Справа № 646/9397/24
№ провадження 2-з/646/2/2025
У Х В А Л А
про забезпечення позову
20 березня 2025 року м.Харків
Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі судді Демченко І.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кислого Андрія Матвійовича про забезпечення позову
У С Т А Н О В И В :
У провадженні Червонозаводського районного суду м.Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61423101 від 08.11.2021, 11:39:38) приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алейнікової Катерини Леонідівни про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 за іпотекодержателем Товариством з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс»; витребування цієї квартири з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та внесення запису про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 06.09.2024 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Представником позивача адвокатом Кислим А.М. до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити вчиняти її відчуження до набрання законної сили судовим рішенням.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що до набрання рішенням суду законної сили у цій справі квартира може бути відчужена третім особам, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.
Статтею 150 ЦПК Українипередбачено вичерпний перелік видів забезпечення позову.
За положеннями п. 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
На підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 3904644140 від 11.08.2024 встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності з 15.11.2021 зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 5735 від 15.11.2021.
Статтею 41 Конституції Українивизначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з положеннями статей319та321Цивільного кодексу Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до частини 2статті 149 Цивільного процесуального кодексу Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У пункті 4Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в цивільному процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Враховуючи, що предметом спору є об`єкт нерухомості, який на праві власності належить відповідачці, та щодо неї ставиться питання про її витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті (шляхом накладення арешту на майно) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких вона звернулася до суду.
Суд зазначає, що у разі, якщо до закінчення розгляду справи та вирішення спору по суті, відповідачем буде здійснено дії, направлені на вчинення правочину щодо розпорядження спірним майном, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Тому в даному випадку застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, оцінивши припущення заявника про можливість відчуження відповідачкою спірного майна, у аспекті необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками цього судового процесу, та приймаючи до уваги, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати вільному користуванні майном, дійшов висновку про необхідність вжиття найменш обтяжливого способу забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження спірного нерухомого майна.
Захід забезпечення позову про накладення арешту на майно шляхом заборони відчуження не є тотожним з позовними вимогами, оскільки в даному випадку до вирішення спору по суті лише обмежується право розпорядження спірним майном з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду.
Суд зазначає, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
Представник позивача просить застосувати вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, що є власністю відповідача.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також убезпечення від спричинення значної шкоди позивачу.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача.
Суд зауважує, що, враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою, на думку суду, може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
На підставі викладеного, суд, дійшов висновку, що забезпечення позову у вказаний спосіб не завдасть шкоди відповідачеві, оскільки заборона відчуження майна тимчасово перешкоджає вчиняти дії щодо його відчуження. При цьому, майно залишається у повному володінні та користуванні власника такого майна, та у разі відмови у позові заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.
Встановивши, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, та врахувавши, що вказаний спосіб забезпечення є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд доходить висновку про необхідність забезпечення позову у вказаний вище спосіб.
Крім того, вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення клопотання про забезпечення позову відсутні будь-які відомості існування визначених ч. 3 ст.154ЦПКУкраїни обставин, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Заяву представника позивача- адвоката Кислого Андрія Матвійовича про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 40,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2499139363120, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , - шляхом заборони відчуження.
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали одночасно з направленням позивачці, її представнику направити до Державногореєстру обтяженьнерухомого майна для негайного виконання та особам, які беруть участь у справі.
Роз`яснити, що у відповідності до положень ч.4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 ЦПК України.
Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя І.М.Демченко
Суд | Червонозаводський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2025 |
Оприлюднено | 21.03.2025 |
Номер документу | 125984829 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Червонозаводський районний суд м.Харкова
Демченко І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні