Постанова від 11.06.2025 по справі 910/754/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2025 р. Справа№ 910/754/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: не з`явились

від відповідача: Вольда М. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Відокремленого структурного підрозділу "Вознесенський фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету"

на рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2025

у справі № 910/754/25 (суддя Шкурдова Л.)

за позовом Відокремленого структурного підрозділу "Вознесенський фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

про стягнення 540 417,00 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В січні 2025 року Відокремлений структурний підрозділ "Вознесенский фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про стягнення 540 417,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу № 13/1284/21-БО-Т від 29.11.2021 щодо включення позивача до реєстру споживачів постачальника, у результаті ВСП "Вознесенский фаховий коледж МНАУ" завдано збитків, розмір яких складається із суми коштів, сплачених позивачем постачальнику "останньої надії" за поставлений природний газ у період з грудня 2021 року по 19.01.2022, які були стягнуті з ВСП "Вознесенский фаховий коледж МНАУ" з урахуванням пені, інфляційних витрат та 3 % річних за рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.05.2023 у справі №915/479/22.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі № 910/754/24 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріали справи № 910/754/25 не містять доказів вчинення позивачем дій з припинення отримання природного газу від постачальника "останньої надії", відтак спожитий останнім природний газ не може вважатись збитками у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі № 910/754/25, Відокремлений структурний підрозділ "Вознесенский фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 525, 526, 610, 903 ЦК України, ст. 225 ГК України, п. 2 ст. 2 Бюджетного кодексу України, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Зокрема, скаржник зазначає, що відповідач своє зобов`язання з реєстрації його як споживача у Реєстрі споживачів, про що не повідомив останнього про неможливість реєстрації.

Відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без зміг, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору включення споживача до Реєстру споживачів здійснюється за умови остаточного розрахунку за фактично переданий газ та відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу. Позивач у разу незгоди з отриманням природного газу, мав право здійснити самостійні заходи щодо припинення приймання газу від постачальника "останньої надії".

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 (колегія суддів у складі: головуючої Ходаківської І. П., суддів Демидової А. М., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відокремленого структурного підрозділу "Вознесенський фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету" на рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/754/25 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.05.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 розгляд справи відкладено на 11.06.2025.

Присутня у судовому засіданні 11.06.2025 представниця відповідача заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач явку свого представника у судове засідання 11.06.2025 не забезпечив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника судом задоволено, оскільки участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком учасника справи, яке використовується ним на власний розсуд.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору постачання природного газу № 13-1284/21-БО-Т від 29.11.2021, укладеного між Миколаївським національним аграрним університетом в особі Відокремленого структурного підрозділу "Вознесенский фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету" як споживачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" як постачальником, останнє взяло на себе зобов`язання поставити споживачу природний газ, а споживач - прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

В п. 1.4 договору передбачено, що споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та Оператором ГРМ та присвоєний Оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та Оператором ГТС та присвоєний Оператором ГТС персональний ЕІС-код. Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.

Згідно з п. 1.5 договору у разі, якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснюється оператором газорозподільних мереж, а саме: Миколаївгаз, з яким споживач уклав відповідний договір.

Пунктом 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 20.12.2021 до договору) передбачено, що постачальник передає, а споживач на умовах цього договору приймає замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з грудня 2021 року по грудень 2022 року (включно) в кількості 29,0 тис.куб.метрів., в тому числі по місяцях згідно розрахункового періоду.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Відповідно до п. 3.2 договору постачання газу за цим договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

За положеннями п. 3.3 договору постачання (включення споживача до Реєстру споживачів постачальника) та використання (підбір) природного газу за цим договором здійснюється за умови виконання споживачем вимог п. 5.1 цього договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ та відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу.

Строк дії договору - з дати його укладання і в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 13.1 договору).

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на те, що відповідач не здійснив поставку газу, оскільки за грудень 2021 року відбулося постачання природного газу від постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" в обсязі 7,56044 куб.м.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.05.2023 у справі №915/479/22 стягнуто з Миколаївського Національного аграрного університету в особі Вознесенського коледжу Миколаївського Національного аграрного університету, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 397 281,69 грн основного боргу, 60 626,81 грн пені, 6 756,28 грн 3% річних, 67 766,12 грн інфляційних втрат, 7 986,46 грн витрат по сплаті судового збору.

На виконання вказаного рішення коледж сплатив на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз України" 540 417,36 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 291 від 20.06.2024.

Звертаючись до суду з даним позовом, Відокремлений структурний підрозділ "Вознесенский фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету" послалось на те, що у зв`язку з невчасним внесенням ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" Вознесенського коледжу МНАУ до Реєстру споживачів, йому завдано колосальні збитки, розмір яких складається із суми коштів, сплачених постачальнику "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" за поставлений природний газ у період з грудня 2021 року по 19.01.2022, які були стягнуті за рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.05.2023 у справі № 915/479/22.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

Згідно із частинами першою, другою статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Ураховуючи положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 902/803/17.

Подібний правовий висновок щодо покладення на позивача обов`язку доведення факту наявності порушення відповідача, наявності та розміру понесених збитків, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками, також викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/3211/16.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 27.01.2020 у справі № 910/3579/17 зазначив, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до частин першої, другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

В п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що споживач має право, зокрема, на вільний вибір постачальника; безоплатну зміну постачальника, крім випадків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 14 цього Закону.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

За положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Відповідно до ст. 12-1 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу споживачам, що є бюджетними установами відповідно до Бюджетного кодексу України, закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) договір постачання природного газу не може діяти більше ніж до кінця календарного року, наступного за роком, в якому його укладено;

2) припинення постачання, транспортування, розподілу природного газу на об`єкти таких споживачів дозволяється за умови належного повідомлення споживача не менше ніж за 10 днів до дня припинення.

Правила постачання природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила 2496), розроблені на виконання п. 17 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (Оператори ГРМ/ГТС).

Згідно з абз. 1 п. 3 розділу І Правил № 2496 постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

В п. 1 розділу ІІ Правил № 2496 встановлено, що підставою для постачання природного газу споживачу є:

- наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

- наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;

- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;

- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Умовами п. 2 розділу ІІ Правил № 2496 визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 5 розділу І Правил № 2496 терміни, наведені в цих Правилах, вживаються в таких значеннях:

- ЕІС-код (Energy Identification Code) - персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи);

- інформаційна платформа - це електронна платформа Оператора ГТС у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, створена відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи;

Реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку закріплені в інформаційній платформі Оператора ГТС за певним постачальником у розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 1 глави 5 розділу ІV Кодексу газотранспортної системи, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС) постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496 , та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника "останньої надії", не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Згідно з абз. 1 п. 2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.

Пунктом 19 розд. ІІ Правил 2496 встановлено, що постачальник зобов`язаний забезпечувати відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи своєчасну реєстрацію споживача у власному Реєстрі споживачів на Інформаційній платформі Оператора ГТС за умови дотримання споживачем укладеного із постачальником договору постачання природного газу.

Згідно з п. 1.4 договору споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та Оператором ГРМ та присвоєний Оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та Оператором ГТС та присвоєний Оператором ГТС персональний ЕІС-код. Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.

Відповідно до п. 3 глави 4 розд. VI Кодексу ГТС присвоєння ЕІС-коду окремій точці комерційного обліку споживача здійснюється Оператором ГРМ за наявності у споживача більше однієї точки комерційного обліку згідно з договором розподілу природного газу за умови: розміщення точок комерційного обліку споживача на територіях відокремлених підрозділів (філій) Оператора ГРМ, що потребує окремого обліку природного газу; письмової вимоги споживача щодо можливості постачання природного газу на його окремі об`єкти (точки комерційного обліку) різними постачальниками.

Тобто, такий споживач має право укладати договори постачання природного газу з різними постачальниками на різні точки комерційного обліку.

Як обґрунтовано встановлено судом, при реєстрації споживача 29.11.2021 на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника по точці виходу ВТ "Миколаївгаз", товариство отримало повідомлення, що EIС код споживача зареєстровано в розрізі окремих вузлів обліку (об`єктів споживання).

Інформація з переліком об`єктів та їх ЕІС-кодів вузлів обліку газу по точці виходу з ГТС ВТ "Миколаївгаз", по яких буде здійснюватися постачання природного газу в рамках укладеного між позивачем та відповідачем договору, була надана ВСП "Вознесенський фаховий коледж МНАУ" на адресу товариства листом № 338 від 17.12.2021, а саме надано наступні EIC коди точок обліку: НОМЕР_4 НОМЕР_5 НОМЕР_6.

Зазначені вище обставини сторонами не заперечуються.

У подальшому, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 21.12.2021 подало запити на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо реєстрації споживача в Реєстрі споживачів. Вказані запити підтверджено 22.12.2021 та зареєстровано Споживача в Реєстрі споживачів Постачальника з датою початку постачання з 24.12.2021.

Як вірно враховано судом першої інстанції, факт реєстрації Вознесенського коледжу Миколаївського національного аграрного університету на інформаційній платформі Оператора ГТС також підтверджується роздруківкою відборів природного газу з визначенням наданих Споживачем EIC - кодів точок обліку. Відповідно до наданого документу, позивача активовано на платформі 24.12.2021.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

При цьому судом першої інстанції правомірно взято до уваги, що чинним законодавством та умовами договору не встановлено чіткого строку, протягом якого, відповідач зобов`язаний здійснити реєстрацію споживача у власному реєстрі споживачів та інформаційній платформі оператора ГТС.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що відповідачем вжито всіх заходів для забезпечення реєстрації споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС в Реєстрі споживачів постачальника у найкоротший термін з моменту надання позивачем всієї необхідної для реєстрації у власному Реєстрі споживачів на Інформаційній платформі Оператора ГТС інформації.

Також, листом від 28.01.2022 № 27 Вознесенським коледжем Миколаївського національного надано оновлену інформацію щодо переліку об`єктів та EIC кодів вузлів обліку, а саме: НОМЕР_1 НОМЕР_2 НОМЕР_3.

01.02.2022 відповідач подав запити на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника. Ці запити підтверджено 01.02.2022 та зареєстровано додаткові EIC коди вузлів обліку Споживача в реєстрі споживачів Постачальника з датою початку постачання з 05.02.2022.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" повністю виконано взяте на себе за договором постачання природного газу № 13/1284/21-БО-Т від 29.11.2021 зобов`язання щодо реєстрації Вознесенського коледжу Миколаївського національного аграрного університету у Реєстрі споживачів на Інформаційній платформі Оператора ГТС.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.05.2023 у справі №915/479/22 за позовом ТОВ "ГК "Нафтогаз України" до Миколаївського Національного аграрного університету в особі Вознесенського коледжу МНАУ про стягнення коштів за неналежне виконання умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", а саме - зобов`язань щодо своєчасної оплати за постачання природного газу за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року в об`ємі 7,560 куб.м., встановлено наступні обставини.

17.12.2021 Вознесенським коледжем Миколаївського Національного аграрного університету на адресу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг" направлено лист № 338 від 17.12.2021 "Щодо об`єктів споживання", яким надано перелік об`єктів, по яким здійснюється постачання природного газу відповідно до умов договору.

Точки Споживача у Реєстр споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС були внесені на підставі листа споживача "Щодо об`єктів споживання" від 17.12.2021 № 338.

Дата подання запитів товариством щодо реєстрації споживача в Реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС - 22.12.2021; дата підтвердження запитів та реєстрації споживача в Реєстрі споживачів на інформаційній платформі Оператора ГТС - 24.12.2021.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого коледжем з 01.11.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених ТОВ "ГК "Нафтогаз України".

Факт включення Вознесенського коледжу МНАУ до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення спожитого коледжем газу до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується листом Оператора ГТС від 27.09.2022 № ТОВВИХ-22-10353; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом НОМЕР_7, які в розумінні п. 5 глави 1 розділу 1, п. 2 глави 3 розділу ІV Кодексу ГТС є належним доказом підтвердження факту включення споживача до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії".

В силу умов п. 1 розділу VІ Правил постачання природного газу договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем в спірному випадку вважається укладеним з 29.10.2021 та відповідає Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".

В матеріалах справи № 915/479/22 відсутні докази дострокового припинення договору постачання з постачальником "останньої надії" в порядку абз. 1 п. 9 розділу VІ Правил постачання природного газу, а також доказів розірвання договору постачання з постачальником "останньої надії" в порядку абз. 2 п. 9 розділу VІ Правил постачання природного газу.

Враховуючи відсутність доказів постачання природного газу постачальником ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", а також підтвердження матеріалами справи як факту підключення Вознесенського коледжу МНАУ до Реєстру Споживачів постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України", так і факту постачання природного газу останнім, суд у справі № 915/479/22 дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Вознесенського коледжу МНАУ на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз України" суми заборгованості з поставленого природного газу в сумі 397 281,69 грн.

Таким чином, позивачем не доведено взаємозв`язку між сумою заборгованості Вознесенського коледжу МНАУ за поставлений природний газ перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України"та діями відповідача у справі № 910/754/25, так само, як наявності вини останнього у виникненні вказаної заборгованості.

При цьому, як вірно враховано судом, позивач, як суб`єкт ринку природного газу, мав доступ до інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей і міг самостійно вжити заходи щодо перевірки діючого постачальника природного газу.

Згідно з п. 20 розд. ІІ Правил постачання природного газу споживач зобов`язується самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадку відсутності споживача у розрахунковому періоді в Реєстрі будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно визначив що, позивач, у разі незгоди з отриманням природного газу від постачальника "останньої надії", міг самостійно вжити заходи щодо припинення постачання природного газу.

Проте, доказів вчинення позивачем таких дій матеріали справи № 910/754/25 не містять, а відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що спожитий останнім природний газ не може вважатись збитками у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України.

Як було встановлено судом, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" зареєструвало Споживача в реєстрі споживачів Постачальника з датою початку постачання з 24.12.2021 на підставі наданих Вознесенським коледжем Миколаївського національного аграрного університету даних.

В той же час, місцевим господарським судом вірно визначено, що відповідач не несе відповідальність за достовірність та коректність наданої споживачем інформації.

Водночас, право позивача обрати собі іншого постачальника, прямо встановлено у ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу", якою закріплено принцип вільного вибору постачальника природного газу, або припинити споживання до моменту надання всіх документів для можливості його реєстрації в реєстрі споживачів.

Постачальником Вознесенського коледжу МНАУ автоматично став постачальник "останньої надії" (ТОВ "ГК "Нафтогаз України") у зв`язку з тим, що позивач несвоєчасно та некоректно надав необхідну для реєстрації в Реєстрі споживачів та інформаційній платформі Оператора ГТС інформацію по EIС кодам точок обліку.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач своєчасно не вжив самостійних заходів щодо відключення від постачальника "останньої надії", а продовжував правовідносин з постачальником "останньої надії".

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду першої інстанції про відсутність в діях відповідача усього складу цивільного правопорушення, а відтак, правомірною є відмова в позові.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Відокремленого структурного підрозділу "Вознесенський фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/754/25 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повна постанова складена 16.06.2025.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко