Ухвала від 20.03.2025 по справі 904/616/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про продовження процесуального строку

20.03.2025м. ДніпроСправа № 904/616/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Топстар" (м. Дніпро)

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 225 від 28.02.2024 у загальному розмірі 458 973 грн. 18 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Без участі представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Топстар" до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення заборгованості за договором поставки № 225 від 28.02.2024 у загальному розмірі 458 973 грн. 18 коп.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву (вх. суду № 11715/25 від 19.03.2025), в якому він просить суд продовжити Акціонерному товариству "Криворізький залізорудний комбінат" строк для подання відзиву на позовну заяву у справі № 904/616/25.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у справі від 03.03.2025 була доставлена в Електронний кабінет відповідача 04.03.2025 о 00:05 год. та вказує про те, що строк для подання відзиву на позовну заяву закінчується 19.03.2025. У той же час, відповідач зазначає, що на підприємстві АТ "Криворізький залізорудний комбінат" з листопада 2022 року встановлений скорочений режим робочого часу (для працівників апарату управління робочі дні - понеділок, середа та п`ятниця, вівторок та четвер - неробочі дні). В березні 2025 року на підприємстві зберігається такий же скорочений режим робочого часу. Вказані обставини унеможливлюють збір необхідних доказів, підготовку та подання до суду відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк.

Розглянувши вищевказану заяву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Главою 1 Розділу III Господарського процесуального кодексу України регулюються питання щодо письмових заяв учасників справи. При цьому в кодексі диференційовано заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.

Відповідно до статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у справі від 03.03.2025 встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву - протягом 15-ти календарних днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 03.03.2025 доставлена до Електронного кабінету відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи - 04.03.2025, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа (а.с. 60), що не заперечується відповідачем.

Згідно із статтею 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Положеннями частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуальних строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи вказане, процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - до 19.03.2025 включно, що також не заперечується відповідачем.

Як було вказано вище, із заявою про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву відповідач звернувся до суду 19.03.2025.

Таким чином, відповідачем подано заяву про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву.

За аналізом вищевикладеного, суд відзначає, що у відповідності до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони у справі користуються рівними процесуальними правами, серед яких право на ознайомлення з матеріалами справи, подання заяв та клопотань. Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, враховуючи необхідність надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, диспозитивності та пропорційності, суд, керуючись приписами частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, врахувавши наведене відповідачем обґрунтування необхідності продовження такого строку, дійшов висновку про задоволення зпяви відповідача та продовження строку на подачу відзиву на позовну заяву.

Крім того, з приводу наявності підстав для задоволення заяви відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву, суд зазначає таке.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку, звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1975 у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського Суду з прав людини від 17.01.2012 у справі "Станєв проти Болгарії", заява № 36760/06, пункт 230).

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

На переконання суду, в умовах введення в Україні воєнного стану слід уникати надмірного формалізму та з розумінням ставитись до пропуску процесуальних строків учасниками справи для забезпечення їх права на доступ до правосуддя, оскільки протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 зазначеної Конвенції, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.

Судом також враховано, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В аспекті зазначеного господарський суд вважає за доцільне звернутись також до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, пункт 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, пункт 33, 08.12.2016). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.

Відповідно до частини 6 статті 119 Господарського процесуального кодексу України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 119, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву у справі № 904/616/25 - задовольнити.

Продовжити процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву у справі №904/616/25 до 26.03.2025 включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 20.03.2025.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена та підписана - 20.03.2025.

Суддя Ю.В. Фещенко