Ухвала

від 19.03.2025 по справі 755/18648/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/18648/24

Провадження №: 2/755/893/25

У Х В А Л А

"19" березня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Катющенко В.П.

при секретарі: Онопрійчук Д.П.

розглянувши у підготовчому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, заяву представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Сек`юрітіз», Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України», третя особа: Приватне акціонерне товариство «АГРОБУДКОМПЛЕКТ», Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Сек`юрітіз», Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України», третя особа: Приватне акціонерне товариство «АГРОБУДКОМПЛЕКТ», Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити дії.

19.11.2024 до суду від відповідача - Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України», надійшла заява про закриття провадження у справі, яка обґрунтована тим, що у відповідності до п.5 ст. ГПК України, даний спір має розглядатися за правилами господарського судочинства.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача ПАТ «Національний депозитарій України» - Черняк О.О. підтримала клопотання про закриття провадження у справі, з підстав викладених у заяві.

Позивач, представник позивача Дворніцький О.Б. у підготовчому судовому засіданні заперечували проти задоволення заявленого клопотання, посилаючись на те, що незважаючи на наявність різної практики щодо даного питання, яка наведена представником у відповіді на відзив, даний спір слід розглядати у порядку цивільного судочинства. Представник зауважив, що такі дії відповідача направлені на затягування розгляду справи, оскільки останній міг давно задовольнити вимоги позивача, оскільки листування між ними тримає півтора роки. Позивач додатково вказав, що даний спір має розглядатися у порядку цивільного судочинства, що випливає з листа Національної комісії з цінних паперів, що наданий на його звернення.

Представник третьої особи ПАТ «Державний ощадний банк України» - Земляний Д.В., у вирішенні даного питання посилався на розсуд суду.

Інші учасники справи у підготовче судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Вислухавши позицію учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить наступного.

Згідно заявлених позовних вимог у даній справі ОСОБА_1 просить суд:

-зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Сек`юрітіз» передати уповноваженому на зберігання - Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України»: виписку про стан рахунку акціонера Приватного акціонерного товариства «АГРОБУДКОМПЛЕКТ» ОСОБА_1 , який був відкритий у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Сек`юрітіз» станом на 04.09.2013; базу даних та архів бази даних у яких має міститись обліковий запис щодо цінних паперів емітента - Приватного акціонерного товариства «АГРОБУДКОМПЛЕКТ», які належать акціонеру Приватного акціонерного товариства «АГРОБУДКОМПЛЕКТ» ОСОБА_1 станом на 04.09.2013;

-зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» внести зміни до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів без розпорядження товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Сек`юрітіз» шляхом закриття рахунку у цінних паперах ОСОБА_1 у товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Сек`юрітіз» та здійснення безумовної депозитарної операції-переказу цінних паперів 9 894 штук простих іменних акцій бездокументарної форми, номінальна вартість однієї акції - 0,25 грн, емітента - ПрАТ «АГРОБУДКОМПЛЕКТ», що належать на праві власності ОСОБА_1 з рахунку в цінних паперах депозитарної установи товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Сек`юрітіз» на рахунок в цінних паперах депозитарної установи - Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»;

-визнати право власності на цінні папери за ОСОБА_1 на 9 894 (дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто чотири) штуки простих іменних акцій бездокументарної форми, номінальна вартість однієї акції - 0,25 грн, емітента - Приватного акціонерного товариства «АГРОБУДКОМПЛЕКТ».

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 17 Закону України 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах.

Статтею 1 Протоколу № 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 41 Конституції України, ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (стаття 319 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 194 Цивільного кодексу України визначено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» визначено, Підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в електронній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах, що відкривається депозитарною установою, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Частиною 2 статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» визначено, що Виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.

Отже, реалізація права власності на набуті цінні папери можлива після належного їх оформлення - видачі особі сертифіката (при документарній формі випуску) або зарахування цінних паперів на рахунок особи та отримання нею виписки з рахунку у цінних паперах (при бездокументарній формі випуску).

Ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

При цьому фізична особа може звернутися з позовом до господарського суду у разі, якщо розгляд такого спору в господарському суді прямо передбачено Господарським процесуальним кодексом України чи відповідним законом.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

З наведеного вбачається, що правильне визначення юрисдикційності спору в цій справі за участю фізичних осіб, які не набули статусу суб`єктів підприємницької діяльності, залежить від установлення наявності чи відсутності господарських (у тому числі, корпоративних) відносин між сторонами в цій справі та (або) від установлення наявності в законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, чи відсутності в законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої, зокрема, цивільної юрисдикції.

Спір у вказаній справі виник щодо визнання за позивачем права власності на цінні папери у кількості 9 894 штуки простих іменних акцій бездокументарної форми, номінальною вартістю однієї акції - 0,25 грн, емітента - ПрАТ «АГРОБУДКОМПЛЕКТ» та зобов`язання ТОВ «Пріоритет Сек`юрітіз» передати уповноваженому на зберігання - ПАТ «Національний депозитарій України» виписку про стан рахунку акціонера ПрАТ «АГРОБУДКОМПЛЕКТ» ОСОБА_1 , який був відкритий у ТОВ «Пріоритет Сек`юрітіз» станом на 04.09.2013 та базу даних та архів бази даних у яких має міститись обліковий запис щодо цінних паперів емітента ПрАТ «АГРОБУДКОМПЛЕКТ», які належать акціонеру ПрАТ «АГРОБУДКОМПЛЕКТ» ОСОБА_1 станом на 04.09.2013, а також зобов`язання ПАТ «Національний депозитарій України» внести зміни до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів без розпорядження ТОВ «Пріоритет Сек`юрітіз» шляхом закриття рахунку у цінних паперах ОСОБА_1 у ТОВ «Пріоритет Сек`юрітіз» та здійснення безумовної депозитарної операції-переказу цінних паперів у кількості 9 894 штук простих іменних акцій бездокументарної форми, номінальною вартістю однієї акції - 0,25 грн, емітента - ПрАТ «АГРОБУДКОМПЛЕКТ», що належать на праві власності ОСОБА_1 з рахунку в цінних паперах депозитарної установи ТОВ «Пріоритет Сек`юрітіз» на рахунок в цінних паперах депозитарної установи ПАТ «Державний ощадний банк України».

Оскільки спір у цій справі стосується цінних паперів, в тому числі спір пов`язаний з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, їх розміщенням, обігом цінних паперів, тому за своєю правовою природою цей спір є господарсько-правовим як такий, що пов`язаний з правами на цінні папери (акції) та правами, що виникають з них, у тому числі і з їх обігом, розміщенням і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, як це прямо передбачено пунктом 5 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, слід окремо зазначити, що ч.8 ст. 30 ГПК визначає виключну підсудність щодо спорів, пов`язані з емісією, розміщенням або погашенням цінних паперів, які розглядаються господарським судом за місцезнаходженням емітента.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду в господарському судочинстві в порядку, визначеному ГПК України.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника відповідача ПАТ «Національний депозитарій України» та закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

На виконання зазначених вимог, суд роз`яснює позивачу право на звернення з цими вимогами до відповідного господарського суду, оскільки їх розгляд віднесено до юрисдикції господарських судів.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 19, 255, 256, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, ст.ст. 20, 30 ГПК України суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» про закриття провадження - задовольнити.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Сек`юрітіз», Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України», третя особа: Приватне акціонерне товариство «АГРОБУДКОМПЛЕКТ», Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити дії - закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 19.03.2025.

Суддя: