Постанова від 17.06.2025 по справі 320/36737/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/36737/23

ДОДАТКОВА

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Чаку Є.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Логістик» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Логістик» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.09.2023 №59634/0902 та від 25.09.2023 №59638/0902.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, яку постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 задоволено, скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено:

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 25.09.2023 №59634/0902 та від 25.09.2023 №59638/0902;

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Логістик» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві сплачений судовий збір у розмірі 16 533,68 грн.

У подальшому, 06.06.2025 позивач подав до суду апеляційної інстанції заяву, у якій просив вирішити питання розподілу 26 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши подану заяву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС).

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано: договір про надання правничої допомоги від 20.01.2025 № 20/01, акт надання послуг від 03.06.2025 № 1.

Згідно вказаного договору сторони погодили вартість однієї години роботи адвоката у 4000 грн, а вартість одного судового засідання не менше 4000 грн.

У відповідності до акту наданих послуг, адвокатом були надані послуги на суму 26 000 грн, а саме: підготовка, подача та направлення копій апеляційної скарги (5 годин на суму 20 000 грн), участь у судовому засіданні 03.06.2025 (на суму 4000 грн), час на проїзд до суду (0,5 годин на суму 2000 грн).

У світлі викладеного суд апеляційної наголошує на тому, що час на проїзд до суду не є послугою правового характеру, а її вартість, зважаючи на перебування адвоката у місті Києві є неспівмірно завищеною. У зв`язку із цим, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач не обґрунтував розмір витрат у цій частині.

З огляду на це, суд апеляційної інстанції визнає документально обґрунтованою суму витрат на правничу допомогу у 24 000 грн. При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання відповідача на відсутність доказів оплати таких витрат, позаяк сторони у договорі про надання правничої допомоги від 20.01.2025 № 20/01 погодили їх оплату у майбутньому - протягом трьох банківських днів із дня підписання акту.

Відповідач також заявив заперечення щодо співмірності заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу. Проте, колегія суддів вважає, що розмір витрат у 24 000 грн є цілком відповідає складності даної справи, обсягу, часу та характеру виконаних адвокатом робіт.

Зважаючи на викладене, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 24 000 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 34, 134, 139, 243, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Логістик» задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Логістик» (03022, Україна, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок, 30д, код ЄДРПОУ 38483506) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, Україна, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок, 33/19, Код ЄДРПОУ 44116011) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Є.В. Чаку

Повний текст додаткової постанови складений 18.06.2025.