Рішення від 06.03.2025 по справі 161/17069/22

Справа № 161/17069/22

Провадження № 2/161/461/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Присяжнюк Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Гайворонської І.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», Товариства з обмеженою відповідальністю «1+1 Інтернет», про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2022 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 (далі відповідач 1, ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 (далі відповідач 2, ОСОБА_5 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» (далі відповідач 3, ТзОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1»), Товариства з обмеженою відповідальністю «1+1 Інтернет» (далі відповідач 4, ТзОВ «1+1 Інтернет»), про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ним та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Явір 2011» існували ряд судових справ.

Так, Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 року у справі №903/899/19 задоволено його позов, визнано недійсним пункт 3 рішення загальних зборів Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Явір 2011», оформленого протоколом №17 від 17.01.20219 року.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 08.12.2020 року у справі №903/324/20 визнано недійсним пункт 2 рішення загальних зборів Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Явір 2011», оформленого протоколом №18 від 27.08.2019 року.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 04.11.2020 року у справі №903/552/20 визнано недійсним пункт 2 рішення загальних зборів Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Явір 2011», оформленого протоколом №20 від 10.06.2020 року.

Зазначає, що як вбачається з резолютивної частини вказаних рішень ним було заявлено до відшкодування по трьох справах витрати на професійну правову допомогу у загальній сумі 8000 гривень.

Стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі програми «ТСН тиждень» на загальнонаціональному телеканалі «1+1» вийшов сюжет «На межі» (47,16-53,22 хвилина хронометражу показу ТСН) про судові справи між мною та ОСББ «Явір 2011». Серед іншого, висвітлювалися наслідки розгляду його апеляційної скарги Волинським апеляційним судом 03.06.2021 року. Після судового засідання 03 червня 2021 року (у якому було задоволено його апеляційну скаргу) адвокатом Бондаруком Ю.А., по відношенню до нього, телеканалу озвучено виступ наступного змісту: «Він шкоднік, натуральний шкоднік. Для нього це спосіб заробітку, він вже викачав з ОСББ, не знаю, навєрно тисяч шістьдесят». Вважає, що в даному випадку адвокатом ОСОБА_4 було порушено Правила адвокатської етики та присягу адвоката, а також поширено недостовірну інформацію.

Крім того, стверджує, що голова правління ОСББ Сабатюк Ю.В. повідомила журналісту ОСОБА_6 , а останній озвучив, зі слів ОСОБА_5 іншу інформацію «…на судовий збір та адвоката ОСББ витратило понад 200 тисяч гривень.» А безпосередньо ОСОБА_5 повідомила, «що за ці гроші на сьогоднішній день можна було зробити два шикарні ремонти в під`їздах.». Зміст її інтерв`ю також спрямований на формування негативної думки соціуму відносно ініційованих ним судових справ. Поширена ОСОБА_5 інформація в частині витрат на сплату судового збору є недостовірною оскільки, за подання позову з немайновою вимогою до господарського суду підлягає сплаті судовий збір в розмірі одного прожиткового мінімуму, а за подання апеляційної скарги 150% суми, яка підлягає сплаті при поданні позову. Враховуючи, що три позовні заяви подавалися до господарського суду Волинської області у 2020 році, відтак загальна сума стягнутих витрат на сплату судового збору становила всього 6306 гривень, а за подачу апеляційних скарг ОСББ сплатило 9459 гривень. Оскільки він не погоджувався з витрачанням коштів, які сплачувалися співвласниками, як внески на утримання будинку, тому і оскаржував в судовому порядку ухвалені з порушенням Закону «Про ОСББ» та статуту ОСББ «Явір 2011» рішення в частині збільшення розміру внесків. Натомість ОСОБА_5 щодо ініційованих ним судових справ в інтерв`ю ствердно звинуватила його у наживі на судових справах, дослівно останньою сказано: «Я вважаю, що це тероризм, яким має на меті заробіток». Не зрозуміло у якому «заробітку внаслідок тероризму» його звинуватила відповідачка, оскільки по трьох справах в обох інстанціях було заявлено до відшкодування всього 8000 гривень судових витрат понесених у зв`язку х наданням професійної правничої допомоги. Однак, відшкодування понесених позивачем судових витрат в розумінні ОСОБА_5 є «тероризмом».

Крім того, стверджує, що на момент готування сюжету, ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.03.2021 року було зобов`язано СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області внести відомості до ЄРДР про можливе вчинення посадовими особами ОСББ «Явір 2011» злочину, передбаченого ст. 191 КК України. На виконання ухвали суду зареєстроване кримінальне провадження за ч.1 ст. 191 КК України, здійснюється досудове розслідування. Копії ухвал, рішень, постанов та інші документи були надані журналістам, які готували даний сюжет, оскільки він правомірно очікував на об`єктивність журналістського розслідування обставин виникнення судових спорів з ОСББ. Однак, як вбачається із сюжету, в даному випадку має місце заздалегідь випрацювана позиція показати негатив і наживу на судових справах, позаяк він був звільнений з посади, та ніби то не мав іншого заробітку, а ніж як стягувати кошти з ОСББ. В сюжеті показово наголошено, що втративши роботу, він, як юрист за освітою, почав судитися з ОСББ саме для заробітку. З метою показати ініційовані мною судові виключно з негативної сторони, журналісти наголосили на наявності щодо нього кримінального провадження, яке ніби то триває та в якому був накладений арешт на його квартиру. Вказана інформація поширена безпосередньо журналістом телерадіокомпанії ОСОБА_7 є недостовірною, оскільки станом на 2021 рік ніякого кримінального провадження щодо нього не здійснювалося і ні житлова секція, ні інше належне йому нерухоме майно, транспортні засоби чи корпоративні права, ніколи не перебували під арештом.

Позивач вважає, що розповсюджена відповідачами недостовірна інформація була конкретною, мала негативний вплив на його особисті немайнові права. Інформація була поширена серед великої кількості людей в прямому ефірі відповідача та в мережі інтернет, відтак завдала значної моральної шкоди.

З наведених вище підстав позивач просить суд:

1) визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію інформацію, викладену і розповсюджену адвокатом Бондаруком Юрієм Анатолійовичем по відношенню до ОСОБА_1 «Він шкоднік, натуральний шкоднік. Для нього це спосіб заробітку, він вже викачав з ОСББ, не знаю, навєрно тисяч шістьдесят»;

2) визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію інформацію, викладену і розповсюджену ОСОБА_5 по відношенню до ОСОБА_1 : «…це тероризм, яким має на меті заробіток»;

3) визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію інформацію, викладену і розповсюджену телерадіокомпанією «Студія 1+1» про накладений арешт на квартиру ОСОБА_1 та наявність у 2021 році щодо ОСОБА_1 зареєстрованого кримінального провадження;

4) Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» (місцезнаходження за адресою: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 23, код ЄРДПОУ 23729809) спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 не пізніше одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили в ефірі Телеканалу «Телерадіокомпанія 1+1 у програмі «ТСН» шляхом оголошення резолютивної частини рішення суду;

5) стягнути з відповідачів на його користь 30000 гривень на відшкодування моральної шкоди суму в рівних частинах;

6) вирішити питання розподілу судових витрат.

23.01.2023 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що викладені в позовній заяві вимоги позивач підтримує, поширена інформація ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» є недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права і принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача. Крім того, стороною позивача заявлено одну немайнову вимогу спростування недостовірної інформації та одну майнову вимогу. Відтак судовий збір сплачений за дві вимоги.

17.01.2023 року на адресу суду від представника ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» надійшов відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що позивачем не доведений факт поширення ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» оспорюваної інформації, відсутні докази існування ефірної версії передачі, відсутні докази поширення ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» оспорюваної інформації в мережі Інтернет, поданий позивачем диск для лазерних систем зчитування не є допустимим доказом, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, позивачем порушено процесуальний порядок подання електронних документів, гіпотетично поширена інформація не дає підстав для судового захисту, оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, журналісти не можуть нести відповідальність за зміст інтерв`ю та позивачем не надано доказів сплати судового збору. Просить у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Студія 1+1» відмовити у повному обсязі, судові витрати покласти на Позивача.

08.02.2023 року на адресу суду від представника ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» надійшло заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у відповідь на відзив позивачем так і не був доведений факт поширення ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» оспорюваної інформації, можливе порушення адвокатом правил адвокатської етики не є предметом розгляду цієї справи, оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості та позивачем не сплачено судовий збір у повному обсязі, а тому у задоволені позову просить відмовити.

27.03.2023 року на адресу суду від представника ТОВ «1+1 Інтернет» надійшов відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що ТОВ «1+1 Інтернет» не здійснює трансляцію в ефір на каналі «1+1», не є власником сайту, який зазначений у позові, а тому в задоволені позову ОСОБА_1 до ТОВ «1+1 Інтернет» просить відмовити у повному обсязі, судові витрати покласти на Позивача.

Ухвалою суду від 21 грудня 2022 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 27.02.2023 року залучено до участі у справі як співвідповідача товариство з обмеженою відповідальністю «1+1 Інтернет» (м. Київ, вул. Кирилівська, 23 код ЄРДПОУ 37726069).

Ухвалою суду від 02 травня 2023 року у справі призначено судову семантико-текстуальну експертизу, а провадження зупинено.

Ухвалою суду від 29 грудня 2023 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 30 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Заслухавши пояснення учасників справи, та дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, з таких підстав.

Судом встановлено, що на диску CD-RW 700 mb minutes з серійним номером HLD624 JC06172448A03 знаходиться публікація «На межі у Луцьку власник однієї квартири тримає в облозі всю багато поверхівку». Позивач вважає оприлюднену інформацію принизливою для його честі та гідності.

Зокрема позивач вказує, щоІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі програми «ТСН тиждень» на загальнонаціональному телеканалі «1+1» вийшов сюжет «На межі» (47,16-53,22 хвилина хронометражу показу ТСН) про судові справи між мною та ОСББ «Явір 2011». Серед іншого, висвітлювалися наслідки розгляду його апеляційної скарги Волинським апеляційним судом 03.06.2021 року. Після судового засідання 03 червня 2021 року (у якому було задоволено його апеляційну скаргу) адвокатом Бондаруком Ю.А., по відношенню до нього, телеканалу озвучено виступ наступного змісту: «Він шкоднік, натуральний шкоднік. Для нього це спосіб заробітку, він вже викачав з ОСББ, не знаю, навєрно тисяч шістьдесят». Вважає, що в даному випадку адвокатом ОСОБА_4 було порушено Правила адвокатської етики та присягу адвоката, а також поширено недостовірну інформацію.

Крім того, стверджує, що голова правління ОСББ ОСОБА_5 повідомила журналісту ОСОБА_6 , а останній озвучив, зі слів ОСОБА_5 іншу інформацію «…на судовий збір та адвоката ОСББ витратило понад 200 тисяч гривень.» А безпосередньо ОСОБА_5 повідомила, «що за ці гроші на сьогоднішній день можна було зробити два шикарні ремонти в під`їздах.». Зміст її інтерв`ю також спрямований на формування негативної думки соціуму відносно ініційованих ним судових справ. Поширена ОСОБА_5 інформація в частині витрат на сплату судового збору є недостовірною оскільки, за подання позову з немайновою вимогою до господарського суду підлягає сплаті судовий збір в розмірі одного прожиткового мінімуму, а за подання апеляційної скарги 150% суми, яка підлягає сплаті при поданні позову. Враховуючи, що три позовні заяви подавалися до господарського суду Волинської області у 2020 році, відтак загальна сума стягнутих витрат на сплату судового збору становила всього 6306 гривень, а за подачу апеляційних скарг ОСББ сплатило 9459 гривень. Оскільки він не погоджувався з витрачанням коштів, які сплачувалися співвласниками, як внески на утримання будинку, тому і оскаржував в судовому порядку ухвалені з порушенням Закону «Про ОСББ» та статуту ОСББ «Явір 2011» рішення в частині збільшення розміру внесків. Натомість ОСОБА_5 щодо ініційованих ним судових справ в інтерв`ю ствердно звинуватила його у наживі на судових справах, дослівно останньою сказано: «Я вважаю, що це тероризм, яким має на меті заробіток». Не зрозуміло у якому «заробітку внаслідок тероризму» його звинуватила відповідачка, оскільки по трьох справах в обох інстанціях було заявлено до відшкодування всього 8000 гривень судових витрат понесених у зв`язку х наданням професійної правничої допомоги. Однак, відшкодування понесених позивачем судових витрат в розумінні ОСОБА_5 є «тероризмом».

Крім того, стверджує, що на момент готування сюжету, ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.03.2021 року було зобов`язано СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області внести відомості до ЄРДР про можливе вчинення посадовими особами ОСББ «Явір 2011» злочину, передбаченого ст. 191 КК України. На виконання ухвали суду зареєстроване кримінальне провадження за ч.1 ст. 191 КК України, здійснюється досудове розслідування. Копії ухвал, рішень, постанов та інші документи були надані журналістам, які готували даний сюжет, оскільки він правомірно очікував на об`єктивність журналістського розслідування обставин виникнення судових спорів з ОСББ. Однак, як вбачається із сюжету, в даному випадку має місце заздалегідь випрацювана позиція показати негатив і наживу на судових справах, позаяк він був звільнений з посади, та ніби то не мав іншого заробітку, а ніж як стягувати кошти з ОСББ. В сюжеті показово наголошено, що втративши роботу, він, як юрист за освітою, почав судитися з ОСББ саме для заробітку. З метою показати ініційовані мною судові виключно з негативної сторони, журналісти наголосили на наявності щодо нього кримінального провадження, яке ніби то триває та в якому був накладений арешт на його квартиру. Вказана інформація поширена безпосередньо журналістом телерадіокомпанії ОСОБА_7 є недостовірною, оскільки станом на 2021 рік ніякого кримінального провадження щодо нього не здійснювалося і ні житлова секція, ні інше належне йому нерухоме майно, транспортні засоби чи корпоративні права, ніколи не перебували під арештом.

Статтею 201 ЦК Українипередбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Главою 22 ЦК Українивизначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканність ділової репутації (стаття 299 ЦК України).

Згідно зістаттею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) і частин другої та третьоїстатті 34 Конституції Україникожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Згідно з частиною першоюстатті 68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 201 ЦК Українипередбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно достатті 297 ЦК Україникожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зістаттею 299 ЦК Українифізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина першастатті 277 ЦК України).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Згідно з частиною другоюстатті 30 Закону України «Про інформацію»оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

За змістомстатті 277 ЦК Українине є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першоюстатті 277 ЦКта відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.

За своїм характером судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої ним думки, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.

Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

Так, із висновку експерта Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 26 грудня 2023 року №СЕ19/103-23/5964-ЛД встановлено, що висловлювання « Він шкоднік, натуральний шкоднік. Для нього це спосіб заробітку , він вже викачав з ОСББ, незнаю, навєрно тисяч шістьдесят» -- оцінне судження;

висловлювання «Просто Я вважаю, на сьогоднішній момент, що це тероризм, який має на меті заробіток» -- оцінне судження;

висловлювання «Виявляється, квартира була під арештом через кримінальну справу. Ймовірно чоловік не хотів на камеру світити майно» складається з двох речень, перше з яких («Виявляється, квартира була під арештом через кримінальну справу») є твердженням, а друге (Ймовірно чоловік не хотів на камеру світити майно) оцінним судженням.

Таким чином суд вважає, що оспорювана інформація є оціночними судженнями, оскільки не містить фактичних даних, викладена у формі суджень, суб`єктивної думки відповідача з застосуванням мовно-стилістичних засобів, є критикою, оцінкою дій, тому не підлягає спростуванню та доведенню її правдивості.

Аналіз змісту оспорюваних позивачем висловлювань та публікацій свідчить про відсутність твердження про конкретні факти і вказує на те, що по суті в них викладені оціночні судження особи. Оцінити правдивість чи правильність такого висновку неможливо, а оціночні судження спростуванню не підлягають.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною вимогою від вимоги про визнання недостовірною поширену інформацію, а тому також не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,89,258-259,263-265,268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», товариства з обмеженою відповідальністю «1+1 Інтернет» про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду.

У часник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ТзОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», юридична адреса: Київська обл., м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 23, ЄДРПОУ 23729809.

Відповідач: ТзОВ «1+1 Інтернет», юридична адреса: Київська обл., м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 23, ЄДРПОУ 37726069.

Повний текст рішення виготовлено 17.03.2025.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.М. Присяжнюк