Ухвала

від 10.03.2025 по справі 910/11705/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/11705/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Вронської Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва (О.М. Спича)

від 28.11.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду (Сітайло Л.Г., Кравчука Г.А., Коротун О.М.)

від 10.02.2025 (повний текст складений 12.02.2025)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Ексім"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 133 207,66 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Ексім" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Відповідач, Скаржник) заборгованості у розмірі 133 207,66 грн, з яких: 127 440,00 грн - основний борг, 5 693,50 грн - інфляційні втрати, 74,17 грн - 0,1% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю від 18.09.2023 №ПЗ/НХ-23861/НЮ, в частині оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 127 440,00 грн. Крім того, за порушення умов договору, Позивач нарахував Відповідачу 5 693,50 грн інфляційних втрат та 74,17 грн 0,1% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 у справі №910/11705/24, стягнуто з Позивача на користь Відповідача 127 440,00 грн основного боргу, 74,17 грн 0,1% річних, 5 693,50 грн інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

03 березня 2025 року Відповідач через підсистему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 у справі №910/11705/24.

Предметом позову у вказаній справі є стягнення заборгованості у розмірі 133 207,66 грн. Зазначена сума не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2024 рік (500 х 3028 грн = 1 514 000,00 грн).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК країни) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).

При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

Скаржник посилається на підпункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України та зазначає, що дана касаційна скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для Скаржника з огляду на те, що вона містить проблему, яка у випадку відкриття касаційного провадження впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Скаржник у тексті касаційної скарги зазначає (дослівно): «справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для АТ "Укрзалізниця", як найбільшого стратегічного підприємства України, так і для інших фізичних та юридичних осіб, оскільки є ризик подальшого застосування існуючої судової практики, що може призвести до негативних наслідків для ведення господарської діяльності, в яку ніхто не має права втручатися».

Верховний Суд вважає, що твердження Скаржника про те, що справа №910/11705/24 має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для Скаржника є необґрунтованими, оскільки касаційна скарга не містить переконливих аргументів, які б свідчили про її фундаментальне значення для правозастосовчої практики та значний суспільний інтерес. Доводи Скаржника зводяться лише до цитування окремих частин норм Конституції України, Закону України "Про судоустрій та статус суддів", Цивільно процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини з власним тлумаченням, що не може свідчити про винятковість справи для Скаржника, при цьому самі лише посилання учасника справи на винятковість конкретної справи без належних обґрунтувань Судом до уваги не беруться, оскільки такою може бути оцінка сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, аргументованих обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" не дотримало умови допуску малозначної справи до касаційного оскарження, передбачені підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 у справі №910/11705/24 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 у справі №910/11705/24.

2. Надіслати копії ухвали учасникам справи.

3. Надіслати Акціонерному товариству "Українська залізниця" касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

І. Кондратова