Постанова

від 18.03.2025 по справі 416/3470/2012

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3821/25 Справа № 416/3470/2012 Суддя у 1-й інстанції - Попов В. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року м.Кривий Ріг

справа № 212/9947/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Остапенко В.О.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Дяченко Д.П.

сторони:

стягувач: Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»

боржник: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Приватного акціонерноготовариства «Інгулецькийгірничо-збагачувальний комбінат» на ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 січня 2025 року, яка постановлена суддею Поповим В.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повний текст ухвали складено 10 січня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа.

Заява обґрунтована тим, що в Інгулецькому ВДВС перебувало виконавче провадження № 60059023 з примусового виконання виконавчого листа № 416/3470/2012, виданого на підставі рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ІнГЗК» матеріальної шкоди, завданої злочином.

Згідно з інформацією в АСВП 28 травня 2020 року державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. Проте, заявник не отримував вищезазначену постанову.

ПрАТ «ІнГЗК» звернулося до Інгулецького ВДВС з адвокатським запитом про направлення на адресу ПрАТ «ІнГЗК» постанови про повернення виконавчого документа стягувачу разом з оригіналом виконавчого листа або доказами направлення таких документів на адресу стягувача. Відповідно до отриманої відповіді виконавче провадження є знищеним за закінченням терміну зберігання. Тому надати інформацію про направлення постанови про повернення виконавчого документа разом з оригіналом виконавчого листа немає можливості. Вважає, що вищезазначене свідчить про втрату виконавчого листа.

На підставі наведенного вище ПрАТ «ІнГЗК» просив суд видати дублікат виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ІнГЗК» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином в розмірі 12360,16 грн.

Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 січня 2025 року в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про видачу дубліката виконавчого документа відмовлено.

В апеляційній скарзі ПрАТ «ІнГЗК», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву ПрАТ «ІнГЗК» про видачу дубліката виконавчого документа.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції проігноровано та взагалі не взято до уваги, що видача дубліката виконавчого листа носить виключно процесуальний характер. При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. А це є підставою для видачі дубліката виконавчого листа. ЦПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати виконавчого документа. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат виконавчого документа має повністю відтворювати втрачений виконавчий документ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність виконавчого документа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Апелян зазначає, що виконавче провадження було завершено 28 травня 2020 року. При цьому, доказів, які б свідчили про дотримання ВДВС положень ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» про порядок направлення такої постанови рекомендованим поштовим відправленням на адвокатський запит Заявника Інгулецьким ВДВС не надано. Доводи заявника про втрату виконавчого листа нічим не спростовуються. Отже, підстав вважати, що виконавчий лист не було втрачено немає. Враховуючи, що виконавчий лист був повернутий стягувачу в зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення і всі заходи по розшуку такого майна виявились безрезультатними, то строк пред`явлення виконавчого документу до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, тобто протягом трьох років з 28 травня 2020 року до 27 травня 2023 року. При цьому, ПрАТ «ІНГЗК» звертає увагу колегії суддів на те, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким, серед іншого, було додано п. 10.2 Прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону. В цьому пункті зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи заявнику у видачі дубліката виконавчого листа, виходив з того, що стягувач не надав належних та достатніх доказів на підтвердження факту втрати виконавчого листа, тому суд позбавлений можливості перевірити, чи дійсно виконавчий лист було втрачено, а відтак відсутні правові підстави для задоволення заяви.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції та частково погоджується з доводами представника заявниці викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК Україниу разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цимЗакономзаходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом (частина перша, пункт 10 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18 (провадження № 61-6732св19) вказано, що «Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що діязаконута іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001). Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Аналіз пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 рокусвідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинностізаконом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування нормзакону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2023 року по справі № 750/13697/21 (провадження № 61-12152ск22) зроблено висновок, що «аналіз пункту 17.4розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК Українидозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц (провадження № 61-18264св21), від 30 серпня 2022 року у справі № 757/14604/20-ц (провадження № 61-8111ск22), від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18), від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10 (провадження № 61-8969св20)».

Отже, тлумачення підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України та пункту 10 частини третьої статті 18Закону України«Про виконавчепровадження» дає підстави для висновку, що суб`єктами звернення (заявниками) про видачу судом дубліката виконавчого листа є стягувач абодержавний виконавець (приватний виконавець). Виконавець має право звернутись із такою заявою, якщо виконавчий документ втрачено під час здійснення виконавчого провадження цим виконавцем. Натомість стягувач може звернутись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа незалежно від обставин його втрати або перебування виконавчого листа на виконанні, а єдиними умовами для його видачі стягувачу є втрата виконавчого листа та звернення до суду із заявою про видачу його дубліката до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

У справі, що переглядається встановлено, що в Інгулецькому ВДВС перебувало виконавче провадження № 60059023 з примусового виконання виконавчого листа № 416/3470/2012, виданого на підставі рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ІнГЗК» матеріальної шкоди, завданої злочином.

Згідно з інформацією в АСВП 28 травня 2020 року державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. Проте, заявник не отримував вищезазначену постанову.

ПрАТ «ІнГЗК» звернулося до Інгулецького ВДВС з адвокатським запитом про направлення на адресу ПрАТ «ІнГЗК» постанови про повернення виконавчого документа стягувачу разом з оригіналом виконавчого листа або доказами направлення таких документів на адресу стягувача. Відповідно до отриманої відповіді виконавче провадження є знищеним за закінченням терміну зберігання. Тому надати інформацію про направлення постанови про повернення виконавчого документа разом з оригіналом виконавчого листа немає можливості.

Отже, відомостей про повернення державним виконавцем виконавчого листа у виконавчому провадженні № 60059023 з примусового виконання виконавчого листа № 416/3470/2012, виданого на підставі рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ІнГЗК» матеріальної шкоди, завданої злочином, матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції не врахував, що стягувач може звернутись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа незалежно від обставин його втрати або перебування виконавчого листа на виконанні, а єдиними умовами для його видачі стягувачу є втрата виконавчого листа та звернення до суду із заявою про видачу його дубліката до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Тому місцевий судзробив помилковий висновок, що стягувач не надала належних та достатніх доказів на підтвердження факту не пред`явлення виконавчого листа до виконання в межах строку, визначеногозаконом, не зверталася до суду з клопотанням про витребування таких доказів, у зв`язку з чим, суд позбавлений можливості перевірити, чи дійсно виконавчий лист було втрачено.

Згідно з п. 17.4 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Враховуючи наведене вище, оскаржене судове рішення належить скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно доположень п.3,п.4, ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої нстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Отже, оскільки оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування помилкової ухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерноготовариства «Інгулецькийгірничо-збагачувальнийкомбінат» задовольнити.

Ухвалу Інгулецького районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської областівід 10січня 2025року скасувати.

Матеріали за заявою Приватного акціонерноготовариства «Інгулецькийгірничо-збагачувальнийкомбінат» провидачу дублікатавиконавчого документа направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 18 березня 2025 року.

Головуючий:

Судді: