Рішення

від 06.03.2025 по справі 727/6117/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/6117/24

Провадження № 2/727/73/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючогосудді Слободян Г.М.

за участю:

секретаря судового засідання Вакарчук Т.Р. Вовкун Н.

сторін по справі:

позивача ОСОБА_1 та в її інтересах представника, адвоката - Іонашку В.Д.

представника відповідачаУправління освітиЧернівецької міськоїради,за довіреністю ФилипчукА.В.,розглянувши,за правиламизагального позовногопровадження,увідкритому судовомузасіданні, залісуду м.Чернівціцивільну справуза позовноюзаявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ,зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 )до Управління освіти Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ:02147345, адреса місця знаходження: м. Чернівці вул. Героїв Майдану, 176) про скасування наказу про оголошення догани, ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позову

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління освітиЧернівецької міськоїради (кодЄДРПОУ:02147345)про визнанняпротиправним іскасування наказупро оголошеннядогани. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона працювала на підставі контракту (трудового договору) від 15 листопада 2021 року №32 на посаді директора Чернівецької гімназії №5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради, її педагогічний досвід складає 38 років. Посилається в позові на те, що перебуваючи на посаді директора Чернівецької гімназії №5 «Інтеграл» своїми зусиллями сформувала дружній колектив у навчальному закладі користуючись повагою серед колег, постійно сприяла забезпеченню високого рівня навчального процесу, постійно дбала про гімназію, цікавилася життям та успіхами у навчанні учнів. Вказує, що за весь період роботи на посаді директора Чернівецької гімназії №5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради вона неодноразово була нагороджена нагородами за сумлінну працю в галузі освіти, а саме: 27.10.2023 року - грамотою Управління освіти Чернівецької міської ради за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у справу навчання і виховання підростаючого покоління; - 12.09.2023 року Міністерством освіти і науки нагороджена нагрудним знаком «Василь Сухомлинський»; - у жовтні 2023 року нагороджена грамотою Чернівецького міського голови Клічука Романа за багаторічну працю, вагомий внесок у справу навчання і виховання підростаючого покоління; - Подякою Чернівецької обласної організації Профспілки працівників освіти і науки за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, плідну педагогічну діяльність, партнерські відносини з Профспілкою, активну участь у вирішенні соціально-економічних питань працівників закладу; Знаком «Відмінник освіти України» Міністерства освіти і науки України; - Дипломом лауреата премії імені Юрія Федьковича за багаторічну плідну роботу у розвитку національної освіти, особистий внесок у справу навчання і виховання підростаючого покоління; - Почесною грамота Міністерства освіти і науки України; - Подякою ГУНП в Чернівецькій області за участь у впровадженні в закладах освіти Чернівецької громади проекту «Спеціаліст з безпеки в освітньому середовищі» та гімназії неодноразово оголошувалися подяки Управління освіти Чернівецької міської ради, зокрема за високий рівень організації освітнього процесу в 2021/2022 роках, і за підготовку закладу до роботи в умовах правового режиму воєнного стану в 2023/2024 навчальному році. Позивач зазначає про те, що 28 березня 2022 року нею, як, директором Чернівецької гімназії №5 «Інтеграл» було пройдено атестацію та відповідно за рішенням атестаційної комісії управління освіти Чернівецької міської ради я визнана такою, що відповідаю займаній посаді та відповідно до вказаного Атестаційного листа Управління освіти Чернівецької міської ради встановило, що вона є керівником з високим рівнем професіоналізму та почуттям обов`язку, має відмінну науково-теоретичну та методичну підготовку, виявляю високий рівень професіоналізму. Окрім наведеного, позивач заявлені вимоги мотивує тим, що 14 березня 2024 року, наказом №23-ос Управління освіти Чернівецької міської ради їй, як директору Чернівецької гімназії №5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради було оголошено догану за порушення ст. 53 Закону України «Про освіту» та умов контракту (трудового договору) із позбавленням щомісячної надбавки. З оскаржуваного Наказу, підставою оголошення догани слугувало звернення батьків, на підставі чого було створено робочу групу з вивчення ситуації, що мала місце, зокрема, із доповідної записки голови робочої групи від 12.03.2024 року №06/01-24-804 надано їй для ознайомлення стало відомо, що в Чернівецькій гімназії №5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради працівником поліції, у присутності класних керівників, педагогів та практичного психолога ОСОБА_2 проводилися бесіди щодо поведінки учнів 5-А, 5-Б, 5-В та 8-Б класів та під час бесіди у 8-Б класі це була присутня директор школи, працівником поліції здійснювався психологічний тиск на дітей, співробітниця поліції ОСОБА_3 погрожувала дітям та залякувала їх, принижувала їхню гідність у спосіб присідань, поставлення деяких учнів в планку. Вказує, що у період з початку 2024 року до неї, як до директора Чернівецької гімназії №5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради, неодноразово зверталися класні керівники 5-х класів та 8-Б класу із відповідними доповідними записками щодо незадовільної поведінки окремих учнів, зокрема, 29 лютого 2024 року до неї звернулася класний керівник 5-В класу ОСОБА_4 із доповідною запискою, в якій просила провести профілактичну бесіду з учнями 5-В класу, на яких постійно скаржаться однокласники, батьки дітей та вчителі-предметники: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , оскільки вказані діти систематично порушують поведінку на уроках англійської, німецької, української мови, історії, фізичної культури, зарубіжної літератури, б`ються з однокласниками та дітьми з інших класів. Цього ж числа, 29 лютого 2024 року до неї звернувся із доповідною запискою вчитель фізики ОСОБА_12 , який повідомив про інцидент, що трапився 29.02.2024 року на 6-му уроці у 8-Б класі, пояснив, що починаючи з 5-го уроку учень ОСОБА_13 неодноразово порушував поведінку у класі під час проведення уроку; на уроці сам учень не працював та заважав іншим учням класу увімкнувши голосовий звук у своєму мобільному телефону; на непоодинокі зауваження з боку вчителя ОСОБА_14 не проявляв жодної адекватної реакції та без дозволу вчителя ходити між рядами парт в класі, використовуючи при цьому нецензурну лексику. Урок був зірваний цим учнем. Зазначає, що 01 березня 2024 року від класного керівника 5-Б класу ОСОБА_12 до неї повторно надійшла доповідна записка, у якій він вчитель просив провести профілактичну бесіду з учнями 5-Б класу, внаслідок того, що учні систематично порушують поведінку під час уроків; спізнюються на уроки та не готові до уроків. Аналогічна доповідна, 01.03.2024 року до неї як директора гімназії поступила від класного керівника 5-А класу ОСОБА_15 та 01 березня 2024 року до неї звернулася класний керівник 8-Б класу ОСОБА_16 із доповідною запискою, в якій просила провести профілактичну бесіду з учнями 8-Б класу, що стало підставою, їй, як керівнику Чернівецької гімназії №5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради, з метою недопущення в подальшому можливих випадків булінгу в навчальному закладі, звернутися до начальника Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області з відповідним листом та проханням посприяти проведенню працівниками ювенальної превенції профілактичних бесід із учнями 5х класів та 8-Б класу. Стверджує в позові, що на таку бесіду були запрошені батьки і саме учнів ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , із якими попередньо неодноразово проводилися заняття з практичним психологом навчального закладу ОСОБА_2 .

Зазначає, що 06.03.2024 року керівництво Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області направило до Чернівецької гімназії №5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради працівника поліції Рожко Діану, яка у 5-х та 8-Б класах з учнями проводила бесіду щодо їх поведінки у навчальному закладі та щодо їх обов`язків, передбачених Законом України «Про освіту». Профілактична бесіда проводилася у присутності класних керівників, практичного психолога, та інших педагогів. Частково у 8-Б класі на вказаній бесіді була присутня і вона, як директор гімназії та саме нею, коли вона зайшла до класу, і побачила, що працівник поліції ОСОБА_18 поставила в планку» декількох учнів, звернула увагу останньої і припинила таким метод виховної роботи з боку працівниками ювенальної провенції, яким вона вкрай була здивована та який із нею, як керівником навчального закладу не погоджувався. Вважає, що нею, не були порушено вимог ст. 53 Закону України «Про освіту» та її трудової дисципліни, порушення трудового законодавства; неї не було вчинено протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Окрім наведеного, на думку позивача, Управління освіти Чернівецької міської ради, під час винесення оскаржуваного наказу упереджено віднеслося до неї, не врахувавши той факт, що учнями навчального закладу не було дотримано їхніх обов`язків під час освітнього процесу. Вважає, що наказ №23-ос від 14.03.2024 року про оголошення мені, директору Чернівецької гімназії №5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради ОСОБА_1 догани, є незаконним, безпідставним, та таким, що підлягає скасуванню та просить, визнати незаконним та скасувати наказ Управління освіти Чернівецької міської ради №23-ос від 14 березня 2024 року «Про оголошення догани їй, директору Чернівецької гімназії №5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради.

Рух справи

Ухвалою судді від 18.06.2024 року постановлено відкрити провадження у справі та призначити судове засідання, а розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

04.07.2024 року представник відповідача Управління освіти Чернівецької міської ради до канцелярії суду подав відзив, в якому заперечив позовні вимоги та зазначив, що відповідно до п.3.6. Статуту Чернівецької гімназії N?5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 07.10.2021 року N?483, гімназія обирає форми, засоби і метод навчання та виховання відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та до цього Статуту, з урахуванням специфіки гімназії та інших особливостей організації освітнього процесу. Пунктом 5.2. Статуту визначено, що статус, права та обов?язки учасників освітнього процесу визначаються Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими нормативно-правовими актами, цим Статутом, правилами внутрішнього розпорядку в гімназії. Зазначають, що що відповідно до п.6.14.1. та п.6.14.21. директор гімназії зобов?язаний виконувати Закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», та інші акти законодавства, забезпечувати та контролювати їх виконання працівниками гімназії, а також створювати в гімназії безпечне освітнє середовище, забезпечувати дотримання вимог щодо охорони дитинства. У відзиві посилаються на те, що згідно п.2.2. контракту укладеного між управлінням освіти Чернівецької міської ради з директором Чернівецької гімназії N?5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради від 15.11.2021 року N?32, директор зобов?язаний виконувати, закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», та інші акти законодавства, рішення Чернівецької міської ради та її виконавчого комітету, розпорядження міського голови, накази управління освіти міської ради, забезпечувати розроблення та виконання стратегії розвитку закладу загальної середньої освіти, створювати в закладі безпечне освітнє середовище, забезпечувати відкритість і прозорість діяльності закладу. Вказують, що наказом управління освіти Чернівецької міської ради від 07.03.2024 р. N? 84 «Про створення робочої групи з вивчення ситуації, що склалася в Чернівецькій гімназії N? 5 «Інтеграл» було створено робочу групу та з доповідної записки, робочої групи від 12.03.2024 р. стало відомо, що в Чернівецькій гімназії N? 5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради працівником поліції ОСОБА_19 , у присутності класних керівників, педагогів та практичного психолога ОСОБА_2 проводилися бесіди щодо поведінки учнів 5-A, 5-Б, 8-Б класів. Під час бесіди, співробітник поліції ОСОБА_20 з 8-Б класом була присутня і директор гімназії ОСОБА_21 , яка, як вбачається, зі скарг батьків сприяла працівнику поліції у здійсненні психологічного тиску на учнів.

Окрім наведеного, доводи відзиву обґрунтовують і тим, що членами робочої групи з вивчення ситуації яка склалась у Чернівецькій гімназії N? 5 «Інтеграл» було виявлено, що ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, що полягав в порушенні прав дітей, допускаючи приниження честі та гідності дітей з боку поліцейської. В своїх поясненнях директор Чернівецької гімназії N? 5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради», на думку відповідача, не спростувала факту вчинення негативного проступку у вигляді психологічного тиску відносно дітей під час освітнього процесу. Робочою групою було надано пропозиції щодо застосування до ОСОБА_22 дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Просять у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправного наказу і скасування догани відмовити.

11.07.2024 року позивачем ОСОБА_1 інтереси якої представляє адвокат Іонашку В.Д., подано в суд відповідь на відзив, у якому, спростувала доводи відповідача та просила позовні вимоги нею заявлені задовольнити.

23.07.2024 року представником відповідача Управління освіти Чернівецької міської ради в суд подано заперечення на відповідь на відзив, у яких спростовуючи доводи позивача, вважали, що підстав для скасування оскаржує мого наказу немає, оскільки він відповідає чинному закону та інтересам прав здобувачів освіти.

Відповідно до ухвали від 18.07.2024 року задоволено клопотання позивача та здійснено перехід з розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження на розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02.08.2024 року закрито підготовче провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти Чернівецької міської ради про визнання протиправним і скасування наказу про оголошення догани.

Фактичні обставини справи.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала та в наданих суду поясненнях посилалася на обставини викладені в позовній заяві; просила позов задоволити в повному обсязі.

Представник позивача, адвокат Іонашку В.Д. у судовому засіданні підтримав доводи позивача та додатково зазначив, що

Представник відповідача Управління освіти Чернівецької міської ради Филипчук А. позовні вимоги не визнала. В поясненнях, наданих суду посилалася на обставини викладені у відзиві. Додатково в поясненнях зазначив, що підстави, на які посилається відповідач у наказі не відповідають дійсності, під час винесення оскаржуваного наказу відповідач упереджено віднесся до ОСОБА_22 , не врахувавши при цьому ряд обставин, що вказують на відсутність в діях ОСОБА_23 , дисциплінарного проступку, а тому вважаємо що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани є незаконним. Зазначив в поясненнях, що бесіді працівника поліції із учнями 8-Б класу, передувала незадовільна поведінка певних учнів цього класу, таких як ОСОБА_24 та ОСОБА_13 , які систематично зривають уроки у гімназії, на зауваження вчителів не реагують, лаяться нецензурною лайкою. Як було встановлено у засіданні, навіть батьки вказаних учнів не могли вплинути на їх поведінку, а тому у зв?язку із порушенням вказаними учнями Закону України «Про освіту» керівництво гімназії в особі директора ОСОБА_1 неодноразово зверталося до поліції В поясненнях наголосив на тому, на тому, що Управління освіти Чернівецької міської ради під час винесення оскаржуваного наказу упереджено віднеслося до ОСОБА_1 , не врахувавши той факт, що учнями навчального закладу не було дотримано їхніх обов?язків під час освітнього процесу, що підтверджується відповідними доповідними записками педагогів та зверненнями до поліції. Щодо звернень батьків учнів із відповідними заявами до Управління освіти Чернівецької міської ради, які надані представником відповідача як на підтвердження наявності в діях ОСОБА_22 порушень, пояснив, що усі заяви є індентичними за змістом, що ставить під сумнів відповідність їх змісту реальним обставинам. вказані заяви батьків не були зареєстровані належним чином Управлінням освіти Чернівецької міської ради, оскільки з їх змісту не вбачається відмітки про їх реєстрацію відділом документообігу. В поясненнях вважав, що відсутній факт в діях ОСОБА_22 складу дисциплінарного проступку та має місце факт незаконності притягнення ОСОБА_22 до дисциплінарної відповідальності. Просив, заявлений позов ОСОБА_1 задовольнити.

Свідок ОСОБА_12 , перебуваючи під присягою, пояснив, що у березні 2024 року був присутній на зустрічі в навчальному закладі як класний керівник 5-Б класу. Приєднався до заходу вже після його початку, коли велася бесіда з учнями, які запізнилися. В ході спілкування непристойних висловлювань не було. У приміщенні також перебували шкільний психолог та вчитель математики.

Свідок зазначив, що на момент його прибуття директор навчального закладу на зустрічі була відсутня, а будь-яких розмов щодо подання заяв на директора при ньому не було. Батьки також не зверталися до нього з письмовими чи усними заявами щодо даної ситуації.

Окрім цього, свідок пояснив, що раніше звертався до директора школи із доповідною щодо одного з учнів 8-Б класу, а також з доповідною щодо систематичного прогулювання уроків окремими учнями 5-Б класу. Усі звернення були розглянуті директором у день подання. Зокрема, щодо учня 8-Б класу директор ОСОБА_1 одразу провела бесіду, зв`язалася з його матір`ю та повідомила про ситуацію ювенальну поліцію, що було здійснено у його присутності. За словами свідка, він залишав клас останнім і в цей час директора ОСОБА_1 у приміщенні не було. Особисто він конфліктної ситуації не зафіксував.

Свідок ОСОБА_2 , під присягою, повідомила, що у березні 2024 року була присутня на зустрічах як шкільний психолог під час заходів у 8-Б та 5-В класах. За її словами, працівник ювенальної поліції ОСОБА_25 прийшла на зустріч на запрошення класних керівників. Зустріч у 5-В класі проходила у форматі питання-відповідь. Будь-яких силових методів не застосовувалося, і з психологічної точки зору свідок вважає спілкування нормальним.

Свідок зазначила, що під час зустрічі в 5-В класі директора ОСОБА_1 не було. Водночас вона була присутня під час бесіди у 8-Б класі, однак не втручалася в дії працівника поліції.

Також свідок пояснила, що служба у справах дітей у проведенні зустрічі участі не брала, оскільки захід проводився в межах проєкту. За її словами, такі заходи організовувалися вперше й востаннє, а передбачити їх наслідки адміністрація школи не могла. Свідок повідомила, що зустріч розпочалася через погану поведінку учнів. У процесі заходу в однієї учениці підвищився тиск, через що її довелося доправити до медпункту. Також свідок зазначила, що подавала письмові пояснення до управління освіти.

Свідок ОСОБА_25 , перебуваючи під присягою, пояснила, що її, разом із колегою ОСОБА_26 , викликали до школи директор навчального закладу та шкільний психолог. Виклик був здійснений у телефонному режимі, а згодом направлено офіційне звернення

Прибувши до школи, свідок разом із колегою відвідали кабінет директора, де перебували учень 8-Б класу, його матір, директор та психолог. Працівники поліції провели профілактичну бесіду з учнем, при цьому його мати зазначила, що дитина є неконтрольованою. Наступного дня, у середу, свідок знову прийшла до школи та безпосередньо попрямувала в клас. У приміщенні також перебували директор, класний керівник і психолог. Свідок запропонувала учням вікторину, за умовами якої за неправильну відповідь потрібно було виконати фізичну вправу (присідання). За її словами, участь брали 10-15 дітей, переважно ті, хто мав проблеми з дисципліною. Один із учнів був поставлений у «планку» приблизно на 20 секунд через його агресивну поведінку. Свідок пояснила, що зауваження щодо зовнішнього вигляду учнів зробила директор школи, однак особисто вона ніяк на це не реагувала, лише запитала одну з учениць, чи вона прийшла до школи чи на дискотеку. Пояснила, що усі свої дії щодо бесіди з учнями вона погодила з практичним психологом ОСОБА_2 , деякі а саме такі як присідання, поставлення дітей в "планку" вона визначила самотійно. Вказала в поясненнях, що жодна її дія по профілактичній бесіді з учнями як в 5-х так і в 8Б класі не була погоджена з директором гімназії 5 ОСОБА_1 .. Директор зазначила при бесіді з учнями 5 х класів нге була присутня а при бесіді у 8Б класі прийшла значно пізніше як усе було розпочато та коли зайшла в клас припинила її дії по присіданню дітей та попросила їх сісти на свої місця. Також свідок повідомила, що отримала дисциплінарне стягнення за проведені заходи, однак його не оскаржувала. Вона наголосила, що всі її дії були узгоджені з психологом, і директор школи жодних зауважень їй не робила. За словами свідка, діти не зупиняли присідання самостійно, їм навіть було весело.

Свідок ОСОБА_16 , під присягою пояснила, що 06.03.2024 року була присутня на заході, який проводився у школі. Зустріч мала передумови, оскільки учень 8-Б класу ОСОБА_27 систематично порушував дисципліну, і на нього було подано доповідну. У зв`язку з цим директор школи звернулася до ювенальної поліції. Зазначила, що у понеділок до школи прибули працівники поліції, і на той момент у кабінеті директора також перебувала мати учня. Після цього працівники поліції піднялися до класу, де запропонували учням провести ще одну зустріч для ознайомлення з їхніми правами та обов`язками, а також запропонували зіграти у вікторину. У середу, коли поліцейські знову прийшли до школи, перед початком заходу вчителі надали їм інформацію про учнів, які мали проблеми з дисципліною. Після цього працівник поліції ОСОБА_25 розпочала бесіду та вікторину, під час якої учні виконували присідання, а один з них був поставлений у «планку». Свідок зазначила, що ОСОБА_28 пояснювала це тим, що має на це право.

Свідок повідомила, що директор школи жодних вказівок працівникам поліції не давала, а нецензурної лексики під час заходу не лунало. На її думку, булінгу з боку директора ОСОБА_1 щодо дітей не було. Свідок ОСОБА_16 також зазначила, що після заходу деякі учні замислилися над своєю поведінкою, а окремі навіть висловили жаль з приводу власних вчинків.

Заслухавши пояснення сторін, доводи представника позивача, дослідивши подані документи та допитавши свідків, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідно заперечення відповідача; об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов до наступних висновків.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Досліджені докази та застосовані норми права

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , на підставі контракту (трудового договору) від 15 листопада 2021 року №32 працює на посаді директора Чернівецької гімназії №5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради (а.с.15-16, т.1).

ОСОБА_1 заперіод роботина посадідиректора Чернівецькоїгімназії №5«Інтеграл» Чернівецькоїміської ради буланагороджена нагородамита подяками,зокрема:27.10.2023року нагородженаграмотою Управлінняосвіти Чернівецькоїміської радиза багаторічнусумлінну працю,вагомий особистийвнесок усправу навчанняі вихованняпідростаючого покоління;12.09.2023року Міністерствомосвіти інауки нагородженанагрудним знаком«Василь Сухомлинський»; у жовтні2023року нагородженаграмотою Чернівецькогоміського головиКлічука Романаза багаторічнупрацю,вагомий внесоку справунавчання івиховання підростаючогопокоління; нагороджена Подякою Чернівецької обласної організації Профспілки працівників освіти і науки за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, плідну педагогічну діяльність, партнерські відносини з Профспілкою, активну участь у вирішенні соціально-економічних питань працівників закладу; нагороджена знаком «Відмінник освіти України» Міністерства освіти і науки України; нагороджена Дипломом лауреата премії імені Юрія Федьковича за багаторічну плідну підростаючого покоління: роботу у розвитку національної освіти, особистий внесок у справу навчання і виховання нагороджена Почесною грамота Міністерства освіти і науки України нагороджена подякою ГУНІ в Чернівецькій області за участь створення в закладах освіти Чернівецької громади проекту «Спеціаліст з безпеки в освітньому середовищі».

Під керівництвом ОСОБА_1 колективу Чернівецької гімназії N?5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради неодноразово оголошувалися подяки Управління освіти Чернівецької міської ради, зокрема за високий рівень організації освітнього процесу в 2021/2022 роках, а також за підготовку закладу до роботи в умовах правового режиму воєнного стану в новому 2023/2024 навчальному році (а.с.17-31, т.1).

28 березня 2022 року ОСОБА_1 , в статусі директора Чернівецької гімназії N?5 «Інтеграл» було пройдено атестацію та відповідно за рішенням атестаційної комісії управління освіти Чернівецької міської ради, вона визнана такою, що відповідає займаній посаді. Відповідно до Атестаційного листа Управління освіти Чернівецької міської ради ОСОБА_1 є керівником з високим рівнем професіоналізму та почуттям обов?язку, маю відмінну науково-теоретичну та методичну підготовку, виявляю високий рівень професіоналізму, і т.д. (а.с.32-33, т.1).

29 лютого 2024 року до ОСОБА_1 звернувся із доповідною запискою вчитель фізики ОСОБА_12 , який повідомив про інцидент, що трапився 29.02.2024 року на 6-му уроці у 8-Б класі. Зокрема зазначив, що починаючи з 5-го уроку учень ОСОБА_13 неодноразово порушував поведінку у класі під час проведення уроку: в учня відсутній підручник та робочий зошит, на уроці сам учень не працював та заважав іншим учням класу. На протязі всього уроку учень сидів в телефоні з увімкненим звуком, чим заважав вчителю та учням проводити ефективно урок. На непоодинокі зауваження з боку вчителя учень не проявляв жодної адекватної реакції. На початку 6-го уроку учень ОСОБА_13 без дозволу вчителя почав ходити між задніми партами в класі, на зауваження вчителя учень почав лаятися та кричати, використовуючи при цьому нецензурну лексику. Після образ нецензурного характеру з боку учня ОСОБА_29 відмовився проводити далі урок (а.с.36-37, т.1).

29 лютого 2024 року до ОСОБА_1 звернулася класний керівник 5-В класу ОСОБА_4 із доповідною запискою, в якій просила провести профілактичну бесіду з учнями 5-В класу, на яких постійно скаржаться однокласники, батьки дітей та вчителі-предметники: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ?єю, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_30 , оскільки вказані діти систематично порушують поведінку на уроках англійської, німецької, української мови, історії, фізичної культури, зарубіжної літератури, б?ються з однокласниками та дітьми з інших класів (а.с.38, т.1).

01 березня 2024 року класний керівник 5-Б класу ОСОБА_12 скерував до ОСОБА_1 . Доповідну записку, в якій він просив провести профілактичну бесіду з учнями 5-Б класу, на яких постійно скаржаться однокласники, учні інших класів, батьки та вчителі які викладають у 5-Б класі: Артезе Дар?я, ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 ?я, Кушнерук Дар?я, ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 . Зазначив, що учні систематично порушують поведінку під час уроків, на уроках історії України, англійської мови, німецької мови, математики, музики та ін. Систематично спізнюються на уроки, на уроках не працюють та не готові до уроків. Постійно сидять в телефонах під час занять. На перервах бігають по вестибюлю, наражаючи на небезпеку себе та інших учнів. У класі неодноразово помічені у вживанні нецензурної лексики в бік інших учнів (а.с.39, т.1).

01.03.2024 року класний керівник 5-А класу ОСОБА_15 скерувала до ОСОБА_1 . Доповідну записку, в якій вона просила провести профілактичну бесіду з учнями 5-А класу, на яких постійно скаржаться однокласники та батьки, учні інших класів, вчителі які викладають у 5-А класі. Зазначала що діти порушують дисципліну під час навчального процесу особливо на уроках німецької мови, історії, англійської мови та математики. Систематично проводилися бесіди з учнями та батьками. Під час перерв діти бігають по коридору зачіпаючи інших дітей, на зауваження не завжди реагують, можуть брутально висловитися у відповідь. Використовують у розмові нецензурні слова та провокують конфліктні ситуації (а.с.40, т.1).

01 березня 2024 року до ОСОБА_1 звернулася класний керівник 8-Б класу ОСОБА_16 із Доповідною запискою, в якій просила провести профілактичну бесіду з учнями 8-Б класу, на яких постійно скаржаться вчителі та діти. Зазначала, що на уроках вони не працюють, не звертають увагу на зауваження вчителів, граються на уроках телефонами. На уроках фізичної культури діти ходять без форми, не хочуть займатися, в класі неодноразово помічено вживання нецензурних слів збоку хлопців та дівчат (а.с.41, т.1).

ОСОБА_1 , як керівником Чернівецької гімназії №5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради, з метою недопущення випадків булінгу в навчальному закладі, 01 березня 2024 року було направлено начальнику Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області відповідне звернення із проханням посприяти проведенню працівниками ювенальної превенції профілактичних бесід з учнями паралелі 5-х класів та 8-Б класу, які систематично зривають уроки, порушують правила поведінки учнів гімназії (вживають нецензурну лексику, б?ються, з неповагою ставляться до інших учнів закладу та педагогів) (а.с.42, т.1).

17.01.2024 року ОСОБА_1 було направлено до Чернівецького РУП ГУНІ в Чернівецькій області відповідне звернення із проханням посприяти у залученні до виконання батьківських обов?язків матері учня 8-Б класу ОСОБА_39 , який має незадовільну поведінку, перешкоджає освітньому процесу, не реагує на зауваження, вступає у словесну перепалку з педагогами гімназії, не готується до уроків, має неохайний вигляд, на перервах зачіпає учнів. Також у вказаному зверненні було повідомлено поліцію про те, що усі бесіди класного керівника, заступника директора з виховної роботи, соціального педагога, директора з ОСОБА_40 не змінили його поведінки, а мати останнього не має на нього жодного впливу (а.с.43-44, т.1).

17.01.2024 року ОСОБА_1 було також направлено до Чернівецького РУП ГУНІ в Чернівецькій області стосовно сприяння у залученні до виконання батьківських обов?язків матері учня 8-Б класу ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.45, т.1).

ОСОБА_1 12.03.2024 року на вимогу начальника Управління освіти Чернівецької міської ради від 12.03.2024 року (а.с. 96 т.1), написала письмову пояснювальну записку начальнику управління освіти Чернівецької міської ради Ткачук І. (а.с.48-51, т.1).

13 березня 2024 року було проведено засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в Чернівецькій гімназії №5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради, про що складено протокол №1 (а.с.52-53, т.1).

08.03.2024 року колектив Чернівецької гімназії №5 звернувся до міського голови Клічука Р. із листом-зверненням №01-36/49 на захист ОСОБА_1 (а.с.54-58, т.1).

Наказом управління освіти Чернівецької міської ради від 07.03.2024 р. №84 «Про створення робочої групи з вивчення ситуації, що склалася в Чернівецькій гімназії N? 5 «Інтеграл» створено робочу групу (а.с.97-98, т.1).

Батьки учнів Чернівецької гімназії №5 скеровували Чернівецькому міському голові заяви про систематичне цькування в закладі освіти Чернівецькій гімназії №5 «Інтеграл» (а.с.77-95, т.1).

З доповідної записки робочої групи від 12.03.2024 р. вбачається, що в Чернівецькій гімназії N? 5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради працівником поліції ОСОБА_19 , у присутності класних керівників, педагогів та практичного психолога ОСОБА_2 проводилися бесіди щодо поведінки учнів 5-А, 5-Б, 8-Б класів. Під час бесіди співробітниці поліції ОСОБА_42 з 8-Б класом була присутня і директор гімназії ОСОБА_21 (а.с.99-100, т.1).

Рішенням Чернівецької міської ради VIII скликання 07.10.2021 року №483 затверджено Статут Чернівецької гімназії №5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради (а.с.101-127, т.1).

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 04 липня 2024 року у справі №725/3075/24 Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 травня 2024 року скасовано, а провадження у справі закрито на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП. Вказана постанова набрала законної сили. Чернівецький апеляційний суд під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 при вищенаведених обставинах жодних ознак булінгу (цькування) по відношенню до учнів (а.с.148-153, 169-174 т.1).

Згідно наказу від 14.03.2024 року № 23ос ОСОБА_1 , директору Чернівецької гімназії № 5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради було оголошено догану (а.с. 34,35, 185, 186 т.1)

На виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.01.2025р. (а.с. 230 т.1) про витребування доказів в цивільній справі №727/6117/24 до суду скеровано завірену копію висновку службового розслідування, що проводилося дисциплінарною комісією ГУНП в Чернівецькій області відносно сержанта поліції ОСОБА_25 , з якого вбачається, що за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні частини 1 статті 8, підпунктів 1 та 2, підпункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», пунктів 1, 2, 3, 6, 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, недотриманні присяги поліцейського, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 N? 100, до помічника чергового чергової частини відділу моніторингу Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області сержанта поліції ОСОБА_43 (9158532) застосувати дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність (а.с. 1-44 т.2).

Відповідно до положень ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявлення проступку.

Виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов`язки, характеру порушення, шкідливих наслідків, причинного зв`язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ч.3 ст.149 КЗпП України).

Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягнені працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущенного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків, тобто важливо, щоб накази роботодавця були обґрунтованими та видавалися у чіткій відповідності з чинним законодавством. Тобто, у наказі про накладання дисциплінарного стягнення - про оголошення працівникові догани обов`язково має бути зазначено, в чому саме полягає порушення, тобто вказано на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

При цьому, трудові обов`язки, за невиконання яких особа притягується до дисциплінарної відповідальності, повинні бути покладені на працівника законно, відповідати змісту його посадових обов`язків, бути чіткими та зрозумілими, доведеними до відома такого працівника завчасно у встановленому законодавством спосіб.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Виходячи з наведеної норми закону, за з`ясованих в судовому засіданні обставин, саме ОСОБА_1 було припинено при проведенні профілактичної бесіди з учнями 8.Б класу працівником поліції ОСОБА_18 , якою було застосовано до учнів цькування у виді примушування присідати, поставлення учнів в «планку», вчинення психологічного тиску. Факт припинення директором гімназії ОСОБА_1 вказаних дій з боку поліцейської ОСОБА_18 було підтверджено свідками ОСОБА_44 , ОСОБА_45 . Також, судом встановлено, що за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні частини 1 статті 8, підпунктів 1 та 2, підпункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», пунктів 1, 2, 3, 6, 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, недотриманні присяги поліцейського, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 N? 100, до помічника чергового чергової частини відділу моніторингу Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області сержанта поліції ОСОБА_43 застосувано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність (а.с. 1-44 т.2). Натомість, Постановою Чернівецького апеляційного суду від 04 липня 2024 року у справі №725/3075/24 Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 травня 2024 року скасовано, а провадження у справі закрито на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП. Вказана постанова набрала законної сили. Чернівецький апеляційний суд під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 при вищенаведених обставинах жодних ознак булінгу (цькування) по відношенню до учнів (а.с.148-153, 169-174 т.1).

Ознаками порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Питання встановлення обставин проступку та провини працівника, відповідно до ст.21 КЗпП, віднесено до компетенції власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, а тому суд, відповідно до приписів ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом або договором.

Підставою застосування догани є вчинення працівником дисциплінарного проступку. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Відтак, виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного працівником невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.07.2020 у справі № 554/9493/17 «при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Як вбачається з наказу від 14.03.2024 року № 23ос ОСОБА_1 , директору Чернівецької гімназії № 5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради було оголошено догану (а.с. 34,35, 185, 186 т.1); останню притягнуто до відповідальності на підставі доповідної записки голови робочої групи від 12.03.2024 року № 06/01-24-804, з посиланням на ст. 53 Закону України «Про освіту» та ст. 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та п.2.2. контракту (трудового договору) з ОСОБА_1 за порушення прав дітей, допускаючи приниження їх честі та гідності. Підставами притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , як зазначено вище і встановлено судом, є серед іншого, доповідної записки голови робочої групи від 12.03.2024 року № 06/01-24-804, згідно якої, за протоколом № 1 від 13.03.2024 року вбачається, що в Чернівецькій гімназії N? 5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради працівником поліції ОСОБА_19 , у присутності класних керівників, педагогів та практичного психолога ОСОБА_2 проводилися бесіди щодо поведінки учнів 5-А, 5-Б, 8-Б класів. Під час бесіди співробітниці поліції ОСОБА_42 з 8-Б класом була присутня і директор гімназії ОСОБА_21 (а.с.99-100, т.1).

Також, ще однієї підставою накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді догани зазначено звернення батьків. Як було встановлено в судовому засіданні і досліджено заяви батьків учнів 5-х класів та 8.Б класу (а.с. 77-95 т.1), вказані заяви адресовані Чернівецькому міському голові ОСОБА_46 . При цьому, суд звертає увагу, що жлдна заява в установленому законом порядку в Чернівецькій міській ради або Управлінні освіти Чернівецької міської ради не була зареєстрована та відповідно заяви не були скеровані, за резолюцією міського голови до виконання і перевірки фактів викладених в заявах. За аналізом досліджених заяв, чітко вбачається, що вони написані за одним текстом та однаковими обставинами.

Ще однією з підстав зазначених в оскаржуємого наказу є посилання на ст. 53 Закону України «Про освіту», якою визначено, що здобувачі освіти мають право безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці; повагу людської гідності; захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров?ю здобувача освіти; отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування).

Досліджені в сукупності вищенаведеними доказами, показами свідків не встановлено, що з боку ОСОБА_1 , директора гімназії 5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради мали прояви (дії) до учнів 5-х класів та 8-б класу, здобувачів освіти даного навчального закладу насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров?ю здобувача освіти.

В спірному наказі від 14.03.2024 року також міститься як підстава до притягнення дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , посилання на ст. 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту», відповідно до якої, керівник закладу загальної середньої освіти зобов?язаний виконувати цей Закон, Закон України «Про освіту» та інші акти законодавства, а також забезпечувати та контролювати їх виконання працівниками закладу, зокрема в частині організації освітнього процесу державною мовою, створювати умови для реалізації прав та обов?язків усіх учасників освітнього процесу, в тому числі реалізації академічних свобод педагогічних працівників, індивідуальної освітньої траєкторії та/або індивідуальної програми розвитку учнів, формування у разі потреби індивідуального навчального плану.

З дотримання саме зазначеного закону ОСОБА_1 , як керівник Чернівецької гімназії №5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради, з метою недопущення випадків булінгу в навчальному закладі, 01 березня 2024 року було направлено начальнику Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області відповідне звернення із проханням посприяти проведенню працівниками ювенальної превенції профілактичних бесід з учнями паралелі 5-х класів та 8-Б класу, які систематично зривають уроки, порушують правила поведінки учнів гімназії (вживають нецензурну лексику, б?ються, з неповагою ставляться до інших учнів закладу та педагогів) (а.с.42, т.1) виходячи з того, що до неї неодноразово зверталися вчителя та класні керівники як 5 х класів так і 8.Б класі про неналежну поведінку учнів, здобувачів середньої освіти. Так, зокрема такі звернення мали місце - 29 лютого 2024 року звернувся із доповідною запискою вчитель фізики ОСОБА_12 , який повідомив про інцидент, що трапився 29.02.2024 року на 6-му уроці у 8-Б класі. Зокрема зазначив, що починаючи з 5-го уроку учень ОСОБА_13 неодноразово порушував поведінку у класі під час проведення уроку: в учня відсутній підручник та робочий зошит, на уроці сам учень не працював та заважав іншим учням класу. На протязі всього уроку учень сидів в телефоні з увімкненим звуком, чим заважав вчителю та учням проводити ефективно урок. На непоодинокі зауваження з боку вчителя учень не проявляв жодної адекватної реакції. На початку 6-го уроку учень ОСОБА_13 без дозволу вчителя почав ходити між задніми партами в класі, на зауваження вчителя учень почав лаятися та кричати, використовуючи при цьому нецензурну лексику. Після образ нецензурного характеру з боку учня ОСОБА_29 відмовився проводити далі урок (а.с.36-37, т.1) ; - 29 лютого 2024 року до директора гімназії ОСОБА_1 звернулася класний керівник 5-В класу ОСОБА_4 із доповідною запискою, в якій просила провести профілактичну бесіду з учнями 5-В класу, на яких постійно скаржаться однокласники, батьки дітей, вчителя, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ?єю, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_30 , оскільки вказані діти систематично порушують поведінку на уроках англійської, німецької, української мови, історії, фізичної культури, зарубіжної літератури, б?ються з однокласниками та дітьми з інших класів (а.с.38, т.1); - 01 березня 2024 року класний керівник 5-Б класу ОСОБА_12 скерував до директора гімназії 5 Інтеграл Сопетик В.І. із доповідною, в якій він просив провести профілактичну бесіду з учнями 5-Б класу, на яких постійно скаржаться однокласники, учні інших класів, батьки та вчителі які викладають у 5-Б класі: Артезе Дар?я, ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 ?я, Кушнерук Дар?я, ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 . Зазначив, що учні систематично порушують поведінку під час уроків, на уроках історії України, англійської мови, німецької мови, математики, музики та ін. Систематично спізнюються на уроки, на уроках не працюють та не готові до уроків. Постійно сидять в телефонах під час занять; у класі неодноразово помічені у вживанні нецензурної лексики в бік інших учнів (а.с.39, т.1); - 01.03.2024 року класний керівник 5-А класу ОСОБА_15 скерувала до ОСОБА_1 доповідну записку, в якій вона просила провести профілактичну бесіду з учнями 5-А класу, на яких постійно скаржаться однокласники та батьки, учні інших класів, вчителі які викладають у 5-А класі. Зазначала що діти порушують дисципліну під час навчального процесу особливо на уроках німецької мови, історії, англійської мови та математики. Систематично проводилися бесіди з учнями та батьками. Під час перерв діти бігають по коридору зачіпаючи інших дітей, на зауваження не завжди реагують, можуть брутально висловитися у відповідь. Використовують у розмові нецензурні слова та провокують конфліктні ситуації (а.с.40, т.1) та 01 березня 2024 року до директора гімназії ОСОБА_1 звернулася класний керівник 8-Б класу ОСОБА_16 із Доповідною запискою, в якій просила провести профілактичну бесіду з учнями 8-Б класу, на яких постійно скаржаться вчителі та діти. Зазначала, що на уроках вони не працюють, не звертають увагу на зауваження вчителів, граються на уроках телефонами. На уроках фізичної культури діти ходять без форми, не хочуть займатися, в класі неодноразово помічено вживання нецензурних слів збоку хлопців та дівчат (а.с.41, т.1).

Факт звернення з доповідними записками до директора гімназії 5 Інтеграл ОСОБА_1 та проханнями в них реагувати на чисельні зриви уроків, неналежне відношення до занять, звернення до вчителів у непристойній формі нецензурними словами з боку учнів 8-б класу, підтвердили в судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_47 та ОСОБА_45 .

Окремою підставою для винесення наказу від 14.03.2024 року про оголошення позивачу догани стало порушення ОСОБА_1 п. 2.2. контракту (трудового договору). Разом з цим на зазначення в спірному наказі вказаної підстави наведені посилання на закони України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» інші законодавчі акти (які саме навіть не вказано). Тобто, роботодавцем не зазначено в чому ж полягало порушення трудової дисципліни за п. 2.2 контракту (трудового договору) укладеного між Управлінням освіти Чернівецької міської ради та ОСОБА_1 .

Суд, при цьому, також завертає увагу на те, що обов`язковим елементом складу дисциплінарного проступку є, серед іншого, порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків. Незважаючи на обов`язок доведення відповідачем правомірності накладення на позивача дисциплінарного стягнення, під час розгляду справи, судом не здобуто доказів того, що з боку директора гімназії «Інтеграл» ОСОБА_48 мало місце порушення трудової дисципліни, приниження поваги і гідності учнів під час освітнього процесу та діяння (або бездіяльність) щодо насильства учнів 5-х класів та 8-Б класу, здійснення боулінгу (цькування), психологічного тиску чи дискримінації відносно учнів.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, враховуючи положення ст.81 ЦПК України та особливості вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність притягнення до дисциплінарної відповідальності, саме відповідач повинен довести, що таке притягнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Такий висновок суду в повній мірі кореспондує і позиції Верховного суду, висловленій у постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 23.01.2018 року у справі №273/212/16-ц.

Відтак, саме відповідач, на переконання суду, повинен довести, що прагнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 відбулось з дотриманням усіх вимог трудового законодавства.

В судовому засіданні представником позивача, адвокатом Іонашку В.Д. суду заявлено і надано письмове клопотання про визнання доказу, а саме аудіо - відеозапису (а.с. 65 т.1) недопустимим доказом. В обґрунтування клопотання посилається на те, що диск, поданий представником Управління освіти Чернівецької міської ради разом із відзивом на позов містить аудіо запис, який місцями приривається та окремі фрагменти відеозапису з перервами. Вказує, що представник Управління освіти Чернівецької міської ради Филипчук А. у судовому засіданні після дослідження вищевказаного аудіозапису та відеозапису зазначив, що походження їх невідоме, не змогла пояснити яким чином Управління освіти Чернівецької міської ради отримало вказаний фрагментарний аудіозапис відеозапис з окремими файлами, зазначив, що диск був переданий невідомою стороною в телеграм каналі; при цьому не заперечувала і підтвердила, що саме, що саме даний із фрагментарним аудіозаписом відеозаписом окремих файлів. Окрім наведеного мотивує доводи клопотання і тим, що під час дослідження судом наданого стороною відповідача диску встановлено, що наявний на ньому аудіозапис не висвітлює усіх події, що відбувалися в 8Б класі, оскільки він не є безперервним, із його змісту вбачається, що аудіозапис декілька раз був призупинений, тобто фактично є змонтованим та складається із декількох частин, а тому даний аудіозапис не може бути в розумінні положень ЦПК України допустимим доказом. Аналогічна ситуація із фрагментами відеозапису, які є короткими за часом, та не висвітлюють хронологію подій, що відбувалася. Зазначає, що оскільки представником відповідача не доведено походження вказаного відео та аудіозапису та відповідно представнику відповідача невідомо яким чином вказані записи отримано Управлінням освіти Чернівецької міської ради, сторона позивача ставить під сумнів вказані записи та відповідно вважає за необхідне заявити клопотання про визнання вказаного диску із аудіозаписом та фрагментами відеозапису недопустимим доказом в рамках розгляду даної цивільної справи. Крім того, як стало відомо із пояснень представника відповідача у судовому засіданні, наданий диск із аудіозаписом та фрагментами відеозапису не був предметом дослідження під час винесення оскаржуваного наказу про оголошення догани ОСОБА_1 , оскільки з невідомих обставин вказані записи були отримані Управлінням освіти вже після винесення оскаржуваного наказу та яким чином аудіо і відеозапис на диску міг бути досліджений робочою комісією, представник відповідача в суді, пояснити не змогла. Просить, визнати диск із аудіозаписом та фрагментами відеозапису, що наданий представником Управління освіти Чернівецької міської ради разом із відзивом на позов - недопустимим доказом.

Суд, дослідивши аудіо відеозапис (а.с. 65 т.1) з фрагментами відеозапису та прослухавши аудіо запис, який місцями переривається, вивчивши доводи наведені у клопотанні, заслухавши думку сторін по заявленому клопотанню про недопустимість доказів, зважає на наступне.

відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер.

Загальний характер допустимості означає, що по всіх справах, незалежно від їх категорії, повинна дотримуватися вимога про отримання інформації з визначених законом засобів доказування, з дотриманням порядку збирання, представлення і дослідження доказів (іншими словами, дотримання процесуальної форми доказування). Порушення цих вимог приводить до неприпустимості доказів.

Спеціальний характер допустимості - це правила, що передбачають використання чітко визначених законом доказів для встановлення певних обставин справи (позитивна допустимість) або забороняють використання певних доказів (негативна допустимість).

Допустимість судових доказів необхідно розглядати в широкому і вузькому значенні. Допустимість доказів в широкому сенсі означає, що будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, можуть бути отримані на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Допустимість доказів у вузькому значенні конкретизується в нормах матеріального права.

Визнання доказу недопустимим - це не обов`язок, а право суду. Існує спеціальне правило, відповідно до якого суд може, виходячи з обставин справи і ходу її розгляду, визнавати недопустимим той або інший доказ.

Розуміння допустимості доказів досягається крізь призму прав, що охороняються законом: допустимим є доказ, отриманий без порушення закону. Недопустимими, відповідно, є докази, отримані з порушенням закону. Недопустимими також є докази, одержані з неправдивих показань свідка, завідомо неправдивого висновку експерта, фальшивих документів або речових доказів, тобто з порушенням процесуального порядку формування засобів доказування. Допустимість доказів характеризується органічним зв`язком процесуальної форми засобів доказування та законності отримання інформації про той чи інший факт, який має значення для справи. Тому одержання доказів з дотриманням порядку, встановленого законом, слід розуміти як відсутність при одержанні доказів порушення норм матеріального права та норм процесуального права, як одночасне дотримання передбачених законом особистих немайнових і майнових прав та процесуальної форми.

Недопустимість доказу не є очевидною. Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу. Якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення. Разом з тим суд повинен у мотивувальній частині рішення зазначити, чому саме він цей доказ відхиляє.

Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні. Недопустимість доказу не є для суду очевидною. Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу. Тому, на стадії дослідження письмових доказів особа, яка бере участь у справі, має заявити (усно або письмово) про те, що доданий до справи або поданий іншою стороною для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим та просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

При цьому, в такій заяві необхідно вказати на відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа (доказу, що досліджується судом) і може бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності суд сприяє учаснику справи, у збиранні таких доказів (п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Судом установлено, що при дослідженні диску (а.с.65 т.1) з файлами аудіо відеозапису подій, що мали місце 06.03.2024 року під час поза освітнього процесу (т.б. після уроків) профілактичної бесіди за участі класного керівника ОСОБА_16 , шкільного психолога ОСОБА_2 , працівника поліції ОСОБА_25 розпочинається з вступного слова працівника поліції ОСОБА_49 щодо не задовільної поведінки деяких учнів в класі. Надалі ОСОБА_18 пропонує учням провести профілактичну бесіду у формі гри, що полягала у запитаннях і відповідях шкільної програми, при цьому зазначила, що у разі неправильної відповіді учня він буде присідати або стояти в «планці». На аудіо записі чути як працівник поліції ОСОБА_18 робить голосно зауваження одній з учениць за не належний зовнішній вигляд, після чого, остання почала плакати і вийшла з класу. З відеозапису чітко видно, що на початку профілактичної бесіди в класі директор гімназії ОСОБА_1 відсутня, у подальшому, відео переривається, однак з аудіо запису, чути як відчиняються двері, і ОСОБА_1 , голос нею було підтверджено в засіданні, когось запитує, що відбувається і просить учнів піднятися і сісти. Надалі, аудіо запис переривається чути різні голоси які неможливо ідентифікувати.

В судовому засіданні, представник відповідача ОСОБА_50 , не змогла на запитання представника позивача і суду, походження диску, хто коли і при яких обставинах вів аудіо запис та відеозапис. Представник відповідача чітко зазначила, що їй відомо про отримання записів з Телеграм каналу, однак, хто їй зробив, чи є записи монтовані їй не відомо, як і не відомо хто аудіо і відеозаписи передав до Управління освіти Чернівецької міської ради. Як було встановлено в засіданні вказані записи не були додатком до жодної із заяв скерованих Чернівецькому міському голові до розгляду

Судом окрім наведеного установлено і дане вбачається з дослідженого протоколу № 1 засідання комісії з розгляду боулінгу (цькування) від 13.03.2024 року, що предметом дослідження аудіо запис та відеозапис на диску наданому представником відповідача Управління освіти Чернівецької міської ради не був (а.с. 52,53 т.1). З вказаного дослідженого судом протоколу також установлено, що з пояснень учнів ОСОБА_51 , ОСОБА_52 б класу вчитель математики ОСОБА_53 вчиняла психологічний тиск на останніх. Натомість після заслуховування думки інших членів і присутніх осіб на засіданні робочої групи, було ухвалено рішення - «вважати дії директора ОСОБА_1 (а не вчителя математики) щодо учениць 8.Б класу ОСОБА_54 , ОСОБА_55 (заяву або думку якої навіть не було заслухано в чому поляв психологічний тиск з боку вчителя математики ОСОБА_1 на неї) та ОСОБА_56 цькуванням. Вжиття дій, за вказаним протоколом полягали в тому, що на ОСОБА_1 , як директора гімназії 5 Інтеграл було складено адміністративний протокол за ст. 173-4 КУпАП з накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн. в дохід держави. Разом з цим, як було установлено в засіданні при з`ясуванні фактичних обставин справи, Постановою Чернівецького апеляційного суду від 04 липня 2024 року у справі №725/3075/24 Постанова Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 травня 2024 року скасовано, а провадження у справі закрито на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП. Чернівецький апеляційний суд під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 при вищенаведених обставинах жодних ознак булінгу (цькування) по відношенню до учнів (а.с.148-153, т.1). За порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні частини 1 статті 8, підпунктів 1 та 2, підпункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», пунктів 1, 2, 3, 6, 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, недотриманні присяги поліцейського, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 N? 100, до помічника чергового чергової частини відділу моніторингу Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області сержанта поліції ОСОБА_43 (9158532) застосувати дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність (а.с. т.2). Окрім наведеного,судом зпояснення представникавідповідача Управлінняосвіти Чернівецькоїміської ради,з`ясовано,що наданийвідповідачем дискіз аудіозаписомта фрагментамивідеозапису небув предметомдослідження підчас винесенняоскаржуваного наказупро оголошеннядогани ОСОБА_1 ,директору гімназії5Інтеграл Чернівецькоїміськради,оскільки зневідомих обставинвказані записибули отриманіУправлінням освітивже післявинесення оскаржуваногонаказу. У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Таким чином, суд вважає, що представником відповідача Управління освіти Чернівецької міської ради про недопустимість доказу диску з аудіо відеозаписом подій, що мали місце 06.03.2024 року в гімназії 5 в 5-х 8-б класах (а.с. 65 т.1) не спростовані, а отже за з`ясованих в засіданні обставин не відомого походження даного доказу його отримання відповідачем та покладення в основу оскаржуємого наказу № 23ос від 14.03.2024 року Про оголошення догани директору Чернівецької гімназії 5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що вказаний доказ слід визнати недопустимим і не покладати його в основу цього рішення в розумінні статті 78 ЦПК України, як такий доказ як такий, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Суд, вирішуючи по суті заявлені вимоги, звертає увагу, що відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як встановлено в засіданні, ОСОБА_1 копію наказу № 23ос отримала під особистий підпис 14.03.2024 року (а.с. 35 т.1)

Відповідно до пунктів 92, 93 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року №778, керівництво закладом здійснює директор. Керівник державного та комунального закладу і його заступники призначаються на посаду та звільняються з посади відповідним органом управління освітою згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 95 Положення про загальноосвітній навчальний заклад директор: здійснює керівництво педагогічним колективом, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів. Створює необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників; забезпечує дотримання вимог щодо охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, вимог техніки безпеки; розпоряджається в установленому порядку майном закладу та його коштами; видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження і контролює їх виконання.

Відповідно до змісту оспорюваного наказу № 23ос від 14.03.2024 року Про оголошення догани директору Чернівецької гімназії 5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради ОСОБА_1 оголошено догану із позбавленням щомісячної надбавки за порушення ст. 53 Закону України «Про освіту» та умов комтракту (трудового договору), тобто неналежне виконання посадових обов`язків (а.с.34, 35 т.1)

Верховний Суд зазначає, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1 - 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

У наказі № 23ос від 14.03.2024 року Про оголошення догани директору Чернівецької гімназії 5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради ОСОБА_1 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відсутня вказівка на порушення конкретних пунктів Інструкції, конкретні дії (бездіяльність) директора щодо порушення прав дітей. На думку суду, підстави до притягнення дисциплінарного проступку наведені в ньому є суперечливі між собою. Так, п.2 наказу зазначено, що з доповідної записки голови робочої групи від 12.03.2024 року № 06/01-24-804 у присутності практичного психолога ОСОБА_2 проводилися бесіди в 5-х класах та 8Б класі під час бесіди у 8Б класі була присутня ОСОБА_1 , однак батьки (учнів яких класів не зазначено без їх прізвищ) звернулися зів скаргами до Управління освіти та повідомили, що на їхніх дітей (без зазначення прізвищ) здійснювався психологічний тиск, співробітниця поліції ОСОБА_18 погрожувала дітям та залякувала їх, принижувала їх гідність. При цьому, жодного слова в наказі щодо приниження честі і гідності учнів, не зазначається про директора ОСОБА_1 . Представник відповідача Управління освіти Чернівецької міської ради в судовому засіданні не змогла пояснити і довести суду підставу наведену в спірному наказі в частині того, що під час бесіди з батьками (не зазначено прізвищ батьків учнів яких класів 5-х чи 8Б) було з`ясовано що випадки здійснення психологічного насильства та знущань в гімназії учні зазнавали неодноразово. І, зокрема, що такі випадки мали місце з боку директора ОСОБА_1 в даному наказі не йдеться. (а.с. 34, 35 т.1).

Отже, суд зазначає, що описова частина наказу не містить визначення, який саме дисциплінарний проступок вчинила позивач ОСОБА_1 . Відповідач обмежився лише загальним посиланням

Верховний Суд у наведеній вище Постанові, зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основположних свобод, статті 2 ЦПК України ідея справедливого судового розгляду включає право на змагальні провадження.

Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 81 ЦПК України на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що у діях позивача роботодавцем належним чином не встановлені ознаки дисциплінарного проступку, та роботодавцем при накладенні стягнення не додержана процедура, передбачена нормами КЗпП України. При винесенні оскаржуваного наказу відповідачем не з`ясовано наявність вини та в чому полягає порушення останнім службових обов`язків.

Відтак, з урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та досліджених у судовому засіданні доказів, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття відповідачем наказу №23-ос від 14.03.2024 про притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани з позбавленням щомісячної надбавки та наявності правових підстав для його скасування у судовому порядку. Інші доводи представника відповідача, а також дослідженні у судовому засіданні допустимі докази, означених вище висновків суду не спростовують.

Зважаючи на вищезазначене, суд вважає, що оскаржуваний наказ винесено з порушенням вимог законодавства України, в зв`язку з чим наявні підстави для визнання його незаконним.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Згідно ч.1 ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на дотриманні норм процесуального права. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людинивказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, на підставі всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених належними та допустимими доказами, перевіреними в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.

Стаття 133 ЦПК України відносить до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу.

У зв`язку з викладеним, на підставі п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, - УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління освітиЧернівецької міськоїради проскасування наказупро оголошеннядогани задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Управління освіти Чернівецької міської ради №23-ос від 14 березня 2024 року про оголошення догани директору Чернівецької гімназії №5 «Інтеграл» Чернівецької міської ради ОСОБА_1 за порушення ст. 53 Закону України "Про освіту" та умов контракту (трудового договору) із позбавленням щомісячнї надбавки.

Стягнути з відповідача Управління освіти Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ:02147345, адреса місця знаходження: м. Чернівці вул. Героїв Майдану, 176) на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати - сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 1211,20 грн., документально підтверджений квитанцією №91577973 від 13.06.2024р. (а.с.2)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду або через суд першої інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду буде складено 17.03.2025 року.

Суддя Слободян Г.М.