Рішення від 13.03.2025 по справі 918/1151/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2025 р. м. РівнеСправа № 918/1151/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Гуменюк О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Рівнетеплосервіс" (вул. Данила Галицького, 27, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33027; код ЄДРПОУ 39815181)

до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Рівне (вул. Олега Дудєя, 8, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33001, код ЄДРПОУ 08005801)

про стягнення 866 540 грн 34 коп.

у судове засідання з`явилися:

- від позивача: Кушнір О.С.;

- від відповідача: Коробенюк О.В.

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.

19 грудня 2024 року до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Приватного підприємства "Рівнетеплосервіс" до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Рівне про стягнення 866 540 грн 34 коп.

Ухвалою від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/1151/24. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 21.01.2025. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.

08 січня 2025 року від відповідача надійшов відзив.

16 січня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, до якої долучено клопотання про долучення доказів.

Ухвалою від 21.01.2025 відкладено підготовче засідання на 28.01.2025.

28 січня 2025 року від відповідача надійшли: клопотання про витребування доказів; додаткові пояснення до відзиву: клопотання про долучення доказів.

Ухвалою від 28.01.2025 відкладено підготовче засідання на 04.02.2025.

У судовому засіданні 04.02.2025 суд протокольною ухвалою залишив клопотання відповідача про витребування доказів та додаткові пояснення до відзиву - без розгляду. Клопотання відповідача про долучення доказів судом задоволено, протокольною ухвалою долучено до матеріалів справи копію додаткової угоди № 3 від 20.12.2023 до Договору про закупівлю послуг № 2003 від 23.02.2023.

Ухвалою від 04.02.2025 закрито підготовче провадження у справі № 918/1151/24. Призначено справу № 918/1151/24 до судового розгляду по суті на 11.02.2025.

11 лютого 2025 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи по суті.

11 лютого 2025 року від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання 11.02.2025 без участі його представника.

Ухвалою від 11.02.2025 розгляд справи по суті відкладено на 27.02.2025.

У судовому засіданні 27.02.2025 оголошено перерву до 04.03.2025.

04 березня 2025 року до Господарського суду Рівненської області надійшло повідомлення про замінування приміщення суду. Внаслідок цього у визначений для розгляду справи час судове засідання по справі № 918/1151/24 не відбулося.

Ухвалою від 04.03.2025 повідомлено сторін, що судове засідання з розгляду справи № 918/1151/24 по суті відбудеться 13.03.2025.

У судове засідання 13.03.2025 з`явилися представники позивача та відповідача, які наполягали на своїх правових позиціях, викладених у заявах по суті спору.

Правова позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між ним (учасником) та відповідачем (замовником) 23.02.2023 було укладено Договір про закупівлю послуг, на підставі якого Квартирно - експлуатаційним відділом м. Рівне було спожито та оплачено послуги на загальну суму 4 883 448 грн 45 коп., а саме: за жовтень 2023 - 75, 313847 Гкал*4 226, 17 грн = 318 289 грн 12 коп; за листопад 2023 - 448,483473 Гкал*4 226, 17 грн = 1 895 367 грн 39 коп; за грудень 2023 - 631, 728474 Гкал*4 226,17 грн = 2 669 791 грн 94 коп.

Однак 19.12.2023 Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 131 (за підписом секретаря міської ради Віктора Шакирзяна) Приватному підприємству "Рівнетеплосервіс" встановлено тариф на теплову енергію, вироблену на установках з використанням альтернативних джерел енергії на рівні 4 976 грн./Гкал. Пунктом 4 вказаного рішення передбачено, що воно застосовується з початку опалювального сезону 2023-2024 років, визначеного розпорядженням міського голови.

При цьому відповідні ціни, встановлені суб`єктом владних повноважень є обов`язковими для застосування учасниками відносин теплопостачання. В той же час у п. 4.14 Договору сторонами погоджено, що тарифи на послуги можуть змінюватися у разі прийняття уповноваженими органами рішення про зміну ціни/тарифу на послугу з постачання теплової енергії. У разі зміни тарифу сторонами в обов`язковому порядку здійснюється перерахунок за надані послуги за новими тарифами, які є обов`язковими для сторін за даним договором з моменту введення їх в дію та не потребують додаткового узгодження. На підставі викладеного позивачем здійснено перерахунок наданих послуг з постачання теплової енергії та із 4 883 448 грн 45 коп. збільшено до 5 749 988 грн 79 коп.

Відтак позивач вважає, що відповідач став зобов`язаним доплатити 866 450 грн 34 коп. за спожиту теплову енергію. Оскільки Квартирно - експлуатаційного відділу м. Рівне відмовився оплачувати вказану суму, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Повідомлення про намір зміни тарифів було розміщене на офіційному веб-сайті ПП "Рівнетеплосервіс". Крім того, відповідачу був направлений лист від 22.12.2023 про зміну тарифу. Таким чином, відповідач був проінформований про зміну тарифів до закінчення дії Договору. Ані договором, ані законом не передбачено обов`язку сторін укладати додаткові угоди чи зміни до договору. Рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради № 131 є чинним і у судовому порядку не оспорюється.

Покликання відповідача на кінцеву Додаткову угоду №3 до основного договору від 20.12.2024 немає значення, оскільки 18.12.2023 відповідач подав довідки про кількість спожитої теплової енергії за грудень, що стали основою для підписання акту про надання послуг №2003, враховуючи діючий тариф. Додаткова угода №3 була підписана для коригування об`ємів енергії до фактично спожитих обсягів і була оприлюднена лише 20.12.2023 на сайті Прозоро.

Правова позиція відповідача.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що за умовами п. 10.4.5. Договору для збільшення ціни за товар слід було укласти додаткову угоду до договору. При цьому 20.12.2023 між позивачем та відповідачем було укладено кінцеву додаткову угоду до договору, відповідно якої п. 3.1. Договору викладено у новій редакції та встановлено, що ціна договору становить 14 498 383 грн 08 коп., тобто без застосування нового тарифу за Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 131 від 19.12.2023. Відповідачем здійснено розрахунок за надані позивачем послуги і повністю виконані договірні зобов`язання за Договором. Жодної пропозиції від позивача щодо необхідності укладення додаткової угоди у зв`язку із встановленням нового тарифу на теплову енергію не надходило. Крім цього, позивачем навіть не направлялися рахунки на оплату за новим тарифом.

Фактичні обставини справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 23.02.2023 між Приватним підприємством "Рівнетеплосервіс" (далі - позивач/учасник) та Квартирно - експлуатаційним відділом м. Рівне (далі - відповідач/замовник) було укладено договір про закупівлю послуг № 2003 (далі - Договір), відповідно до предмету якого учасник зобов`язується у 2023 році поставити замовникові послуги з постачання пари, гарячої води та пов`язаної продукції, код ДК 021:2015:09320000-8, а замовник - прийняти і оплатити надані послуги.

Згідно з умовами пунктів 1.2., 1.3. Договору, найменування послуги - ДК 021:2015:09320000-8 - Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (далі - послуги). Кількість послуг - планова кількість теплової енергії на потреби опалення в 2023 році наведена в додатку № 3, який є невід`ємною частиною цього Договору. Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

У пункті 4.1. Договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред`явлення учасником рахунка на оплату (рахунок) або після підписання сторонами акту про надання послуг.

Відповідно до пункту 4.3. Договору розрахунки за надані послуги проводяться в грошовій формі, відповідно до діючих на день оплати тарифів.

Згідно із п. 4.4. Договору факт надання послуг засвідчується актом надання послуг, що підписуються обома сторонами кожного місяця.

Згідно з п. 4.5. Договору замовник проводить оплату за надані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок учасника, при цьому замовник самостійно отримує рахунок, який видається на підставі акту визначеного п. 4.4. цього Договору.

Пунктом 4.6. Договору передбачено, що замовник здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня розрахункового місяця.

Відповідно до п. 4.14 Договору тарифи на послуги можуть змінюватися у разі прийняття уповноваженими органами. У разі зміни тарифу сторонами в обов`язковому порядку здійснюється перерахунок за надані послуги за новими тарифами, які є обов`язковими для сторін за даним договором з моменту введення їх в дію та не потребують додаткового узгодження.

Згідно п. 5.1. Договору постачання теплової енергії надається в строки, визначені розпорядженням Рівненського міського голови про початок та закінчення опалювального сезону.

Відповідно до п. 5.2. Договору місце надання послуг: див. додаток № 2 "Загальні відомості про об`єкти Замовника".

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що виникли між сторонами з 01.01.2023 і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "про введення воєнного стану в Україні (зі змінами), але не пізніше ніж до 31.12.2023 (п.10.1 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

На виконання умов договору позивач надав послуги відповідачу на загальну суму 4 883 448 грн 45 коп., а саме:

- за жовтень 2023 - 75, 313847 Гкал*4 226, 17 грн = 318 289 грн 12 коп, що підтверджується актом про надання послуг від 09.11.2023;

- за листопад 2023 - 448,483473 Гкал*4 226, 17 грн = 1 895 367 грн 39 коп, що підтверджується актом про надання послуг від 07.11.2023;

- за грудень 2023 - 631, 728474 Гкал*4 226,17 грн = 2 669 791 грн 94 коп., що підтверджується актом про надання послуг від 18.12.2023.

Вищезазначені акти підписані представниками сторін та скріплені відтисками їх печаток без жодних зауважень.

Зазначені суми відповідачем були сплачені вчасно та у повному обсязі у розмірі 4 883 448 грн 45 коп.

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 131 від 19.12.2023 Приватному підприємству "Рівнетеплосервіс" встановлено тариф на теплову енергію, вироблену на установках з використанням альтернативних джерел енергії, на рівні 4 976,08 грн./Гкал (з ПДВ) для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджету.

Пунктом 4 вищевказаного рішення передбачено, що рішення набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення на сайті Рівненської міської ради та її виконавчого комітету і застосовується з початку опалювального сезону 2023 - 2024 років, визначеного розпорядженням міського голови.

Підпункт 3 пункту 4 рішення зобов`язує Приватне підприємство "Рівнетеплосервіс" для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету (крім населення) застосовувати тарифи, встановлені цим рішенням.

На виконання рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради №131 від 19.12.2023 та відповідно до умов п.4.14. Договору про закупівлю послуг, ПП "Рівнетеплосервіс" проведено перерахунок (коригування) за послуги, надані замовникові протягом жовтня - грудня 2023 року з урахуванням нового тарифу на загальну суму 5 749 988 грн 79 коп., а саме : за жовтень 2023 -75, 313847 Гкал*4 976,08 грн = 374 767 грн 72 коп; за листопад 2023 - 448,483473 Гкал*4 976,08 грн = 2 231 689 грн 62 коп; за грудень 2023 - 631, 728474 Гкал*4 976,08 грн = 3 139 415 грн 88 коп.

Крім того, позивачем сформовано нові акти про надання послуг: № 2003 від 31.12.2023 на суму 3 536 332 грн 30 коп. (з ПДВ); № 2003 від 30.11.2023 на суму 1 895 894 грн 56 коп. (з ПДВ); № 2003 від 31.10.2023 на суму 318 289 грн 19 коп (з ПДВ).

Листом № 267 від 22.12.2023 позивач повідомив відповідача про прийняте виконавчим комітетом Рівненської міської ради рішення № 131 від 19.12.2023. Листа направлено на електронну пошту 25.12.2023.

Зміст спірних правовідносин, норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

У ч. 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи між сторонами у справі укладено Договір № 2003 від 23.02.2023 про закупівлю послуг.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до ч. 7. ст. 21 Закону України "Про житлово - комунальні послуги", послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 4 Закону України "Про житлово - комунальні послуги", до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги, відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить, зокрема, встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством).

Згідно ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено повноваження на встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.

Вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги позивач обґрунтував тим, що рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 131 від 19.12.2023 Приватному підприємству "Рівнетеплосервіс" встановлено новий, підвищений тариф на теплову енергію, вироблену на установках з використанням альтернативних джерел енергії.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово - комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (ст. 9 Закону України "Про житлово - комунальні послуги").

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач виконав свої зобов`язання по оплаті наданих позивачем послуг з теплопостачання у повному обсязі та згідно умов Договору, сплативши 4 883 448 грн 45 коп., що не заперечується сторонами у відповідності до актів про надання послуг наявних в матеріалах справи, та які підписані зі сторони позивача та відповідача.

Пунктом 4 рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради №131 від 19.12.2023 передбачено, що воно набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення на сайті Рівненської міської ради та її виконавчого комітету і застосовується з початку опалювального сезону 2023 - 2024 років, визначеного розпорядженням міського голови.

У відповідності до ч.ч. 1, 6 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень; виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

У відповідності до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів.

Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 року №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток з цього правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

При цьому положення ч. 1 ст. 58 Конституції України та ч. 2 ст. 5 ЦК України щодо зворотної дії в часі закону, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи, у даному випадку потрібно розуміти так, що особа звільняється від встановленої законом цивільної відповідальності, у тому разі, коли така відповідальність закріплена лише скасованим законом, однак скасування закону, який передбачає цивільну відповідальність особи, за загальним правилом не звільняє її від цивільної відповідальності на користь контрагента, якщо така відповідальність закріплена і в чинному цивільно-правовому договорі, украденому цією особою.

Конституційний Суд України також зазначав, що закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп).

Крім того, у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України виснував, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів; перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзаци 1 та 2 п.2 мотивувальної частини зазначеного Рішення).

За загальним правилом, відомим, зокрема, із загальної теорії права, закони та інші нормативно-правові акти (їхні окремі приписи) мають пряму дію в часі, тобто регулюють (1) відносини, що виникли після набрання чинності, а також (2) відносини, які виникли до набрання чинності та продовжують існувати на час набрання чинності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 9901/378/20 (пункти 29-30), від 08.09.2021 у справі №9901/315/20 (п.40)).

Крім того, слід вказати, що під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, як законного або протиправного (наприклад, у спорі про відшкодування шкоди, у спорі за віндикаційним позовом тощо), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена.

Під час розгляду такого спору варто виходити з принципу jura novit curia - "суд знає закони" (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (п.50), від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 (п.84), від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (п.101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її в мотивувальній частині судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п.109)).

Суд виснує, що рішення № 131 від 19.12.2023 наведеним положенням чинного законодавства не відповідає, і тому, хоч вказане рішення в частині дії у часі не визнано судом недійсним, однак, є незаконним у цій частині.

Тому, суд дійшов висновку, що відповідно до наведених приписів чинного законодавства рішення № 131 може застосовуватися з 19.12.2023.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 632 ЦК України, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається, тобто, тарифи, затверджені у встановленому порядку рішенням органу місцевого самоврядування не можуть бути застосовані позивачем за минулий період, вже після виконання сторонами зобов`язань за договором № 2134 від 14.02.2023.

Таким чином, доводи позивача про протилежне не заслуговують на увагу та спростовуються наведеним вище.

Отже, суд висновує, що вартість теплової енергії, спожитої відповідачем у грудні 2023 слід розраховувати пропорційно до кількості днів чинності тарифів, а саме: за 18 днів грудня за тарифом 4226,17 грн./Гкал (631, 728474 Гкал/31 день х 18 днів х 4226,17 грн./Гкал = 1 550 201 грн 76 коп.) та за 13 днів грудня (з 19.12.2023) за тарифом 4976,08 грн./Гкал (631, 728474 Гкал/31 день х 13 днів х 4976,08 грн./Гкал = 1 318 255 грн 11 коп.).

За таких обставин, загальна вартість спожитої відповідачем теплової енергії за грудень 2023 року становить 2 868 456 грн 87 коп.

Несплаченою відповідачем залишилась сума 198 664 грн 93 коп. ( 2 868 456 грн 87 коп. - 2 669 791 грн 94 коп.).

За наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення 198 664 грн 93 коп. та у відмові у решті позовних вимог.

Крім того суд вважає за необхідне вказати на необґрунтованість доводів відповідача про те, що для зміни ціни слід укладати додаткову угоду, оскільки означені аргументи спростовуються пунктом п. 4.14 Договору, відповідно якого - тарифи на послуги можуть змінюватися у разі прийняття уповноваженими органами. У разі зміни тарифу сторонами в обов`язковому порядку здійснюється перерахунок за надані послуги за новими тарифами, які є обов`язковими для сторін за даним договором з моменту введення їх в дію та не потребують додаткового узгодження. Покликання відповідача на укладення додаткової угоди № 3 від 20.12.2023 до Договору від 23.02.2023 також не має значення для вирішення даного спору, оскільки зміна тарифу була здійснена рішенням органу місцевого самоврядування. А тариф, затверджений рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 19.12.2023, є обов`язковим для сторін з моменту його введення в дію. Зміна тарифів не вимагає додаткового узгодження, і сторони зобов`язані здійснити перерахунок наданих послуг згідно з новими тарифами, що було виконано позивачем.

Щодо інших доказів, доводів та заперечень сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог а відповідач свої заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача починаючи з 19.12.2023 та про наявність підстав для частково задоволення позову.

Відповідно суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 198 664 грн 93 коп. основного боргу за 13 днів грудня 2023 року. В решті позовних вимог про стягнення 667 875 грн 41 коп. основного боргу суд відмовляє.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається, позивачем пред`явлено позовну майнового характеру на суму 866 540 грн 34 коп.

За подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 12 998,10 грн, про що свідчить платіжна інструкція № 4302 від 12.12.2024.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов визнано обґрунтованим частково, судові витрати у справі по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам покладаються на відповідача, а саме у розмірі 2 979 грн 97 коп.

Решта судового збору у розмірі 10 018 грн 13 коп. залишається за позивачем пропорційно відмовленим позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Рівнетеплосервіс" до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Рівне про стягнення 866 540 грн 34 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Рівне (вул. Олега Дудєя, 8, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33001, код ЄДРПОУ 08005801) на користь Приватного підприємства "Рівнетеплосервіс" (вул. Данила Галицького, 27, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33027; код ЄДРПОУ 39815181) 198 664 (сто дев`яносто вісім тисяч шістсот шістдесят чотири) грн 93 коп. основного боргу та 2 979 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн 97 коп. судового збору.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог про стягнення 667 875 грн 41 коп. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складене та підписане "19" березня 2025 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич