Ухвала

від 19.03.2025 по справі 522/5047/25

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/5047/25

Провадження №2/522/4500/25

УХВАЛА

19 березня 2025 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Косіцина В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Одеська залізниця» Локомотивне Депо «Одеса Сортувальна» правонаступником якого є Акціонерне товариство «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» про відшкодування майнової та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Одеська залізниця» Локомотивне Депо «Одеса Сортувальна» правонаступником якого є Акціонерне товариство «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» про відшкодування майнової та моральної шкоди, у якій позивач просить суд стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця» Локомотивне Депо «Одеса Сортувальна» правонаступником якого є Акціонерне товариство «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» .

За результатами автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Так, відповідно до ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

При вирішенні питання про відкриття провадження встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам законодавства (ст.175 і ст.177 ЦПК України), у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте, у позовній заяві відсутня вказівка на наявність або відсутність в учасників зареєстрованих електронних кабінетів в ЄСІТС.

У п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.

Згідно Постанови ВП ВС від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Оскільки, предметом спору є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд вважає, що зазначений позов носить майновий характер та підлягає грошовій оцінці, а тому, у позовній заяві має бути зазначена ціна позову.

У п.п.2, 9 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Проте, звертаючись до суду із позовом, позивач не визначив у ній ціну позову.

Згідно пунктів 6, 7, 9, 10 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити також:

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, звертаючись до суду із позовом, позивачем не виконано вимоги статей 6, 7, 9, 10 ч.3 ст.175 ЦПК України.

У ч.2 ст.48 ЦПК України вказано, що позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

При визначенні того, чи є відповідач належним або неналежним, вирішальне значення має приналежність спірних прав і обов`язків. Належна сторона є носієм або спірних прав, або спірних обов`язків. Неналежний відповідач - особа, відносно до якої за матеріалами справи виключається припущення про те, що вона є суб`єктом спірного правовідношення.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

В якості відповідача позивачем зазначено Державне підприємство «Одеська залізниця» Локомотивне Депо «Одеса Сортувальна» правонаступником якого є Акціонерне товариство «УКРЗАЛІЗНИЦЯ».

В якості ЄДРПОУ відповідача зазначає: 40081200. Проте, зазначений код належить іншій юридичній особі.

Локомотивне депо «Одеса Сортувальна як юридична особа припинена.

Державне підприємство «Одеська залізниця» перебуває в стані припинення з 16 липня 2014 року, а всi права та обов`язки ДП «Одеська залiзниця» перейшли до правонаступника АТ «Українська залiзниця», що підтверджується ч.2 Статуту Укрзалізниці, затвердженого постановою КМУ від 2 вересня 2015 р. № 735.

Суд додатково зазначає, що у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19, провадження № 61- 16459сво20, викладено висновок про те, що філії та представництва, які не є юридичними особам, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору. З урахуванням цивільно-правового статусу філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу як складової частини юридичної особи, що його створила.

Зазначене також узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові КЦС ВС від 30.10.2024 у справі № 219/4691/21.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до позову викладені у 175, 177 ЦПК України, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім`я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.

Зважаючи на те, що позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суд доходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175,177,185,259,260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Одеська залізниця» Локомотивне Депо «Одеса Сортувальна» правонаступником якого є Акціонерне товариство «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» про відшкодування майнової та моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачеві строк на усунення недоліків в позовній заяві, який не перевищує десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Косіцина В.В.