Постанова від 15.07.2025 по справі 755/18648/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №755/18648/24 Головуючий у І інстанції - Катющенко В.П.

апеляційне провадження №22-ц/824/9907/2025 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 березня 2025 року, постановлену за наслідками розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» про закриття провадження

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Сек`юрітіз», Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України», треті особи: Приватне акціонерне товариство «АГРОБУДКОМПЛЕКТ», Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити дії,-

установив:

У жовтні 2024 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла зазначена вище позовна заява, в якій позивач просив:

-зобов`язати ТОВ «Пріоритет Сек`юрітіз» передати уповноваженому на зберігання - ПАТ «Національний депозитарій України»: виписку про стан рахунку акціонера ПрАТ «АГРОБУДКОМПЛЕКТ» ОСОБА_1 , який був відкритий у ТОВ «Пріоритет Сек`юрітіз» станом на 04 вересня 2013 року; базу даних та архів бази даних у яких має міститись обліковий запис щодо цінних паперів емітента - ПрАТ «АГРОБУДКОМПЛЕКТ», які належать акціонеру ПрАТ «АГРОБУДКОМПЛЕКТ» ОСОБА_1 станом на 04 вересня 2013 року;

-зобов`язати ПАТ «Національний депозитарій України» внести зміни до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів без розпорядження ТОВ «Пріоритет Сек`юрітіз» шляхом закриття рахунку у цінних паперах ОСОБА_1 у ТОВ «Пріоритет Сек`юрітіз» та здійснення безумовної депозитарної операції-переказу цінних паперів 9894 штук простих іменних акцій бездокументарної форми, номінальна вартість однієї акції - 0,25 грн, емітента - ПрАТ «АГРОБУДКОМПЛЕКТ», що належать на праві власності ОСОБА_1 з рахунку в цінних паперах депозитарної установи ТОВ «Пріоритет Сек`юрітіз» на рахунок в цінних паперах депозитарної установи - ПАТ «Державний ощадний банк України»;

-визнати право власності на цінні папери за ОСОБА_1 на 9894 (дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто чотири) штуки простих іменних акцій бездокументарної форми, номінальна вартість однієї акції - 0,25 грн, емітента - ПрАТ «АГРОБУДКОМПЛЕКТ».

19 листопада 2024 року до суду надійшла заява ПАТ «Національний депозитарій України» про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки, у відповідності до п.5 ст. 20 ГПК України, такий спір має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 березня 2025 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Пріоритет Сек`юрітіз», ПАТ «Національний депозитарій України», третя особа: ПрАТ «АГРОБУДКОМПЛЕКТ», ПАТ «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити дії.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права та без додержання норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що в дійсності дана справа підлягає розгляду у відповідному Господарському суді, цю частину ухвали він не оскаржує.

Однак, вказує, що не надіславши справу для подальшого розгляду до відповідного Господарського суду, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив його право на справедливий суд.

Просить суд, скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 березня 2025 року частково та ухвалити нове рішення (змінити ухвалу), яким заяву ПАТ «Національний депозитарій України» про закриття провадження у справі задовольнити частково. Направити дану справу для подальшого розгляду до Господарського суду м. Києва.

На вказану апеляційну скаргу ПАТ «Національний депозитарій України» подало відзив, в обґрунтування якого зазначило, що суд першої інстанції правомірно, що і не заперечується апелянтом, своєю ухвалою зарив провадження у справі, відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а саме: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, апелянт помилкового посилається на висновки Великої палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року по справі №607/6254/15-ц, оскільки висновки викладені у зазначеній постанові стосуються справ про банкрутство.

Так, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові задля юридичної визначеності в застосування приписів процесуального закону, які зобов`язують визначити подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду, щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнювальних ситуаціях.

Отже, обставини, які були розглянуті та зроблені висновки у постанові Великої палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року по справі №607/6254/15-ц не є подібними, ні за предметом спору, ні за суб`єктами правовідносин.

Просило суд, прийняти даний відзив та ухвалити рішення відповідно до норм чинного законодавства України, з урахуванням позиції викладеної у відзиві на апеляційну скаргу.

Приймаючи до уваги, що скаржник ОСОБА_1 погоджується з ухвалою суду першої інстанції в тій частині, що в дійсності дана справа підлягає розгляду у відповідному Господарському суді, проте оскаржує ухвалу в частині не направлення судом першої інстанції даної справи, для подальшого розгляду, до відповідного Господарського суду, то апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції лише в цій частині.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, яка з`явилась в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Задовольняючи заяву ПАТ «Національний депозитарій України» та закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду в господарському судочинстві, в порядку визначеному ГПК України, та не підлягають розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

Крім того, суд першої інстанції роз`яснив позивачу право на звернення з його вимогами позову до відповідного господарського суду, оскільки їх розгляд віднесено до юрисдикції господарських судів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, зважаючи на таке.

Як встановлено, та не заперечується сторонами, заявлені позовні вимоги підлягають розгляду в господарському судочинстві, в порядку визначеному ГПК України, а тому ухвалою суду першої інстанції закрито провадження у справі відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Правила визначення юрисдикційності відповідної справи встановлені процесуальними законами, якими регламентована предметна та суб`єктна юрисдикція адміністративних, господарських та цивільних судів, - це ст. 19 КАСУ, ст. 20 ГПК України, ст. 19 ЦПК України.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України, цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів, щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Згідно з п. 1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Отже, ЦПК України передбачив лише передачу цивільних справ між судами загальної юрисдикції для дотримання територіальної юрисдикції.

Відповідно до п. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Положеннями ч. 1 ст. 256 ЦПК України встановлено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної п. 1 ч.1 ст. 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Враховуючи вищезазначена, доводи апеляційної скарги про те, що не надіславши справу для подальшого розгляду до відповідного Господарського суду, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив його право на справедливий суд, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивач наділений правом, відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної ухвали суду про закриття провадження у справі, звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу, та роз`яснює позивачу ОСОБА_1 , що для передачі даної справи за встановленою юрисдикцією, тобто до Господарського суду м. Києва, йому необхідно звернутися із відповідною заявою до Дніпровського районного суду м. Києва.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, зроблені судом висновки відповідають обставинам справи, суд правильно застосував норми процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому ухвалу слід залишити без змін, а також роз`яснити позивачу про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду першої інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією

Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 19 березня 2025 року - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегії суддів,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 березня 2025 року, постановлену за наслідками розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» про закриття провадження, залишити без змін.

Роз`яснити ОСОБА_1 положення ст. 256 ЦПК України щодо права звернення до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі, із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 17 липня 2025 року.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба