Рішення від 20.05.2025 по справі 688/5997/24

Справа 688/5997/24

№ 2/688/305/25

Рішення

Іменем України

20 травня 2025 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Цідик А.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Кілікевич І.П.,

прокурора Облог Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівці цивільну справу за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Михайлюцької сільської ради Шепетівського району до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки,

встановив:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Михайлюцької сільської ради Шепетівського району до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки посилаючись на те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-20852-СГ від 11.08.2016 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

На підставі зазначеного вище наказу, розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який затверджено наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-25173-СГ від 23.09.2016.

Зазначеним наказом надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 2 га з кадастровим номером 6825584600:07:051:0209 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради ІІІепетівського району Хмельницької області.

В подальшому, ОСОБА_2 вказану земельну ділянку продала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 09.11.2016 за № 1021.

Надалі ОСОБА_1 здійснено об`єднання вказаної земельної ділянки з іншими земельними ділянками, новоствореній земельній ділянці площею 8 га присвоєно новий кадастровий помер 6825584600:07:051:0237, за яким її 21.03.2018 зареєстровано в Державному земельному кадастрі.

Крім того, згідно даних з Державного реєстру речових прав, об`єднана земельна ділянка згідно договору від 22.05.2018, передана в оренду ОСОБА_1 ТОВ «Агросад-2016».

Водночас встановлено, що передача вказаної земельної ділянки у власність відбулася з порушенням вимог чинного земельного законодавства.

Розпорядженням Шепетівської районної державної адміністрації від 06.03.2008 № 75/2008-р утворено комісію з обстеження земель у натурі (на місцевості) та підготовки висновків про доцільність їх консервації.

Розпорядженням ІІІепетівської районної державної адміністрації № 325/2010-р від 30.08.2010 затверджено оновлений склад комісії по визначенню малопродуктивних та деградованих земель, які підлягають консервації, за результатами роботи якої, в тому числі, 31.08.2010 складено акт про обстеження деградованих та малопродуктивних земель на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Розпорядженням № 293/2010-р від 05.08.2010 надано дозвіл ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на розробку проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності (шляхом заліснення) на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району.

На виконання вказаного розпорядження ДП «Хмельницький науково- дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовлено Проект землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Шепетівського району.

В подальшому вказаний проект погоджено висновком від 16.09.2010 № 01.17/4303, виданим Відділом Держкомзему у Шепетівському районі та висновком державної експертизи землевпорядної документації № 640 від 24.09.2010.

Надалі розпорядженням голови ІІІепетівської районної державної адміністрації № 404/2010-р від 29.10.2010 затверджено проект консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району, Хмельницької області, площею 40 га.

Зазначена вище консервація земель проведена відповідно до Порядку консервації земель, діючого на той час, та затвердженого наказом Держкомзему України № 175 від 17.10.2002.

Зокрема, із активного господарського обігу вилучено 40 га сільськогосподарських угідь (пасовища), які розташовані на території Михайлюцької сільської ради з метою здійснення їх консервації шляхом заліснення.

В межах досудового розслідування кримінального провадження №42022242250000062 від 15.09.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, постановою слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу ІІІепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Ковальчука A.B. від 22.12.2022 залучено спеціалістів Хмельницької регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» Хмельницької регіональної філії з метою підтвердження факту перебування спірної земельної ділянки в межах земельної ділянки, яка відведена для консервації шляхом заліснення відповідно до проекту консервації деградованих та малопродуктивних земель на території ІІІепетівського району, затвердженого розпорядженням Шепетівської РДА № 404/2010-р від 29.10.2010.

На виконання вказаної постанови, посадовою особою ДП «Центр Державного земельного кадастру» Хмельницької регіональної філії інженером- землевпорядником ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 014836 від 25.12.2021) проведено відповідну накладку та виготовлено збірний кадастровий план.

Відповідно до збірного кадастрового плану, земельна ділянка з кадастровим номером 6825584600:07:051:0209 повністю накладається на межі земель, які підлягають консервації шляхом заліснення.

Таким чином на момент прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області наказу № 22-25173-СГ від 23.09.2016 про передачу у власність ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 6825584600:07:051:0209, вона знаходилася в межах малопродуктивних деградованих земель на території Михайлюцької сільської ради, яку було вилучено з сільськогосподарського обороту та підлягала консервації шляхом заліснення.

В силу Закону України «Про охорону земель» (в редакції від 27.06.2015, діючій на момент передачі спірної земельної ділянки у приватну власність), консервація земель - припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно-забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров`я.

Відповідно до п. 20 Порядку консервації земель, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.04.2013 № 283 (в редакції на момент прийняття спірного наказу), на час проведення консервації земель забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель, тобто для заліснення.

Просив витребувати у ОСОБА_1 у комунальну власність територіальної громади Михайлюцької сільської ради земельну ділянку загальною площею 2 га в тих же координатах, межах та конфігурації, що і земельна ділянка з кадастровим номером 6825584600:07:051:0209, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області; стягнути з відповідачів на користь Хмельницької обласної прокуратури судовий збір 3028 грн, сплачений за пред`явлення цього позову.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Михайлюцької сільської ради у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, направив заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду. Представник відповідача подала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що прокурор не довів порушення прав держави в особі Михайлюцької сільської ради відповідачем; прокурор у цій справі не обґрунтував належним чином законних підстав представництва інтересів держави в особі Михайлюцької сільської ради; прокурор не довів накладення спірної земельної ділянки у співвідношенні 100 % на межі земель, які підлягають консервації; збірний кадастровий план, виготовлений посадовою особоюДержавного підприємства «Центр Державного земельного кадастру»Хмельницької регіональноїфілії (далі - ДП «Центр Державного земельного кадастру») інженером-землевпорядником у кримінальному провадженні № 42022242250000062 від 15 вересня 2022 року, є неналежним та недостовірнимдоказом; вирішуючи питання про витребування спірної земельної ділянки слід надати оцінку критеріїв сумісності заходу втручання у мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини іосновоположних свобод.

Враховуючи викладене просила відмовити у задоволенні позовних вимог та проводити розгляд справи без участі сторони відповідача.

Треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_4 , ДСГП «Ліси України» у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 21.01.2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовними вимогами керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Михайлюцької сільської ради Шепетівського району до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросад-2016» про витребування земельної ділянки у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросад-2016», відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 26.02.2025 року, залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державне підприємство «Шепетівське лісове господарство». 28.01.2025 року прокурор подав до суду клопотання про залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 . 07.02.2025 року до суду надійшла копія ухвали Хмельницького апеляційного суду від 07.02.2025 року. 26.02.2025 року підготовче судове засідання відкладено на 23.04.2025 року у зв`язку з передачею матеріалів справи до Хмельницького апеляційного суду. 24.03.2025 року до суду надійшли письмові пояснення представника відповідача. 27.03.2025 року до суду надійшли матеріали справи з постановою Хмельницького апеляційного суду від 13.03.2025 року про залишення без змін ухвали суду від 21.01.2025. Ухвалою суду від 23.04.2025 року залучено до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» та ОСОБА_2 , закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті 20.05.2025 року, виключено з числа учасників справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ДП «Шепетівське лісове господарство».

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли правовідносини щодо законності набуття у власність земельної ділянки, які регулюються нормами Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-20852-СГ від 11.08.2016 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

На підставі зазначеного вище наказу, розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який затверджено наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-25173-СГ від 23.09.2016.

Зазначеним наказом надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 2 га з кадастровим номером 6825584600:07:051:0209 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради ІІІепетівського району Хмельницької області.

В подальшому, ОСОБА_2 вказану земельну ділянку продала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 09.11.2016 за № 1021.

Надалі ОСОБА_1 здійснено об`єднання вказаної земельної ділянки з іншими земельними ділянками, новоствореній земельній ділянці площею 8 га присвоєно новий кадастровий помер 6825584600:07:051:0237, за яким її 21.03.2018 зареєстровано в Державному земельному кадастрі.

Крім того, згідно даних з Державного реєстру речових прав, об`єднана земельна ділянка згідно договору від 22.05.2018, передана в оренду ОСОБА_1 ТОВ «Агросад-2016».

Водночас встановлено, що передача вказаної земельної ділянки у власність відбулася з порушенням вимог чинного земельного законодавства.

Розпорядженням Шепетівської районної державної адміністрації від 06.03.2008 № 75/2008-р утворено комісію з обстеження земель у натурі (на місцевості) та підготовки висновків про доцільність їх консервації.

Розпорядженням ІІІепетівської районної державної адміністрації № 325/2010-р від 30.08.2010 затверджено оновлений склад комісії по визначенню малопродуктивних та деградованих земель, які підлягають консервації, за результатами роботи якої, в тому числі, 31.08.2010 складено акт про обстеження деградованих та малопродуктивних земель на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Розпорядженням № 293/2010-р від 05.08.2010 надано дозвіл ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на розробку проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності (шляхом заліснення) на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району.

Па виконання вказаного розпорядження ДП «Хмельницький науково- дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовлено Проект землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Шепетівського району.

В подальшому вказаний проект погоджено висновком від 16.09.2010 № 01.17/4303, виданим Відділом Держкомзему у Шепетівському районі та висновком державної експертизи землевпорядної документації № 640 від 24.09.2010.

Надалі розпорядженням голови ІІІепетівської районної державної адміністрації № 404/2010-р від 29.10.2010 затверджено проект консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району, Хмельницької області, площею 40 га.

Зазначена вище консервація земель проведена відповідно до Порядку консервації земель, діючого на той час, та затвердженого наказом Держкомзему України № 175 від 17.10.2002.

Зокрема, із активного господарського обігу вилучено 40 га сільськогосподарських угідь (пасовища), які розташовані на території Михайлюцької сільської ради з метою здійснення їх консервації шляхом заліснення.

В межах досудового розслідування кримінального провадження №42022242250000062 від 15.09.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, постановою слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу ІІІепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Ковальчука A.B. від 22.12.2022 залучено спеціалістів Хмельницької регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» Хмельницької регіональної філії з метою підтвердження факту перебування спірної земельної ділянки в межах земельної ділянки, яка відведена для консервації шляхом заліснення відповідно до проекту консервації деградованих та малопродуктивних земель на території ІІІепетівського району, затвердженого розпорядженням Шепетівської РДА № 404/2010-р від 29.10.2010.

В силу Закону України «Про охорону земель» (в редакції від 27.06.2015, діючій на момент передачі спірної земельної ділянки у приватну власність), консервація земель - припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно-забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров`я.

Відповідно до п. 20 Порядку консервації земель, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.04.2013 № 283 (в редакції на момент прийняття спірного наказу), на час проведення консервації земель забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель, тобто для заліснення.

На виконання вказаної постанови, посадовою особою ДП «Центр Державного земельного кадастру» Хмельницької регіональної філії інженером- землевпорядником ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 014836 від 25.12.2021) проведено відповідну накладку та виготовлено збірний кадастровий план.

Відповідно до збірного кадастрового плану, земельна ділянка з кадастровим номером 6825584600:07:051:0209 повністю накладається на межі земель, які підлягають консервації шляхом заліснення.

Таким чином на момент прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області наказу № 22-25173-СГ від 23.09.2016 про передачу у власність ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 6825584600:07:051:0209, вона знаходилась в межах малопродуктивних деградованих земель на території Михайлюцької сільської ради, яку було вилучено з сільськогосподарського обороту та підлягала консервації шляхом заліснення.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими під час судового розгляду доказами: копією наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» від 23.09.2016 року № 22-25173-СГ; копією договору купівлі-продажу від 09.11.2016 за № 1021; Інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №407858091 від 12.12.2024, №407882660 від 12.12.2024, №403957040 від 15.11.2024; копією запиту Шепетівської окружної прокуратури №54-1779 вих-24 від 27.02.2024; копією інформації Михайлюцької сільської ради № 02-20/230 від 07.03.2024; копією запиту Шепетівської окружної прокуратури № 54-7951 вих-22 від 10.10.2022; копією інформації управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 1247/421-22 від 24.10.2022; копією інформації ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 10-22-0.333-2323/2/22 від 26.10.2022; копією заяви ОСОБА_2 від 12.08.2016 року; копією запиту Шепетівської окружної прокуратури № 54-9363 вих-22 від 30.11.2022; копією інформації ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 10-22-0.504-2808/2-22 від 12.12.2022; копією Проекту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Шепетівського району Хмельницької області; копією запиту Шепетівської окружної прокуратури № 54-8816 вих-22 від 10.11.2022; копією інформації управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 3305/281-22 від 15.11.2022; копією технічної документації щодо об`єднання земельних ділянок ОСОБА_1 в новостворену земельну ділянку; копією запиту Шепетівської окружної прокуратури № 54-9620 вих-22 від 09.12.2022; копією інформації управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 3585/281-22 від 14.12.2022; копією проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 ; копією запиту Шепетівської окружної прокуратури № 54-9367 вих-22 від 30.11.2022; копією інформації Михайлюцької сільської ради № 01-20/654 від 08.12.2022; копією витягу з ЄРДР щодо реєстрації кримінального провадження № 42022242250000062; копією повідомлення Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області № 72/5/2/202/7342 від 12.09.2022; копією постанови слідчого Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 22.12.2022; копією листа ДП «Центр Державного земельного кадастру» Хмельницької регіональної філії № 1/80 від 23.12.2022 з додатками; копією повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді та іншими матеріалами справи.

4. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституцією України (статті 13, 14) визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 78 Земельного кодексу України (далі ЗК України) право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Статтею 80 ЗК України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності. Згідно зі статтями 83, 84 ЗК України, комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Згідно із ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 164 ЗК України, охорона земель включає консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.

Згідно ч. 2 ст. 171, ст. 172 ЗК України (в редакції від 12.10.2010 чинній на момент винесення розпорядження Шепетівської РДА № 404/2010-р від 29.10.2010, яким затверджено проект консервації) до малопродуктивних земель відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним.

Консервації підлягають деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним. Консервації підлягають також техногенно-забруднені земельні ділянки, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров`я. Консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення. Консервація земель здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок. Порядок консервації земель встановлюється законодавством України.

Аналогічні норми закріплено в ст. 51 Закону України «Про охорону земель» (в редакції чинній на момент винесення розпорядження Шепетівської РДА № 404/2010-р від 29.10.2010).

В силу п.14 абз.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про охорону земель» (в редакції від 27.06.2015, діючій на момент передачі спірної земельної ділянки у приватну власність), консервація земель - припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров`я.

Відповідно до п. 20 Порядку консервації земель, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.04.2013 № 283 (чинний на момент передачі земельної ділянки у приватну власність), на час проведення консервації земель забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель, тобто для заліснення.

Відповідно до ст. 387 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом ч. 1 ст. 330 ЦК Україниякщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексумайно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК Україниякщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

5. Оцінка суду.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ефективним способом захисту права власності (речового права) вважається вимога про витребування земельної ділянки з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України. На цьому, зокрема наголошено у пункті 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, провадження № 14-2цс21.

Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі № 359/3373/16-ц від 23 листопада 2021 року (п.п. 148-151) вказала, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Виходячи з обставин справи, належним способом захисту прав позивача є вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, якщо позивач був позбавлений права володіння (користування) земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 6ст. 186-1 ЗК України, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

На час проведення консервації земель законом забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель, а спірним наказом передано у приватну власність земельну ділянку, на якій заборонено ведення іншої діяльності, ніж визначена проектом (вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.07.2020 у справі № 681/820/17).

Отже, при здійсненні функцій із розпорядження землями, зокрема здійснюючи розгляд заяви ОСОБА_2 про передачу спірної земельної ділянки у власність, посадові особи Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, перевіривши її та встановивши факт консервації земель, відповідно до вимог ч. 6ст. 186-1 ЗК України, мали не допустити зазначених порушень, відмовити у погодженні та затвердженні відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не відповідає положенням закону, відмовити йому у передачі спірної земельної ділянки у власність. Порушення вказаним державним органом, уповноваженим на здійснення відчуження спірної земельної ділянки вимог закону і стало підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з цим позовом.

Суд враховує висновки збірного кадастрового плану, надані посадовою особою ДП «Центр Державного земельного кадастру» Хмельницької регіональної філії інженером-землевпорядником ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 014836 від 25.12.2021) про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6825584600:07:051:0231 повністю накладається на межі земель, які підлягають консервації шляхом заліснення, оскільки чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо можливості використання під час розгляду справи доказів, отриманих в межах інших проваджень. Достовірність і достатність таких доказів оцінюється судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Згідно зі статтею 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, відтак право держави на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

З врахуванням викладеного, оскільки, як встановлено судом, спірна земельна ділянка вибула з володіння власника (держави) не з його волі, на підставі незаконного рішення державного органу, якому держава делегувала повноваження щодо розпорядженнями землями державної власності, то належним і достатнім способом відновлення права держави на неї слід здійснювати шляхом її витребування від добросовісного набувача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18) дійшла висновку, що з огляду на приписи статей 387 і 388 ЦК України помилковими є висновки щодо неможливості витребування власником земельних ділянок, які були поділені та/або об`єднані. Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Факт об`єднання Вальчуком О.І. земельних ділянок, у результаті якого земельна ділянка, площею 2 га, із кадастровим номером 6825584600:07:051:0209 увійшла до складу новоутвореної земельної ділянки з кадастровим номером 6825584600:07:051:0237, площею 8 га, не перешкоджає витребуванню земельної ділянки в тих же координатах, межах та конфігурації, що і земельна ділянка з кадастровим номером 6825584600:07:051:0209.

З урахуванням наведених вимог закону і встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_2 отримала у власність земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6825584600:07:051:0209 неправомірно і не мала права відчужувати її ОСОБА_1 , про що набувач ОСОБА_1 не знав та не міг знати, тому ця ділянка вибула із земель державної власності поза волею належного розпорядника і позовні вимоги щодо її витребування від добросовісного набувача в комунальну власність територіальної громади Михайлюцької сільської ради є обґрунтованими та доведеними.

Посилання відповідача на те, що прокурор у цій справі не обґрунтував належним чином законних підстав представництва інтересів держави в особі Михайлюцької сільської ради, є безпідставними з огляду на таке.

Пунктом 3 частини першоїстатті 131-1 Конституції Українивизначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Таким законом єЗакон України «Про прокуратуру».

З метою, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставою для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду ізамінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Частиною третьоюстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»закріплено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1)якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду урозумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу відповідно до положення частини четвертоїстатті 56 ЦПК України.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків черезбездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду: від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), на яку заявник посилається у касаційній скарзі, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження№ 12-20гс21).

У цій справі прокурор зазначив, що підставою для представництва інтересів держави є те, що ОСОБА_2 неправомірно набула право приватної власності на земельну ділянку, яка розташована в межах консервації деградованих та малопродуктивних земель шляхом заліснення та повністю накладається на такі землі, яку в подальшому відчужила ОСОБА_1 , чим порушила інтереси держави в особі Михайлюцької сільської ради.

Також прокурор вказав, що листом від 15.11.2024 року № 54-8980 вих-24 керівник Шепетівської окружної прокуратури повідомив Михайлюцьку сільську раду про встановлення факту незаконності вибуття із комунальної власності спірної земельної ділянки, щодо якої прийнято рішення про консервацію, накористь приватної особи, порушення цим фактом інтересів держави танеобхідність вжиття заходів представницького характеру щодо повернення укомунальну власність територіальної громади вказаної земельної ділянки.

Листом від 29.11.2024 року Михайлюцька сільська рада повідомила прокуратуру, що заходи представницького характеру за цим фактом не вживалися, юрист у сільській раді відсутній (посада вакантна) і сільська рада просить окружну прокуратури бути її повноважним представником у здійсненні повноважень по цьому питанню у суді.

Повідомленням від 23.12.2024 року № 54-9872вих-24 керівник Шепетівської окружної прокуратури повідомив Михайлюцьку сільську раду про те, що єпідстави для звернення до суду з позовом про витребування спірної земельної ділянки вкомунальну власність.

Отже, з огляду на те, що Михайлюцька сільська рада заходи щодо усунення вказаних порушень земельного законодавства (в тому числі звернення до суду) тривалий час на вживала, що свідчить про здійснення інтересів держави неналежним чином, прокурор у цій справі належним чином обґрунтував наявністьпідстав для представництва інтересів держави органами прокуратури упорядкустатті 131-1 Конституції Українитастатті 33 Закону України «Про прокуратуру».

Доводи відповідача про те, що прокурор не довів накладення спірної земельної ділянки у співвідношенні 100 % на межі земель, які підлягають консервації, суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до положень статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Тобто власник може витребувати від особи лише ту частину його земельної ділянки (майна) яким вона незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суд у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19 (провадження № 14-90цс23).

Отже, оскільки у цій справі прокурор довів факт накладення земельної ділянки, кадастровий номер 6825584600:07:051:0209, яка зареєстрована за відповідачем, на межі земель, що підлягають консервації шляхом заліснення, повністю, тому саме на цю всю спірну земельну ділянку в прокурора в інтересах держави є підстави для витребування.

Доводи про те, що збірний кадастровий план, виготовлений посадовою особою ДП «Центр Державного земельного кадастру» Хмельницької регіональної філії, інженером-землевпорядником у кримінальному провадженні № 42022242250000062 від 15 вересня 2022 року, є неналежним та недостовірним доказом, судом відхиляються, оскільки він містить інформацію щодо предмета доказування у даній справі, а в матеріалах справи відсутні докази на його спростування.

Щодо оцінки критеріїв сумісності заходу втручання у мирне володіння майном ОСОБА_1 , який набув це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном закріплених у статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а також щодо оцінки тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням, суд зазначає таке.

Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до статті 1 Конвенції Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм та не суперечити принципам верховенства права.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу держави у право на мирне володіння майном, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення ЄСПЛ від 23 листопада 2000 року у справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»).

Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року у справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності», як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, ЄСПЛ визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Таким чином, Конвенція гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Рішеннями ЄСПЛ від 24 червня 2003 року у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» та від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» закріплені принципи застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема щодо необхідності додержання принципу «належного урядування» при втручанні держави у право особи на мирне володіння своїм майном.

У пункті 71 рішення від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

З огляду на викладене, принцип «належного урядування» не встановлює абсолютної заборони на витребування з приватної власності майна на користь держави, якщо майно вибуло із власності держави у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які необхідно з`ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном. Дотримання принципу «належного урядування» оцінюється одночасно з додержанням принципу «пропорційності», при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення «справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з`ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.

Розглядаючи справи щодо застосування положеньстатті 388 ЦК Україниу поєднанні з положеннями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції,суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном (див. постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц), а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Такими обставинами можуть бути, зокрема підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо».

Витребування спірної земельної ділянки з володіння відповідача відповідає критерію законності: воно здійснюється на підставі нормистатті 388 ЦК Україниу зв`язку з порушенням органом виконавчої влади низки вимогЗК України, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності.

Суд вважає, що втручання держави у право власності ОСОБА_1 є виправданим та справедливим, оскільки порушення загальновідомого, чітко визначеного законодавством порядку надання земельних ділянок порушує суспільний інтерес на законний обіг землі як національного багатства, переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, при цьому дотримується справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та приватними інтересами відповідача.

Тому повернення власнику протиправно відчуженого нерухомого майна переслідує легітимну мету контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема посиленою правовою охороною держави.

Суспільний інтересспрямований навитребування спірноїземельної ділянкиз володіннякінцевого набувачана користьсільської радидля задоволеннясоціальної потребиу відновленністановища,яке існувалодо порушенняправа власностідержави (натой час)на цюділянку,а саме:у збереженніконсервації деградованих,малопродуктивних земель,господарське використанняяких єекологічно небезпечнимта економічнонеефективним шляхом заліснення; у недопущенні передання таких земель, як національного багатства, у приватну власність усупереч чинному законодавству; у недопущенні маніпуляцій з цільовим призначенням таких земель шляхом їхнього виділення для ведення особистого селянського господарства.

Як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 не є мешканцем Шепетівського району, з 24-х земельних ділянок, що підлягають консервації, 08.11.2016 та 09.11.2016 він придбав 4-ти земельних ділянки площею 2,00 га кожна, в тому числі й ту, що є предметом розгляду. Земельні ділянки придбав у громадян, які також не є мешканцями Шепетівського району, за ціною 36600 гривень кожна.

При цьому, придбання земельної ділянки у ОСОБА_2 (09.11.2016) відбулося менше ніж через 2 місяці після передання її останній у власність (23.09.2016).

Після придбання земельної ділянки ОСОБА_1 її за цільовим призначенням не використовував і таких намірів не мав, 21.03.2018 об`єднав з іншими земельними ділянками (які придбав у ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), внаслідок чого земельна ділянка з кадастровим номером 6825584600:07:051:0209 увійшла до складу новоутвореної земельної ділянки з кадастровим номером 6825584600:07:051:0237, площею 8 га, та 23.05.2018 передав в оренду ТОВ «Агросад 2016».

Даних про те, що на вказаній земельній ділянці перебуває майно ОСОБА_1 , або він поніс витратина їїпокращення, матеріали справи не містять.

Відповідач ненадав судуоб`єктивнихдоказів відсутностіу ньогоу власності(користуванні)іншого нерухомогомайна та/або доказів, що його майновий стан є незадовільним, а враховуючи кількість належних йому земельних ділянок (5), їх площі (близько 50 га) та отримання за них орендної плати, суд вважає, що витребування у нього спірної земельної ділянки, яку він придбав відповідно до умов договору за 36600 гривень (таке співвідношення вартості (ціни договору) до розміру земельної ділянки, яка витребовується, як частини об`єднаної земельної ділянки) не буде для нього надмірним тягарем, спричиненим втратою грошових коштів та позбавленням засобів для існування.

Крім того, у випадкувитребування майназ володіннякінцевого набувачазаконодавство Українинадає йомудодаткові ефективнізасоби юридичногозахисту.Особа вякої витребуваномайно непозбавлена правапред`явитивимогу доособи,у якоївона придбалацю земельнуділянку,про відшкодуваннязбитків напідставі статті661ЦК України.Саме утакий спосібзабезпечуватиметься рівнийзахист усіхсуб`єктівправа власностііз застосуваннямпередбачених законодавствомзаходів.

У разі понесення відповідних витрат на підставі приписів частин третьої та четвертої статті 390 ЦК України відповідач має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених нею із часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів. Як добросовісний набувач (володілець) ОСОБА_1 має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди, а якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, він має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

З огляду на характер спірних правовідносин суд не встановив невідповідності заходу втручання в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ. Перешкод для застосування механізму статті 388 ЦК України не встановлено.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь прокурора підлягає стягненню судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду в розмірі 3028 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 116, 122, 164, 171, 172, 186-1 ЗК України, ст.ст. 15, 16, 388 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Михайлюцької сільської ради Шепетівського району до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 у комунальну власність територіальної громади Михайлюцької сільської ради земельну ділянку площею 2 га в тих же координатах, межах та конфігурації, що і земельна ділянка кадастровим номером 6825584600:07:051:0209, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури (Хмельницька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 3028 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Шепетівська окружна прокуратура (вул. Сергія Оврашка, 43, м. Шепетівка Хмельницької області), Михайлюцька сільська рада Шепетівського району (с. Михайлючка, Шепетівського району Хмельницької області, ЄДРПОУ 04402505);

відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (вул. Руставелі Шота, 9А м. Київ, ЄДРПОУ 44768034), Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області (вул. Інститутська, буд. 4/1 м. Хмельницький, ЄДРПОУ 39767479), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення складено 30.05.2025 року.

Суддя Алла ЦІДИК

Згідно з оригіналом

Рішення не набрало законної сили

Суддя Шепетівського міськрайонного суду

Хмельницької області Алла ЦІДИК

Дата засвідчення копії 30.05.2025 року

«Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду»