Ухвала

від 19.03.2025 по справі 291/304/25

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 291/304/25

Провадження №2/291/276/25

У Х В А Л А

19 березня 2025 року селище Ружин

Суддя Ружинського районного суду Житомирської області Федорчук І.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав,

встановив:

До Ружинського районного суду Житомирської області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав.

У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Федорчук І.В.

Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, суд дійшов такого висновку.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Так, відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Частиною другою статті 188 ЦПК України визначено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 911/414/18 (провадження № 12-231гс18).

Тож, однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що позивач заявила дві вимоги: про розірвання шлюбу та про позбавлення батьківських прав. Проте подана позовна заява не містить виклад обставин та мотивів, з огляду на які слід об`єднати вимоги про розірвання шлюбу і позбавлення батьківських прав в одне провадження.

Суд звертає увагу позивача, що ці вимоги не є основними та похідними одні до одних, тобто, вирішення позовних вимог про позбавлення батьківських прав та розірвання шлюбу не залежить одна від одної.

Крім того, діючими нормами процесуального права передбачений різний порядок позовного провадження у справах за такими вимогами. Так, розгляд позовних вимог про позбавлення батьківських прав передбачено в порядку загального позовного провадження, а розірвання шлюбу - в порядку спрощеного.

Отже, судом встановлено, що в позовній заяві об`єднані дві позовні вимоги які, на думку суду, не можуть бути розглянуті в одному позовному провадженні (розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав), оскільки відсутня спільність предмету позову, позовні вимоги не є однорідними. У справах про розірвання шлюбу передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі, що, в свою чергу, не передбачено при розгляді справ про позбавлення батьківських прав, і може призвести до безпідставного затягування розгляду позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Також вимоги про позбавлення батьківських прав можуть залишатися невирішеними тривалий час, а вимоги про розірвання шлюбу повинні розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження. Крім того, при розгляді такого спору обов`язковим є залучення органу опіки та піклування та надання ним відповідного висновку, тобто збільшується обсяг учасників процесу, що ускладнює вирішення справи в цілому.

Зважаючи на наведене, в порушення вимог частини першої статті 188 ЦПК України, у позовній заяві не викладено обставин і не зазначено доказів того, у чому конкретно полягає однорідність позовних вимог про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав, які не взаємопов`язані між собою, регулюються різними нормами права. Крім того, як вже зазначено вище, строки розгляду позовних вимог про розірвання шлюбу і позовних вимог про позбавлення батьківських прав, є різними.

Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Отже, судом установлено, що позивач з власної ініціативи об`єднав позовні вимоги без дотримання правил об`єднання позовних вимог.

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав, належить поверненню позивачеві.

Суд вважає за необхідне роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України не позбавляє позивача повторно звернутися до суду усунувши допущені порушення процесуального законодавства шляхом подачі окремих позовів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.В. Федорчук