Рішення

від 19.03.2025 по справі 560/14912/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/14912/24

РІШЕННЯ

іменем України

19 березня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради , державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради Овчинникової Наталії Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради Овчинникової Наталії Вікторівни, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №74836967 від 02.09.2024, прийняте Державним реєстратором прав на нерухоме майно Овчинниковою Наталією Вікторівною Хмельницької міської ради;

- зобов`язати Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради в особі державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради Овчинникової Наталії Вікторівни повторно розглянути заяву від 17.07.2024 №74836967 про проведення державної реєстрації права власності 1/4 частки в праві власності на квартиру та провести державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 42,2 кв.м., житловою площею 26,0 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірне рішення прийняте без дотримання порядку, встановленого положеннями чинного законодавства, та без врахування наданих заявником документів.

До суду надійшов відзив, в якому Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що у позовній заяві вказано, що 3/4 частини квартири АДРЕСА_2 належить позивачу на підставі договору дарування від 15.07.2021 №1425, посвідченого приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області Василенком В.А. Серед документів, на підставі яких нотаріусом вчинено реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав, відсутній документ про підтвердження прав, які виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року. Тому державним реєстратором прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію від 19.07.2024 №74200276 та зроблено запит до Донецької обласної військової адміністрації від 19.07.2024 №04-10/641, шляхом надсилання на електронну адресу органу. Враховуючи зміст відповідей на запит державного реєстратора, отриманих від Донецької обласної державної адміністрації від 22.07.2024 №6/1339/0/41-24/04.2 та від Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 22.07.2024 №2294/01-18, та на виконання вимог пункту 8 частини 1 статті 24 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон №1952-IV), правомірно прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 02.09.2024 №74836967 у зв`язку з завершенням строку, встановленого частиною 3 статті 23 Закону №1952-IV, для усунення обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради Овчинникова Наталія Вікторівна правом подати відзив не скористалася.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.10.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2024 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 17.03.1998 Виконавчим комітетом міської ради м. Авдіївка Донецької області на підставі рішення від 16.03.1998 №190, 1/4 частки в праві власності на квартиру АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 . На зворотній стороні вказаного свідоцтва, наявний реєстраційний надпис на документі про право приватної власності, в якому зазначено, що зареєстровано право власності Бюро технічної інвентаризації м. Донецьк за реєстровим №4917 від 18.03.1998 і записано в реєстрову книгу №35.

Згідно з договором дарування 3/4 часток квартири від 15.07.2021, зареєстрованого в реєстрі за №1425, посвідченого приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області Василенком В.А., позивачу подаровано 3/4 зазначеної квартири. Право власності на 3/4 частки в праві власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за позивачем вказаним нотаріусом 15.07.2021 (номер запису про право 42995246, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2409174314102), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №266053522 від 15.07.2021.

ОСОБА_2 , діючи на підставі довіреності від імені ОСОБА_1 , 17.07.2024 звернулася з заявою №62025487 про проведення державної реєстрації права власності 1/4 частки в праві власності на квартиру та проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 42,2 кв.м., житловою площею 26,0 кв.м.

Рішенням державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради Овчинникової Наталії Вікторівни від 19.07.2024 №74200276 зупинено розгляд заяви до усунення обставин, які є підставою для зупинення розгляду заяви: неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному Законом №1952-IV, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Державний реєстратор направив запит до Донецької обласної військової адміністрації від 19.07.2024 №04-10/641, шляхом надсилання на електронну адресу органу, в якому, з посиланням на пункт 3 частини 3 статті 10 Закону №1952-IV, просив надати інформацію, чи збережені архіви про зареєстровані речові права на нерухоме майно до 01 січня 2013 року по місту Донецьк, які велися бюро технічної інвентаризації, та якій установі вони передані.

Згідно з листом Донецької обласної державної адміністрації від 22.07.2024 №6/1339/0/41-24/04.2 інформація щодо місцезнаходження архіву КП "БТІ м. Донецька" відсутня. Повідомлено, що лист відповідача направлено Авдіївській міській військовій адміністрації Покровського району Донецької області для підтвердження або спростування реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: квартира АДРЕСА_2 .

Відповідно до листа Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 22.07.2024 №2294/01-18 до 01.01.2013 державну реєстрацію прав власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані у м. Авдіївка Донецької області, здійснювали Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Донецька (ЄДРПОУ 03336670), Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради (ЄДРПОУ 33796504). Дана інформація міститься на відбитках печаток на реєстраційних надписах в документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна. До квітня 2014 року архівні справи на паперових носіях щодо об`єктів нерухомого майна, розташованих у м. Авдіївка, зберігались в БТІ в м. Ясинувата Донецької області. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 в м. Ясинувата (населеному пункті Донецького району) органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Зазначений населений пункт знаходиться на тимчасово окупованій території України. Тому неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 01 січня 2013 року на будь-який об`єкт нерухомого майна, розташований в м. Авдіївка, в тому числі, на зазначений у запиті об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій №74836967 від 02.09.2024, прийнятим державним реєстратором прав на нерухоме майно Овчинниковою Наталією Вікторівною, відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою від 17.07.2024 №62025487 у зв`язку з встановленням наявності обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: після завершення строку, встановленого частиною 3 статті 23 Закону №1952-IV, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон №1207-VII) тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 статті 5 Закону №1207-VII визначено, що за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.

Згідно з частинами 4, 5 статті 11 Закону №1207-VII за фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території. У разі неможливості здійснення державним реєстратором повноважень щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на тимчасово окупованій території орган державної реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються, зокрема, Законом №1952-IV.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Приписами частини 3 статті 3 Закону №1952-IV визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Згідно з частиною 4 статті 3 Закону №1952-IV будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

За правилом абзацу 4 частини 5 статті 3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором.

Частиною 1 статті 6 Закону №1952-IV визначено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Частиною 1 статті 20 Закону №1952-IV визначено, що заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Згідно з частинами 1, 2 статті 23 Закону №1952-IV розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках:

1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;

2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127), визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до пункту 23 Порядку №1127 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Отже, система державної реєстрації прав, яка проводиться відповідно до Закону №1952-IV, запроваджена в Україні з 01.01.2013. До цього часу державна реєстрація права власності та інших речових прав на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на земельних ділянках, проводилася реєстраторами БТІ в Реєстрі права власності на нерухоме майно та на паперових носіях (реєстрових книгах та реєстраційних справах), які зберігаються в БТІ. При цьому Закон не розмежовує, чи була проведена реєстрація у Державному реєстрі прав, інших електронних реєстрах або на паперових носіях.

Тобто до 2013 року державна реєстрація таких об`єктів нерухомого майна вже проводилася, але реєстр був паперовий і зберігався в архіві відповідного БТІ.

Після 2013 року при проведенні будь-яких операцій з такою нерухомістю потрібно, щоб записи про право власності були спочатку перенесені в Реєстр, який існує в електронному вигляді.

При цьому, державний реєстратор при перенесенні даних в Реєстр має перевірити факт державної реєстрації права власності за наданими документами тим чи іншим органом БТІ.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що законодавцем чітко встановлено процедуру розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, яка включає в себе перевірку документів на предмет відповідності таких вимогам законодавства, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявності підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Суд встановив, що відповідач спірним рішенням відмовив у проведенні реєстраційних дій у зв`язку з не отриманням запитуваної інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно, права власності на яке зареєстроване до 01 січня 2013 року, щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

На момент проведення реєстрації права власності на вказану квартиру порядок передачі квартир у власність громадян регулювався Законом України від 19.06.1992 № 2482-XII "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі - Закон №2482-XII) та Положенням про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженим наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.1992 №56 (далі - Положення №56).

Згідно з частинами 1, 3, 4, 5 статті 8 Закону №2482-XII приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків) може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства). Передача квартир (будинків) у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Аналогічні норми також містяться в пунктах 13 - 16 Положення №56.

Як встановив суд, та не заперечується сторонами, разом з заявою позивач надав свідоцтво про право власності на житло, видане 17.03.1998 Виконавчим комітетом міської ради м. Авдіївка Донецької області на підставі рішення від 16.03.1998 №190, про 1/4 частку в праві власності на квартиру АДРЕСА_2 . На зворотній стороні вказаного свідоцтва, наявний реєстраційний надпис на документі про право приватної власності, в якому зазначено, що зареєстровано право власності Бюро технічної інвентаризації м. Донецьк за реєстровим №4917 від 18.03.1998 і записано в реєстрову книгу №35.

Таким чином, реєстрація права позивача на 1/4 вказаної квартири була здійснена відповідно до вимог законодавства, чинного на момент такої реєстрації. Проте, зазначена обставина не врахована при розгляді заяви позивача.

Крім того, суд враховує, що запитувана державним реєстратором інформація не може бути надана, про що, зокрема, зазначено в листі Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 22.07.2024 №2294/01-18 до 01.01.2013.

Таким чином, рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради Овчинникової Наталії Вікторівни №74836967 від 02.09.2024 про відмову в проведенні реєстраційних дій є протиправним та його слід скасувати.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру суд зазначає та враховує таке.

Відповідно до статті 11 Закону №1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Зі змісту наведеного слідує, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і поданих документів державний реєстратор має виключну компетенцію у питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно відноситься до компетенції державного реєстратора, який приймає відповідне рішення за умови відповідності заявлених прав, поданої заяви та долучених до неї документів вимогам, встановленим законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача, слід зобов`язати відповідача повторно розглянути його заяву від 17.07.2024 №62025487 (а не №74836967, як зазначає позивач у позовних вимогах, оскільки вказаний номер є номером спірного рішення) про здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради Овчинникової Наталії Вікторівни №74836967 від 02.09.2024 про відмову в проведенні реєстраційних дій.

Зобов`язати Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.07.2024 №62025487 про здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Відповідачі:Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (вул. Пилипчука 3, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29001 , код ЄДРПОУ - 36450818) Державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради Овчинникова Наталія Вікторівна (вул. Пилипчука 3, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29001) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк