Ухвала

від 18.03.2025 по справі 666/8137/13-к

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 666/8137/13-к Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/819/227/25 Доповідача ОСОБА_2

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 666/8137/13-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2025 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

заявника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 23.12.2024 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_6

в с т а н о в и в:

Цією ухвалою суду першої інстанції відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_6 про заміну стягувача у виконавчому документі та видачу дублікату виконавчого документа у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст.191 КК України.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_6 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою замінити стягувача у виконавчому документі- виконавчому листі у справі № 666/8137/13-к, виданого 25.03.2014 року Дніпровським районним судом м. Херсона, а саме вибулого стягувача ТОВ «Техніка і технології» на правонаступника ОСОБА_6 , видати дублікат виконавчого листа у справі № 666/8137/13-к виданого 25.03.2014 року Дніпровським районним судом м. Херсона.

Зокрема, апелянт зазначає про те, що з 01.07.2023 року припинено режим встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, а отже процесуальні строки звернення до суду, продовжили на строк дії такого карантину, а саме на строк з 11.03.2020р. по 30.06.2023 року. Вказаний період включає в себе останню дату (30.03.2021 року) пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа.

Разом з тим, 06.11.2024 року Президент України підписав Закон України про затвердження Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану України» від 28 жовтня 2024 року №740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Вказаним Законом передбачено продовження воєнного стану до 08 лютого 2025 року (05:30).

Таким чином, згідно вищенаведених норм процесуального права, строк на повторне пред`явлення виконавчого документу не завершився та завершиться з дня припинення або скасування воєнного стану.

Учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце апеляційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду апеляційної інстанції, не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддюдоповідача, позицію ОСОБА_6 на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Як випливаєз матеріалівпровадження, вирокомДніпровського районногосуду м.Херсона від19.02.2014року ОСОБА_7 визнано винниму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст.191 КК України, у справі задоволено цивільний позов ТОВ «Техніка і технології» та стягнуто з обвинуваченого на їх користь 8595,26 грн.

На виконання вищевказаного вироку суду, 25.03.2014 року було видано виконавчий лист № 666/8137/13-к від 25.03.2014 року в частині стягнення моральної та матеріальної шкоди зі строком пред`явлення до виконання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 05.11.2014 року за заявою ТОВ «Техніка і технології», яке послалося на відмову виконавчої служби у відкритті провадження та втрату виконавчого листа, було видано дублікат виконавчого листа лист № 666/8137/13-к від 25.03.2014 року про стягнення з ОСОБА_7 матеріальних збитків.

Згідно копії постанови ВП № 50667582 державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м. Херсон від 30.03.2018 року, виконавчий документ було повернуто у зв`язку з не встановлення місця перебування боржника.

Зазначена постанова оскаржена не була, а ТОВ «Техніка і технології» з приводу цього питання до суду більше не звертався.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 року ТОВ«Техніка і технологія»було відкрито провадження про визнання їх банкрутом, постановою господарського суду Кіровоградської області від 21.04.2022 року у справі № 922/1023/21, ТОВ«Техніка і технології» було визнано банкрутом.

Згідно протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20240115-31178, ОСОБА_6 став переможцем електронного аукціону та набув право вимоги (зобов`язання) до боржників, зокрема до ОСОБА_7 .

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 06.02.2024 року ОСОБА_6 придбав право вимоги до боржників ТОВ«Техніка та технології», в тому числі і ОСОБА_7 .

Актом приймання передачі, згідно договору про відступлення права вимоги від 06.02.2024 року ОСОБА_6 прийняв від ТОВ«Техніка та технології»наступні документи щодо ОСОБА_7 : копії вироку від 19.02.2014 року Дніпровського райсуду м. Херсона, виконавчого листа від 25.03.2014 року по справі № 666/8137/13 про стягнення 8595,26 грн., відповіді від 10.03.2017 року №1534 Корабельного ВДВС м. Херсона, ухвали від 02.02.2017 року Херсонського міського суду по справі № 667/8137/13 ц, постанови від 30.03.2018 року про повернення виконавчого документа ВП № 50667582.

19.03.2024 року ОСОБА_6 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із заявою, в якій просив замінити стягувача у виконавчому документівиконавчому листі у справі № 666/8137/13-к, виданого 25.03.2014 року Дніпровським районним судом м. Херсона, а саме вибулого стягувача ТОВ «Техніка і технології» на правонаступника ОСОБА_6 .

Поновити строк на пред`явлення виконавчого листа та видати дублікат виконавчого листа у справі № 666/8137/13-к, виданого 25.03.2014 року Дніпровським районним судом м. Херсона.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18.06.2024 року у справі № 666/8137/13-к, в задоволенні заяви відмовлено, яку ухвалою Херсонського апеляційного суду від 11.09.2024 року залишено без змін.

23.09.2024 ОСОБА_6 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі та видачу дублікату виконавчого документа повторно, з урахуванням нового нормативно-правового врегулювання, яке не досліджувалось судом, а саме, оскільки не враховано період дії карантину та воєнного стану в Україні.

Оскаржуваною ухвалою у задоволенні вищевказаної заяви ОСОБА_6 судом першої інстанції було відмолено, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Згідно ст.537 КПК України, під час виконання вироку суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Відповідно до ч.3 ст.535 КПК України, у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

Згідно ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст.442 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно пункту 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа поставляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Дублікат виконавчого документа може бути виданий лише у разі звернення стягувача або державного виконавця із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до п.9 - 11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) щодо застосування статті 442 ЦПК України у подібних відносинах, заміна сторони виконавчого провадження, як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

У випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Зазначене міститься і у постановах Верховного Суду від 02.06.2022 року у справі № 713/49/21 (провадження № 61-15034св21). від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14.

Заміна стягувача у виконавчому документі протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення його до виконання, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Враховуючи викладене, подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

У зв`язку із цим, вирішення вимоги про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа залежить від того чи підлягає поновленню строк пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Матеріалами заяви підтверджується, що виконавчий лист повернутий стягувачу постановою державного виконавця 30.03.2018 року.

На момент повернення виконавчого листа діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року ( Закон №1404-VIII).

Пунктом 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно із ч.5 ст.128 КПК України, якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, строк повторного пред`явлення до виконання виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_7 сплинув 30.03.2021 року.

Зважаючи на те, що вимоги залишку заборгованості до ОСОБА_7 за вказаним виконавчим листом заявник набув 06.02.2024 на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) № BRD001-UA-2024115-31178, строк пред`явлення виконавчого листа був пропущений ще попереднім кредитором.

Водночас, оскільки перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, суд, враховуючи вимоги ст.89 ЦПК України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Розділу XII ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та(або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Заявник обґрунтовує вимоги заяви про заміну стягувача у виконавчому документі та видачу дублікату виконавчого документа, тим, що строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання не скінчився, у зв`язку із карантинними обмеженнями, які діяли на території України з березня 2020 року, однак жодних доказів щодо підтвердження конкретних обставин, що унеможливили вчасно пред`явити виконавчий лист до виконання до суду не надав.

Суд зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється обов`язково судом, а не автоматично, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлена саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є подання заяви, наведення конкретних обставин та надання заявником відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав.

Доводи заявника про те, що строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання в передбачений законодавством процесуальний строк, ще не закінчився, у зв`язку із введенням воєнного стану, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затверджено відповідний Указ Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувавсяі діє на сьогоднішній день.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»(далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.

Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Зважаючи, що останній деньперебігу процесуального строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився ще до початку введення воєнного стану, тобто не припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина не може бути визнана судом такою підставою, яка не потребує поновлення процесуального строку.

В п.41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008р. «Пономарьов проти України» суд зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.

Разом з тим визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти підстави для поновлення строків.

Оскільки заявник звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі та видачу дублікату виконавчого документа, без заяви про поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відсутні підстави для задоволення вимог заяви, тому, що вирішення вимоги про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа залежить від того чи підлягає поновленню строк пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Апеляційний суд зауважує, що поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Саме тому стягувач має навести беззаперечні доводи на підтвердження наявності обставин, які є об`єктивно непереборними, не пов`язані з волевиявленням особи та дійсно перешкоджають вчасному пред`явленню виконавчих документів до виконання у встановлені законом строки.

Зважаючи на викладене, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявником пропущено трирічний строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, а доказів на підтвердження поважності причин, які б перешкоджали вчасному пред`явленню виконавчого документа до виконання, заявником на надано, з чим погоджується і колегія суддів.

Істотних порушень вимогКПК України, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскарженої ухвали суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 , апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ч.2 ст.376, ст. 404, 407, 419 КПК України, апеляційний суд.

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 23 грудня 2024 року про відмову задоволенні заяви ОСОБА_6 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4