Постанова

від 20.03.2025 по справі 280/11594/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2025 року м. Дніпросправа № 280/11594/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Запорізького апеляційного суду

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року (суддя Чернова Ж.М.) у справі №280/11594/24 за позовом ОСОБА_1 до Запорізького апеляційного суду, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії Запорізького апеляційного суду (лист від 04.12.2024 №08-37/2683/24) про відмову у видачі позивачу та надісланні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2021 - 2024 років у відповідності до вимог ч.2 ст.130 Конституції України та ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", обчисливши розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці: з 01 січня 2021 року виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень; з 01 січня 2022 року виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень, з 01 січня 2023 року виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень, з 01 січня 2024 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень;

зобов`язати Запорізький апеляційний суд направити позивачу та надіслати до ГУ ПФУ в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на: - 01 січня 2021 року виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч.2 ст. 130 Конституції України, ч.3 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абз. 4 ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень; - 01 січня 2022 року виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч.2 ст. 130 Конституції України, ч.3 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абз. 4 ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень; - 01 січня 2023 року виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч.2 ст. 130 Конституції України, ч.3 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абз. 4 ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік", з прожиткового мінімуму для

працездатних осіб у розмірі 2684 гривень, - 01 січня 2024 року - виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч.2 ст. 130 Конституції України, ч.3 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абз. 4 ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік, з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання у відсотковому розмірі грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, розраховане з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2020 року, визначеного абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" - 2102 грн. Позивач звернувся до відповідача із заявою про отримання довідок з обчисленим розміром суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді: з 01.01.2021 - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень; з 01 січня 2022 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень, з 01 січня 2023 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень, з 01 січня 2024 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, однак відповідачем було відмовлено. Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач відповідно до статті 135 Закону № 1402-VIII має право на отримання довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2021 року 2270,0грн., на 01 січня 2022 року 2481,0грн., на 01 січня 2023 року - 2 684,00 грн, на 01 січня 2024 року - 3028,00 грн, а, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач вказує, що ч.3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є банкетною нормою, оскільки визначає лише кількість прожиткових мінімумів для працездатних осіб для встановлення розміру посадового окладу суддів, але не встановлює розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який необхідний для обчислення посадового окладу судді. Звертає увагу, що фактично розмір як базового посадового окладу судді, так і розміри посадових окладів у 2021-2024 роках розраховані на підставі саме прожиткового мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 грн. З 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 грн., зазначені норми законів про бюджет є чинними та обов`язковими до виконання. Вважає, що в нього відсутні підстави для надання інформації про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді, виходячи з розміру посадового окладу, який відрізняється від того, що затверджений у штатних розписах суду. Фактично позиція відповідача полягає в тому, що у спірному періоді не змінювався розмір суддівської винагороди, що б було підставою для видачі позивачу довідок для перерахунку грошового утримання позивача як судді у відставці.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до Закону №1402-VIII, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 обчислено на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 26.03.2020 № 07-36/109, виданої Запорізьким апеляційним судом.

За змістом даної довідки посадовий оклад обчислений в розмірі 126 120,00 грн.

При обрахунку розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання за вказаною довідкою, відповідачем взято за основу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2020 року, визначений статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік від 14 листопада 2019 року № 294-IX 2102 гривні.

У листопаді 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив видати йому та надіслати до ГУ ПФУ в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у відповідності до вимог частини другої статті 130 Конституції України, статті 135 Закону №1402-VIII, обчисливши розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді: з 01 січня 2021 року - виходячи прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень; з 01 січня 2022 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень, з 01 січня 2023 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень, та з 01 січня 2024 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.

Листом від 04.12.2024 №08-37/2683/24 Запорізький апеляційний суд повідомив, що Законами України про Державний бюджет України на 2021 2023 роки установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, складає 2102 гривні. Згідно з положеннями вищезазначених Законів, суддівська винагорода суддів Запорізького апеляційного суду у 2021 2023 роках обчислювалась, виходячи з прожиткового мінімуму в розмірі 2102 гривні, посадовий оклад судді апеляційного суду у цей період складав 126 120 гривень. Також у листі зазначено про відсутність підстав надання довідок, виходячи з іншого базового розміру посадового окладу, ніж він був і є у судді Запорізького апеляційного суду.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2021 2024 роках, позивач звернувся з позовом до суду.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 130 Конституції України установлено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України Про судоустрій та статус суддів від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ (далі Закон № 1402-VІІІ).

За положеннями статті 4 Закону № 1402-VІІІ судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Згідно з частиною третьою статті 142 Закону № 1402-VIІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 142 Закону № 1402-VIІІ у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Частиною першою статті 135 Закону № 1402-VІІІ передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (частина друга статті 135 Закону № 1402-VІІІ).

Базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 2 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VІІІ).

Розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб щорічно встановлювались:

- у 2021 році статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік установлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для: працездатних осіб - 2270 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;

- у 2022 році статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік установлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для: працездатних осіб - 2481 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;

- у 2023 році статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для: працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;

- у 2024 році статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для: працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

Відповідно до статті 1 Закону України Про прожитковий мінімум від 15 липня 1999 року № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV) прожитковий мінімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Прожитковий мінімум застосовується для формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів (абзац сьомий частини першої статті 2 Закону № 966-XIV).

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг. Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік (стаття 4 Закону № 966-XIV).

Відтак, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV, і в цьому ж законі закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом № 966-XIV.

Законом № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Законом № 1402-VIII, який є спеціальним для спірних правовідносин, закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці напряму залежить від визначення базового розміру посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, а закони про державний бюджет на 2021, 2022, 2023 та 2024 роки фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII, тому є цілком правильним висновок суду першої інстанції, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням розміру базового посадового окладу судді апеляційного суду, розрахованого із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого складає на 01 січня 2021 року 2270,0грн., на 01 січня 2022 року 2481,0грн., на 01 січня 2023 року - 2684,00 грн, на 01 січня 2024 року - 3028,00 грн, а відповідачем протиправно відмовлено позивачу у видачі відповідних довідок.

Суд зауважує, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного року, на іншу розрахункову величину, яка Законом № 1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді), є неправомірною, адже є неправильним визначення розрахункової величини посадового окладу судді, працюючого на відповідній посаді, для визначення суддівської винагороди для цілей обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відмінної від тієї, що визначена спеціальним законом.

Суд апеляційної інстанції враховує, що є сталою та послідовною практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права (постанови від 10.11.2021 у справі №400/2031/21, від 30.11.2021 у справі №360/503/21, від 02.06.2023 у справі №400/4904/21, від 24.07.2023 у справі №280/9563/21, від 25.07.2023 у справі №120/2006/22-а, від 26.07.2023 у справі №240/2978/22, від 27.07.2023 у справі №240/3795/22, від 13.09.2023 у справі №240/44080/21, від 21.09.2023 у справі №380/25627/21).

Зокрема, у постанові від 13.09.2023 у справі №240/44080/21 Верховний Суд сформулював такі правові висновки у спірних правовідносинах:

- Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

- суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів»;

- зміна Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів.

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021, 2022 та 2023 років на іншу розрахункову величину, яка Законом № 1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі ст. 7 Законів № 1082-IX, № 1982-IX, № 2710-IX була неправомірною.Такий висновок зроблено Верховним Судом у подібних правовідносинах (постанова від 20 листопада 2023 року у справі № 120/709/22-а).

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

З цих підстав суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Запорізького апеляційного суду залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року по справі №280/11594/24 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 20.03.2025

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк