Рішення
від 20.03.2025 по справі 160/24475/24
НЕ ВКАЗАНО

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 рокуСправа №160/24475/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеси О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства «АГРОФІРМА «ВІКТОР» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.05.2024 р. №0215890708, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.05.2024 р. №0213690712 в частині, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2024 р. №0528740712,-

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «АГРОФІРМА «ВІКТОР» (далі - позивач, ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР», Господарство) звернулось до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення форми «С» від 03.05.2024 р. №0215890708 винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення форми «Р» від 03.05.2024 р. №0213690712 винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у частині взаємовідносин із контрагентом ТОВ «ГРАНУЛА ЛТД» (код ЄДРПОУ 40253706);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення форми «Р» від 19.08.2024 р. №0528740712 винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в оскаржуваному ППР від 03.05.2024 р. № 0213690712 вказано, що на підставі Акту від 22.03.2024 р. № 752/04-36-07-12/21895248 про результати документальної планової виїзної перевірки ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР» встановлено порушення п.п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, з огляду на заниження сум податкових зобов`язань внаслідок понаднормового використання добрив та ЗЗР, використання ДП, бензину без підтверджуючих документів та встановлено завищення сум податкового кредиту по операціям з придбання ТМЦ/послуг у підприємств з ознаками «фіктивності»: 1) TOB «ТСК Групп Україна» (код ЄДРПОУ 40196219) на загальну суму 330 499, 33грн в т.ч. липень 2020 року - 251 966 грн, серпень 2020 р. - 44150,0 грн, вересень 2020 - 34383,33грн., з ТОВ «Гранула ЛТД» (код ЄДРПОУ 40253706) - до складу податкового кредиту включено у серпні 2020 р. суму ПДВ 99 999,98 грн. ППР від 19.08.2024 р. № 0528740712 було прийнято з огляду на встановлення завищення сум податкового кредиту по операціям з придбання ТМЦ у підприємства з ознаками «фіктивності»: - ТОВ «Гранула ЛТД» (код ЄДРПОУ 40253706) - до складу податкового кредиту включено у серпні 2020 р. суму ПДВ 99 999,98 грн. З такими висновками позивач не погоджується, оскільки у зв`язку з будівництво ангару на території Господарства виникла необхідність в купівлі асфальтобетону для використання його в покритті підлоги в ангарі, у зв`язку з чим керівником було прийняте рішення № 07 від 15 липня 2020 року «Про закупівлю асфальтобетону». Перед укладанням договору з ТОВ «Гранула ЛТД» Господарство здійснило перевірку контрагента шляхом отримання інформації з відкритих джерел та повністю виконало умови договору і створило необхідні умови для виконання даного договору. ТОВ «ГРАНУЛА ЛТД» здійснило необхідну поставку продукції, що підтверджується: договором, специфікаціями, податковими накладними, видатковими накладними, товаро-транспортними накладними та паспортами якості. При цьому, відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Окрім того, Господарство вважає, що зупинення реєстрації податкових накладної або відмова в реєстрації чи зупинення такої реєстрації не можу слугувати доказом нереальності господарської операції. Позивач звернув увагу на те, що ті ухвали, що відображаються за пошуком по номеру кримінального провадження вказаного відповідачем взагалі не містять посилання на ТОВ «ГРАНУЛА ЛТД» та не мають відношення до даного підприємства, оскільки в текстах цих ухвал відсутнє жодне посилання на це підприємство. З урахуванням вищевикладеного позивач вважає, що надані ФГ «Агрофірма «Віктор» документи повністю підтверджують реальність господарської операції з ТОВ «Гранула ЛТД», а ППР від 03.05.2024 р. № 0213690712 у частині взаємовідносин із контрагентом ТОВ «ГРАНУЛА ЛТД» та ППР від 19.08.2024 р. № 0528740712 винесене контролюючим органом незаконно та необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню. Щодо податкового повідомлення-рішення № 0215890708 від 03 травня 2024 року, яке було прийнято з огляду на встановлене порушення п. 1,2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суму 1 225 427,00 грн., позивач посилається на те, що нараховані в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні штрафні санкції, передбачені абз.1,2,3 ст. 17 Закону № 265, підпадають під дію абз. 1 та 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу X ПК України, яка передбачає що у період з 01 березня 2020 року по 27 червня 2023 року платникам податків не нараховуються штрафні санкції. Вказане свідчить про протиправність та незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Окрім того, податковий орган здійснив невірний розрахунок штрафник санкцій до акту перевірки № 752/04-36-07-12/21895248 від 22.03.2024 року, оскільки при розрахунку таких санкцій ГУ ДПС в Дніпропетровській області не було враховано пункт 11 Перехідних положень Закону № 265. При цьому, суд не зобов`язаний самостійно здійснювати розрахунок штрафних санкцій замість контролюючого органу, перебираючи таким чином його повноваження, з огляду на позицію Верховного суду викладену у постановах з цього питання. Окрім того, в Акті не вказано період за який було сформовано суму 1 225 427 грн., не вказано в помісячному розмірі ця сума, а також не має посилань на конкретні дані з касових книг та первинних касових документів. У зв`язку із відсутність періоду за який було сформовано вищевказану суму не можливо встановити чи зобов`язане було Господарство використовувати РРО та чи діяв в цьому періоді штраф невикористання РРО. З урахуванням викладеного, на думку позивача, ППР № 0215890708 від 03 травня 2024 року винесене контролюючим органом незаконно та необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання було призначено на 17 жовтня 2024 року о 11:00.

03.10.2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з твердженнями і вимогами ФГ «АГРОФІРМА ВІКТОР», а тому просить у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що проведеною перевіркою встановлено наявність господарських відносин з ТОВ «ГРАНУЛА ЛТД» (код ЄДРПОУ 40253706) по придбанню «добрива «асфальтобетон (АБС Б-40 тип А марка 2) ДСТУ Б В.2.7-119:2011» в кількості 705.2468 тн (по податковим накладним, в т.ч на 111,111 тн відмовлено за рішенням Комісії, 260,8025 тн - реєстрацію зупинено). Аналізом ЄРПН встановлено, що ТОВ «ГРАНУЛА ЛТД» придбано з моменту реєстрації асфальтобетон (АБС Б-40 тип А марка 2) ДСТУ Б В.2.7-119:2011 у кількості 666 тн з моменту реєстрації у ТОВ «БІВІКС ГРУП», яке є фігурантом кримінального провадження №62020000000000661 від 24.12.2020 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358, ч.5 ст.191 КК України, згідно ЄДРСР. Згідно ЄРПН, реалізований асфальтобетон (АБС Б-40 тип А марка 2) ДСТУ Б В.2.7- 119:2011 на адресу TОB «БІВІКС ГРУП» у кількості 333 тн придбано з моменту реєстрації у ТОВ «БЕТІКС СИСТЕМ», яке є фігурантом кримінального провадження №62020000000000661 від 24.12.2020 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358, ч.5 ст.191 КК України згідно ЄДРСР та 333 тн. придбано у ТОВ «ДЕТРОЙТ КАПІТАЛ», яке з моменту реєстрації взагалі не придбавало асфальтобетон, який по ланцюгу постачання придбав ФГ «Агрофірма «Віктор». Тобто, по ланцюгу постачання ТОВ «ДЕТРОЙТ КАПІТАЛ», ТОВ «БЕТІКС СИСТЕМ» - ТОВ «БІВІКС ГРУП» - ТОВ "ГРАНУЛА ЛТД" - ФГ «АГРОФІРМА ВІКТОР» є ознака штучного характеру оформленого договору, мета укладання якого - формування документообігу по нереальній господарській операції. Враховуючі вищевикладене, на думку відповідача, ФГ «АГРОФІРМА ВІКТОР» завищено податковий кредиту сумі 99 999,98 грн у т.ч. за серпень 2020 року - 99 999,98 грн. Підприємством не визнано вину у повному обсязі, однак при цьому не надано додаткових документів, що свідчили б про неумисність вчинених податкових правопорушень. Щодо твердження про не визначення в акті перевірки періоду у якому встановлено порушення п. 1,2 ст. З Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відповідач зауважив, що в розділі 1 акту документальної перевірки ФГ «Агрофірма Віктор» (код ЄДРПОУ 21895248) від 22.03.2024 №752/04-36-07-12/21895248, чітко визначено період за який проводилась перевірка, а саме: за період з 01.01.2019 по 31.12.2023, валютного законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 31.12.2023, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною). В п.3.2.3 акту вказано конкретно, що порушення встановлено на підставі даних касових книг, які велись підприємством та оформлених підприємством прибуткових касових ордерів при отриманні плати з фізичних осіб за оренду приміщень. За період 01.01.2019 по 31.12.2023 перевіркою касових книг факти проведення розрахункових операцій з фізичними особами орендаторами з оформленням прибуткових касових ордерів. Реєстратор розрахункових операцій підприємством не реєструвався. Всі операції проводились через касову книгу підприємства. Таким чином, підприємством порушено п.1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: згідно даних касових книг та первинних касових документів у перевіряємий проводились розрахункові операції з отримання плати з фізичних осіб за оренду приміщень на суму 1 225 427,00 грн. Розрахунки здійснювались без застосування РРО/ПРРО. Відповідальність за дане порушення передбачена п.1 ст.17 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р. (із змінами та доповненнями): - у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання - вчинене вперше - 100% відсотків.

17.10.2024 року термін підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 07.11.2024 року 11:00 год.

04.11.2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких він просив долучити пояснення до матеріалів справи, врахувати їх при вирішенні справи та у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі. Пояснення обґрунтовані тим, що під час перевірки за період з 01.01.2019 по 31.12.2023, було встановлено порушення позивачем п.1,2 ст. З Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». За період 01.01.2019 - 31.12.2021 проведено таких операцій на суму 1 041 132,00 грн, а за період 01.01.2022 - 30.09.2023 - на суму 176 565,00 грн. Відповідно до вимог п. 12 Прикінцевих положень Закону України від 06.07.1995 р. М265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідальність за порушення п. 1,2 cm. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» цього Закону не застосовується за період з 01.01.2022 по 01.10.2023, отже відповідальність за порушення п. 1,2 cm. З Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» буде застосовуватися за період з 01.01.20219 по 31.12.2021. Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена абз. 1,2,3 cт. 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"(із змінами та доповненнями): 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за вчинене вперше порушення: 36 161,00грн (порушення вчинене вперше 28.02.2019); - 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за вчинене вдруге порушення: 1 004 971,00 грн х 150% - 1 507 456,50грн. Отже, фінансова штрафна санкція складає - 1 543 617,50 грн. Також відповідач повторно наголошував на тому, що по ланцюгу постачання ТОВ «ДЕТРОЙТ КАПІТАЛ», ТОВ «БЕТІКС СИСТЕМ» - ТОВ «БІВІКС ГРУП» - ТОВ "ГРАНУЛА ЛТД" - ФГ «АГРОФІРМА ВІКТОР» є ознака штучного характеру оформленого договору, мета укладання якого - формування документообігу по нереальній господарській операції. Враховуючі вищевикладене, на думку відповідача, ФГ «АГРОФІРМА ВІКТОР» завищено податковий кредиту сумі 99 999,98 грн у т.ч. за серпень 2020 року - 99 999,98 грн.

Ухвалою суду від 07.11.2024 року заяву представника Фермерського господарства «АГРОФІРМА «ВІКТОР» про зупинення провадження у справі було задоволено, зупинено провадження у справі №160/24475/24 до 09.12.2024 року. Наступне підготовче засідання було призначено на 09.12.2024 року о 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 09.12.2024 року поновлено провадження у справі.

Від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача проти задоволення поданої заяви не заперечував.

Ухвалою суду від 09.12.2024 року заяву представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про зупинення провадження у справі було задоволено, зупинено провадження у справі №160/24475/24 до 20.01.2025 року. Наступне підготовче засідання призначено на 20.01.2025 року об 11 год. 00 хв.

Підготовче засідання 20.01.2025 року було знято з розгляду, про що свідчить довіка №64.

21.01.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

06.02.2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою суду від 06.02.2025 року поновлено провадження у справі.

У підготовчому засіданні 06.02.2025 року було оголошено перерву до 24.02.2025 року.

13.02.2025 року судом було зареєстровано клопотання позивача разом із додатковими доказами.

13.02.2025 року до суду надійшла письмова промова позивача у судових дебатах.

21.02.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою суду від 24.02.2025 року закрито підготовче провадження у справі за позовною заявою Фермерського господарства АГРОФІРМА ВІКТОР до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.05.2024р. №0215890708, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.05.2024р. №0213690712 в частині, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2024р. №0528740712.

Призначено справу до судового розгляду по суті на 06.03.2025 року.

06.03.2025 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання про продовження розгляду справи по суті в порядку письмового провадження, суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та не скасований.

Статтею 3 Конституції Українивизначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Враховуючи те, що наявних в матеріалах справи письмових доказів достатньо для вирішення справи по суті та немає перешкод для розгляду справи в порядку письмового провадження, задля захисту життя та здоров`я учасників справи, у зв`язку з воєнним станом та численними повітряними тривогами, суд вирішив продовжити розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4ст. 243 КАС Українисудове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення учасників справи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Фермерське господарство «АГРОФІРМА «ВІКТОР», код ЄДРПОУ 21895248, зареєстроване як юридична особа, основним видом економічної діяльності якої є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11).

Крім того, Господарство має наступні зареєстровані в ЄДР КВЕДи (види діяльності):

- 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів;

- 01.46 Розведення свиней;

- 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві;

- 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;

- 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

- 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

ФГ «АГРОФІРМА «Віктор» є платником єдиного податку четвертої групи.

Місцезнаходження та юридична адреса Господарства: Україна, 52600, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, селище міського типу Васильківка, пров. Театральний, будинок 20.

На підставі направлень від 23.02.2024 року №1288, 1289, 1290, 1291, посадовими особами відповідача, відповідно до п.77.1, 77.4 ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2024 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.02.2024 №309-п, проведена планова виїзна перевірка ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР», код ЄДРПОУ 21895248, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2023, валютного законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 31.12.2023, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт «Про результатами документальної планової виїзної перевірки ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР», код ЄДРПОУ 21895248» від 22.03.2024 року №752/04-36-07-12/21895248, у висновках якого встановлено наступні порушення:

- п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3 п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ до сплати на суму 10 315 912,0 грн.;

- п.201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого платником не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що згідно до п. 120-1.2 ст.120-1 Кодексу тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень;

- п.1,2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суму 1 225 427,00 грн.;

- абз. «е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.168.1.1 ст.168, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176 ПК України, донараховано податок на доходи фізичних осіб в т.ч. по періодах на загальну суму 919 482,46 грн. Водночас, відповідно ст.52-1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби, штрафні санкції та пеня не застосовуються;

- абз. «е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.168.1.1 ст.168, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176, п.16.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в результаті чого занижено військовий збір на загальну суму 62831,43 грн. Водночас, відповідно ст.52-1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби, штрафні санкції та пеня не застосовуються;

- абз. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України обов`язків щодо своєчасного подання Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку підприємством не включено суми виплачених доходів у вигляді додаткового блага працівникам підприємства у 2019-2023 роках. Водночас, відповідно ст.52-1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби, штрафні санкції та пеня не застосовуються. Відповідно до ЗУ «Про внесення змін в Податковий кодекс України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 р. №2260-ІХ з 27.05.2022 року відновлено граничні терміни сплати податків і зборів та передбачено штрафи за невиконання податкових обов`язків.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки від 22.03.2024 року №752/04-36-07-12/21895248, ФГ «Агрофірма «Віктор» подало заперечення на акт перевірки від 05.04.2024 року вих. №35.

Листом від 26.04.2024 року №30103/6/04-36-07-12-07 «Про результати розгляду заперечень», за результатами розгляду заперечень ФГ «Агрофірма «Віктор» від 05.04.2024 №35 відповідачем частково спростовано висновок акту, а саме:

1) В частині понаднормового списання добрив, а саме 99830,0 грн. (спростовує), а суму 1 350 925 грн. (залишено без змін).

З огляду на вищевикладене, висновки по акту перевірки в частині порушення податку на додану вартість слід вважати наступними: встановлено порушення п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3 п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ до сплати на суму 10 216 081,00 грн.;

2) В частині нарахування податку на доходи фізичних осіб, а саме сумі 107651,52 грн. (спростовує), а в сумі 811 830,94 грн. (залишено без змін) в порушення абз. «е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.168.1.1 ст.168, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176 ПК України.

Водночас, відповідно ст.52-1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби, штрафні санкції та пеня не застосовуються.

3) В частині донарахування військового збору: в сумі 7 356, 21 грн. (спростовує), а суму 55 475,21 грн. (залишено без змін), в порушення абз. «е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.168.1.1 ст.168, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176, п.16.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в результаті чого занижено військових збір.

4) В частині порушення п.п.1,2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» 7 730,00 грн. (спростовує), а суму 1 217 697,00 грн. залишено без змін.

Інші висновки акту визнано правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

03.05.2024 року, на підставі акта перевірки від 22.03.2024 року №752/04-36-07-12/21895248, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0215890708, яким, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, абз. 1, 2, 3 п.1 ст.17 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені у розмірі 1 543 617, 50 грн.;

- № 0213690712, яким, згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 глави 4 розділу ІІ, пунктом 123.2 ст.123 ПК України, збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 12 770 101, 25 грн., з яких: за податковим зобов`язанням 10 216 081, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2 554 020, 25 грн.;

- № 0213720712, яким за не складання та не реєстрацію в ЄРПН податкових накладних до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 106 395, 40 грн.

Не погоджуючись із наведеними вище податковими повідомленнями-рішеннями від 03.05.2024 року, ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР» подало до ДПС України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 10.06.2024 року вих. №51.

Рішенням про результати розгляду скарги від 15.08.2024 року №25002/6/99-00-06-01-01-06, Державною податковою службою України скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 03.05.2024 року №0213720712, податкове повідомлення-рішення за № 0213690712 скасовано в частині використання добрив, ЗЗР, ПММ, у не господарській діяльності та у частині взаємовідносин із контрагентом TOB «ТСК ГРУПП Україна» і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та ППР №0215890708 залишено без змін, а скаргу ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР» (код ЄДРПОУ 21895248) - задоволено частково.

19.08.2024 року, на підставі акта перевірки від 22.03.2024 року №752/04-36-07-12/21895248, з урахуванням рішення про результати розгляду скарги від 15.08.2024 року №25002/6/99-00-06-01-01-06, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0528740712, яким, згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 глави 4 розділу ІІ, пунктом 123.2 ст.123 ПК України збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 125000,00 грн., з яких: за податковим зобов`язанням 100 000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 25000,00 грн.

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення від 03.05.2024 р. №0215890708, від 03.05.2024 р. №0213690712 у частині взаємовідносин із контрагентом ТОВ «ГРАНУЛА ЛТД», від 19.08.2024 р. №0528740712, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо податкового повідомлення рішення від 03.05.2024 р. №0213690712, прийнятого ГУ ДПС у Дніпропетровської області в частині взаємовідносин із контрагентом ТОВ «ГРАНУЛА ЛТД» та податкового повідомлення-рішення від 19.08.2024 р. №0528740712, судом встановлено наступне.

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 03.05.2024 р. № 0213690712 вказано, що на підставі Акта від 22.03.2024 р. № 752/04-36-07-12/21895248, з урахуванням висновків по запереченню, відповідачем встановлено порушення п.п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями). Контролюючий орган обґрунтовує свою позицію наступним: «Обґрунтовані підстави для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податково зобов`язання, що повинен сплатити платник податків (стислий зміст щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства): обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16розділу І та пункту 86.7 статті 86 глави 8 розділу II Податкового кодексу України або статті 353 та частини восьмої статті 354 глави 49 розділу X Митного кодексу України письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, які стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини): здійснено заниження сум податкових зобов`язань внаслідок понаднормового використання добрив та ЗЗР, використання ДП, бензину без підтверджуючих документів та встановлено завищення сум податкового кредиту по операціям з придбання ТМЦ/послуг у підприємств з ознаками «фіктивності»: 1) TOB «ТСК Групп Україна» (код ЄДРПОУ 40196219) на загальну суму 330 499,33грн в т.ч. липень 2020 року - 251 966 грн., серпень 2020 р. - 44150,0 грн., вересень 2020 - 34383,33 грн., з ТОВ «Гранула ЛТД» (код ЄДРПОУ 40253706) - до складу податкового кредиту включено у серпні 2020 р. суму ПДВ 99 999,98 грн.»

Рішенням від 15.08.2024 р. № 25002/6/99-00-06-01-01-0615.08.2024 р., Державна податкова служба України скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 03.05.2024 року №0213690712 у частині використання добрив, ЗЗР, ПММ у не господарській діяльності та у частині взаємовідносин із контрагентом ТОВ «ТСК ГРУПП УКРАЇНА» і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначене ППР залишило без змін.

19.08.2024 року, на підставі акта перевірки від 22.03.2024 року №752/04-36-07-12/21895248, з урахуванням рішення про результати розгляду скарги від 15.08.2024 року №25002/6/99-00-06-01-01-06, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0528740712, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 125000,00 грн., з яких: за податковим зобов`язанням 100 000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 25000,00 грн.

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 19.08.2024 р. № 0528740712 зазначено: «Обґрунтовані підстави для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків (стислий зміст щодо виявлених переміркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства): обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 розділу І та пункту 86.7 статті 86 глави 8 розділу II Податкового кодексу України або статті 353 та частини восьмої статті 354 глави 49 розділу XI Митного кодексу України письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, які стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини): встановлено завищення сум податкового кредиту по операціям з придбання ТМЦ у підприємства з ознаками «фіктивності»: - ТОВ «Гранула ЛТД» (код ЄДРПОУ 40253706) - до складу податкового кредиту включено у серпні 2020 р. суму ПДВ 99 999,98 грн».

З вищевикладеного випливає висновок, що податкове повідомлення-рішення від 03.05.2024 р. № 0213690712, в частині взаємовідносин із контрагентом ТОВ «ГРАНУЛА ЛТД» та податкове повідомлення-рішення від 19.08.2024 р. №0528740712, були прийняті відповідачем з тих самих підстав, а саме: з огляду на встановлення відповідачем завищення сум податкового кредиту по операціям з придбання позивачем ТМЦ у підприємства з ознаками «фіктивності»: - ТОВ «Гранула ЛТД» (код ЄДРПОУ 40253706) - до складу податкового кредиту включено у серпні 2020 р. суму ПДВ 99 999,98 грн.

Наведені висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що по ланцюгу постачання ТОВ «ДЕТРОЙТ КАПІТАЛ», ТОВ «БЕТІКС СИСТЕМ» - ТОВ «БІВІКС ГРУП» - ТОВ "ГРАНУЛА ЛТД" - ФГ «АГРОФІРМА ВІКТОР» є ознака штучного характеру оформленого договору, мета укладання якого - формування документообігу по нереальній господарській операції, а також наявність відкритих кримінальних проваджень відносно посадових осіб контрагентів контрагентів позивача.

З наведеними висновками контролюючого органу суд не погоджується, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до пункту198.1статті198 Податкового кодексу України (тут і надалі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом198.2статті198 Податкового кодексу Українивизначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом198.6статті198 Податкового кодексу Українине відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладнихподатковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтвердженімитними деклараціями(тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченимипунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті200 Податкового кодексу України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно допункту 200-1.3статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно допункту 200-1.3статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частини 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За визначеннямстатті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІV (далі Закон №996) (тут і надалі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини 1статті 9 Закону №996-XIVпідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із частиною 2 статті 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Як визначено у підпункті14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності достатті 1 Закону №996-XIVгосподарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

З вищевикладених норм права випливає висновок, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Отже, для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами з наведеними контрагентами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірних операцій, що відображені в податковому обліку.

Щодо спірних правовідносин між ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР» та ТОВ «ГРАНУЛА ЛТД», судом встановлено наступне.

У зв`язку з будівництво ангару на території ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР», у позивача виникла необхідність в купівлі асфальтобетону для використання його в покритті підлоги в ангарі, що будується, через що головою ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР» було прийняте рішення № 07 від 15 липня 2020 року «Про закупівлю асфальтобетону» для використання його в покритті підлоги в ангарі, що будується, в кількості 1000 тонн.

31.07.2020 року ФГ «Агрофірма «Віктор» та ТОВ «ГРАНУЛА ЛТД» уклали Договір поставки № 31/07. Відповідно до предмету даного договору ТОВ «ГРАНУЛА ЛТД» зобов`язалось передати у власність, а ФГ «Агрофірма «Віктор» прийняти й оплатити асфальтобетон в кількості та асортименті відповідно до Специфікацій до даного договору, що є невід`ємною його частиною.

ФГ «Агрофірма «Віктор» повністю виконало умови договору та створило необхідні умови для виконання даного договору.

ТОВ «ГРАНУЛА ЛТД» здійснило необхідну поставку Продукції, що підтверджується: договором, специфікаціями, податковими накладними, видатковими накладними, товаро-транспортними накладними та паспортами якості.

Господарство доручило вкладання поставленого асфальтобетону працівнику господарства ОСОБА_1 згідно рішення «Про доручення робітнику на укладання асфальтобетону» №08 від 28 липня 2020 року.

Господарські операції з відвантаження замовленого товару підтверджені достатніми документами, а саме:

- видатковими накладними № 31/07-001 від 03.08.2020 р., №31/07-002 від 03.08.2020р., №31/07-003 від 05.08.2020р., №31/07-004 від 05.08.2020р., №31/07-005 від 07.08.2020р., №31/07-006 від 07.08.2020р., №31/07-007 від 07.08.2020р., №31/07- 008 від 07.08.2020, №31/07-009 від 10.08.2020р., №31/07-010 від 10.08.2020р., №31/07-011 від 10.08.2020р., №31/07-012 від 10.08.2020р., №31/07-013 від 01.09.2020., №31/07-014 від 01.09.2020р., №31/07-015 від 01.09.2020р., №31/07-016 від 02.09.2020р., №31/07-017 від 02.09.2020р., №31/07-018 від 02.09.2020р., №31/07- 019 від 03.09.2020р., №31/07-020 від 03.09.2020р., №31/07-021 від 03.09.2020р., №31/07-022 від 25.09.2020р. та №31/07-023 від 25.09.2020р.;

- специфікаціями № 1 від 31.07.2020р., №2 від 01.09.2020 р. та № 3 від 23.09.2020р.;

- податковими накладними №2 від 03.08.2020р., №4 від 16.09.2020р., №3 від 05.08.2020р., №4 від 07.082020р., №5 від 10.08.2020р., №1 від 01.09.2020р., №2 від 02.09.2020р. та №3 від 03.09.2020р.;

- товаро-транспортними накладними № Р31/07-001 від 03.08.2020р., №Р31/07-002 від 03.08.2020р., №Р31/07-003 від 05.08.2020р., №Р31/07-004 від 05.08.2020р., №Р31/07-005 від 07.08.2020р., №Р31/07-006 від 07.08.2020р., №Р31/07-007 від 07.08.2020р., №Р31/07-008 від 07.08.2020, №Р31/07-009 від 10.08.2020р., №Р31/07-010 від 10.08.2020р., №Р31/07-011 від 10.08.2020р., №Р31/07-012 від 10.08.2020р., №Р31/07-013 від 01.09.2020р., №Р31/07-014 від 01.09.2020р., №Р31/07-015 від 01.09.2020р., №Р31/07-016 від 02.09.2020р., №Р31/07-017 від 02.09.2020р., №Р31/07-018 від 02.09.2020р., №Р31/07-019 від 03.09.2020р., №Р31/07-020 від 03.09.2020р., №Р31/07-021 від 03.09.2020р., №Р31/07-022 від 25.09.2020р. та №Р31/07-023 від 25.09.2020р.;

- паспортами якості №31/07-013 від 01.09.2020 р., №31/07-014 від 01.09.2020р., №31/07- 015 від 01.09.2020р., №31/07-016 від 02.09.2020р., №31/07-017 від 02.09.2020р., №31/07-018 від 02.09.2020р., №31/07-019 від 03.09.2020р., №31/07-020 від 03.09.2020р., №31/07-021 від 03.09.2020р., №31/07-022 від 25.09.2020р. та №31/07- 023 від 25.09.2020р.;

- рахунком-фактурою № 01/08 від 04 серпня 2020 р. на суму 600 000,00 грн. та рахунком №01/08 від 09.09.2020 р.;

- заключною банківською випискою за період з 01.08.2020 року по 31.08.2020 року.

Як зазначив позивач у позовній заяві та не заперечує відповідач, в межах встановлених ПК Україні строків, ТОВ «ГРАНУЛА ЛТД» направлено на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні № 2 від 03.08.2020р. (зареєстровано в ЄРПН), №4 від 16.09.2020р. (реєстрацію в ЄРПН зупинено), 33 від 05.08.2020р. (зареєстровано в ЄРПН), №4 від 07.082020 р. (зареєстровано в ЄРПН), №5 від 10.08.2020р. (зареєстровано в ЄРПН), №1 від 01.09.2020р. (в реєстрації відмовлено за рішенням Комісії), 2 від 02.09.2020р. (реєстрацію в ЄРПН зупинено) та №3 від 03.09.2020р. (реєстрацію в ЄРПН зупинено).

Реєстрація ПН №4 від 16.09.2020р. - зупинено, в реєстрації ПН №1 від 01.09.2020р. відмовлено, реєстрація ПН № 2 від 02.09.2020р. та № 3 від 03.09.2020р. - зупинено.

ПН були зупинені як такі, які відповідають вимогам п. 201.16 ст. 201 ПК України, зупинка реєстрації ПН супроводжувалася такими роз`ясненнями ДФС України, які зазначені в квитанції про зупинку реєстрації вказаної ПН: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 02.09.2020 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена.

Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=9.0415%, "Р"=0».

Слід зазначити, що позивач у цій справі не може вливати на реєстрацію податкових накладних, як і на оскарження зупинення реєстрації ПН, оскільки це покладено на ТОВ «ГРАНУЛА ЛТД». В свою чергу суд вважає, що зупинення реєстрації податкових накладної або відмова в реєстрації чи зупинення такої реєстрації не може слугувати доказом нереальності господарської операції.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

До того ж, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, поставленим ТОВ «ГРАНУЛА ЛТД» асфальтобетоном було заасфальтовано підлогу в ангарі, що знаходиться на території ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР», що підтверджується фотографіями ангару, які були надані позивачем до матеріалів справи. Наведені обставини також не заперечуються відповідачем, представник якого був на території Господарства та на власні очі бачив заасфальтовану підлогу в ангарі.

Відповідач в акті перевірки, у відзиві на позовну заяву та у письмових поясненнях по справі, на підтвердження порушення позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ГРАНУЛА ЛТД" посилається на те, що згідно даних Єдиного реєстру судових рішень наявна інформація про порушення кримінальних проваджень відносно контрагентів контрагентів позивача, а саме:

- аналізом ЄРПН встановлено, що ТОВ "ГРАНУЛА ЛТД" ( 40253706) придбано з моменту реєстрації асфальтобетон (АБС Б-40 тип А марка 2) ДСТУ Б В.2.7-119:2011 у кількості 666 тн з моменту реєстрації у ТОВ "БІВІКС ГРУП" ( 43358393). Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 18.09.2020 №29115 - відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Обсяг доходу за 2020 рік - не подано. Є фігурантом кримінального провадження №62020000000000661 від 24.12.2020 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.З ст.358, ч.5 ст.191 КК України, згідно ЄДРСР.

- згідно ЄРПН, реалізований асфальтобетон (АБС Б-40 тип А марка 2) ДСТУ Б В.2.7-119:2011 на адресу ТОВ "БІВІКС ГРУП" (43358393) у кількості 333 тн придбано з моменту реєстрації у ТОВ "БЕТІКС СИСТЕМ" (43346122). Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 16.09.2020 №28991 - відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Обсяг доходу за 2020 рік - не подано. Є фігурантом кримінального провадження №62020000000000661 від 24.12.2020 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358, ч.5 ст.191 КК України згідно ЄДРСР.

- згідно ЄРПН, реалізований асфальтобетон (АБС Б - 40 тип А марка 2) ДСТУ Б В.2.7-119:2011 на адресу ТОВ "БЕТІКС СИСТЕМ" ( 43346122) з моменту реєстрації придбано у к-ті 333 тн у ТОВ "ДЕТРОЙТ КАПІТАЛ" (42614556). Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 02.09.2020 № 109392 - відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Обсяг доходу за 2020 рік - не подано. В свою чергу, ТОВ "ДЕТРОЙТ КАПІТАЛ" ( 42614556) з моменту реєстрації взагалі не придбавав асфальтобетон (АБС Б-40 тип А марка 2) ДСТУ Б В.2.7-119:2011, який по ланцюгу постачання придбав ФГ «Агрофірма «Віктор». Податковий кредит ТОВ "ДЕТРОЙТ КАПІТАЛ" ( 42614556) сформовано за рахунок придбання крабових палочок, мідій, паштету, оселедця та ін. В єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб наявний вирок від 20.10.2020 справа №757/8519/20-К (номер кримінального провадження в ЄРДР №32020100000000085 (ч.5 ст. 27 ч. 1 ст. 205-1 КК України).

З огляду на викладені обставини, відповідач дійшов висновку, що по ланцюгу постачання ТОВ "ДЕТРОЙТ КАПІТАЛ" (42614556) - ТОВ "БЕТІКС СИСТЕМ"( 43346122) - ТОВ "БІВІКС ГРУП" ( 43358393) - ТОВ "ГРАНУЛА ЛТД" (40253706) - ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР» є ознака штучного характеру оформленого договору, мета укладання якого - формування документообігу по нереальній господарській операції, а тому ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР» завищено податковий кредит у сумі 99 999,98грн у т.ч. за серпень 2020 року - 99 999,98 грн.

Наведена інформація, на думку суду, не може бути беззаперечним доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства та не свідчить про безумовну правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на наступне.

Відповідачем не доведено, що інформація зазначена в рамках наведених вище кримінальних проваджень стосувалась безпосередньо періодів, які перевірялись відповідачем під час здійснення планової виїзної перевірки ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР» та стосувалась угоди, укладеної у спірний період між ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР» та його контрагентом ТОВ "ГРАНУЛА ЛТД".

При цьому, відповідно до ч.6ст.78 КАС Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідачем не надано суду вирок в кримінальному провадженні, ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, які б набрали законної сили та є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, а отже належні та допустимі докази, які б підтверджували нереальність господарських операцій здійснених між ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР» та його контрагентом ТОВ "ГРАНУЛА ЛТД" в матеріалах справи відсутні.

Згідно з ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 зазначила: «В акті перевірки відсутність реальності вчинення господарської діяльності пов`язується податковим органом з обставинами діяльності контрагентів, які на теперішній час не звітують до контролюючих органів, що є неприпустимим за законодавством України та за нормами міжнародного права.

Стаття 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

З урахуванням підходів ЄСПЛ, викладених у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду також неодноразово висловлював позицію, що відповідальність має індивідуальний характер і платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб (постанови від 04 червня 2020 року у справі № 340/422/19, від 10 липня 2020 року у справі № 120/4723/18-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 820/1379/16, від 17 вересня 2020 року у справі № 826/16705/17, від 20 жовтня 2020 року у справі № 806/705/15 тощо).

Отже, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Тому невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та / або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Ця правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а.

У практиці, зокрема, адміністративного судочинства застосовується загальний принцип in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права): у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків особи у її взаємовідносинах з державою (в особі відповідних суб`єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб`єкта приватного права).

Норми про застосування правила про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням закріплені, зокрема, у частині сьомій статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до якої у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону №996-XIV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.»

Відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

В пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейський Суд з прав людини визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" вказує, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У рішенні по справі "Інтерсплав проти України" (заява № 803/02) Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Верховний Суд у поставові від 25 лютого 2021 року у справі № 640/3515/19 зробив правовий висновок, що законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Тому, Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування. Отже, чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосередніх контрагентів або третіх осіб у відносинах з контрагентами на предмет виконання ними вимог податкового законодавства.»

Верховний Суд у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №816/1959/17 вказав на те, що доводи податкового органу щодо непідтвердження руху товару по ланцюгу базуються лише на інформації, отриманій з Єдиного реєстру податкових накладних, однак правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

В постанові від 4 грудня 2018 року у справі №802/851/18-а Верховний Суд висловив правову позицію, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

В постанові від 24 квітня 2018 року у справі №813/8500/13-а Верховний Суд висловив правову позицію, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року №808/1543/17.

Згідно висновків Верховного Суду у справах №826/11020/15, №11/811/1827/15, №826/7760/15 , насамперед, первинні документи повинні підтверджувати і розкривати суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету.

Наданими до суду доказами позивач належним чином довів та в повному обсязі підтвердив реальність здійснення фінансово - господарських операцій між ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР» та його контрагентом ТОВ «ГРАНУЛА ЛТД» щодо придбання асфальтобетону, також позивач довів рух активів в результаті здійснення таких операцій та використання асфальтобетону у власній господарській діяльності - заасфальтовано підлогу в ангарі, що знаходиться на території ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР».

Надані позивачем первинні документи повністю підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету.

При цьому, у вищевказаних господарських правовідносинах з контрагентом ТОВ "ГРАНУЛА ЛТД", позивач, на думку суду, діяв розумно, добросовісно та з належною обачністю.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення- рішення форми «Р» від 03.05.2024 р. №0213690712 винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у частині взаємовідносин із контрагентом ТОВ «ГРАНУЛА ЛТД» (код ЄДРПОУ 40253706) та податкове повідомлення- рішення форми «Р» від 19.08.2024 р. №0528740712 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Дніпропетровській області №0215890708 від 03 травня 2024 року, судом встановлено наступне.

03.05.2024 року, на підставі акта перевірки від 22.03.2024 року №752/04-36-07-12/21895248, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0215890708, яким, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, абз. 1, 2, 3 п.1 ст.17 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені у розмірі 1 543 617, 50 грн.

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 03.05.2024 р. № 0215890708 зазначено: «На підставі акта перевірки №752/04-36-07-12/21895248 від 22.03.2024 року встановлено порушення п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 р. Обґрунтовані підстави для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податково зобов`язання, що повинен сплатити платник податків (стислий зміст щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства): обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16розділу І та пункту 86.7 статті 86 глави 8 розділу II Податкового кодексу України або статті 353 та частини восьмої статті 354 глави 49 розділу X Митного кодексу України письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, які стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини): проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документу. Період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення 2019-2021 роки.

Водночас, згідно з висновками акта «Про результатами документальної планової виїзної перевірки ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР», код ЄДРПОУ 21895248» від 22.03.2024 року №752/04-36-07-12/21895248, контролюючим органом було виявлено порушення: п.1,2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суму 1 225 427,00 грн.

Листом від 26.04.2024 року №30103/6/04-36-07-12-07, за результатами розгляду заперечень ФГ «Агрофірма «Віктор» від 05.04.2024 №35, відповідачем частково спростовано висновок акту, а саме: в частині порушення п.п.1,2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» 7 730,00 грн. (спростовує), а суму 1 217 697,00 грн. залишено без змін.

Відповідач у письмових поясненнях, в обґрунтування наведених вище порушень зазначив, що відповідно до вимог п. 12 Прикінцевих положень Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідальність за порушення п. 1,2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» цього Закону не застосовується за період з 01.01.2022 по 01.10.2023 (крім тих що здійснюють продаж підакцизних товарів, валютних цінностей або працюють у сфері азартних ігор).

Таким чином, порушення п. 1,2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у вигляді отриманні плати з фізичних осіб за оренду приміщень у перевірямий період на суму 1 217 697,00 грн. без застосування РРО/ПРРО зафіксовані в акті правомірно та обґрунтовано.

Відповідальність за порушення п. 1,2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» буде застосовуватися за період з 01.01.2019 по 31.12.2021.

Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена абз. 1,2,3 п.l ст. 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"(із змінами та доповненнями): 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за вчинене вперше порушення: 36 161,00грн (порушення вчинене вперше 28.02.2019); - 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за вчинене вдруге порушення: 1 004 971,00 грн х 150%1 507 456,50 грн. Фінансова штрафна санкція складає - 1 543 617,50 грн.

З наведеними висновками контролюючого органу суд не погоджується, з огляду на наступне.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України передбачені функції контролюючого органу до яких, зокрема, відноситься здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Правові засади здійснення суб`єктами господарювання розрахункових операцій регламентовано Законом України від 06.07.1995 року 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - № Закон 265).

Відповідно до преамбули Закону №265 встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Згідно з приписами абзацу 1 статті 15 Закону №265 контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, інших емітованих платіжних інструментів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №0215890708 від 03 травня 2024 року зазначено про порушення позивачем проведення розрахункових операцій за період 2019-2021 р.р. за що передбачені штрафні санкції на загальну суму 1 543 617 гривень 50 копійок на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, абз. 1,2,3 п.1 ст. 17 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Таким чином, штрафні санкції, передбачені за порушення норм абзацу 1 статті 17 Закону № 285, є грошовим зобов`язанням у розумінні чинного податкового законодавства, зокрема пп. 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Як вказано в пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Абзацом 1 та 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу X ПК України передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Постановою Кабінету міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 відмінили з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З аналізу вищевикладених норм права випливає висновок, що нараховані в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №0215890708 від 03 травня 2024 року штрафні санкції, передбачені абз.1,2,3 п.1 ст. 17 Закону № 265, підпадають під дію абз. 1 та 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу X ПК України, яка передбачає що у період з 01 березня 2020 року по 27 червня 2023 року платникам податків не нараховуються штрафні санкції, що не було враховано відповідачем при винесенні цього податкового повідомлення-рішення та свідчить про його необґрунтованість та протиправність.

Окрім того, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач також здійснив невірний розрахунок штрафник санкцій до акту перевірки № 752/04-36-07-12/21895248 від 22.03.2024 року, оскільки при розрахунку таких санкцій ГУ ДПС в Дніпропетровській області не було враховано пункт 11 Перехідних положень Закону № 265.

Так, у відповідності до пункту 11 Перехідних положень Закону № 265 тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:

10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Водночас, відповідно до п.1 ст. 17 Закону №265 (в редакцій чинній на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення), яка була застосована відповідачем при визначенні розміру штрафних санкцій позивачу, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Наведені обставини та зазначені вище норми права свідчать про те, що податковий орган зробив невірний розрахунок штрафних санкцій в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №0215890708 від 03 травня 2024 року, не взявши до уваги пункт 11 Перехідних положень Закону № 265, що свідчить про необґрунтованість та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому, суд не зобов`язаний самостійно здійснювати розрахунок штрафних санкцій замість контролюючого органу, перебираючи таким чином його повноваження. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 року (справа №826/15139/16), від 17.04.2018 (справа №2а-10031/12/2670), від 06.05.2022 року (справа №826/14188/16).

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, змінюючи замість нього кваліфікацію правопорушення та змінюючи норму, на підставі якої позивача має бути притягнуто до відповідальності. Таким чином, навіть за можливості обчислити суму штрафу відповідно до зменшених розмірів, суд позбавлений можливості за власної ініціативи змінити кваліфікацію правопорушення та застосувати до позивача інше нормативне регулювання ніж те, яке було застосовано спірним рішенням.

Окрім того, суд враховую той факт, що в Акті перевірки не вказано період за який було сформовано суму 1 225 427 грн., також не вказано в помісячному розмірі ця сума, а також не міститься посилань на конкретні дані з касових книг та первинних касових документів.

У зв`язку із відсутність періоду за який було сформовано вищевказану суму не можливо встановити чи зобов`язане було Господарство використовувати РРО та чи діяв в цьому періоді штраф за невикористання РРО.

Пунктом 5 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745 (далі - Порядок №727), передбачено, що факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 розділу III Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема, чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення.

Отже, описова частина акта документальної перевірки складається таким чином, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення податковим органом необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, чого відповідачем не було зроблено в частині виявлених порушень п.1,2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суму 1 225 427,00 грн.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення- рішення форми «С» від 03.05.2024 р. №0215890708 винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області є протиправними та підлягають скасуванню.

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Відповідно до ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Фермерське господарство «АГРОФІРМА «ВІКТОР» належним чином довело обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

В свою чергу відповідачем доводи позивача не спростовані, правомірність оскаржуваних рішень не доведено.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фермерського господарства «АГРОФІРМА «ВІКТОР» (52600, Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Васильківка, пров.Театральний, буд.20, код ЄДРПОУ 21895248) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, б.17-А, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.05.2024 р. №0215890708, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.05.2024 р. №0213690712 в частині, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2024 р. №0528740712 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення форми «С» від 03.05.2024 р. №0215890708 винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення форми «Р» від 03.05.2024 р. №0213690712 винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у частині взаємовідносин із контрагентом ТОВ «ГРАНУЛА ЛТД» (код ЄДРПОУ 40253706).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення форми «Р» від 19.08.2024 р. №0528740712 винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Фермерського господарства «АГРОФІРМА «ВІКТОР» (код ЄДРПОУ 21895248) судовий збір в розмірі 25 029 (двадцять п`ять тисяч двадцять дев`ять) грн. 26 коп.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7статті 18 Кодексу адміністративного судочинства Україниособам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогст. 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.03.2025 року.

Суддя О.М. Неклеса


Суд	Не вказано
Дата ухвалення рішення	20.03.2025
Оприлюднено	24.03.2025
Номер документу	125996712
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Неклеса Олена Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 20.03.2025 по справі 160/24475/24НЕ ВКАЗАНО

Судовий реєстр по справі —160/24475/24

Рішення від 20.03.2025

Рішення
від 20.03.2025 по справі 160/24475/24
НЕ ВКАЗАНО