Ухвала

від 19.03.2025 по справі 640/13413/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 березня 2025 року

м. Київ

справа № 640/13413/22

адміністративне провадження № К/990/8750/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Сударіковою Еліною Владленівною, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі №640/13413/22 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Вінницької обласної прокуратури, про визнання протиправними, скасування рішення та наказу,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Вінницької обласної прокуратури, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за №49дп-22 від 11 травня 2022 року про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Вінницької обласної прокуратури №292к від 24 травня 2022 року про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 .

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року, позов задоволено.

03 березня 2025 року через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Сударіковою Еліною Владленівною, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі №640/13413/22.

У прохальній частині касаційної скарги представник скаржника просить змінити рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у мотивувальній частині, надавши правову оцінку доводам позовної заяви в повному обсязі, скасувавши постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі скаржник зазначає про наявність підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі, визначеної у пункті 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Представник скаржника зазначає, що необхідність надання висновку полягає в суттєвому звуженні прав позивача через те, що судами першої та апеляційної інстанцій не виконано вимоги пункту 3 частини четвертої статті 246 КАС України щодо надання мотивованої оцінки кожному аргументу, наведеному учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів під час застосування відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Водночас скаржником у касаційній скарзі не зазначено конкретної норми права, застосування якої потребує висновку Верховного Суду, та, відповідно, не наведено обґрунтування в чому полягає необхідність формування Верховним Судом висновку щодо застосування такої норми.

Таким чином, за встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341, 353 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Сударіковою Еліною Владленівною, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі №640/13413/22 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є статочною та не може бути оскаржена.

Суддя О.Р. Радишевська