Рішення

від 21.03.2025 по справі 761/44568/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/44568/23

Провадження № 2/761/5230/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фролової І. В.,

секретаря судового засідання - Бордусенка Б. С.,

за участю :

представника відповідача - Цимбала В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про стягнення безпідставно набутих коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», згідно з яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти, з урахуванням інфляційних втрат та відсотків за користування чужими грошовими коштами в загальному розмірі 714 590,05 (сімсот чотирнадцять тисяч п?ятсот дев?яносто гривень 05 копійок) гривень та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.12.2016 року між ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» та ОСОБА_1 був укладений Договір купівлі-продажу від 09.12.2016 року. Предметом договору була квартира номер АДРЕСА_1 . Продаж здійснено за 330 000 гривень 00 копійок.

Постановою Харківського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року було частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково та вирішено: скасувати запис про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні інвестиції» від 26 листопада 2016 року у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинений на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Є.М.; витребувано із володіння позивача на користь ОСОБА_2 вказану квартиру.

Тобто, продане позивачу нерухоме майно було витребувано із його володіння на підставі рішення суду.

Позивач звернувся до ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» із заявою від 22 листопада 2021 року про повернення вказаної вище грошової суми, проте грошові кошти не було повернуто.

04 січня 2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Фролової І.В. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

29 квітня 2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив із викладенням заперечень.

14 травня 2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Фролової І.В. було закрито підготовче провадження у справі, призначено до розгляду по суті.

10 вересня 2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Фролової І.В. було залишено позовну заяву без розгляду.

23 січня 2025 року постановою Київського апеляційного суду було скасовано ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 вересня 2024 року, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

14 лютого 2025 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Фролової І.В. було прийнято справу у провадження.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

09 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» (продавець) та ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (покупець) був укладений Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем I.О. 09 грудня 2016 року, реєстр. № 6549.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» передає, а ОСОБА_1 приймає у власність трикімнатну квартиру номер АДРЕСА_1 , загальною площею 63,8 кв.м., житловою площею 44,9 кв.м., і зобов?язується сплатити за неї обговорену грошову суму (п. 1.1. Договору купівлі- продажу).

Продаж здійснено за 330 000,00 (триста тридцять тисяч) гривень 00 копійок, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» отримало від Покупця повністю, ще до підпису цього договору та своїм підписом під цим договором підтверджує проведення зі сторони Покупця повного розрахунку за продану квартиру та відсутність до нього претензій майнового характеру (п. 2.1. Договору купівлі-продажу).

Право власності у Покупця на вищевказану квартиру підлягає державній реєстрації. Право власності на майно, вказане в цьому договорі, виникає з моменту державної реєстрації (п. 3.6. Договору купівлі-продажу).

09 грудня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на квартиру загальною площею 63,8 кв.м., жиловою площею 44,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1096880063101, номер запису про право власності 17936162, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: 6549, виданий 09.12.2016, видавник: Ємець I.О., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32836342 від 09.12.2016).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 356062620 від 27.11.2023 року), власником квартири АДРЕСА_1 з 09.12.2016 року є ОСОБА_1 .

В подальшому, Іпотекодавець ОСОБА_2 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова із позовною заявою, в якій просив в тому числі витребувати із мого володіння зазначену спірну квартиру.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2018 року у справі № 645/6189/16-ц в задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», ОСОБА_1 , приватних нотаріусів ХМНО Остапенко Є.М. та Ємець I.О. про визнання недійсним та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на квартиру, визнання недійсним договорів купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року було частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково та вирішено:

1) скасувати запис про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні інвестиції» від 26 листопада 2016 року у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинений на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Є.М.;

2) витребувано із володіння позивача на користь ОСОБА_2 вказану квартиру.

Ухвалою Верховного суду від 14 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху, а в подальшому ухвалою Верховного суду від 06 вересня 2021 року - повернуто її скаржнику.

Тобто, продане позивачу нерухоме майно було витребувано із його володіння на підставі рішення суду.

Позивач звернувся до ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» із заявою від 22 листопада 2021 року про повернення вказаної вище грошової суми.

Доказів того, що вказана заява була задоволена, а грошові кошти було повернуто - відсутні.

Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Згідно положень статті 216 ЦК України вбачається, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З урахуванням того, що постановою Харківського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року у справі № 645/6189/16-ц було вирішено:

1) скасувати запис про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні інвестиції» від 26 листопада 2016 року у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинений на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Є.М.;

2) витребувано із володіння позивача на користь ОСОБА_2 вказану квартиру.

Таким чином саме з цією датою пов`язується обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні інвестиції» застосувати положення ч. 1 ст. 216 ЦК України, та повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 330 000 гривень 00 копійок, що були ним сплачені на виконання умов Договору купівлі-продажу від 09 грудня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем I.О. 09 грудня 2016 року, реєстр. № 6549.

Водночас матеріали справи не містять доказів на підтвердження таких дій з боку відповідача.

Також відповідачем не вживалися заходи щодо повернення грошових коштів після отримання заяви позивача від 22 листопада 2021 року.

Частиною 2 статті 1214 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Суд зауважує, що загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі №6-100цс15.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21 січня 1999р. в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007р. в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011р. в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010р. в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994р. в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01 липня 2003р. в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008р. в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Mesrop Movsesyan проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

В даному випадку, правовою підставою набуття ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» коштів в розмірі 330 000,00 грн. став Договір купівлі-продажу від 09 грудня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем I.О. 09 грудня 2016 року, реєстр. № 6549.

Тому вважається, що правова підстава для отримання TОВ «ФК «Приватні інвестиції» коштів в розмірі 330 000,00 грн. від позивача відпала у зв`язку з ухваленням постанови Харківського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року у справі № 645/6189/16-ц, і вказані кошти підлягають поверненню відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, як безпідставно одержані відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного, а також того, що вказані розрахунки не було спростовано відповідачем, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги в даній частині позову ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню, а саме: з відповідача TOB «ФК «Приватні інвестиції» підлягають стягненню на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 330 000,00 грн.

Щодо інфляційних втрат та 3% річних суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Тобто, якщо без достатньої правової підстави набуваються або зберігаються гроші (як готівкові, так і безготівкові), на них нараховується відсотки згідно зі статтею 536 ЦК України з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність набуття та збереження грошових коштів. У разі стягнення безпідставно- набутих чи одержаних грошей нараховуються відсотки відповідно до ст. 536 ЦК України, що унеможливлює стягнення 3% річних від простроченої суми відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України (правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-2491 цсі 5).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Приватні інвестиції» інфляційні витрати нараховані за період з 12 грудня 2016 року по 30 червня 2023 року на суму 330 000,00 грн у розмірі 293 018,95 грн., а також 3 % річних за користування грошовими коштами в сумі 330 000,00 грн. за період з 13 квітня 2021 року по 30 червня 2023 року у розмірі 121 571,10 грн.

Суд не погоджується з наданими позивачем розрахунками, оскільки обов`язок повернення грошових коштів у відповідача виник 13 квітня 2021 року (дата ухвалення постанови Харківського апеляційного суду від у справі № 645/6189/16-ц), таким чином саме з наступного дня, а саме 14 квітня 2021 слід здійснювати нарахування інфляційних витрат та 3 % річних за користування грошовими коштами у розмірі 330 000,00 грн.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Адже інфляційні та річні не є додатковими вимогами в розумінні ст. 266 ЦК.

Таким чином, суд приходить до висновку, що, оскільки, відповідач свої зобов`язання за договором позики своєчасно не виконав, а отже з останнього на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних від простроченої суми за період прострочення із 14 квітня 2021 року по 01 грудня 2023 року (дата подання позовної заяви) у розмірі 26 092,60 гривень.

Відповідно до положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу У країни боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно з Методикою розрахунку штрафних санкцій розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції виконується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

Сукупний розмір індексу інфляції за період прострочення виплати за період квітень 2021 - листопада 2023 становить 139,686%

Інфляційні нарахування = 330 000,00 грн ? 139,686% - 330 000,00 грн = 130 963,80 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що, оскільки, відповідач свої зобов`язання за договором позики своєчасно не виконав, а отже з останнього на користь позивача підлягає стягненню інфляційні втрати від простроченої суми за період прострочення із 14 квітня 2021 року по 01 грудня 2023 року (дата подання позовної заяви) у розмірі 130 963,80 гривень.

Таким чином, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, суд відповідно до ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України й судові витрати (судовий збір) у сумі 4 870 гривень 56 копійок стягнути з відповідача на користь позивача пропорційному задоволеним позовним вимогам (68,15 %)

На підставі ст. 1, 4, 15, 16, 536, 625, 1212, 1214 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 57-61, 79, 137, 141, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 330 000 гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» на користь ОСОБА_1 3 % річних від простроченої суми у розмірі 26 092 гривень 60 копійок та інфляційні втрати від простроченої суми у розмірі 130 963 гривень 80 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 870 гривень 56 копійок.

Врешті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, буд. 7, код ЄДРПОУ 37356981.

Суддя: