Постанова від 13.05.2025 по справі 918/1151/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року Справа № 918/1151/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.,

суддя Петухов М.Г.,

суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Переходько К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Рівнетеплосервіс" на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.03.2025 (суддя Пашкевич І.О., повне рішення складено 19.03.2025)

за позовом Приватного підприємства "Рівнетеплосервіс"

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне

про стягнення 866 540,34 грн.

за участю представників:

позивача - Кушнір О.С.,

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.03.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Рівне на користь Приватного підприємства "Рівнетеплосервіс" 198 664,93 грн основного боргу та 2 979,97 грн судового збору. У решті позовних вимог про стягнення 667 875,41 грн відмовлено.

В обґрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції встановив, що рішення Рівненської міської ради №131 від 19.12.2023, яким встановлено Приватному підприємству "Рівнетеплосервіс" новий тариф на теплову енергію, вироблену на установках з використанням альтернативних джерел енергії, та на підставі якого позивачем було проведено перерахунок (коригування) за надані відповідачу послуги, має застосовуватись з 19.12.2023, оскільки зміна ціни в договорі після його виконання не допускається, тобто, тарифи, затверджені у встановленому порядку рішенням органу місцевого самоврядування не можуть бути застосовані позивачем за минулий період, після виконання сторонами зобов`язань за договором про закупівлю послуг №2003 від 23.02.2023.

Здійснивши розрахунок вартості теплової енергії, спожитої відповідачем у грудні 2023 пропорційно до кількості днів чинності тарифів, а саме: за 18 днів грудня за тарифом 4 226,17 грн./Гкал (631,728474 Гкал/31 день х 18 днів х 4226,17 грн./Гкал = 1 550 201,76 грн) та за 13 днів грудня (з 19.12.2023) за тарифом 4 976,08 грн./Гкал (631,728474 Гкал/31 день х 13 днів х 4976,08 грн./Гкал = 1 318 255,11 грн), суд зазначив, що її загальна вартість за грудень 2023 року становить 2 868 456,87 грн, а тому несплаченою відповідачем за надані йому послуги залишилась сума у розмірі 198 664,93 грн (2 868 456,87 грн - 2 669 791,94 грн).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення майнових прав позивача з 19.12.2023, а тому заявлена сума до стягнення з відповідача підлягає частковому задоволенню у розмірі 198 664,93 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні заборгованості у розмірі 667 875,41 грн скасувати та ухвалити нове, яким позов задоволити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, посилаючись на ст.6, 626, 627, 629 ЦК України, вказує на обов`язковість виконання сторонами своїх зобов`язань при укладенні договору, зокрема п.4.14 договору про закупівлю послуг №2003 від 23.02.2023, яким сторони дійшли згоди не просто керуватись рішенням уповноваженого органу у питаннях ціни договору, а й погодили її застосування з моменту встановлення тарифу.

Зазначає, що первинна домовленість сторін про застосування ціни договору з моменту зміни (встановлення) тарифу переважає над моментом набрання чинності такого рішення.

Відтак вважає, що суд першої інстанції невірно застосував положення норм матеріального права в сукупності та не дослідив всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а тому дійшов невірного висновку у застосуванні положень Цивільного Кодексу України та Закону України "Про теплопостачання".

У відповідності до ст. 263 ГПК України відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує про повне виконання своїх зобов`язань по оплаті наданих позивачем послуг з теплопостачання, відповідно до умов договору про закупівлю послуг №2003 від 23.02.2023.

Зазначає, що згідно з п.4 рішення №131 від 19.12.2023 останнє набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення на сайті Рівненської міської ради та її виконавчого комітету і застосовується з початку опалювального сезону 2023-2024 років, визначеного розпорядженням міського голови.

Разом з тим, вважає, що вищевказане рішення не має зворотної дії у часі, а тому здійснений позивачем перерахунок (коригування) наданих послуг, згідно нового тарифу, має обчислюватись саме з 19.12.2023.

Враховуючи вищевикладене, просив апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.03.2025 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У судове засідання, призначене на 13.05.2025, відповідач явку свого уповноваженого представника не забезпечив, однак подав заяву про розгляд апеляційної скарги без участі його представника.

Згідно з ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи приписи ст.269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, приймаючи до уваги заяву відповідача та той факт, що його явка в судове засідання обов`язковою не визнавалася, а також те, що правова позиція відповідача викладена у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів визнала за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч.1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 23.02.2023 між Приватним підприємством "Рівнетеплосервіс" (учасник) та Квартирно - експлуатаційним відділом м.Рівне (замовник) було укладено договір про закупівлю послуг №2003, згідно п.1.1. якого учасник зобов`язується у 2023 році поставити замовникові послуги з постачання пари, гарячої води та пов`язаної продукції, код ДК 021:2015:09320000-8, а замовник - прийняти і оплатити надані послуги.

Відповідно до п.4.1., 4.3. договору, розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред`явлення учасником рахунка на оплату (рахунок) або після підписання сторонами акту про надання послуг. Розрахунки за надані послуги проводяться в грошовій формі, відповідно до діючих на день оплати тарифів.

Факт надання послуг засвідчується актом надання послуг, що підписуються обома сторонами кожного місяця (п.4.4 договору)

Згідно з п.4.5. договору замовник проводить оплату за надані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок учасника, при цьому замовник самостійно отримує рахунок, який видається на підставі акту визначеного п. 4.4. цього Договору.

Пунктом 4.6. договору передбачено, що замовник здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня розрахункового місяця.

Відповідно до п.4.14 договору тарифи на послуги можуть змінюватися у разі прийняття уповноваженими органами рішення про зміну ціни/тарифу на послугу з постачання теплової енергії. У разі зміни тарифу сторонами в обов`язковому порядку здійснюється перерахунок за надані послуги за новими тарифами, які є обов`язковими для сторін за даним договором з моменту введення їх в дію та не потребують додаткового узгодження.

Постачання теплової енергії надається в строки, визначені розпорядженням Рівненського міського голови про початок та закінчення опалювального сезону (п.5.1. договору)

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що виникли між сторонами з 01.01.2023 і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні (зі змінами)", але не пізніше ніж до 31.12.2023 (п.10.1 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

На виконання умов договору позивач надав послуги відповідачу на загальну суму 4 883 448,45 грн, а саме:

- за жовтень 2023 - 318 289,12 грн (75, 313847 Гкал*4 226, 17 грн ), що підтверджується актом про надання послуг від 09.11.2023;

- за листопад 2023 - 1 895 367,39 грн (448,483473 Гкал*4 226,17 грн), що підтверджується актом про надання послуг від 07.11.2023;

- за грудень 2023 - 2 669 791,94 грн (631, 728474 Гкал*4 226,17 грн ), що підтверджується актом про надання послуг від 18.12.2023.

Вищезазначені акти підписані представниками сторін та скріплені відтисками їх печаток без жодних зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив вищевказані суми вчасно та у повному обсязі у розмірі 4 883 448,45 грн, який позивачем не оспорюються.

Водночас, рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №131 від 19.12.2023 Приватному підприємству "Рівнетеплосервіс" встановлено тариф на теплову енергію, вироблену на установках з використанням альтернативних джерел енергії, на рівні 4 976,08 грн./Гкал (з ПДВ) для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджету.

Згідно з п.4 рішення, останнє набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення на сайті Рівненської міської ради та її виконавчого комітету і застосовується з початку опалювального сезону 2023 - 2024 років, визначеного розпорядженням міського голови.

Згідно підп.3 п.4 рішення, Приватне підприємство "Рівнетеплосервіс" зобов`язано застосовувати тарифи, встановлені цим рішенням для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету (крім населення).

На виконання рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради №131 від 19.12.2023 та відповідно до умов п.4.14. договору про закупівлю послуг №2003, Приватним підприємством "Рівнетеплосервіс" проведено перерахунок (коригування) за послуги, надані замовникові протягом жовтня - грудня 2023 року з урахуванням нового тарифу на загальну суму 5 749 988,79 грн, а саме: за жовтень 2023 - 374 767,72 грн (75,313847 Гкал * 4 976,08 грн); за листопад 2023 - 2 231 689,62 грн (448,483473 Гкал*4 976,08 грн); за грудень 2023 - 3 139 415,88 грн (631,728474 Гкал*4 976,08 грн).

Також позивачем було сформовано нові акти про надання послуг: № 2003 від 31.12.2023 на суму 3 536 332,30 грн (з ПДВ); № 2003 від 30.11.2023 на суму 1 895 894,56 грн (з ПДВ); № 2003 від 31.10.2023 на суму 318 289,19 грн (з ПДВ).

22.12.2023 позивач направив відповідачу лист №267, в якому повідомив про прийняте виконавчим комітетом Рівненської міської ради рішення №131 від 19.12.2023 та вказав, що ПП "Рівнетеплосервіс" здійснено перерахунки за відповідні місця опалювального сезону 2023-2024 згідно акту виконаних робіт, який надається в каб.107 по вул.Д. Галицького,27 і просив сплатити заборгованість у найкоротші терміни.

08.10.2024 позивач надіслав відповідачу претензію №262, в якій просив на виконання рішення Рівненської міської ради №131 від 19.12.2023 та умов договору №2003 від 23.02.2023, згідно проведеного перерахунку за послуги з постачання теплової енергії протягом жовтня 2023- грудня 2023 в 3-х денний строк з моменту отримання даної претензії оплатити заборгованість у сумі 866 540,34 грн.

31.10.2024 відповідач надіслав позивачу відповідь на претензію №539/2148, в якій повідомив, що згідно п.10.4.5 договору, будь-які його зміни оформлюються шляхом укладення відповідної додаткової угоди. Однак, у зв`язку з ненадходженням жодної пропозиції від позивача щодо її укладення, вважає претензію на суму 866 540,34 грн необґрунтованою та безпідставною.

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність підписаного акту та оплати відповідачем вартості теплової енергії за цінами, що встановлені рішенням Рівненської міської ради №131 від 19.12.2023, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Квартирно -експлуатаційного відділу у м.Рівне 866 540,34 грн.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають із підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом положень ст.626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до норм ст.525, 526, 629 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі договору про закупівлю послуг №2003 від 23.02.2023.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до ч.7 ст.21 Закону України "Про житлово - комунальні послуги", послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 статті 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч.3 ст.189 ГК України суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Частинами 1 та 2 статті 190 ГК України передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.

Згідно п.2 ч.3 ст.4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги, відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить, зокрема, встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством).

Згідно з ст.28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено повноваження на встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.

Колегією суддів встановлено, що на виконання договору про закупівлю послуг №2003 від 23.02.2023 відповідач у повному обсязі здійснив оплату наданих позивачем послуг з теплопостачання за період з жовтня 2023 по грудень 2023 у розмірі 4 883 448,45 грн. Дане не заперечується сторонами у справі та підтверджується підписаними з обох сторін актами про надання послуг.

Разом з тим, рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №131 від 19.12.2023 ПП "Рівнетеплосервіс" встановлено новий, підвищений тариф на теплову енергію, вироблену на установках з використанням альтернативних джерел енергії на рівні 4 976,08 грн/Гкал (з ПДВ) для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджету та згідно підп.3 п.4 зобов`язано ПП "Рівнетеплосервіс" його застосувати.

Згідно з п.4.14 договору про закупівлю послуг №2003 від 23.02.2023, сторонами було погоджено, що тарифи на теплову енергію можуть змінюватись у разі прийняття уповноваженим органом відповідних нормативних актів. У разі зміни тарифу сторонами в обов`язковому порядку здійснюється перерахунок за новими тарифами, які є обов`язковими для сторін за даним договором з моменту введення в їх в дію.

Таким чином, відповідач, у випадку зміни тарифів на теплову енергію має обов`язок здійснювати оплату вартості отриманих послуг за ціною, що встановлена у відповідному рішенні уповноваженого органу.

Однак, апеляційний суд зазначає, що п. 4 рішення №131 від 19.12.2023 передбачено, що останнє набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення на сайті Рівненської міської ради та її виконавчого комітету і застосовується з початку опалювального сезону 2023 - 2024 років, визначеного розпорядженням міського голови.

Згідно з ч.1, 6 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень; виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення.

При цьому, відповідно до ч.5 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно з висновками Конституційного Суду України щодо тлумачення змісту ст.58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 року №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. (рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп).

В регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів; перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99)

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. (Схожа правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №910/18214/19).

Таким чином, закони та інші нормативно-правові акти мають пряму дію в часі, тобто регулюють відносини, що виникли після набрання чинності цими актами, а також відносини, які виникли до набрання чинності нормативно-правовими актами і продовжують існувати на час набрання ними чинності. (Правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №9901/315/20, від 03.11.2021 у справі №9901/378/20, від 04.04.2024 у справі №240/19227/21).

Під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного, не допускається відмова в позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia "суд знає закон". Тому, суд, незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц).

З огляду на вищевказане, зважаючи, що рішення №131 від 19.12.2023 наведеним положенням чинного законодавства в частині дії у часі не відповідає та не було визнано судом недійсним, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що останнє є незаконним у цій частині та може застосовується з 19.12.2023.

Колегія суддів зазначає, що згідно п.4.14 договору про закупівлю послуг №2003 від 23.02.2023, сторонами було погоджено, що тарифи на теплову енергію можуть змінюватись у разі прийняття уповноваженим органом відповідних нормативних актів. У разі зміни тарифу сторонами в обов`язковому порядку здійснюється перерахунок за новими тарифами, які є обов`язковими для сторін за даним договором з моменту введення в їх в дію.

Разом з тим, враховуючи положення ч.3 ст.632 ЦК України, згідно якої зміна ціни в договорі після його виконання не допускається, тарифи, затверджені у встановленому порядку рішенням органу місцевого самоврядування не можуть бути нараховані та застосовані позивачем за минулий період, тобто вже після виконання сторонами зобов`язань за договором.

Таким чином, перевіривши здійснений розрахунок судом першої інстанції нарахування вартості теплової енергії, спожитої відповідачем у грудні 2023 році, колегія суддів вважає його правильним, а тому погоджується з висновком Господарського суду Рівненської області про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 198 664,93 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що визначені та погоджені сторонами умови договору, зокрема щодо застосування його ціни з моменту зміни (встановлення) тарифу, переважають над моментом набрання чинності рішення уповноваженого органу про таку зміну на послуги з постачання теплової енергії, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки у п.4.14 сторонами чітко узгоджено, що у випадку зміни ціни/тарифу з постачання теплової енергії рішенням уповноваженого органу, здійснений перерахунок за надані послуги є обов`язковим для сторін з моменту введення їх в дію.

Враховуючи встановлену апеляційним судом вище обставину про те, що рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради №131 від 19.12.2023 не має зворотньої дії в часі, відтак здійснення нарахування зміненого тарифу на теплову енергію можливе лише після набрання ним чинності, тобто з 19.12.2023.

У силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 ГПК України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення рішення Господарського суду Рівненської області від 13.03.2025 у справі №918/1151/24 без змін, з огляду на що апеляційна скарга Приватного підприємства "Рівнетеплосервіс" задоволенню не підлягає.

Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Рішення Господарського суду Рівненської області від 13.03.2025 у справі №918/1151/24 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Рівнетеплосервіс" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена "16" травня 2025 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.