрації Споживача в Реєстрі споживачів на інформаційній платформі Оператора ГТС - 24.12.2021 р.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого коледжем з 01.11.2021 р. автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених ТОВ "ГК "Нафтогаз України".

Факт включення Вознесенського коледжу МНАУ до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення спожитого коледжем газу до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується листом Оператора ГТС від 27.09.2022 р. № ТОВВИХ-22-10353; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0000QCEDL00X, які в розумінні п. 5 глави 1 розділу 1, п. 2 глави 3 розділу ІV Кодексу ГТС є належним доказом підтвердження факту включення споживача до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії".

В силу умов п. 1 розділу VІ Правил постачання природного газу договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем в спірному випадку вважається укладеним з 29.10.2021 р. та відповідає Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії».

В матеріалах справи № 915/479/22 відсутні докази дострокового припинення договору постачання з постачальником «останньої надії» в порядку абз. 1 п. 9 розділу VІ Правил постачання природного газу, а також доказів розірвання договору постачання з постачальником «останньої надії» в порядку абз. 2 п. 9 розділу VІ Правил постачання природного газу.

Враховуючи відсутність доказів постачання природного газу постачальником ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", а також підтвердження матеріалами справи як факту підключення Вознесенського коледжу МНАУ до Реєстру Споживачів постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК «Нафтогаз України", так і факту постачання природного газу останнім, суд у справі № 915/479/22 дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Вознесенського коледжу МНАУ на користь ТОВ "ГК «Нафтогаз України" суми заборгованості з поставленого природного газу в сумі 397 281,69 грн.

У даному випадку, суд зазначає, що заявлені позивачем у справі № 910/754/25 суми не є збитками, а є сумою заборгованості Вознесенського коледжу МНАУ за поставлений природний газ перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

При цьому, позивач, як суб`єкт ринку природного газу, мав доступ до інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей і міг самостійно вжити заходи щодо перевірки діючого постачальника природного газу.

Положеннями п. 20 розд. ІІ Правил постачання природного газу встановлено, що споживач зобов`язується самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадку відсутності споживача у розрахунковому періоді в Реєстрі будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Таким чином, позивач, у разі незгоди з отриманням природного газу від постачальника «останньої надії», міг самостійно вжити заходи щодо припинення постачання природного газу.

Суд зазначає, що матеріали справи № 910/754/25 не містять доказів вчинення позивачем дій з припинення отримання природного газу від постачальника «останньої надії», відтак спожитий останнім природний газ не може вважатись збитками у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України.

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» зареєструвало Споживача в реєстрі споживачів Постачальника з датою початку постачання з 24.12.2021 р. на підставі наданих Вознесенським коледжем Миколаївського національного аграрного університету даних.

При цьому, відповідач не несе відповідальність за достовірність та коректність наданої Споживачем інформації.

Водночас, позивач міг обрати собі іншого постачальника, оскільки ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» закріплює принцип вільного вибору постачальника природного газу, або припинити споживання до моменту надання всіх документів для можливості його реєстрації в реєстрі споживачів.

Постачальником Вознесенського коледжу МНАУ автоматично став постачальник «останньої надії» (ТОВ «ГК «Нафтогаз України») у зв`язку з тим, що позивач несвоєчасно та некоректно надав необхідну для реєстрації в Реєстрі споживачів та інформаційній платформі Оператора ГТС інформацію по EIС кодам точок обліку.

Тобто, позивач свідомо не вживав самостійних заходів щодо відключення від постачальника «останньої надії», а продовжував правовідносин з постачальником «останньої надії». За таких обставин, в діях ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» відсутній склад цивільного правопорушення, а тому відсутні підстави для стягнення збитків з останнього.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено заподіяння останньому відповідачем збитків, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА