Ухвала від 28.02.2025 по справі 335/1798/25

1Справа № 335/1798/25 2/335/1475/2025

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 лютого 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Воробйов А.В, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Пологівської територіальної громади, третя особа ОСОБА_2 провизнання права власності на житловий будинок,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з позовною заявою до Пологівської територіальної громади, третя особа ОСОБА_2 провизнання права власності на житловий будинок.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановленихст.177 ЦПК України.

Відповідно до п.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Проте впорушення вимогзазначеної статтіпозивачем надано звітпро незалежнуоцінку уодному примірнику,а такожне наданокопії рішенняпро відмовуу проведенні реєстраційнихдій від 20.11.2024року длявідповідача татретьої особи.

Крім того, позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке останній мотивував тим, що місто в якому він проживає є окупованим, він взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, на теперішній час мешкає у м.Запоріжжя та орендує квартиру, має матеріальні труднощі, є пенсіонером по інвалідності, отримує мінімальну пенсію. Розглянувши клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, приходжу до наступного.

Доступ до правосуддя в контексті Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

За загальним правилом за подання заяв до суду кожен, хто їх подає, має сплатити судовий збір, за винятком платників, які звільнені від сплати на підставі закону, або існують умови, які суд може використати для відтермінування, розстрочення, зменшення чи звільнення від сплати цього платежу.

Положенняч.1 ст.136 ЦПК Українипередбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 3статті 9 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Згідност.8 Закону України «Про судовий збір»суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається, виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.

Згідно з Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.

Законом позивач не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору. Визначення майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Відповідно до пункту 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно Цивільно процесуального кодексу України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (§ 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20 лютого 2014 року у справі «Shishkov v. Russia»).

Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд урахував, що зазначені позивачем обставини та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження його реального майнового стану, наявність рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, відомості про вклади, компенсації, соціальні виплати, сукупний доход родини тощо, який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої позовної заяви судовим збором.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Подана заява не відповідає вимогам ч.4ст.177 ЦПК України, оскільки позивачем не сплачено судовий збір.

Сплата судового збору за подання заяви до суду є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованогостаттею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Відповідно до ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» та ст.7Закону України«Про Державнийбюджет Українина 2025рік» за позовну заяву майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211, 20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140, 00 грн).

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 №10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.176ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 916/1220/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на житловий будинок визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Заст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Відповідно дост. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договорує звіт про оцінку майна.

Таким чином, з урахуванням вартості майна, на яке позивач просить визнати право власності, ціни позову, вимог ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», позивач повинен сплатити 1 відсоток ціни позову, яка повинна бути визначена на підставі звіту про оцінку спірного майна, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Сплата судового збору згідно закону здійснюється через банківські установи чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника.

Судовий збір за подачу позовної заяви підлягає оплаті на р/рахунок: UA098999980313101206000008513, банк: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, ЄДРПОУ: 37941997, отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Вознес./22030101, призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя (назва суду, де розглядається справа).

Таким чином, позивачем повинно бути сплачено судовий збір, відповідно до Закону України «Про судовий збір» в розмірі 1211,20 грн. та надано суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

На підставі ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали заяви та наведені норми закону, суд вважає необхідним зазначену позовну заяву залишити без руху, та надати позивачу строк для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу квитанції про сплату судового збору, зазначених копій документів для відповідача та третьої особи.

Керуючись статтями175-177,185,258-260,354 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Пологівської територіальної громади, третя особа ОСОБА_2 провизнання права власності на житловий будинок залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.В.Воробйов