Рішення

від 20.03.2025 по справі 515/2/25

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/2/25

Провадження № 2/515/119/25

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Луцюка В.О.,

при секретарі судового засідання Комерзан Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Татарбунарська міська рада Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

02 січня 2025 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивувала таким.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Струмок Білгород-Дністровського району Одеської області померла її матір ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на будинок садибного типу з господарськими та побутовими будівлями та спорудженнями за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями першої черги за заповітом після її смерті є донька ОСОБА_1 (позивачка у справі) та син ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті є син ОСОБА_5 , який відмовився від прийняття спадщини, та дружина ОСОБА_2 (відповідачка у справі). Інші спадкоємці відсутні.

Як спадкоємець за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , позивачка звернулася до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П. з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину на зазначений будинок. Однак, постановою нотаріуса їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючого документа на житловий будинок та реєстрації права власності на нерухоме майно.

Факт того, що житловий будинок належав спадкодавцю підтверджується Випискою з облікової карти об`єкта погосподарського обліку.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати за нею право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті матері.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Позивачка ОСОБА_1 подала суду заяву, в якій просила справу слухати у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 також подала суду заяву про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги визнала повністю.

Представник третьої особи Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Логінов О.Г. у своїй заяві не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Судом ухвалено про розгляд справи у відсутність учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Струмок Білгород-Дністровського району Одеської області померла ОСОБА_3 , про що в Книзі реєстрації смертей Татарбунарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинено актовий запис № 280 та 26 липня 2022 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 10).

За життя 30 квітня 2015 року ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчений секретарем Струмківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області Саченко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 37, яким заповіла сину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (позивачці у справі), кожному по 1/2 частці: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, площею 1,85 га, в межах території Струмківської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер: 5125084700:01:001:1543 (а.с. 56).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №193/2022 до майна ОСОБА_3 , заведеної 23 грудня 2022 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П., 23 грудня 2022 року з заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулися ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які отримали Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку спадкової земельної ділянки (а.с. 46-47, 57-60).

На підтвердження факту родинних відносин, як між матір`ю та донькою, позивачкою надано: копію свідоцтва про своє народження серії НОМЕР_2 , виданого 02 квітня 1968 року Струмківською сільською радою Татарбунарського району Одеської області, відомості про батьків: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 (а.с. 7); копію Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 0037778869 від 09 грудня 2022 року, на підтвердження зміни прізвища на ОСОБА_7 (а.с. 8); копію свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області 17 жовтня 2003 року на підставі актового запису № 51, на підтвердження зміни прізвища на ОСОБА_8 (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_4 помер, про що в Книзі реєстрації смертей Татарбунарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинено актовий запис № 100 та 05 березня 2024 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 11).

Згідно з копією спадкової справи до майна померлого №32/2024, заведеної 06 березня 2024 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П., з заявою про прийняття спадщини звернулася дружина спадкодавця ОСОБА_2 (відповідачка у справі), згідно з якою заявила про прийняття всієї спадщини та 13 вересня 2024 року отримала Свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки, площею 1,85 га, в межах території Струмківської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер: 5125084700:01:001:1543, яку чоловік успадкував після смерті матері; 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль марки HYUNDAI модель TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_5 . Інший спадкоємець першої черги за законом син спадкодавця ОСОБА_5 відмовився від прийняття спадщини відповідно до поданої ним заяви 06 березня 2024 року. Інші спадкоємці відсутні (а.с. 31-44).

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом - ст. 1217 ЦК України.

В силу ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриття спадщини, за нормою ст. 1221 ЦК України, є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини - ст. 1222 ЦК України.

Згідно з ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

По положенню ст. ст. 1258, 1261 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

26 лютого 2024 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок, який підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно (а.с. 19).

За п. 3.1 листа Вищого Спеціалізованого Суду України від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. За ч. 3 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Права, що виникли до набрання чинності вказаним Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав - ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення будівництва.

З копії технічного паспорту, вбачається, що будівництво будинку завершилось 1959 році (а.с. 12-14).

Питання набуття права власності на той час регулювалося Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом.

Пунктом 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначено, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог вказаного законодавства.

Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Зазначене відповідає висновку Верховного Суду викладеному у постанові від 06 березня 2018 року у справі № 175/2254/15.

Крім того, по приватних житлових будинках, що збудовані до 05 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення в експлуатацію при оформленні права власності. Таким чином, за наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи (п. 3.2 Листа ВССУ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

Згідно з п. 20 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (далі - Інструкція), яка втратила чинність 19 січня 1996 року, передбачалася реєстрація будинків і домоволодінь на підставі записів у погосподарських книгах.

За змістом пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР № 45/5 від 31 жовтня 1975 року (втратила чинність 07 липня 1994 року) підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Згідно з Витягами з погосподарських книг Струмківської сільської ради Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області:

№ 6 на 1961-1963 року у будинку за адресою: АДРЕСА_1 проживали ОСОБА_9 (голова домогосподарства) та члени її сім`ї: зять ОСОБА_6 , 1917 року народження; донька ОСОБА_3 , 1939 року народження (спадкодавиця); онук ОСОБА_4 , 1960 року народження; суспільно група господарства - колгоспний двір, колгосп «Правда»;

№ 7 на 1977-1979 роки у будинку проживали ОСОБА_9 (голова домогосподарства) та члени її сім`ї: ОСОБА_6 чоловік, 1933 року народження; донька ОСОБА_3 , 1939 року народження (спадкодавиця); онук ОСОБА_4 , 1960 року народження; онука ОСОБА_10 (позивачка у справі), 1968 року народження;

№ 8на 2011-2015роки убудинку за адресою: АДРЕСА_1 проживала ОСОБА_3 , члени родини відсутні;

№ 5 на 2016-2020 роки головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_3 , члени родини відсутні;

№ 5на 2021-2025роки убудинку АДРЕСА_3 проживала ОСОБА_3 , члени родини відсутні;

станом на 01 січня 2018 року головою домогосподарства є ОСОБА_3 , члени сім`ї відсутні; земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га перебувала у користуванні ОСОБА_3 (а.с. 18).

Відповідно до довідки від 19 грудня 2024 року вих. № 391, виданої старостою сіл Струмок та ОСОБА_11 , за даними книги погосподарського обліку № 5, особовий рахунок № НОМЕР_6 за 2021-2025, дійсно на території Струмківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області значиться житлова будівля, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить померлій ОСОБА_3 . Дана адреса не змінювалася (а.с. 15).

За даними технічного паспорту, виготовленого 29 березня 2021 року, будинок садибного типу з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 складається з: житлової будівлі - А, площею основи забудови 57,5 кв.м, загальною площею 35,0 кв.м, житловою площею 26,4 кв.м; навісу а, площею основи забудови 16,8 кв.м; літньої кухні - Б, площею основи забудови 55,3 кв.м; бані - сараю - В, площею основи забудови 72,9 кв.м; підвалу - Г, площею основи забудови 23,6 кв.м; гаражу літньої кухні - Д, площею основи забудови 84,1 кв.м; навісу - д, площею основи забудови 11,2 кв.м; воріт - 1, площею основи забудови 6,3 кв.м; хвіртки 2, площею основи забудови 1,2 кв.м; огородження 3, площею основи забудови 40,7 кв.м; басейну 4, басейну 5, роки будівництва 1917-1959 роки (а.с.12-14).

Ринкова вартість житлового будинку з будівлями та спорудами станом на 26 грудня 2024 року становить 41920,54 грн, що підтверджено довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості (а.с. 16-17).

За інформацією ТОВ "Татарбунарське РБТІ та РОН" вих. №1022 від 10 лютого 2025 року, згідно з архівними даними БТІ станом на 31 грудня 2012 року право власності на будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстроване (а.с. 69).

Остільки, позивачка довела наявність спадкового майна, підстави до його успадкування, неможливість реалізації спадкових прав у інший спосіб, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими, але такими, що підлягають до задоволення частково в частині визнання за позивачем права власності на 1/2 частку спадкового житлового будинку, оскільки іншу 1/2 частку спадкового будинку успадкувала відповідачка ОСОБА_2 після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який у свою чергу успадкував її за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Татарбунарська міська рада Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою м. Татарбунари Одеської області, РНОКПП НОМЕР_7 , право власності на 1/2 частку будинку садибного типу з господарськими та побутовими будівлями та спорудженнями за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: житлової будівлі - А, площею основи забудови 57,5 кв.м, загальною площею 35,0 кв.м, житловою площею 26,4 кв.м; навісу а, площею основи забудови 16,8 кв.м; літньої кухні - Б, площею основи забудови 55,3 кв.м; бані - сараю - В, площею основи забудови 72,9 кв.м; підвалу - Г, площею основи забудови 23,6 кв.м; гаражу літньої кухні - Д, площею основи забудови 84,1 кв.м; навісу - д, площею основи забудови 11,2 кв.м; воріт - 1, площею основи забудови 6,3 кв.м; хвіртки 2, площею основи забудови 1,2 кв.м; огородження 3, площею основи забудови 40,7 кв.м; басейну 4, басейну 5, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 20.03.2025.

Суддя В.О. Луцюк