Ухвала

від 20.03.2025 по справі 629/2726/23

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/2726/23

Провадження № 1-кс/629/392/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,заявника ОСОБА_4 ,розглянувши скаргу ОСОБА_4 напостанову прокурораЛозівської окружноїпрокуратури ОСОБА_3 від 26.02.2025та клопотання ОСОБА_4 про призначеннякомісійної комплексноїсудово-медичноїекспертизи покримінальному провадженню№12023221110000394від 01.05.2023за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ст.190ч.2КК України, -

встановив:

Заявник ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на постанову прокурора Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 26.02.2025 про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про призначення комісійної комплексної судово-медичної експертизи по кримінальному провадженню №12023221110000394 від 01.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, просив скасувати вищевказану постанову та винести слідчим суддею ухвалу про призначення безкоштовно, за рахунок державного бюджету проведення комісійної комплексної судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 12023221110000394 за ст.190 ч.2 КК України.

Заявник ОСОБА_4 в судовому засіданні на задоволені скарги наполягав, з наведених у ній підстав, пояснив, що прокурором вже чотири рази було відмовлено в задоволенні його клопотання про призначення комісійної комплексної судово-медичної експертизи, навіть після зобов`язання переглянути це рішення слідчим суддею, зазначає, що такі дії прокурора, щодо відмови в призначенні експертизи є неправомірними, і він їх буде оскаржувати до Вищої Ради Правосуддя, якщо прокурор не змінить своє рішення, вказує, що дійсно апеляційним судом Харківської області призначено проведення аналогічної комісійної, комплексної судово-медичної експертизи у цивільній справі за його клопотанням, яку доручено експертам ХОБСМЕ та у проведенні якої він наполягає в межах кримінального провадження, вважає, що висновок експертизи отриманої в цивільній справі не можна буде використовувати в кримінальному провадженні, оскільки буде тільки один екземпляр експертизи, а тому з метою незатягування розслідування та подальшого розгляду кримінальної справи іншими учасниками, які це будуть робити, наполягає на скасуванні постанови прокурора та просить слідчого суддю призначити комісійну комплексну судово-медичну експертизу в кримінальному провадженні.

Прокурор Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги ОСОБА_4 , зазначив, що його постановою від 26.02.2025 в задоволенні клопотання ОСОБА_4 від 07.02.2025 про призначення комісійної комплексної судово-медичної експертизи в кримінальному провадженні №12023221110000394 від 01.05.2023 відмовлено з підстав, що така експертиза вже проводиться, але в межах цивільної справи де ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу квартири (Справа №629/1697/22), який є предметом кримінального провадження. Вказана експертиза призначена ухвалою Харківського апеляційного суду від 18.07.2024 року та доручена експертам КЗОЗ Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи. Висновки експертизи будуть долучені до матеріалів кримінального провадження. Підстав для призначення аналогічної експертизи з тих самих підстав і стосовно однієї і тієї ж особи в тому самому експертному закладі не вбачає.

Слідчий суддя, вислухавши думку заявника, з`ясувавши позицію прокурора, вивчивши документи, якими заявник обґрунтовує доводи скарги, приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні скарги виходячи з наступного.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора передбачені ч.1 ст.303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Виходячи з вимог ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як вбачається з матеріалів скарги при повторному розгляді клопотання ОСОБА_4 , який є потерпілим у кримінальному провадженні №12023221110000394 від 01.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, про призначення комісійної, комплексної судово-медичної експертизи на підставі ст.225 ЦК України, постановою прокурора Лозівського окружної прокуратури ОСОБА_3 від 26.02.2025, було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про проведення вищезазначеної експертизи.

Згідно постанови Харківського апеляційного суду від 18.07.2024 наданої скаржником, по цивільній справі №629/1697/22 за позовом ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі продажу квартири, який є предметом зазначеного кримінального провадження, призначено комплексну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам КЗОЗ «Харківське обласне бюро судово медичної експертизи».

Згідно з ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей і документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з п.3,4,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що згідно зі ст.67 КПК чи ст.62 ЦПК (в редакціях КПК та ЦПК, що діяли) висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має гуртуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Акт судово-медичного обстеження особи є документом, в якому викладаються і засвідчуються обставини, що мають значення для справи (наявність тілесного ушкодження, захворювання тощо), тому згідно зі статтями 65 і 83 КПК, 27 і 46 ЦПК вони можуть бути використані як докази в кримінальному чи цивільному судочинстві за умови, що проведення експертизи не є обов`язковим (ст.76 КПК, ст.258 і 260 ЦПК).

Судам слід мати на увазі, що при розгляді справ вони не мають права приймати рішення без проведення експертизи, якщо за законом призначення останньої є обов`язковим.

Частина 2 ст.242 КПК України визначає перелік обов`язкових експертиз, проведення яких зобов`язані забезпечити слідчий або прокурор: встановлення причин смерті; встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановлене сили.

Згідно ст.244 КПК України, сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; 2)сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.

Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність підстав, визначених частиною першою цієї статті.

До ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи включаються запитання, поставлені перед експертом особою, яка звернулася з відповідним клопотанням. Слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою, яка звернулася з відповідним клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що не може втручатися в дискреційні повноваження прокурора.

Проаналізувавши вищевказані обставини, вважаю, що під час розгляду клопотання ОСОБА_4 поданого прокурору в порядку ст.220 КПК України по кримінальномупровадженню №12023221110000394від 01.05.2023за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ст.190ч.2КК України,прокурор ОСОБА_3 діяв в межах наданих йому повноважень, прийняв обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні клопотання від 07.02.2025 про призначення комісійної комплексної судово-медичної експертизи, оскільки призначення такої експертизи не є обов`язковою в розумінні ст.242 КПК, аналогічна комплексна судово-медична експертиза проводиться КЗОЗ «Харківське обласне бюро судово медичної експертизи» (м.Харків, вул.Дмитрівська,14) за постановою Харківського апеляційного суду від 18.07.2024 в межах цивільної справи №629/1697/22 і в подальшому може бути використана, як доказ в кримінальному провадженні і будь-яких обмежень для цього не існує, а тому підстав для задоволення клопотання ОСОБА_4 про призначення комісійної комплексної судово-медичної експертизи не вбачається, доводи скарги не спростовують висновків оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.303,304,306,307 КПК України, -

постановив:

В задоволенні скарги ОСОБА_4 про скасування постанови прокурора Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 26.02.2025 та в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про призначення комісійної комплексної судово-медичної експертизи по кримінальному провадженню №12023221110000394 від 01.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України - відмовити.

Копію ухвали вручити заявнику, направити прокурору, для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_5