Рішення

від 10.03.2025 по справі 320/36737/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2025 року м.Київ № 320/36737/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.І.,

представника позивача не з`явився ,

представника відповідача Мала Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Логістик» до Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон-Логістик» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.09.2023 №59634/0902 та від 25.09.2023 №59638/0902.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що наказ про призначення перевірки є безпідставним та не відповідає положенням Податкового кодексу України щодо його змісту, а контролюючим органом під час проведення фактичної перевірки порушено процедуру її проведення, що є підставами для визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Також, зазначає, що позивачем не здійснювалося зберігання пального, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 (суддя Балаклицький А.І.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Згідно із частиною першою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

У силу вимог частини дев`ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи з підстав, зазначених у ньому.

Внаслідок автоматизованого розподілу матеріали справи були передані для розгляду судді Шевченко А.В.

Згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду.

05.02.2025 закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті.

26.02.2025 суд ухвалив перейти до стадії проголошення рішення.

10.03.2025 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що оскаржувані рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у відповідному акті перевірки та наданому суду відзиві на позовну заяву. В обґрунтування зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, в ході проведення перевірки було встановлено зберігання позивачем пального без наявності ліцензії, а отже і прийняті податкові повідомлення-рішення, як і оскаржуваний наказ, є законними.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 07.05.2021 №3754-п про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання та додатку №7 до наказу контролюючим органом проведено фактичну перевірку ТОВ «Оріон-Логістик».

За результатами фактичної перевірки складено акт від 28.05.2021 №42230/Ж5/26-15-09-02/39483506, яким встановлено порушення ТОВ «Оріон-Логістик» частини восьмої статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресою м.Київ, вул. Вербова, буд. 6 без наявності ліцензії на право зберігання пального.

ТОВ «Оріон-Логістик» не погоджуючись з проведенням вказаної фактичної перевірки подано заперечення на акт перевірки від 09.06.2021, за результатами розгляду яких винесено наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Оріон-Логістик» від 24.06.2021 №5268-п.

У наказі від 24.06.2021 №5268-п зазначено про забезпечення проведення перевірки протягом 10 робочих днів після завершення мораторію на проведення документальних перевірок (останній календар місяця (включно) в якому завершується дія карантину.

У подальшому, на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у зв`язку зі змінами у підпункті 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, внесеними Законом України від 30.06.2023 № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» та незгодою ТОВ «Оріон-Логістик» з висновками акта перевірки від 28.01.2021 №42230/Ж5/26-15-09-02/38483506 з питань дотримання законодавства у сфері ліцензування, виробництва, придбання, зберігання, реалізації, транспортування та обліку пального та поданням заперечення від 09.06.2021 винесено наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Оріон-Логістик» від 31.08.2023 №4288-п.

18.09.2023 року Головним управлінням ДПС в м. Києві було складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Оріон-Логістик» №60043/Ж5/26-15-07-01-05/38483506, в якому встановлено порушення:

- пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України;

- частини 8 статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС в м. Києві винесені:

- податкове повідомлення-рішення від 25.09.2023 року №59634/0902, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 500 000 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 25.09.2023 №59638/0902, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправним та такими, що порушують законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходив із такого.

Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема:

- здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів (підпункт 19-1.1.4);

- здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (підпункт 19-1.1.14);

- здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (підпункт 19-1.1.16);

- проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (підпункт 19-1.1.17).

Відповідно до приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 Податкового кодексу України.

Згідно з абзацом 1 пункту 75.1 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України визначено порядок проведення фактичної перевірки, а саме:

- фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1);

- фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2 пункту 80.2);

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункт 80.2.5 пункту 80.2);

- допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5);

- фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (пункт 80.7);

- порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 80.10).

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з абзацом 2 пункту 81.3 статті 81 ПК України керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов`язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

Суд зазначає, що встановлені главою 8 розділу ІІ ПК України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами (в розумінні Податкового кодексу України) в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Недотримання встановлених статтями 73, 75-81 ПК України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб`єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов, як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

У наказі відповідача від 07.05.2021 № 3754-п про проведення фактичної перевірки підставою визначено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, тобто у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Поряд із цим підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено іншу підставу для проведення документальних позапланових перевірок, а саме у випадку коли платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Зокрема, наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається: у разі розгляду заперечення до акта перевірки, - контролюючим органом, який проводив перевірку.

При цьому, пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (у редакції станом на час проведення перевірки позивача) пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

На підставі вище вказаного контролюючим органом у зв`язку із незгодою ТОВ «Оріон-Логістик» з висновками акта перевірки від 28.05.2021 №42230/Ж5/26-15-09-02/38483506 було винесено наказ від 24.06.2021 №5268-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Оріон-Логістик», проте проведення перевірки відкладено на 10 робочих днів після завершення мараторію на проведення документальних перевірок (останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 дію карантину було відмінено на всій території України з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Як зазначає позивач, у зв`язку із прийняттям постанови КМУ № 651 від 27.06.2023 у відповідача виник обов`язок провести перевірку протягом 10 робочих днів починаючи з 30.06.2023 року.

Отже, вказаними нормами передбачено мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків під час дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, тобто до 30.06.2023.

Поряд з цим, слід зазначити, що указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє станом на час розгляду справи.

У зв`язку з чим пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно з пункту 69.2 статті 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України, встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України - податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються. З 24.02.2022 перевірка була зупинена на невизначений строк.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 №3219-IX (набрав чинності 01.08.2023 та, відповідно, був чинним на час здійснення перевірки позивача) абзац дев`ятий - вісімнадцятий замінено вісьмома новими абзацами такого змісту:

« 69.2-1. Установити, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, документальні позапланові перевірки проводяться виключно на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (у частині документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для проведення перевірки, а саме безпечного:

доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування таких платників податків;

доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов`язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті, але не можуть бути завершені у зв`язку з виникненням обставин, зазначених у цьому підпункті, або у зв`язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 цього розділу, та/або за вмотивованою заявою платника податків, крім перевірок з підстави, визначеної підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу (в частині декларування бюджетного відшкодування), зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій, поновлюються на невикористаний строк.

Зважаючи на встановлені обставини, суд погоджується з твердженнями представника відповідача, що у ГУ ДПС у м. Києві були наявні підстави для проведення перевірки позивача, яка була проведена на підставі наказу від 31.08.2023 №4288-п та не порушено процедуру проведення вказаної перевірки, за результатами якої складено акт перевірки від 18.09.2023 №60043/Ж5/26-15-07-01-05/38483506, а доводи позивача в даній частині суд вважає необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, судом не встановлені процедурні порушення посадовими особами контролюючого органу при проведенні перевірки позивача, за наслідками якої були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Крім того, суд критично відноситься до посилань позивача на порушення процедури проведення перевірки, оскільки такі порушення самі по собі не спростовують вчинення порушень, що стали наслідком накладення на суб`єкт господарювання штрафних санкцій.

По суті виявлених порушень суд зазначає наступне.

Пунктом 44.6. статті 44 ПК України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Також, згідно пункту 85.2. статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Так, в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Оріон-Логістик» відповідно до вимог підпункту 20.1.2, підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 85.2, пункту 85.4 статті 85 ПК України ГУ ДПС у м. Києві звернулося до позивача із письмовою вимогою щодо надання до перевірки пояснення та документального підтвердження з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального, а саме:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, па якій розташований об`єкт зберігання пального;

- документи, що підтверджують право власності або право користування ємністю для зберігання пального та відповідні документи до неї;

- документи, що підтверджують право власності або право користування приміщеннями, нежитловими приміщеннями, транспортними засобами та/або іншими матеріальними активами, які використовуються для провадження господарської діяльності;

- картки рахунків та оборотно-сальдові відомості бухгалтерського обліку, в яких відображено оприбуткування, списання, залишки пального в розрізі кожного місяця та кодів УКТ ЗЕД за перевіряємий період (рахунок 203 та/або інші, де відображено операції з пальним);

- картки рахунків та оборотно-сальдові відомості по рахунками 10, 36, 63 та іншим, де відображались операції оприбуткування (придбання) та продажу пального за перевіряємий період;

- договори постачання нафтопродуктів, інформацію та документальне підтвердження щодо транспортування нафтопродуктів на місце зберігання/оптової чи роздрібної торгівлі/акцизний склад (державний номер, марка та вид транспортного засобу, ПІБ водія тощо);

- акти списання пального, первинна документація для підтвердження кількості списання пального (довідки про роботу механізмів, заправочні відомості механізмів, відомості використання ПММ тощо).

У відповідь на вказаний запит ТОВ «Оріон-Логістик» надано пояснення від 07.09.2023, проте свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, акти приймання-передачі транспортних засобів відповідно до договору оренди, інформацію про об`єм їх паливних баків, маршрутні листи, технічних характеристик паливозаправника тощо в ході проведення перевірки не надано.

Враховуючи вище викладене, суд погоджується із твердженнями контролюючого органу що позивачем було надано до перевірки документи не в повному обсязі, а отже порушено вимоги пункту 85.2 статті 85 ПК України.

Статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» визначено, що роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Статтею 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» оптова торгівля пальним здійснюється суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади уповноваженим Кабінетом міністрів України.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені копії таких документів:

документи що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на які розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Після видачі/припинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову чи митну політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/припинення/анулювання відповідної ліцензії.

Орган виконавчої влади уповноважений видавати ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним визначено у постанові Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою внесені зміни до пункту 6 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №609 (опубліковано 28.06.2019 у газеті «Урядовий кур`єр» №121 (територіальні органи ДФС уповноважено на видачу ліцензій на роздрібну торгівлю пальним).

Статтею 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання ( у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва ) застосування фінансової санкції у вигляді штрафів у разі оптових торгівлі пальним та зберігання пального без наявності ліцензії - 500 000,00 гривень (абзац 8 частина 2 статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального».

Пунктом 85.2 статті 85 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 54.3.3 ПК України, особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, утому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 121.1. ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмір 1020 гривень.

Так, за результатами висновків акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.10.2023 №62371/0902 згідно з яким до ТОВ «Оріон-Логістик» застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 500000,00 грн. за здійснення операцій зі зберігання, розливу пального з подальшою реалізацію контрагентам - покупцям, без отримання відповідної ліцензії.

Відповідно інформаційного ресурсу ДПС ТОВ «Оріон-Логістик» не зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального у Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового ) (далі - СЕАРП СЕ).

Відповідно до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Оріон-Логістик» отримало ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресою: м. Київ, вул. Вербова, буд. 6, а саме:

- № 26540414202000286 від 07.07.2020, термін дії: з 07.07.2020 до 07.07.2025 (дата анулювання ліцензії 19.04.2023;

- № 26540414202300115 від 12.05.2023, термін дії: з 12.05.2023 до 12.05.2028.

Так, в ході проведення перевірки контролюючому органу суб`єктом господарювання надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 105, згідно якої, на обліку в ТОВ «Оріон-Логістик» за період з 01.04.2020 по 06.07.2020 (уточ- проміжок часу від настання відповідальності 01.04.2020 і до отримання ліцензії 07.07.2020) знаходилось 12 транспортних засобів.

Відповідно до Договору оренди транспортних засобів від 01.04.2020 № 01/04/20ТЗ позивачу передано у платне користування від контрагента 23 одиниці транспортних засобів. Передача транспортних засобів здійснюється за актом приймання-передачі транспортного засобу, проте акти приймання-передачі транспортних засобів до перевірки позивачем не надано.

Також, договором суборенди обладнання № 13/01/20-1 від 13.01.2020 з ТОВ «ЗОЛОТІ КРИЛА», Додатку № 1 до нього та Акта приймання-передачі обладнання від 13.01.2020 № 13/01/20-1 ТОВ «ОРІОН-ЛОГІСТИК» отримано в строкове платне користування 13.01.2020 ємність з пластмаси для зберігання пального 10000 літрів з комплектом вузла для роздачі ДП.

ТОВ «Оріон-Логістик» здійснює придбання пального у вигляді електронних паливних карт (старт-карта) та/або бланків дозволів (талони), а також наливом за адресою місця зберігання пального на підставі укладених договорів з контрагентами-постачальниками. Придбані нафтопродукти ТОВ «Оріон-Логістик» використовує для заправки транспортних засобів що знаходяться у власності підприємства, так і орендовані.

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі - Закон № 2628- VIII) внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Тобто, якщо суб`єкт господарювання здійснює діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик та при цьому використовує місце (територію), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, він зобов`язаний отримати ліцензію на право зберігання пального.

Відповідно до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Оріон-Логістик» отримало ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) № 26540414202000286 від 07.07.2020, термін дії: з 07.07.2020 по 07.07.2025, за адресою: м. Київ, вул. Вербова, буд. 6.

При цьому, згідно наданих до перевірки товарно-транспортних накладних за період з 01.04.2020 - 06.07.2020 (до моменту отримання ліцензії на зберігання пального), ТОВ «Оріон-Логістик» здійснено придбання дизельного палива наливом в кількості 30085 літрів, що було відвантажено контрагентами-постачальниками (ТОВ «ТРЕЙДНАФТТРАНС» та ТОВ «ТД РОСТОК») за адресою місця зберігання пального - м. Київ, вул. Вербова, буд. 6.

Вище зазначені операції відображені в бухгалтерському обліку ТОВ «Оріон-Логістик» та підтверджуються товарно - транспортними накладними з ТОВ «ТРЕЙДНАФТТРАНС» (№ 582 від 15.04.2020, № Р370 від 16.04.2020, № 615 від 23.04.2020, № 645 від 25.04.2020) та ТОВ «ТД РОСТОК» (№ Р1202 від 08.04.2020, № Р131 від 17.04.2020, № Р1330 від 22.04.2020).

Відповідно умов договорів поставки нафтопродуктів з ТОВ «ТД РОСТОК» (№ 1124 від 28.07.2016) та ТОВ «ТРЕЙДНАФТТРАНС» (№ 01- 9/02/2019 від 01.02.2019), організація та порядок виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів здійснюється з дотриманням інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за № 805/15496 .

Крім того, в договорах поставки нафтопродуктів (та/або додаткових угодах) з вище зазначеними суб`єктами господарювання чітко визначенні умови поставки пального та не передбачені будь-які інші умови відвантаження пального на адресу ТОВ «Оріон-Логістик».

Так, контролюючим органом в ході аналізу бази даних ЄРАН 2019 встановлено, що за період з 01.04.2020 по 06.07.2020 (до моменту отримання ліцензії на право зберігання пального) на адресу ТОВ «Оріон-Логістик» від імені контрагентів-постачальників ТОВ «ТД РОСТОК» (код 38183420), ТОВ «ТРЕЙДНАФТТРАНС » (код 38807824), ТОВ «ЗОЛОТІ КРИЛА» (код 39878168), складено та зареєстровано акцизні накладні з кодом операцій «З» - реалізація пального суб`єкту господарювання - неплатнику на фізичне відвантаження (відпуск) дизельного палива (код УКТ ЗЕД 2710194300) з пересувних акцизних складів на місце зберігання ТОВ «ОРІОН-ЛОГІСТИК» за адресою: м. Київ вул. Вербова, буд. 6, у загальному обсязі 30 304,77 л, а саме: №130 від 16.04.2020, №405 від 23.04.2020, №381 від 15.04.2020, №411 від 27.04.2020, №879 від 17.04.2020, №901 від 22.04.2020, №810 від 08.04.2020.

Вищезазначені операції підтверджуються документами, а саме: товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів, що позивачем не заперечується.

Відповідно до наданих пояснень від 07.09.2023 № б/н директор ТОВ «Оріон-Логістик» зазначає, що до 17.07.2020 року підприємство здійснювало заправку власних транспортних засобів з цистерн бензовозів безпосередньо в баки транспортних засобів та у ємності (об`ємом до 5 літрів), тобто без його зберігання.

Крім того, у вищезазначеному поясненні директор повідомляє, що автопарк товариства за період, що перевірявся включав 18 транспортних засобів (власні та орендовані), інформація про які, відображена в податковій звітності платника. Крім того, зазначає, що за період, що перевірявся загальна місткість паливних баків транспортних засобів становить понад 10 000 дм3.

Так, положення підпункту 44.1 статті 44 ПК України передбачають, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пунктом 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44 1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контролі за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (1555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її не подання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Абзацом 2 пункту 44.7 статті 44 ПК України передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Відповідно до статті 81 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотримання ч яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Отже, Податковий кодекс України дозволяє платнику податків у разі ненадання документів під час проведення перевірки надати документи і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Проте, позивачем до заперечень на акт перевірки не подавалися відомості про об`єми паливних баків транспортних засобів та об`ємів використання пального у господарській діяльності.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що твердження представника позивача про надання всіх документів спростовується матеріалами справи, а його доводи в цій частині непідтвердженими належними та допустимими доказами.

За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позов них вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводі. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом.

Зі змісту статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків формував податкову звітність, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (висновок Верховного Суду від 19 вересня 2022 року справа № 640/18627/18).

Жодних доказів, які спростовують доводи контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та відзиві на позовну заяву стосовно даного порушення, позивачем не надано.

Так, у позові позивач зазначає, що згідно наданого до перевірки наказу ТОВ «Оріон-Логістик» від 01.04.2020 № 01/04/203 «Про заправлення транспортних засобів» починаючи з 01.04.2020 року здійснювати заправлення власних та орендованих транспортних засобів при купівлі пального наливом з цистерн бензовозів безпосередньо у баки транспортних засобів.

На підтвердження заправки транспортних засобів з цистерн бензовозів контрагентів - постачальників ТОВ «ТРЕЙДНАФТТРАНС», ТОВ «ТД РОСТОК», ТОВ «ЗОЛОТІ КРИЛА» безпосередньо в паливні баки транспортних засобів ТОВ «ОРІОН-ЛОГІСТИК» надано завірену копію відомості за Формою № 16-НП від 08.04.2020, від 15.04.2020, від 16.04.2020, від 17.04.2020, від 22.04.2020, від 23.04.2020, від 25.04.2020 та 23.04.2020, де відображено державний номер транспортного засобу, номер подорожньої листа, кількість відпущеного пального в баки транспортних засобів, ПІБ та підпис водія.

Проте, ТОВ «Оріон-Логістик» копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та відомості про об`єм їх паливних баків контролюючому органу до перевірки не надано, а тому не можливо співставнити об`єми паливних баків транспортирних засобів та об`єми придбаного позивачем пального.

Крім того, ТОВ «Оріон-Логістик» документи стосовно здійснення цих операцій та щодо технічних характеристик паливозаправника, сертифікату повірки витратоміра- лічильника тощо, які можуть свідчити про можливість заправлення безпосередньо в паливні баки/обладнання також не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «Оріон-Логістик» здійснювалося зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресою: м. Київ, вул. Вербова, буд. 6, без наявності ліцензії на право зберігання пального, чим порушено вимоги частини восьмої статті 15 Закону України № 481.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що твердження відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Згідно з частиною п`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даному випадку позивач в силу норм Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору не звільнений та відомості щодо понесених відповідачем судових витрат відсутні

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Логістик» відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 20 березня 2025 р.