Постанова від 13.03.2025 по справі 688/5997/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 688/5997/24

Провадження № 22-ц/820/634/25

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Спірідонової Т. В. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання - Ковальова А.І.

з участю: представника апелянта прокурора Ткачук Н.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 688/5997/24 за апеляційною скаргою керівника Шепетівської окружної прокуратури на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 січня 2025 року, у складі судді ЦідикА.Ю., у справі за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересахдержави вособі органууповноваженого державоюздійснювати відповідніфункції успірних правовідносинахМихайлюцької сільськоїради Шепетівськогорайону до ОСОБА_1 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«Агросад-2016»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруна сторонівідповідача Державнепідприємство «Шепетівськелісове господарство»про витребуванняземельної ділянки,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2024 року керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області звернувся до суду з позовом та вказав, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.09.2016 № 22-25173-СГ надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 6825584600:07:051:0209 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. Проте, відповідно до збірного кадастрового плану земельна ділянка з вищевказаним кадастровим номером повністю накладається на межі земель, які підлягають консервації шляхом заліснення. Тобто, на момент передачі у власність ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки вона знаходилась в межах малопродуктивних деградованих земель. В подальшому, ОСОБА_2 вказану земельну ділянку продала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №1021 від 09.11.2016. Згідно із договором оренди від 22.05.2018 дана земельна ділянка передана для обслуговування ТОВ «Агросад-2016». Тому, позивач просив суд витребувати у ОСОБА_1 та ТОВ «Агросад-2016» у комунальну власність територіальної громади Михайлюцької сільської радиземельну ділянку загальною площею 2 га в тих же координатах, межах та конфігурації, що і земельна ділянка з кадастровим номером 6825584600:07:051:0209, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Шепетівського міськрайонногосуду Хмельницькоїобласті від21січня 2025року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Михайлюцької сільської ради Шепетівського району до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросад-2016» про витребування земельної ділянки у ТОВ «Агросад-2016», повідомлено прокурора, що розгляд справи в цій частині віднесений до юрисдикції господарського суду.

Відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання. Залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державне підприємство «Шепетівське лісове господарство».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі керівник Шепетівської окружної прокуратури, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у відкритті провадження у справі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнення доводів апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.09.2016 № 22-25173-СГ надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 2 га з кадастровим номером 6825584600:07:051:0209 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. ОСОБА_2 вказану земельну ділянку продала ОСОБА_1 , який здійснив об`єднання цієї земельної ділянки з іншими земельними ділянками, а новоствореній земельній ділянці площею 8 га присвоєно новий кадастровий номер 6825584600:07:51:0237, за яким її 21.03.2018 зареєстровано в Державному земельному кадастрі. Окрім того, ОСОБА_1 передав в оренду земельну ділянку для ТОВ «Агросад-2016» на підставі договору оренди від 22.05.2018.

Апелянт зазначає, що у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. При цьому посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду (від 12 жовтня 2022 року у справі №183/4196/21, від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21, від 23 листопада 2021 року у справі № 641/5523/19), від 15.05.2019 у справі № 469/1346/18, від 24.05.2023 у справі №920/336/22, від 14.12.2022 у справі № 201/909/20, в яких зазначено, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у будь-яких правовідносин, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін, як правило, фізична особа.

Вказаний спір виник з приводу незаконного набуття фізичною особою ОСОБА_2 , а в подальшому ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, яка є деградованою та має бути законсервована, та не пов`язана із здійсненням господарської діяльності. Вимога щодо повернення земельної ділянки від орендаря є похідною. Окрім того, у разі звернення прокурора з позовом в порядку господарського судочинства про витребування в орендаря ТОВ «Агросад-2016» спірної земельної ділянки, відповідачем у вказаному провадженні необхідно зазначити фізичну особу ОСОБА_1 , так як договір оренди укладено між фізичною особою та суб`єктом підприємницької діяльності.

Вирішення спору за правилами господарського судочинства в частині позовних вимог про витребування в орендаря ТОВ «Агросад-2016», а за правилами цивільного судочинства в частині позовних вимог до власника ОСОБА_1 порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, оскільки дослідження того ж самого предмета, а також тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій, що також суперечить принципу правової визначеності.

Процесуальні дії апеляційного суду

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 07 лютого 2025 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 11 лютого 2025 року задоволено заяву судді Талалай Ольги Іванівни про самовідвід, цивільну справу № 688/5997/24 передано для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу суду.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2025 року призначено справу до розгляду.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Апелянт в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, наведених в ній.

Відповідачі ОСОБА_1 , ТОВ «Агросад-2016» та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державне підприємство «Шепетівське лісове господарство» про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлені, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

Представник Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області повідомлений належним чином про дату, час і місце слухання справи, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши учасника справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Мотивувальна частина

Встановлені фактичні обставини справи

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Судом встановлено,що у грудні 2024 року керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Михайлюцької сільської ради Шепетівського району звернувся до суду з позовом, в якому просив витребувати у ОСОБА_1 та ТОВ «Агросад-2016» у комунальну власність територіальної громади Михайлюцької сільської радиземельну ділянку загальною площею 2 га в тих же координатах, межах та конфігурації, що і земельна ділянка з кадастровим номером 6825584600:07:051:0209, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першоїстатті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням уКонституції Українипринципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Таким чином, юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина першастатті 19 ЦПК України).

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначенастаттею 20 Господарського процесуального кодексу України(далі -ГПК України).

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першоїстатті 20 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №591/5242/18 вказано, що критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20, від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18; від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17; від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц зазначено, що: «Прокурор просить, серед іншого, визнати недійсними свідоцтва на право власності, видані ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн»; визнати недійсними рішення Головного територіального управління юстиції в Київській області про державну реєстрацію за ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн» права власності на земельні ділянки; визнати недійсними договір іпотеки, укладений між ТОВ «Сілквей комунікейшн» і ТОВ «Зелена садиба», та договір іпотеки, укладений між ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Зелена садиба»; витребувати земельні ділянки на користь держави з незаконного володіння ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн». Спір у цій справі в частині наведених у цьому розділі позовних вимог є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно (іпотеки), державної реєстрації таких прав. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства. Отже, судові рішення в частині зазначених у цьому розділі вимог слід скасувати, а провадження у справі в цій частині - закрити» (пункти 112, 116, 118, 120).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палатиКасаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року у справі№ 676/7428/19 зроблено висновок про те, що у разі встановлення судом, що позовні вимоги за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, розгляд позовних вимог у порядку цивільного судочинства по суті є неможливим.

Крім того зазначено: «у справі, що переглядається, позовні вимоги прокурора, з урахуванням меж касаційного перегляду, про витребування земельної ділянки у ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, запис від 17 березня 2018 року № 25293453 про Державну реєстрацію права власності ТОВ «Зарус-Інвест» на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0526, стягнення судового збору з ТОВ «Зарус-Інвест» за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства. Тому судам слід було закрити провадження у справі у вказаній частині, оскільки спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства».

Таким чином, розмежування компетенції судів з розгляду спорів здійснюється відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників.

У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ «Агросад-2016» про витребування земельної ділянки, врахував, що учасником спору є приватна юридична особа.

Спір у частині позовних вимог пред`явлених до юридичних осіб є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно, державної реєстрації таких прав. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства, у зв`язку із чим суд першої інстанції правомірно відмовив у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ «Агросад-2016» про витребування земельної ділянки.

Вказаний висновок узгоджується із постановами Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 676/7424/19, від 29 вересня 2022 року у справі №676/7426/19-ц, від 12 червня 2023 року у справі № 676/7428/19, від 25 жовтня 2023 року у справі № 676/1919/20, від 22 травня 2024 року у справі № 676/180/20, у справі 354/674/15 від 12 вересня 2024 року, у справі № 354/657/15 від 05 листопада 2024 року, в справі № 354/658/15 від 04 грудня 2024 року, від 13 лютого 2025 року у справі №681/1461/21, від 11 березня 2025 року у справі №681/1464/21.

З огляду на викладене, у справі, що переглядається, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у відкритті провадження в частині вимог про витребування земельної ділянки у ТОВ «Агросад-2016», оскільки спір у цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Доводи апеляційної скарги про те, що роз`єднання позовних вимог порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, оскільки дослідження того ж самого предмета, а також тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій, є необґрунтованими.

Висновки суду апеляційної інстанції

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобовязуєсуди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до статті 375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати

За правилами частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 374,375, 381, 382,384,389,390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу керівника Шепетівської окружної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 січня 2025року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 березня 2025 року.

Судді: Т. В. Спірідонова

А. П. Корніюк

І. В. П`єнта