Рішення

від 20.03.2025 по справі 910/7671/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.03.2025Справа № 910/7671/24

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Паритет-К" (04123, місто Київ, вулиця Світлицького, будинок 35)доФізичної особи-підприємця Кеби Дмитра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 )простягнення 75 000 грн 00 коп.Представники сторін:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Паритет-К" з вимогами до Фізичної особи-підприємця Кеби Дмитра Анатолійовича про стягнення 75 000 грн 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору про надання консультаційних послуг від 12.10.2021 № 01/10-21 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з надання оплачених послуг, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість з повернення сплаченої суми попередньої оплати в розмірі 75 000 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 відкрито провадження у справі № 910/7671/24, розгляд справи постановлено здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

10.07.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

18.07.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заява з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання про направлення справи за підсудністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.24 у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Кеби Дмитра Анатолійовича про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та направлення справи за підсудністю відмовлено.

22.07.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про усунення недоліків.

24.07.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на клопотання (заяву).

18.09.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про поновлення процесуальних строків на подання відзиву на позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 Фізичній особі-підприємцю Кебі Дмитру Анатолійовичу поновлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

27.09.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

03.10.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

08.10.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення проти відповіді на відзив на позовну заяву.

21.10.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

12.11.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення відповідача та клопотання про долучення доказів.

18.11.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли на клопотання про долучення доказів.

21.11.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

02.12.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення відповідача

12.12.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

18.12.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення проти додаткових пояснень відповідача від 11.12.2024.

31.12.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

09.01.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення проти додаткових пояснень відповідача від 30.12.2024.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Паритет-К" (замовник за договором, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Кебою Дмитром Анатолійовичем (виконавець за договором, відповідач у справі) укладено договір про надання консультаційних послуг № 01/10-21, відповідно до пункту 1.1. якого замовник доручає та сплачує, а виконавець бере на себе зобов`язання надати замовнику навчально-консультаційні та консалтингові послуги із питань стандартизації процесів функціонування та організації покращення роботи окремого підрозділу компанії замовника - конструкторська-технічного бюро.

Згідно з пунктом 1.2. договору сторони визначили, що виконавець має необхідний рівень кваліфікації та практичної підготовки в питаннях стандартизації, володіє методологією практики "Ощадливого виробництва" (LEAN), розуміється на підходах та рішеннях Теорії обмежень (ТОС) та відповідає високому рівню морально-ділових якостей.

Відповідно до пункту 1.3. договору сторони визначили, що виконавець надає серію навчальних та методологічних консультацій (консалтингових послуг), шо поєднанні загальною темою: "Стандартизація, синхронізація та управління процесом розробки конструкторська-технологічної документації" для групи фахівців КТБ за узгоджених менеджерів замовника.

Сторони погодили, що виконавець надає серію навчальних та методологічних консультацій (консалтингових послуг) по конкретним питанням впровадження стандартизації бізнес-процесів шляхом використання відповідних практик LEAN у комплементарному поєднанні із рішенням ТОС для підзамовного виробництва (МТО) (пункт 1.4. договору).

У відповідності до пункту 1.6 договору сторони погодили. що наповнення проекту має наступний зміст:

Етап 1. "Стандартизація вхідних запитів та вихідних документів".

1а Вхідні запити: створення чітких вимог до вхідних запитів (чек-листи); зменшення некорисного навантаження на КТБ ("відволікаючих" запитів).

1б Вихідні запити: розробка "вимог якості" для вихідної документації (чек-лист); процедура передач і пакету документації на виробництво; SLA (service level agreemem) правила для роботи з внутрішніми замовниками/клієнтами.

Етап 2. "Розвиток управлінських компетенцій": формування розуміння "кінцевого продуту" КТБ; функції та задачі управлінця; адміністрування задач за принципом FIFO (замість LIFO).

Етап 3. "Негативні покращення в роботі КТБ": впровадження систем и операційних (часових) -буферів; пріоритизація задач; система раннього сповіщення, про загрозу спізнення; управлення операційнім буфером; управління та планування загрузками ресурсів; управління потужностями ресурсів.

Етап 4. "Впровадження системи автоматизованого адміністрування задач": перенос адміністрування задач в інформаційну систему; крекінг процесу/прогресу розробки КТД; аналіз потраченого часу/досягнутих результатів; створення та накопичення "бази технологічної документації" для продукції.

Згідно з пунктом 1.7 договору сторони погодили, що надання послуг визначених пунктом 1.6 даного договору складаються із невід`ємних компонентів, що структуровані таким чином та надаються у такому порядку, та у вказані строки:

Етап 1. "Стандартизація вхідних запитів та вихідних документів" - в період з 20.10.2021 до 30.11.2021;

Етап 2. "Розвиток управлінських компетенций в період" - в період з 20.10.2021 до 31.01.2022;

Етан 3. "Негайні покращення в роботі КТБ" - в період з 30.11.2021 до 31.01.2022;

Етап 4. "Впровадження системи автоматизованого адміністрування задач" - в період з 30.11.2021 до 31.01.2022.

Відповідно до пункту 1.8 договору сторони погодили, що місце надання вказаних послуг даного договору здійснюється за місцем розташування замовника.

Згідно з пункту 2.1. договору сторони погодили, що сукупна вартість послуг становить 150 000 грн, без ПДВ, але враховуючи інші надаванні виконавцем консалтингові послуги замовнику сторони погодили застосувати знижку у розмірі 50% (п`ятдесят відсотків), а кінцеву вартість визначили у розмірі 75 000 грн без ПДВ.

Замовник здійснює сплату послуг шляхом внесення (перерахування) передоплати, що поділена на частини відповідно до наступного графіку: 20.10.2021 - 30 000 грн без ПДВ; 03.11.2021 - 30 000 грн без ПДВ; 01.12.2021 - 15 000 грн без ПДВ (пункт 2.2 договору).

Умовами пункту 3.1 договору визначено, що виконавець зобов`язаний якісно та в повному об`ємі виконати та повністю завершити всі послуги у відповідності до умов договору (пункт 3.1.1.); не пізніше десяти днів після завершення надання послуг виконавець повинен надати замовнику Акт наданих послуг, зазначеною у пункті 1.2. цього договору (пункт 3.1.2).

У відповідності до пункту 3.3. договору замовник зобов`язаний: прийняти від виконавця послуги, якщо вони відповідають умовам договору (пункт 3.3.1); оплатити послуги на умовах та в порядку, зазначеному в розділі 2 договору(пункт 3.3.2); попередньо надати виконавцю необхідну для якісного надання послуг інформацію(пункт 3.3.3); у разі відсутності зауважень щодо якості, повноти наданих послуг, підписати акт прийому-передачі наданих послуг(пункт 3.3.4).

Відповідно до пунктів 8.1. та 8.2 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення підписів відтиском печаток сторін (за наявності). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 8.1 цього договору та повним його виконанням, але не пізніше 31 грудня 2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору замовником було сплачену на користь виконавця 75 000 грн 00 коп., що підтверджується платіжними інструкціями: № 5335 від 21.10.2021 на суму 30 000 грн 00 коп.; № 5533 від 03.11.2021 на суму 30 000 грн 00 коп.; № 6575 від 22.12.2021 на суму 15 000 грн 00 коп.

В подальшому, замовник звернувся до виконавця із претензією № 26 від 05.02.2024, в якій запропонував у добровільному порядку в строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної претензії сплатити Товариству заборгованість за договором № 01/10-21 від 12.10.2021 у розмірі 75 000,00 грн.

У відповіді № 01/2024 від 06.03.2024 на вказану претензію відповідач повідомив, що претензія знаходиться на розгляді, відповідь на яку буде надана у встановлений частиною 6 статті 222 Господарського кодексу України строк.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору про надання консультаційних послуг від 12.10.2021 № 01/10-21 не виконав взяті на себе зобов`язання з надання оплачених послуг, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість з повернення сплаченої суми попередньої оплати в розмірі 75 000 грн 00 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач наголошує на тому, що позивач не здійснив зі свого боку необхідних дій, чим перешкоджав відповідачу у виконанні його зобов`язань за договором. Також відповідач зазначає, що сторони домовились про співпрацю й уклали в рамках домовленостей ряд договорів про надання послуг, споріднених за своїм предметом (договір № 01/01-20 від 15.01.2020, договір № 01/07-21 від 01.07.2021, договір № 01/12-21 від 12.10.2021, договір № 01/12-21 від 07.12.2021, договір № 01/01-22 від 03.01.2022. Відповідач вважає, що зазначені договори спільно становлять єдиний предмет правовідносин, а тому звернення позивача з відповідними позовами як до Господарського суду Чернігівської області, так і до Господарського суду міста Києва є зловживанням процесуальними правами.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Суд встановив факт перерахування позивачем в якості попередньої оплати на рахунок відповідача грошових коштів у сумі 75 000 грн00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями № 5335 від 21.10.2021 на суму 30 000 грн 00 коп.; № 5533 від 03.11.2021 на суму 30 000 грн 00 коп.; № 6575 від 22.12.2021 на суму 15 000 грн 00 коп.

Докази на підтвердження виконання відповідачем робіт, обумовлених договором, у строки визначені в пункті1.6 договору, в матеріалах справи відсутні.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону) (частина 1 статті 8 Цивільного кодексу України).

Оскільки, главою 63 Цивільного кодексу України не врегульовано особливостей повернення виконавцем замовнику попередньої оплати в разі невиконання виконавцем своїх зобов`язань за договором про надання послуг та правового механізму її повернення, суд дійшов висновку про можливість застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України за аналогією закону до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.03.2018 у справі № 910/1030/17.

Згідно статей 692, 693 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як було зазначено вище, відповідно до пункту1.6 договору відповідач повинен був надати послуги у такі строки: Етап 1. "Стандартизація вхідних запитів та вихідних документів" до 30.11.2021; Етап 2. "Розвиток управлінських компетенций в період" до 31.01.2022; Етан 3. "Негайні покращення в роботі КТБ" до 31.01.2022; Етап 4. "Впровадження системи автоматизованого адміністрування задач" до 31.01.2022.

Зобов`язання з повернення суми попередньої оплати відповідно до положень частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, фактично виникло у відповідача у зв`язку із закінченням обумовленого сторонами у договорі строку надання послуг 31.01.2022), який виходячи із суті зобов`язання сторін є тим строком, після настання якого виконавець усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.

Таким чином, у відповідача виникло зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, частини першої статті 530 Цивільного кодексу України з наступного дня після спливу строку надання послуг, тобто з 01.02.2022.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

Враховуючи наведене, оскільки матеріалами справи підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача грошових коштів в якості попередньої оплати, а відповідачем не доведено виконання робіт за договором чи повернення сплачених позивачем коштів, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 75 000 грн 00 коп.

Твердження відповідача, про те, що позивач свідомо не здійснював зі свого боку необхідних дій, чим перешкоджав відповідачу у виконанні його зобов`язань за договором, відхиляються судом, оскільки умовами укладеного сторонами договору не передбачено зобов`язань, які покладаються на позивача для можливості виконання відповідачем своїх зобов`язань, окрім оплати послуг згідно пункту 3.3 договору, що було здійснено позивачем. При цьому, в матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі наданих послуг, які відповідно до умов договору (пункту 2.5) є підтвердженням виконання робіт.

Отже, з огляду на невиконання відповідачем його зобов`язань обумовлених договором про надання консультаційних послуг від 12.10.2021 № 01/10-21, усі сплачені позивачем платежі в рахунок майбутніх виконаних робіт, є попередньою оплатою, яку відповідач, зобов`язаний повернути.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кеби Дмитра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Паритет-К" (04123, місто Київ, вулиця Світлицького, будинок 35, ідентифікаційний код 37973820) 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) грн 00 коп. заборгованості та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили идати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька