Рішення

від 19.03.2025 по справі 924/1335/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.03.2025Справа № 924/1335/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбут Сервіс Груп»

про розподіл судових витрат

за позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, просп. Військоматський, 3) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах:

Західного офісу Державної аудиторської служби (79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка 8, ідентифікаційний код 40479801);

Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9, ідентифікаційний код 37641918) в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Свободи 77, ідентифікаційний код 25879878)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбут Сервіс Груп» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4а, офіс 139, ідентифікаційний код 40945019)

про стягнення 5 311 387, 42 грн,

за участі представників сторін:

від прокуратури: не з`явилися

від позивача-1: не з`явилися

від позивача-2: не з`явилися

від відповідача: Гамрецький Є.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Західного офісу Державної аудиторської служби (далі - позивач-1), Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області (далі - позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд Сервіс Груп" (далі - відповідач) про стягнення 5 311 387, 42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №173/20 від 01.06.2020 про закупівлю послуг за кодом ДК 021:2015:63710000-9: Послуги з обслуговування наземних видів транспорту - "Експлуатаційне утримання автомобільної дороги державного значення Н-03 Житомир-Чернівці на ділянці км 190+323 км 192+212 (влаштування тонкошарового покриття із емульсійно-мінеральної суміші) (далі - договору), а саме надання неякісних послуг, що проведені з явними порушеннями та недотриманням вимог проектно-кошторисної документації, внаслідок чого виконавцем завищено якість виконаних робіт на суму 5 311 387, 42 грн, яка підлягає стягненню з відповідача в якості збитків.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.01.2024 матеріали вказаної позовної заяви передано за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.03.2024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2025 у задоволенні позову відмовлено повістю.

28.02.2025 через підсистему ЕСІТС "Електронний суд" представником відповідача подано заяву про розподіл судових витрат, у якій останній зазначає щодо строків подання заяви, щодо підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу та просить стягнути з Хмельницької обласної прокуратури на користь відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 140 000,00 грн.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбут Сервіс Груп» про розподіл судових витрат призначено у судовому засіданні на 19.03.2025.

13.03.2025 через підсистему ЕСІТС "Електронний суд" Хмельницька обласна прокуратура подала відповідь на відзив заяви представника ТОВ «ДОРБУД СЕРВІС ГРУП» про ухвалення додаткового рішення у справі №924/1335/23, у якому зазначила, що відповідачем жодним чином не деталізовано конкретної вартості окремо кожної із наданих послуг, що є складовими суми витрат на професійну правничу допомогу, а тому просив суд відмовити у задоволені заяви представника ТОВ «ДОРБУД СЕРВІС ГРУП» про ухвалення додаткового рішення у справі, в частині пред`явленого розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.

18.03.2025 до суду надійшли заперечення Хмельницької обласної прокуратури на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбут Сервіс Груп» про розподіл судових витрат, зміст якої аналогічний заяві поданій 13.03.2025 через підсистему ЕСІТС "Електронний суд".

У судовому засіданні 19.03.2025 судом розглянуто матеріали заяви ТОВ «ДОРБУД СЕРВІС ГРУП» про розподіл судових витрат у справі №924/1335/23, заслухано доводи представника відповідача та встановлено наступне.

Так, відповідачем заявлено до стягнення з Хмельницької обласної прокуратури витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 140 000, 00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Як встановлено судом, правова допомога надавалася відповідачу на підставі договору про надання правничої допомоги №04/06-21/1 від 04.06.2021 (надалі - договір), який був укладений між Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРБУД СЕРВІС ГРУП» (надалі - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "УНІЛЕКС" (надалі - Об`єднання).

Відповідно до п. 1.1. договору Клієнт доручає, а Об`єднання зобов`язується надавати за винагороду Клієнту чи вказаним ним особам правову допомогу в поряду, обсязі та на умовах, визначених цим договором, його додатками.

У п. 2.2. договору сторонами визначено, що завдання та надання правової допомоги, її обсяги, строки надання, визначаються за домовленістю сторін виходячи з потреб Клієнта. Сторони погодили, що у випадку необхідності завдання на надання правової допомоги може визначатися сторонами в додатках до даного договору, які є невід`ємною частиною даного договору.

Так, у додатку №8 від 23.02.2024 до договору про надання правової допомоги №04/06-21/1 від 04.06.2021 сторонами погоджено орієнтовний порядок, обсяги, та вартість правової допомоги у справі №924/13335/23.

На підтвердження понесених витрат представником відповідача додано до матеріалів справи Акт приймання-передачі наданих послуг від 27.02.2025 та рахунок на оплату №26 від 27.02.2025.

Судом встановлено, що 27.02.2025 між ТОВ «ДОРБУД СЕРВІС ГРУП» та АО «Унілекс» підписано акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до додатку №8 від 23.02.2024 до Договору про надання правової допомоги № 04/06-21/1 від 04.06.2021 року, згідно якого надавались наступні послуги:

1. Підготовка та подача Відзиву на позовну заяву у справі №924/1335/23, яка розглядалась Господарським судом м. Києва за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Західного офісу Державної аудиторської служби; Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області до ТОВ «ДОРБУД СЕРВІС ГРУП» про відшкодування збитків у розмірі 5 311 387,42 грн.

2. Аналіз судової практики з аналогічних правовідносин, що виникли між Сторонами у справі №924/1335/23.

3. Підготовка та подача заперечень на відповідь на відзив першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури у справі №924/1335/23.

4. Підготовка та подача клопотання про долучення висновку Державного підприємства «Національний інститут розвитку інфраструктури» (ДП «НІРІ») від 21.01.2025 року до матеріалів справи №924/1335/23.

5. Підготовка та подача клопотання про долучення документів до матеріалів справи №924/1335/23.

6. Підготовка та подача клопотання про зупинення провадження у справі №924/1335/23.

7. Підготовка та подача клопотання про повернення позовної заяви прокурору у справі №924/1335/23.

8. Підготовка та подача повідомлення про усунення обставин, які були підставою для зупинення провадження та необхідності поновлення провадження у справі №924/1335/23.

9. Представництво інтересів ТОВ «ДОРБУД СЕРВІС ГРУП» у судових засіданнях Господарського суду м. Києва у справі №924/1335/23, зокрема: 20.03.2024, 17.04.2024, 08.05.2024, 20.11.2024, 18.12.2024, 22.01.2025, 12.02.2025, 26.02.2025.

Як зазначає позивач, Об`єднанням була надана професійна правнича допомога клієнту, детальний опис якої наведено у Акті приймання-передачі наданих послуг з зазначенням вартості таких послуг, що складає 140 000,00 грн.

Судом встановлено, що Гамрецький Євген Олегович є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

При цьому, суд враховує, що у п. 9 ч. 1 ст. 1 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" установлено: представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 19 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення; надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні; представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами; представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Частиною 4-5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду відповідачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п.2 ч.5 ст. 129 ГПК України).

Також судом враховано, що прокуратурою подано заперечення, в якому вказано про безпідставно завищеними, необґрунтованими та неспівмірними з часом, реально затраченим адвокатом на представництво інтересів відповідача у суді.

За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на прокуратуру витрат відповідача на правову допомогу у розмірі 74 000, 00 грн.

Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбут Сервіс Груп» про розподіл судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, просп. Військоматський, буд. 3; ідентифікаційний код 02911102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбут Сервіс Груп» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4а, офіс 139, ідентифікаційний код 40945019) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 74 000,00 грн.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення складено 20.03.2025.

Суддя Л. Г. Пукшин