Ухвала

від 20.03.2025 по справі 523/11508/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 березня2025 року

м. Київ

справа № 523/11508/18

провадження № 61-2953ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року у справі за позовом Одеської міської ради

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», Юридичного департаменту Одеської міської ради,

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва, скасування рішення про державну реєстрацію прав

та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року Одеська міська рада звернулася до суду з позовом

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», Юридичного департаменту Одеської міської ради, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 23 березня 2021 року позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи : Комунальне підприємство «Агенція реєстраційних послуг», Юридичний департамент Одеської міської ради про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень задоволено.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 12 вересня 2019 року № 48654690 та запис про право власності

від 09 вересня 2019 року № 33199775, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності ОСОБА_3 , ІПН № НОМЕР_1 ,

на будинок АДРЕСА_1 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 12 вересня 2019 року № 48654313 та запис про право власності

від 09 вересня 2019 року № 33199390, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності ОСОБА_3 , ІПН № НОМЕР_1 ,

на будинок АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 ,

ІПН № НОМЕР_2 , за власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самочинної прибудови загальною площею 152,3 кв. м

до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 та окремо збудованого двохповерхового будинку загальною площею 47,3 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 .

Вирішено питання стягнення судового збору.

Постановою Одеського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 березня 2021 року в частині позовних вимог Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», Юридичного департаменту Одеської міської ради,

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва скасовано.

У задоволенні позовних вимог Одеської міської ради до ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», Юридичного департаменту Одеської міської ради, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва відмовлено.

У березні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги з таких підстав.

Згідно із частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 уточнено попередній висновок та зазначено,

що якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Отже, за наявності інформації щодо такої особи в ЄДР, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 58 ЦПК, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДР як на достовірні.

Заявником не надано документів, визначених частиною третьою статті 58 ЦПК України (статуту, положення, трудового договору (контракту), посадової інструкції тощо), які можуть підтвердити повноваження діяти за правилами самопредставництва від імені Одеської міської ради. З наданих відомостей з ЄДР (щодо юридичної особи «Юридичний департамент Одеської міської ради») не вбачається права Поповської І. П. представляти інтереси юридичної особи - Одеської міської ради, а тому касаційна скарга вважається такою, що підписана неповноважною особою.

Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої та частиною шостою статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо: касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

Отже, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, відповідно вона підлягає поверненню заявникові на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).

Керуючись статтею 392, пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року у справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», Юридичного департаменту Одеської міської ради,

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець