Ухвала

від 19.03.2025 по справі 2608/4329/12

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/131/25

ун. № 2608/4329/12

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді П`ятничук І.В.,

при секретарях Кульбовської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко І.П. 07.03.2025 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), яке не було зареєстроване в установленому законом порядку, а саме на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 .

Подання мотивоване тим, що на виконанні в приватного виконавця перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2608/4329/12 від 13.09.2024 виданого Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1000,00 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними 18 років, починаючи стягнення з 07.03.2012 року та до повноліття дітей.

У ході проведення виконавчих дій встановлено, що в боржника ОСОБА_1 відсутні кошти в банківських установах, майно, на яке можна звернути стягнення для погашення боргу стягувачу. Боржник обізнаний про наявність виконавчого провадження, але заборгованість не погашає, уникає виконання судового рішення.

Приватним виконавцем вжиті всі заходи примусового виконання в межах ЗУ «Про виконавче провадження», однак такі не дозволяють виконати рішення суду у зв`язку з відсутністю майна у боржника.

Під час виконавчого провадження стало відомо про наявність у боржника нерухомого майна, яке належить йому на праві власності, однак не зареєстроване в установленому порядку за ним, а саме: 1/4 частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний об`єкт нерухомості належить боржнику на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2013 року по справі № 369/10463/13, але право власності на нього не зареєстроване в законному порядку.

Вказане стало підставою для звернення до суду.

В судове засідання приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко І.П. не з`явився, подав до суду клопотання, яким подання підтримує, просить задовольнити та розгляд подання провести за його відсутності.

Згідно ст. 440 ч.11 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Дослідивши надані документи у виконавчому провадженні, суд вбачає наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченко І.П. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2608/4329/12 від 13.09.2024 виданого Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1000,00 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними 18 років, починаючи стягнення з 07.03.2012 року та до повноліття дітей.

07.09.2012 року Святошинським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист по справі № 2608/4329/12, який в подальшому було втрачено.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.08.2024 року було задоволено заяву про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 2608/4329/12.

У ході проведення виконавчих дій встановлено, що у боржника ОСОБА_1 відсутні кошти в банківських установах, доходи, майно, на яке можна звернути стягнення для погашення боргу стягувачу.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек від 20.02.2025 року № 414441151 за ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на нерухоме майно, зареєстрованим не значиться.

Згідно ст. 440 ч. 10 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Законодавець у вказаній нормі чітко визначив умову, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність реєстрації права власності в установленому законом порядку як юридичного факту. Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що з 01.01.2013 р. державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав на нерухоме майно, здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (постанова Верховного Суду від 17.04.2020 р. (справа №1512/7803/2012 ) .

Крім цього, в постанові Верховного Суду від 16.03.2020 р. (справа №5023/197/12) зазначено, що звертаючись з відповідною заявою, державний виконавець (приватний виконавець) повинен надати докази на підтвердження того, що вказане право власності на нерухоме майно належить боржнику, але не зареєстроване в установленому законом порядку.

Виконавець має надати докази того, що боржник фактично є володільцем майна. Підтвердженням може бути свідоцтво про право на спадщину, договір купівлі-продажу нерухомого майна, рішення суду тощо. Тобто, головними умовами для задоволення подання виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, є такі: здійснення усіх передбачених Законом заходів для належного виконання судового рішення; відсутність у боржника грошових коштів або рухомого майна, завдяки яким можна задовольнити вимоги стягувача; наявність нерухомого майна та належних доказів, які підтверджують факт, що нерухоме майно за боржником не зареєстроване, однак зареєстроване за іншою особою; наявність належних доказів, які підтверджують факт, що боржник є «фактичним» власником майна; у випадках, передбачених законодавством, майно введено в експлуатацію.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 у справі №2-119/12.

Первинним є правочин, з якого виникає право власності, тоді як державна реєстрація речових прав на нерухоме майно не є підставою набуття таких прав, а є похідним від таких підстав юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою на підставі правовстановлюючих документів вже набутого права та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи факт набуття у власність боржником спірного нерухомого майна - 1/4 частини квартири на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2013 року, хоча й за відсутності належної реєстрації її за боржником.

Судом також враховано, що Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 462/2138/15 (провадження №61-11560св18) зробив наступний висновок: «Закон України «Про виконавче провадження» не забороняє державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки у ході примусового виконання судових рішень про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка виникла у зв`язку із невиконанням забезпечених іпотекою зобов`язань, за вищевказаних умов, які за обставинами цієї справи були дотримані (відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення, та відсутність претензій самого боржника; відсутність інших кредиторів, що підтверджує відсутність інших боргів; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку)».

Враховуючи те, що приватним виконавцем доведено належним чином, що на теперішній час заборгованість боржника ОСОБА_1 у розмірі 219053,50 грн. перед кредитором не погашена, оскільки боржник у добровільному порядку рішення суду не виконує, грошових коштів, які б були виявлені для погашення заборгованості та майна у нього не має, суд дійшов висновку, що відсутність державної реєстрації права власності за боржником на 1/4 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яку було набуто на підставі рішення суду від 19.12.2013 року унеможливлює подальшу примусову реалізацію цього майна, а отже і виконання судового рішення.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним надати дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Голяченко І.П. на звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме: 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. 440 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку - задовольнити.

Надати дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Голяченку Івану Павловичу (РНОКПП НОМЕР_2 ) на звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 ( ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), яке не було зареєстроване в установленому законом порядку, а саме на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 ) у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 з виконання виконавчого листа № 2608/4329/12 від 13.09.2024 року виданого Святошинським районним судом м. Києва.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: І.В. П`ятничук