Рішення від 20.03.2025 по справі 640/3590/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/3590/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Охорона Компанія «Харланд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

28.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю Охорона Компанія «Харланд» (далі позивач або ТОВ Охорона Компанія «Харланд») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві або контролюючий орган), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна Компанія «Харланд" критеріям ризиковості платника податку № 248026 від 02.08.2021;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Охоронна компанія "Харланд" з переліку платників які відповідають критеріям ризиковості платника.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року прийнято справу № 640/3590/22 до провадження, визначено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 02.08.2021 через електронний кабінет платника податків позивачу надійшло Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 02.08.2021 № 248026, яким визначено, що ТОВ Охоронна Компанія "Харланд" відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Із цього рішення вбачається що підставою визначення платника відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості стала податкова інформація. На основі податкової інформації відповідач дійшов висновку про ознаки ризиковості ведення діяльності ТОВ Охоронна Компанія "Харланд", а саме: в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що товари/послуги, а саме авто бетономішалка, охорона об`єктів, послуги по охороні, тощо придбані у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ПП "ОМЕГА-АНТИКРИМІНАЛ" (код 38012599), ТОВ "БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ УКРАЇНИ" (код 42448775), ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" (код 39096753), ТОВ "ІНТЕРСЕРВІС-КО"(код (код 43161943), ТОВ "АВТОСЕРВІС РІВНЕ" (код 41489716), ТОВ "СТРУКТУРА БЕЗПЕКИ" 42448377).

Оскаржуване Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.08.2021 №248026, яке прийняте відповідачем не містять належної мотивації підстав і причин віднесення ТОВ Охоронна компанія "Харланд" до ризикових платників податків, та не зазначено змісту (розшифровки) самої податкової інформації яка стала причиною віднесення позивача до відповідності критеріям ризиковості, як саме не зазначено і операції, які на думку податкової є ризиковими.

З огляду на наведене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

23.02.2022 та 25.02.2025 відповідачем ГУ ДПС у м. Києві надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

Так, контролюючим органом, з урахуванням отриманої від ТОВ «Охоронна компанія «Харланд» інформації, копій відповідних документів та в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію та прийнято Рішення від 02.08.2021 № 248026 яким Позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з причин, що підприємство ТОВ «Охоронна компанія «Харланд» здійснював свою господарську діяльність з підприємствами віднесеними до ризикових.

Як, встановлено з матеріалів справи та в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що товари/послуги, а саме: авто бетономішалка, охорона об`єктів, послуги по охороні, тощо придбані у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ПП "ОМЕГА-АНТИКРИМІНАЛ" (код 38012599), ТОВ "БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ УКРАЇНИ" (код 42448775), ТОВ "БУЛА ГЗАХІД" (код 39096753), ТОВ "ШТЕРСЕРВІС-К6" (код 43161943), ТОВ "АВТОСЕРВІС РІВНЕ" (код 41489716), ТОВ "СТРУКТУРА БЕЗПЕКИ" (код 42448377).

Позивачем перед укладанням договору не здійснено належної перевірки контрагента на предмет податкової «надійності» та економічної «доброчесності» за допомогою доступних електронних ресурсів. Використовуючи бази даних ДПС України, встановлено, що підприємством не надано копії документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

На підставі викладеного вважає, що Рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві від 02.08.2021 № 248026 прийняте в межах чинного законодавства, а твердження Позивача щодо протиправності є необґрунтованими та недоведеними належними та допустимими доказами.

Додатково зазначив, що оскільки Комісією контролюючого органу за період з 01.08.2021 до 31.01.2025 року було прийнято не одне Рішення про відповідність Товариства критеріям ризиковості, зокрема від 31.01.2022 № 35214, та у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

На підставі зазначеного вважає, що попереднє оскаржуване рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втратило чинність, та просив суд залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку із відсутністю предмету спору.

20.03.2025 ухвалою Луганського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у м. Києві про залишення позову без розгляду відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю Охоронна Компанія "Харланд" (код ЄДРПОУ 40025209) зареєстровано як юридична особа 23.09.2015, № запису 10000000478812, місцезнаходження: Україна, 03190, м. Київ, вул. Черняховського, буд. 16/30 офіс 7, основний вид економічної діяльності: 80.10. Діяльність приватних охоронних служб, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.03.2025.

02.08.2021 року Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості податку платника №248026, зазначена підстава: відповідність платника податку критеріям ризиковості.

З вище вказаного рішення вбачається, що Підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація): п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що товари/послуги, а саме: автобетономішалка, охорона об`єктів, послуги по охороні, тощо придбані у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ПП "ОМЕГА-АНТИКРИМІНАЛ" (код 38012599), ТОВ "БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ УКРАЇНИ" (код 42448775), ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" (код 39096753), ТОВ "ІНТЕРСЕРВІС-К6" (код 43161943), ТОВ "АВТОСЕРВІС РІВНЕ" (код 41489716), ТОВ "СТРУКТУРА БЕЗПЕКИ" (код 42448377).

Як зазначає відповідач (відзив від 23.02.2022), позивачем було направлено копії документів, a caме повідомлення про надання інформації та копій документів щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 27.07.2021 року.

З урахуванням отриманих від позивача інформації та копій документів року прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку №35214 від 31.01.2022 року.

Так, із змісту Рішення №35214 від 31.01.2022 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку вбачається, що ТОВ Охоронна Компанія "Харланд" відповідає критеріям ризиковості платника податків, підставою є п. 8 Критерії ризиковості платника податків, а саме: використовуючи бази даних ДПС України надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ ОК ХАРЛАНД» (код 40025209), в процесі якого встановлено, що податковий кредит (ліміт) сформовано від СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ПП "ОМЕГА-АНТИКРИМІНАЛ (38012599), ТОВ "БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ УКРАЇНИ" (42448775), ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" (39096753), тов "КОМПАНІЯ "ЮНІКС" (43394244), ТОВ "ІНТЕРСЕРВІС-К6" (43161943), ТОВ "АВТОCEPBIC РІВНЕ" (41489716), ТОВ "СТРУКТУРА БЕЗПЕКИ" (42448377), ТОВ "ЛОГІСТИЧНІ ІННОВАЦІЇ 2020" (41737595), ПП "АЛЬФА-СЕК ЮРІТІ" (34580795), ТОВ "СПЕЦ-ПОСТАЧ-ГРУП" (43134642), ТОВ "ПЕРСОНАЛ ПРИНТ" (42404298), ТОВ "БІЛЛІ-ЛЕНД" (43606064), ТОВ "БЕЛНАФТОГАЗ" (40500120), ТОВ "ДІКСІБІЗ" (42381412) ПФ "ПРОФІ" (21198839).

Відповідно з витягу з протоколу засідання Комісії Головного управління ДПС у м. Києві № 2 з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.08.2021 №458 ухвалено: визнати ТОВ "ОК "ХАРЛАНД" як підприємства, що відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість згідно Порядку зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в ЄРПН. затвердженого Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165, та ввести відповідну інформацію до АІС «Податковий блок».

Як зазначає відповідач, на даний час рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 31.01.2022 року № 35214, є діючим та таким що превалює, так як, прийнято пізніше за результатам розгляду копій документів наданих Позивачем після прийняття рішення від 02.08.2021 року №248026.

А тому, рішення яке оскаржує позивач від 02.08.2021 рік №248026, не порушує права та інтереси позивача в рамках КАС України та не несе негативних наслідків для господарської діяльності ТОВ «ОК «Харланд».

З даного приводу, суд зазначає, що в підтвердження інформації щодо того, що рішення від 02.08.2021 №248026 втратило чинність, у зв`язку із прийняттям нового зокрема від 31.01.2022 № 35214 є без підставним з наступних підстав.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що оскаржувані рішення втратили чинність внаслідок виправлення відповідачем оскаржуваних порушень. Тобто, в даному випадку відсутні підстави стверджувати, що оскаржувані порушення виправлені суб`єктом владних повноважень самостійно. Більше того, представником ГУ ДПС у м. Києві подано відзив на позовну заяву, з викладення правової позиції стосовно підстав для відмови у задоволенні позовних вимог позивача.

Наведене безумовно свідчить про незгоду контролюючого органу із заявленими ТОВ Охорона Компанія «Харланд» позовними вимогами, і, як наслідок його дії щодо виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не містить в собі ознак добровільності.

Відтак, на переконання суду, з урахуванням фактичних обставин справи відсутні підстави вважать наявною можливість повного відновлення законних прав та інтересів позивача внаслідок виправлення оскаржуваних порушень, без визнання судом рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними, а саме рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ Охоронна Компанія «Харланд" критеріям ризиковості платника податку № 248026 від 02.08.2021.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку (пп.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України).

Пунктом 61.1 ст.61 ПК України передбачено, що «податковий контроль» - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України, «інформаційно-аналітичним забезпеченням діяльності контролюючих органів» вважається комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

У силу вимог п.п.74.1 та 74.3 ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік же Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Таким чином, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України та прийнятими на виконання вимог цього Кодексу нормативно-правовими актами. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися в інформаційних базах контролюючих органів та/або опрацьовуватися безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Як передбачено абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законом, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищезгаданої норми, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 11.12.2019р. №1165 (набрала чинності 01.02.2020р.), якою затверджено «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Згідно положень додатку 1 Порядку №1165, критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Так, зі змісту спірного Рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві від 02.08.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості податку платника №248026, зазначена підстава: відповідність платника податку критеріям ризиковості. Підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація): п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

З відповідного рішення відповідача встановлено, що в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що товари/послуги, а саме: автобетономішалка, охорона об`єктів, послуги по охороні, тощо придбані у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ПП "ОМЕГА-АНТИКРИМІНАЛ" (код 38012599), ТОВ "БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ УКРАЇНИ" (код 42448775), ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" (код 39096753), ТОВ "ІНТЕРСЕРВІС-К6" (код 43161943), ТОВ "АВТОСЕРВІС РІВНЕ" (код 41489716), ТОВ "СТРУКТУРА БЕЗПЕКИ" (код 42448377).

Як зазначає відповідач 23.02.2022, позивачем було направлено копії документів, a caме повідомлення про надання інформації та копій документів щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 27.07.2021 року.

З урахуванням отриманих від позивача інформації та копій документів №1 20.01.2022 року прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку №35214 від 31.01.2022 року.

Проте, суд зауважує, що матеріали справи не містять жодних мотивів, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Суд зазначає, що з урахуванням положень наведених норм комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

В оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Проте, спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містить переліку конкретних фактичних даних про підприємство позивача, які б могли свідчити про наявність ознак ризиковості, ані відповідного законодавчого обґрунтування.

Разом з тим, відповідач не обґрунтовує та не надає суду доказів на підтвердження того, що саме викликало сумніви контролюючого органу щодо господарських операцій з контрагентом/контрагентами позивача, як і не зазначено в чому полягало порушення законодавства по таких операціях з боку підприємства позивача, що зумовило його віднесення до категорії ризикових.

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі №140/17441/20 зазначив, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Суд зазначає, що рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві від 02.08.2021 №248026 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості податку платника взагалі не містить ні інформації, яка стала підставою для висновку про ризиковість платника податку, ні переліку документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття відповідного рішення, тобто оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування та впливає на можливість реалізації права та обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

У той же час, відповідачем не було надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, як і не надано жодних доказів, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення та були покладені саме в основу прийняття. При цьому, відповідачем не було чітко ідентифіковано «ризикові операції» та номери податкових накладних або ж розрахунків коригування позивача, в яких були зафіксовані такі операції.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття, такий акт не може вважатися правомірним.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №380/4746/22.

Крім того, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські стосунки із платниками податків, щодо яких податковим органом прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, є необґрунтованим.

Так, поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 02.08.2021 №248026 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містить належних обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, та суду не надано належних доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Тобто, вказане рішення не містять належних та достатніх мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність податкової інформації, яка є достатньою підставою для прийняття відносно позивача рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. З урахуванням наведеного, на підставі наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивач навів законні й обґрунтовані підстави для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Таким чином, судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2,5,77,90,139,241-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Охорона Компанія «Харланд» (ЄДРПОУ 40025209; 03190, м. Киїі, вул. Черняховського, буд. 16/30 оф.7) до Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №248026 від 02.08.2021 року, яке прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна Компанія «Харланд" критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Охоронна компанія "Харланд" з переліку платників які відповідають критеріям ризиковості платника.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Охорона Компанія «Харланд», за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві судовий збір у розмірі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Тихонов