Герб України

Рішення від 19.03.2025 по справі 127/38082/24

Вінницький міський суд вінницької області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

Справа № 127/38082/24

Провадження № 2/127/5600/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі Петуховій Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання права власності на квартиру,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Усова Ю.В. звернулась до суду з позовною заявою до Вінницької міської ради про визнання права власності на квартиру. Свій позов мотивувала тим, що позивач ОСОБА_1 була членом житлово-будівельного кооперативу «Термінал-2», який здійснював будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 14.07.1988 ОСОБА_1 виконавчим комітетом Ленінської районної ради народних депутатів міста Вінниці був виданий ордер на жиле приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу за №1146. Позивач не має змоги провести державну реєстрацію права власності на квартиру, оскільки довідка ЖБК «Термінал-2» про повну сплату внесків втрачена. Повторно отримати довідку немає можливості, оскільки ЖБК «Термінал-2» припинив свою діяльність. На підставі викладеного позивач звернулась до суду та просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в загальному позовному провадженні, призначено підготовче засідання. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.02.2025 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась. Представник позивача адвокат Усов Ю.В. подав на адресу суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Вінницької міської ради Мельник С.С. подав клопотання про розгляд справи у відсутність представника Вінницької міської ради. При вирішенні питання щодо задоволення позовних вимог покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 14.07.1988 на підставі рішення Виконавчого комітету Ленінської районної Ради депутатів трудящих міста Вінниці видано ордер №1146 ОСОБА_1 , як члену ЖБК «Термінал-2» на житлове приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу №2, буд. АДРЕСА_1 .

ТОВ «Житлово-Експлуатаційне Об`єднання» 03.09.2024 видано довідку №796, з якої вбачається, що ОСОБА_1 ,, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , дійсно була членом ЖБК «Термінал-2».

Також ТОВ «Житлово-Експлуатаційне Об`єднання» 03.09.2024 надано інформації, з якої вбачається, що у Товариства відсутні дані, які підтверджують факт сплати паю гр. ОСОБА_1 , за кооперативну квартиру, яка знаходиться у АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2024/009447251 від 07.08.2024, а також довідки, виданої ОСББ «Фортуна-40» №8610 від 18.11.2024 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 28.06.1989.

Головне управління статистики у Вінницькій області 24.10.2024 надало відповідь на запит позивачки, з якого вбачається, що станом на 28 жовтня 2024 року суб`єкт з точною назвою Житлово-будівельний кооператив «Термінал-2» у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) не значиться.

Право власності на квартиру АДРЕСА_2 не зареєстрована за жодною особою, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №400888595 від 25.10.2025.

Згідно довідки №8755 від 02.09.2024, виданої КП «ВМБТІ» вбачається що згідно матеріалів інвентаризаційної справи №53883 на квартиру АДРЕСА_2 станом на 29.12.2021 реєстрація права приватної власності не проводилась.

23.10.2024 на замовлення ОСОБА_2 , яка є представником за довіреністю ОСОБА_1 , КП «ВМБТІ» виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:4269-0708-2660-4255.

Відповідно до звіту про оцінку майна, складеного ТОВ «Будинок оцінки» від 11.11.2024, вартість квартири АДРЕСА_2 становить 375 100,00 гривень.

05.12.2024 державним реєстратором прав на нерухоме майно Кириченко О.В. прийняте рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій на квартиру АДРЕСА_2 , у зв`язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Статтею 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту судом цивільних прав і інтересів є визнання права.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається власністю на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Згідно із ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, власник має право користуватись, розпоряджатись та володіти своїм майном.

Згідно ізст. 4 ЖК УРСР житлові будинки, а також жилі приміщення в інших забудовах, які знаходяться на території України, створюють житловий фонд. Житловий фонд включає житлові будинки, які належать житлово-будівельному кооперативу.

Таким чином, при прийнятті в члени кооперативу позивач мав право тільки на пай та паєнагромадження, а не на квартиру.

Відповідно до п.19 постанови Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 року №186 «Про затвердження Типового статуту житлово-будівельного кооперативу», жилий будинок (будинки) і надвірні будівлі належать житлово-будівельному кооперативу на праві кооперативної власності.

Як визначеноу частині1статті 384ЦК України будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Таке ж положення закріплене і в статті 19 Закону України «Про кооперацію», згідно з якою кооператив є власником будівель, споруд, грошових і майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, отриманих від її реалізації та інше.

Член ЖБК має право володіння і користування, а за згодою кооперативу і розпорядження квартирою, яку він займає, якщо він не викупив її. Тобто внесення паю і саме по собі членство в ЖБК ще не дає підстав для отримання квартири у власність членом кооперативу. Лише в разі викупу квартири член ЖБК стає її власником (ч.ч. 2, 3 ст. 384 ЦК України).

Такий викуп, як правило, здійснюється шляхом зустрічних дій: оформлення повернення паю членові кооперативу (ст. 2 Закону України «Про кооперацію») і продажу йому квартири на суму поверненого паю. По суті, відбувається міна паю на квартиру.

Статтею 147 ЖК УРСР передбачене виключення члена житлово-будівельного кооперативу з такого кооперативу з підстав, в тому числі, несплати пайового внеску. Тоді як відповідно до ст.148 ЖК УРСР член житлово-будівельного кооперативу, виключений з кооперативу, втрачає право користування квартирою в будинку кооперативу і в разі відмови звільнити її підлягає виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

А тому, зважаючи на те, що позивач зареєстрована і проживає з 1989 року по даний час у спірній квартирі, користується нею, справно сплачує плату за житлово-комунальні послуги, є всі достатні підстави вважати, що позивачем було здійснено виплату всіх пайових внесків, (виплачено вартість квартири), а отже фактично вона була ним викуплена в ЖБК. Для вчинення такого викупу потреби укладати спеціальний договір немає.

Таким чином, моментом виникнення права власності на таке майно є момент фактичного внесення платежів на погашення кредиту, використаного на будівництво квартири чи іншого об`єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про власність» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно, а відтак набуває всіх правомочностей, які мають власники іншого житла.

Згідно із ст. 392 ЦК України власником майна може бути пред`явлений позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності.

Розглядаючи цей спір, суд враховує положення статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (1950 року) про те, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999 року). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі «Селмуні проти Франції» від 22.09.1994 року, «Кушоглу проти Болгарії» від 10.05.2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982 року). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986 року).

У рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 року «East/West Alliance Limited» проти України» суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справах «Селмуні проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії») (п.167 рішення).

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Тому суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а відтак позов підлягає до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, позивач ОСОБА_1 просила залишити судові витрати за нею.

Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На відповіднезастосування вказанихположень такожзвернула увагуОб`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 147 ЖК УРСР, ст.ст.16, 319, 321, 384, 392 ЦК України, ст.ст.7, 10, 76-82, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач: Вінницька міська рада, код ЄДРПОУ 25512617, місцезнаходження: вул. Соборна, 59, м. Вінниця.

Повний текст рішення складено 19.03.2025.

Суддя О.О. Жмудь

СудВінницький міський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення19.03.2025
Оприлюднено21.03.2025
Номер документу125951858
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності

Судовий реєстр по справі —127/38082/24

Рішення від 19.03.2025

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Жмудь О. О.

Ухвала від 13.02.2025

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Жмудь О. О.

Ухвала від 09.12.2024

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Жмудь О. О.

Ухвала від 25.11.2024

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Жмудь О. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні