Рішення від 10.12.2024 по справі 752/8044/24

Справа № 752/8044/24

Провадження № 2/752/4556/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 грудня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Давиденко С.Р.,

у місті Києві, в приміщенні суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Девелопмент Кепітал» про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, -

встановив:

05.04.2024 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Пилипак Я.С., звернувся до суду з позовом до ТОВ «Лев Девелопмент Кепітал» про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою Київського апеляційного суду від 08.02.2024 року у справі № 752/17426/22 (провадження № 22-ц/824/1606/2024) позовні вимоги позивача задоволено повністю: стягнуто з відповідача 1335872,50 грн основного боргу, інфляційних в сумі 33396,81 грн, 3% річних в сумі 5929,08 грн, судовий збір у розмірі 33 036 грн.

Суд апеляційної інстанції встановив виникнення у відповідача обов`язку повернути грошові кошти в розмірі 1 335 872,50 грн до 23.09.2022 року. Зазначає, що з 24.09.2022 року розпочалося прострочення грошового зобов`язання відповідача.

Відповідач лише 13.03.2024 року виконав зобов`язання по поверненню коштів згідно з постановою шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

За весь період прострочення повернення грошових коштів (з 24.09.2022 по 12.03.2024 р.) загальна сума інфляційних втрат становить 133 453,73 грн, 3% річних - 58 829,97 грн. Частину інфляційних втрат та 3% річних - 33 396,81 грн та 5929,08 грн відповідно відповідач сплатив 13.03.2024 року, отже до сплати відповідачем залишаються інфляційні втрати у розмірі 100 056,92 грн та 3% річних - 52 900,89 грн, а разом - 152 957,81 грн.

22.04.2024 року ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи (а.с. 35).

05.12.2024 року до суду надійшли письмові пояснення відповідача, в яких ТОВ «Лев Девелопмент Кепітал» позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, просить відмовити в їхї задоволенні. Відповідач стверджує, що у нього виник обов`язок сплати на користь позивача 1 335 872 гривні з моменту ухвалення судового рішення Київським апеляційним судом - 08 лютого 2024 року. Зазначене рішення товариством було виконане добровільно 12 березня 2024 року.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з обставинами, встановленими під час розгляду справи № 752/17426/22, 15.11.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Лев Девелопмент Капітал» був укладений попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № СН-2/9-80.

На виконання умов договору позивач сплатив ціну об`єкту нерухомості по договору в розмірі 1 335 872,50 грн, що відповідає повній вартості об`єкта нерухомості та наведеній формулі у п. 2.1.4 договору, а саме: 1 020 000,00 грн, що підтверджується квитанцією № 201520041 від 15.11.2021, 315872,50 грн, що підтверджується квитанцією № 202220033 від 22.11.2021.

Своєчасність та повнота виконаного обов`язку по сплаті авансового платежу у повному обсязі позивачем за договором підтверджується також довідкою вих. № СН-2/9-80 від 23.11.2021, виданою відповідачем позивачу.

Однак, позивач 18.09.2022 надіслав на електронну адресу відповідача повідомлення про розірвання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № СН-2/9-80 від 15.11.2021 з вимогою повернути грошові кошти. При цьому, в якості обгрунтування зазначив, що в Україні введений воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до умов договору вимога позивача про розірвання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № СН-2/9-80 від 15.11.2021 року та необхідність повернення грошових коштів мала бути виконана ТОВ «Лев Девелопмент Кепітал» до 23.09.2022 року.

Однак, 30.09.2022 відповідач надав відповідь № 30/09/22, в якій проінформував про неможливість розірвати договір в односторонньому порядку та повернути авансовий платіж з огляду на те, що ОСОБА_1 не направив на адресу відповідача повідомлення про настання форс-мажорних обставин разом із підтверджуючими такі обставини документами. Позивач вважав, що його право на повернення авансового платежу за договором було порушено і звернувся до суду.

За результатами розгляду апеляційної скарги постановою Київського апеляційного суду від 08.02.2024 року у справі № 752/17426/22 (провадження № 22-ц/824/1606/2024) рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 вересня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю: стягнуто з ТОВ «Лев Девелопмент Кепітал» 1 335 872,50 грн основного боргу, інфляційних втрат у сумі 33 396,81 грн, 3% річних в сумі 5 929,08 грн, судовий збір у розмірі 33 036 грн.

Частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, судом апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду скарги на рішення суду від 21.09.2023 року за позовними вимогами ОСОБА_1 до ТОВ «Лев Девелопмент Кепітал» про стягнення грошових коштів, встановлено, що вимога позивача про повернення йому 1 335 872, 50 гривень мала б бути виконана ТОВ «Лев Девелопмент Кепітал» до 23.09.2022 року включно. З моменту виникнення прострочення до часу подання позову до суду сукупний індекс інфляції склав 102,5%. За таких умов, враховуючи суму основного боргу у розмірі 1 335 872, 50 грн. сума інфляційних втрат склала 33 396, 81 грн., а 3% річних за вказаний період склало 5 929, 08 грн., вказані суми були стягнуті з відповідача на користь позивача.

Відповідно до банківської виписки Монобанку (АТ «Універсал Банк») від 04.04.2024 року, зазначене судове рішення було виконане Товариством 13.03.2024 року (а.с. 9).

У відповідності до ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з ТОВ «Лев Девелопмент Кепітал» штрафні санкції за весь період прострочення повернення грошових коштів, тобто з 24.09.2022 року по 12.03.2024 року, за вирахуванням процентів річних та інфляційних втрат, які вже сплачені відповідачем, а саме: 52 900,89 грн - 3% річних, 100 056,92 грн - інфляційну складову боргу, а разом - 152 957,81 грн.

Суд вважає, що позивачем у цій справі правомірно заявлені вимоги позову, розрахунок проведений позивачем у відповідності до чинного законодавства (а.с. 12), зважаючи на наступні правові підстави.

Відповідно до частини першої статті 525 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частини першої статті 509 ЦК України).

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають в його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Грошове зобов`язання це - цивільне правовідношення, в якому праву вимоги кредитора кореспондує юридичний обов`язок боржника здійснити відповідний платіж, тобто вчинити дію, що полягає у передачі грошей.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом вказаної норми права нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять у склад грошового зобов`язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання як спосіб захисту грошового інтересу і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляції та отримані компенсації за неналежне виконання зобов`язань.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц).

Судом встановлено, що ТОВ «Лев Девелопмент Кепітал» в односторонньому порядку відмовилося від виконання зобов`язання, що не відповідало загальним засадам зобов`язального права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з моменту наявності самого факту прострочення. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та від 07 лютого 2024 року у справі № 910/3831/22 (провадження № 12-45гс23).

Заперечуючи проти позову, представник відповідача просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що судове рішення про стягнення з ТОВ «Лев Девелопмент Кепітал» на користь ОСОБА_1 було ухвалено 08.02.2024 року і виконане товариством у добровільному порядку вже 13.03.2024 року. Стверджував, що обов`язок повернути позивачу грошові кошти в сумі 1 335 872, 50 грн. виник у відповідача тільки 08.02.2024 року а відтак відсутні підстави для висновку, що товариством порушено строки виконання грошового зобов`язання.

Суд не може погодитися з твердженнями відповідача з огляду на наступне.

За даними матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Лев Девелопмент Кепітал» 1 335 872, 50 грн. основного боргу та втрат від інфляції в сумі 33 396, 81 грн., а також 3% річних в сумі 5 929, 08 грн. звернувся 02 грудня 2022 року.

З аналізу змісту судових рішень у справі №752/17426/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Лев Девелопмент Кепітал» про стягнення грошових коштів встановлено, що відповідач ТОВ «Лев Девелопмент Кепітал» на вимогу позивача ОСОБА_1 не виконав грошове зобов`язання щодо повернення 1 335 872, 50 грн. основного боргу, строк порушення виконання зобов`язання рахується з 24.09.2022 року.

За даними матеріалів справи ТОВ «Лев Девелопмент Кепітал» постанову Київського апеляційного суду, про стягнення з ТОВ «Лев Девелопмент Кепітал» 1 335 872, 50 грн. та втрат від інфляції в сумі 33 396, 81 грн., а також 3% річних в сумі 5 929, 08 грн. на користь ОСОБА_1 виконало 13.03.2024 року.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зробив розрахунок втрат від інфляції та 3% річних з підстав порушення строку виконання зобов`язання щодо повернення 1 335 872, 50 грн. за весь період з 24.09.2022 року і по 12.03.2024 року включно.

За даними розрахунку розмір втрат від інфляції за період з 24.09.2022 року по 12.03.2023 року склав 133 453, 73 грн., розмір 3% річних за цей же період 58 829,97.

Визначаючи ціну позову , позивач від визначеного розміру втрат від інфляції та 3% річних відмінусував вже стягнуті втрати від інфляції та 3% річних постановою Київського апеляційного суду 08.02.2024 року, відповідно просив стягнути з відповідача втрати від інфляції в розмірі 100 056, 92 грн., 3% річних у розмірі 52 900,89.

Отже, позивач правомірно скористався своїм правом стягнути з відповідача втрати від інфляції та 3% річних з підстав порушення строку повернення 1 335 872, 50 грн. за весь період, а саме з моменту настання строку повернення грошових коштів, а саме з 24.09.2022 року і по час фактичного їх перерахування на виконання судового рішення, а саме по 12.03.2024 року включно за мінусом вже стягнутих постановою Київського апеляційного суду від 08.02.2024 року ватрат від інфляції в розмірі 33 396, 81 грн. тп 3% вічних у розмірі 5 929, 08 грн. що були нараховані за період з 24.09.2022 року і по грудень 2022 року включно.

Таким чином позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Звертаючись до суду з позовом, позивач також просив відшкодувати йому за рахунок відповідача, понесені ним судові витрати.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано до суду: копію Договору про надання правової допомоги №07/11 від 07 листопада 2022 року, акт надання послуг від 04 квітня 2024 року та квитанцію №Р315-В678-5124-482Н від 05.04.2024 р. на загальну суму 19 500,00 грн.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що дійсно між позивачем та адвокатом склалися договірні відносини стосовно надання правової допомоги.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 у справі №816/2096/17 від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

При цьому, Верховний Суд зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі № 755/9215/15-ц).

У письмових поясненнях на позов, відповідач заперечив необхідність отримання позивачем правової допомоги з огляду на те, що останній є фахівцем у галузі права і має право і здійснює адвокатську діяльність. Наданий акт виконаних робіт містить завищені обсяги робіт, а також недостовірну інформацію щодо виконаних робіт, оскільки позовна заява подавалась через систему «Електронний суд», а обставини, що стали підставою для позову встановлені судовим рішенняс суду апеляційної інстанції в попередній справі.

Як видно зі змісту акту надання послуг до договору №7/11 від 07.11.2022 року про надання правової допомоги, судом встановлен, що строни за договором погодили вартість робіт : вивчення матеріалів справи на предмет наявності підстав для подання прозову, консультування клієнта щодо порядку стягнення інфляційних втрат та 3% річних у судовому порядку, виготовлення документів щодо судової практики протягом 1 год. 30 хв. - 4500, 00 гривень; підготовка тексту позовної заяви, розрахунку суми позову, прдання позовної заяви ло суду необхідний час 3 год. 00 хв. - 9000, 00 гривень; визначення реквізитів сплати та розміру судового збору, які позивач зобов`язаний сплатити за подання позову необхідний час 30 хв. - 1 500, 00 гривень; виготовлення примірників позову та копій документів (додатків до позовної заяви) для відповідача та суду, засвідчення копій документів відповідно до встановлених вимог, направлення копії позову з додатками відповідача, необхідний час 1 год. 30 хв. - 4 500, 00 грн.. Загальна вартість наданої правової допомоги становить 19 500, 00 грн.

Вимоги позивача про відшкодування витрат понесених ним на правничу допомогу, в межах розглянутої судом справи, підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

На думку суду, заслуговують на увагу заперечення відповідача в тій частині, що заявлений позов ґрунтується на обставинах встановлених постановою Київського апеляційного суду від 08.02.2024 року, позов подано до суду через систему «Електронний суд», а відтак зазначені в акті виконаних робіт такі види робіт, як вивчення матеріалів справи на предмет наявності підстав для подання прозову, консультування клієнта щодо порядку стягнення інфляційних втрат та 3% річних у судовому порядку, виготовлення документів щодо судової практики, визначення реквізитів сплати та розміру судового збору, які позивач зобов`язаний сплатити за подання позову, виготовлення примірників позову та копій документів (додатків до позовної заяви) для відповідача та суду, засвідчення копій документів відповідно до встановлених вимог, направлення копії позову з додатками відповідачу.

Крім того, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача зазначених витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового відшкодування останньому витрат на правову допомогу і в частині підготовки тексту позовної заяви, розрахунку суми позову, подання позовної заяви до суду.

Такі висновки суду ґрунтуються на тому, що обставини, що стали підставами для позову встановлені судовим рішенням між цими ж сторонами у справі, та є взаємо пов`язаними.

Відповідно до пункту 1 частини першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем були понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1530 грн, які документально підтверджені.

На підставі вищевикладеного, керуючись стяттями 11, 526, 599, 625 ЦК України, статтями 2, 5, 10, 12, 19, 76, 77-81, 89, 131, 141, 187, 211, 263-265, 273-274,2 80-289 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Девелопмент Кепітал» про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Девелопмент Кепітал» (код ЄДРПОУ: 43473383, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська,72, оф.4) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) інфляційні втрати в сумі 100 056,92 грн, 3% річних в сумі 52900,89 грн, судовий збір у розмірі 1530 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19500 грн, що становить належну до стягнення суму у розмірі 173 987 (сто сімдесят три тисячі дев`ятсот вісімдесят сім) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Плахотнюк К.Г.