Постанова

від 17.03.2025 по справі 460/1072/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/1072/24 пров. № А/857/12629/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Пліша М. А.,

розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 460/1072/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

В С Т А Н О В И В :

У січня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» (далі - ТОВ «Текстиль-Рівне», Товариство) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду із цим позовом та просило визнати протиправними і скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UА204000/2023/000107/2 від 28.07.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА204020/2023/000138.

Рішенням від Рівненського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року позов задоволено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці на користь ТОВ «Текстиль-Рівне» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6056,00 грн та у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року апеляційну скаргу Рівненської митниці задоволено частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року в адміністративній справі № 460/1072/24 змінено, замінивши в абзаці третьому його резолютивної частини число і слова «12 000,00 грн» на число і слова «6000 (шість тисяч) грн 00 коп.».

У решті рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року в адміністративній справі № 460/1072/24 залишено без змін.

08 січня 2025 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від ТОВ «Текстиль-Рівне» про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в якій просило стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.

09 січня 2025 року від відповідача надійшло заперечення на цю заяву, в якому він заперечив проти вимоги заяви, вважає, що розмір суми, заявлений у заяві про відшкодування витрат є завищеним та не відповідає критеріям співмірності. Вважає, що заявником не доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими. Просив у задоволенні заяви відмовити.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини третьої цієї статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів при вирішенні цього питання зазначає таке.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною сьомоюстатті 139 КАС Українипередбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статей1,30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що для отримання правової допомоги у цій справі ТОВ «Текстиль-Рівне» було укладено з Адвокатським бюро «Миколи Бляшина» Договір про надання правничої допомоги від 26.01.2024, за яким позивач в межах цієї справи відповідно до пункту 3.1 Договору взяв на себе зобов`язання сплатити гонорар за надання правничої допомоги на стадії апеляційного провадження в розмірі 12 000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналізуючи викладене, враховуючи що надані адвокатом позивачу послуги в апеляційній інстанції базуються на попередніх послугах, зокрема, підготовленому позові та передбачали також підготовку відзиву на апеляційну скаргу, а також на базі рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що розмір витрат, зазначений позивачем, не є пропорційний обсягу наданої правничої допомоги, як і час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, а тому розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати позивача на професійну правничу допомогу, надану на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 3000 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Отже, понесені позивачем витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі у розмірі 3000 грн витрат на правничу допомогу.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність прийняття додаткового судового рішення та часткового задоволення заяви позивача.

Керуючись статтями 243, 252, 311, 321, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 460/1072/24 задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову в адміністративній справі № 460/1072/24.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» (код ЄДРПОУ 32171289) за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці (код ЄДРПОУ 43958370) 3000 (три тисячі) грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу, надану на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк М. А. Пліш