Ухвала від 20.03.2025 по справі 205/13672/23

20.03.2025 Єдиний унікальний номер 205/13672/23

Провадження № 2/205/1264/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 рік м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суд м. Дніпропетровська Бізяєва Н.О., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Бізяєвої Н.О. перебуває цивільна справа № 205/13672/23, провадження № 2/205/1264/25, за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу.

Позивачем ОСОБА_1 подано заяву про відвід головуючого судді Бізяєвій Н.О. від розгляду даної справи.

На думку заявника, суддя підлягає відводу від розгляд справи, оскільки є ознаки умисного ігнорування вимог Бангалорських принципів поведінки судді та вимог ч. 7 ст. 56 ЗУ Про судоустрій і статус суддів. Також заява мотивована тим, що «позивач не може ознайомитись з «ліцензією» видану судді Бізяєвій Н.О. для здійснення своїх повноважень як судді, а саме введення справи № 205/13672/23, яку вимагав у судовому засіданні».

У позивача виникли сумніви щодо наявності у судді Бізяєвої Н.О. повноважень на введення та розгляд цивільної справи, тому, керуючись ст.3 , ч. 2 ст. 19 Конституції України, просив задовольнити заяву про відвід судді від розгляду цивільної справи № 205/13672/23.

Вивчивши обґрунтування відводу, перевіривши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Згідно частини 1 статті 33 ЦПК України визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно зі ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Стаття 40 ЦПК України визначає, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Поданий 19.03.2025 р. відвід мотивований тим, що ««позивач не може ознайомитись з «ліцензією» видану судді Бізяєвій Н.О. для здійснення своїх повноважень як судді, а саме введення справи № 205/13672/23, яку вимагав у судовому засіданні».

Пунктами 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, передбачено, що незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукання, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126, 129 Конституції України, якими визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Згідно із частинами першою, другою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну посаду судді в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Особа, вперше призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді (ст. 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком. Зразки мантії та нагрудного знака затверджуються Радою суддів України згідно зі ст. 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Ст. 51 Закону України «Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судді, голови судів та їх заступники, судді у відставці мають посвідчення, зразки яких затверджуються Радою суддів України. Посвідчення судді, голови суду, заступника голови суду, судді у відставці підписує Президент.

Повноваження судді в судовому засіданні з розгляду справи підтверджуються мантією та нагрудним знаком судді. При цьому факт наявності або відсутності у судді посвідчення під час розгляду судових справ жодним чином не впливає на обсяг його повноважень щодо здійснення правосуддя у певному суді, що надані у встановленому законом порядку.

За таких обставин поведінка учасників судових справ, які, перебуваючи в державній установі - приміщенні суду, під час судового засідання вимагають від головуючого у справі, який здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком, пред`явлення їм службового посвідчення судді, не узгоджується з положеннями частини шостої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов`язку фізичних і юридичних осіб поважати незалежність судді і не посягати на неї та є неприпустимою.

Відповідно до положень процесуального закону учасники судового процесу мають право заявляти клопотання, а також викладати суду свої доводи, міркування з питань по суті справи (статті 12, 43 ЦПК України, тощо). Водночас процесуальне законодавство не передбачає можливості заявлення учасниками справи вимог щодо перевірки посвідчення головуючого в судовому засіданні. Зазначені дії можуть мати ознаки зловживання процесуальними правами, порушення порядку в судовому засіданні та неповаги до суду, та внаслідок цього мають притягуватися до адміністративної відповідальності.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Отже, підстави для відводу, викладені представником відповідача, є суто суб`єктивними, надуманими, необґрунтованими у повному обсязі, є його суб`єктивною думкою та явною незгодою позивача ОСОБА_1 з керуванням ходу судового засідання головуючою у справі.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що у своїй заяві позивач не навів аргументованих доводів, які могли б викликати сумніви в об`єктивності і неупередженості судді при розгляді даної цивільної справи, а даний відвід є необґрунтованим.

З урахуванням вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України, заява про відвід має бути передана для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, для подальшого розгляду заяви про відвід.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 33, 36, 37, 40, 258, 260, 261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу - необґрунтованою.

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бізяєвій Н.О. передати до канцелярії Ленінського районного суду м. Дніпропетровська на автоматизований розподіл для визначення в порядку, передбаченому ч.1 ст.33 ЦПК України, судді, який вирішуватиме питання про відвід.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя: Н.О. Бізяєва