Ухвала

від 13.03.2025 по справі 304/1264/24

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 304/1264/24 Провадження № 1-кп/304/125/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2025 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Ганька І. І.,

з участю секретаря судового засідання Галас Т.Ю.,

прокурора Наговського М.М.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

її захисника адвоката Андращука П.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12024078130000045 від 08 квітня 2024 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Зарічево Перечинського району Закарпатської області, мешканки АДРЕСА_1 , з базовою загальною середньою освітою, непрацюючої, одруженої (має на утриманні шістьох малолітніх дітей), громадянки України, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 190 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 09 січня 2020 року з метою незаконного збагачення, знаючи, що не має права на отримання допомоги як одинока мати, умисно внесла до заяви № 42 від 09 січня 2020 року «Про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг» неправдиві відомості як підставу для нарахування такої соціальної допомоги, приховавши інформацію про постійне проживання з батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку подала до Управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації, в результаті чого в період із січня по червень 2020 року незаконно отримала соціальну допомогу на суму 4 857,72 грн, чим спричинила державі збитки на вказану суму, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 190 КК України.

Також з обвинувального акту вбачається, що такі ж дії з метою отримання державної соціальної допомоги як одинокій матері були вчинені обвинуваченою ОСОБА_1 повторно, шляхом заповнення та подання до Управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації заяв № 1858 від 13 серпня 2020 року, № 51 від 22 січня 2021 року, № 1941 від 19 липня 2021 року, № 10 від 12 січня 2022 року та № 4316 від 22 липня 2022 року, № 100 від 20 січня 2023 року та № 1450 від 07 липня 2023 року, внаслідок чого в період з липня 2020 року по грудень 2023 року обвинувачена незаконно отримала соціальну допомогу як одинока мати на загальну суму 24 137,56 грн, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 2 ст. 190 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 в частині епізодів злочинної діяльності за період із січня по червень 2023 року на суму 2 282,40 грн та за період з липня по грудень 2023 року на суму 851,28 грн, оскільки наразі втратив чинність закон яким встановлювалася кримінальна протиправність даних діянь.

Обвинувачена ОСОБА_1 клопотання прокурора підтримала та просила закрити кримінальне провадження стосовно неї у цій частині.

Її захисник адвокат Андращук П.А. залишив вирішення клопотання прокурора на розсуд суду.

Кримінальне провадження розглядається у відсутності представника потерпілого Бізіля Е.В., неявка якої з урахуванням положень ст. 325 КПК України не перешкоджає розгляду. При прийнятті рішення про розгляд справи за відсутності представника потерпілого враховується те, що судом своєчасно надіслано повідомлення, в якому вказується про дату, час та місце розгляду справи й те, що Бізіля Е.В. надіслала суду заяву про розгляд справи без її участі, проти укладення угоди між прокурором та обвинуваченою не заперечує, підтримує заявлений Управлінням цивільний позов та просить такий задовольнити.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення виходячи з такого.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5 8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Суд встановив, що серед іншого ОСОБА_1 вчинила два епізоди кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно на суму 2 282,40 грн (період січень червень 2023 року), та на суму 851,28 грн (період липень грудень 2023 року).

Як виснувала у своїй постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24) Об`єднана Палата ККС Верховного Суду з приводу застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК з урахуванням положень Закону 3886-ІХ, закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.

Зміни, внесені Законом № 3886 IX, мають зворотну дію в часі.

Частина 6 ст. 3 КК передбачає, що зміни до КК можуть вноситися, у тому числі, законами про внесення змін до законодавства України про адміністративні правопорушення.

У пояснювальній записці до запропонованих змін до ст. 51 КУпАП законодавець їх метою визначив саме зміну кримінального законодавства щоби досягнути домірності при застосуванні кримінальної відповідальності за правопорушення незначної тяжкості.

Тому зміну в ст. 51 КУпАП розміру коефіцієнта НМ з 0,2 до 2, який розмежовує адміністративну та кримінальну відповідальності за відповідні діяння, Об`єднана палата розглядає як зміну до кримінального закону, оскільки мета законодавця полягала саме у зміні диспозиції відповідних кримінальних правопорушень.

Таким чином, Об`єднана палата робить висновок, що зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ.

У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX сума для кваліфікації шахрайства, за яке настає кримінальна відповідальність за ст. 190 КК України у 2023 році становить 2 684 грн.

При цьому ОСОБА_1 зокрема обвинувачується за ч. 2 ст. 190 КК України за повторне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) у період січня червня 2023 року на суму 2 282,40 грн, та у період липня грудня 2023 року на суму 851,28 грн.

Оскільки збитки для потерпілого від шахрайства на час вчинення кожного з цих діянь не перевищували 2 неоподатковуваних мінімумів, тому до цього діяння має застосовуватися ст. 5 КК.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. За частиною 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Пунктом 1-2 частини 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті (втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння), якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.

У абзаці 5 частини 7 цієї статті 284 КПК визначено, що ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок (ч. 3 ст. 479-2 КПК).

Таким чином суд, за наявності згоди ОСОБА_1 на закриття кримінального провадження за встановлених у судовому засіданні обставин, попередньо встановивши вчинення нею діянь, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, прийшов до висновку про закриття даного кримінального провадження в цій частині у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 під час досудового розслідування даного кримінального провадження та судового розгляду не обирався, на даний час клопотань про обрання такого суду не подано, отже питання щодо нього судом не розглядається.

Питання речових доказів, процесуальних витрат, заходів забезпечення кримінального провадження та цивільного позову вирішуватиметься судом при ухваленні судового рішення за результатами розгляду решти обсягу обвинувачення на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Керуючись ст. 284 ч. 1, 2, ст. 286, 288, 314, 369, 372, 479-2 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

клопотання захисника задовольнити.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190 КК України за епізодами злочинної діяльності, вчиненими у період із січня по грудень 2023 року на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України закрити, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Направити копію ухвали до відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Копію ухвали суду сторони кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. 7, 8 ст. 376 КПК України.

Головуючий: Ганько І. І.